15.09.2025 Справа №607/19067/25 Провадження №1-кс/607/5398/2025
м. Тернопіль
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , скаржника ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання,-
15.09.2025 ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із скаргою на незаконне затримання ОСОБА_4 , в якій просила: визнати незаконним затримання ОСОБА_4 та тримання його у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 і негайно звільнити його як незаконно затриманого.
В обґрунтування скарги зазначає, що 10.09.2025 о 07 год. 50 хв. працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 було затримано її чоловіка ОСОБА_4 та доставлено його до ІНФОРМАЦІЯ_1 , де його направлено на ВЛК. Разом з тим, скаржник вважає затримання ОСОБА_4 незаконним, оскільки при проходженні ВЛК ОСОБА_4 надав медичний висновок з попереднього ВЛК, яким його визнано обмежено придатним, через невиліковну хворобу - «псоріаз, поглиблений до кісток», про що є медичні документи, проте ВЛК проігнорувало даний медичний висновок і визнало ОСОБА_4 повністю придатним до служби. Окрім цього, ОСОБА_4 є членом Релігійної організації Свідків Єгови в Україні і його релігійні переконання не дозволяють йому походити військову службу, у зв'язку із чим ним було подано заяву про проходження альтернативної (невійськової) служби, проте службові особи ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовили у розгляді вказаної заяви. Скаржник зауважує, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправно утримують ОСОБА_4 , незаконно позбавляючи його волі та силоміць, проти його сумління з порушенням його конституційного права на свободу релігії, погрожують відправити його до військової часини ЗСУ для проходження військової служби. Посилаючись на наведене, адвокат просить скаргу задовольнити.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_3 подану скаргу підтримала у повному обсязі та з посиланням на ст. 206 КПК України просила задовольнити.
Уповноважена особа ІНФОРМАЦІЯ_2 у судове засідання не з'явився, проте подав заяв, у якій повідомив, що громадянин ОСОБА_4 станом на 15.09.2025 відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 13.09.2025 № 922 призваний на військову службу по мобілізації та зарахований в команду військової частини ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши копії матеріалів, якими обґрунтовано скаргу, та які додано в судовому засіданні, слідчий суддя доходить до наступного висновку.
Стаття 208 цього Кодексу встановлює виключні випадки, за наявності яких уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрюваного у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі, зокрема, якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 206 КПК України, якщо слідчий суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які створюють обґрунтовану підозру, що в межах територіальної юрисдикції суду знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку, він зобов'язаний постановити ухвалу, якою має зобов'язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з'ясування підстав позбавлення свободи. Слідчий суддя зобов'язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
З аналізу статті 206 КПК України можна зробити висновок, що слідчий суддя забезпечує дотримання прав особи, яка тримається під вартою органом державної влади чи службовою особою, позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, або не звільнена з-під варти після внесення застави в установленому цим Кодексом порядку.
Глава 18 КПК України, стаття 206 КПК України регламентує відносини під час досудового розслідування, а саме запобіжні заходи, затримання особи.
Як вбачається із отриманих пояснень та встановлених обставин, ОСОБА_4 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 для призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) № 922 від 13.09.2025, старший лейтенант ОСОБА_4 , 1972 року народження призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлений до військової частини ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Так, Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до ч. 2 ст. 102, п. п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, оголошено про проведення загальної мобілізації в тому числі на території Тернопільської області.
Водночас, зобов'язано місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб - підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини, а також здійснення призову військовозобов'язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України.
Відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», під час мобілізації громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Частиною 5 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Слідчий суддя зауважує, що працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до норм Положення №154 від 23.02.2022 не є правоохоронними органами чи органами державної влади, на яких покладено функцію затримання чи утримання осіб під вартою, а також службові чи посадові особи не є уповноваженими особами, що уповноважені затримати особу в силу ст. 208 КПК України.
Аналіз статті 206 КПК України передбачає як незаконне затримання особи - тримання особи під вартою, позбавлення свободи без судового рішення, або не звільнення - під варти після внесення застави.
Призов громадянина на військову службу під час мобілізації не є позбавленням особи права на свободу та особисту недоторканість, гарантоване Конституцією України, а є обов'язком громадянина України на захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України. Метою доставлення ОСОБА_4 до ІНФОРМАЦІЯ_1 було проходження військової лікарської комісії з метою призову до ЗСУ по мобілізації і не є незаконним затриманням особи.
За таких обставин, у задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 на незаконне затримання в порядку статті 206 КПК України слід відмовити.
Водночас, слідчий суддя звертає увагу на те, що рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову на військову службу під час мобілізації, можуть бути оскаржені в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 309, 376 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_4 , на незаконне затримання, -- відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1