Справа №601/1964/25
Провадження № 2/601/642/2025
18 вересня 2025 року м. Кременець
Кременецький районний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Мочальської В.М., за участю секретаря судового засідання Домінської І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У липні 2025 року Акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», позивач) звернулось в суд із позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 03.08.2022 у розмірі 33698,06 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 03.08.2022 відповідач встановив мобільний додаток Monobank, пройшовши реєстрацію підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 03.08.2022, згідно якої отримав кредит у розмірі 29900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Однак, відповідач, отримавши кредитні кошти, не здійснює платежів в рахунок погашення суми заборгованості, чим порушує взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг, яка станом на 03.04.2025 становить 33698,06 грн. (заборгованість за тілом кредиту).
Ухвалою суду від 17.07.2025 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Відзив на позовну заяву від ОСОБА_1 до суду не надходив.
У судове засідання представник AT «Універсал Банк» Мєшнік К.І. не з'явився, подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує, щодо заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 також в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення №0610269303746, яке повернулося в зв'язку з відсутністю адресата за вказаною ним адресою.
Відповідно до частини 6 статті 128 ЦПК України cудова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи..
Відповідно до п.п 2, 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи та день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника процесу за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Відповідно до ч.1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1)відповідач належнимчином повідомлений про дату,час імісце судового засідання; 2)відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3)відповідач неподав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин не прибуття в судове засідання не повідомив. А тому, відповідно до ст. 280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши докази по справі, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Як вказано в частині третій статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 цієї частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.
Судом встановлено, що 03.08.2022 відповідач ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
У заяві вказано про те, що дана заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, які розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms; тарифами, що розміщенні за посиланням www.monobank.ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.
Підписуючи цю Анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у Мобільному додатку monobank відповідач просив: 1. Відкрити поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім'я ОСОБА_1 . 2. Встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
У пункті 4 Анкети-заяви відповідач засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися ним для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнав, що удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису.
Відповідач погодився з тим, що невід'ємною частиною Анкети-заяви є Запевнення клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в Мобільному додатку Договір набуває чинності.
Позивач надав суду розрахунок заборгованості, згідно якого станом на 03.04.2025 у ОСОБА_1 існує заборгованість за договором №б/н від 03.08.2022 в розмірі 33698,06 грн., з яких: 33698,06 грн. загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
Крім того, до позовної заяви, в якості обґрунтування позовних вимог, банком долучено: Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи банку (чорна картка), Паспорт споживчого кредиту з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Запевнення клієнта.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1 статті 205 ЦК України).
За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 12 статті 11 вище наведеного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У позовній заяві АТ «Універсал Банк» посилається на те, що 03.08.2022 з ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг, на підставі якого відповідачу наданий кредит у розмірі 29900 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається що ОСОБА_1 підписав 03 серпня 2022 року анкетузаяву до договору про надання банківських послуг «Monobank».
Анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 03 серпня 2022 року містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату її народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу.
Проте в Анкеті-заяві та будьяких інших документах, долучених до позовної заяви, не зазначена погоджена сума/ліміт кредиту, про отримання якого сторони дійшли згоди, відсутні відомості про те, що ОСОБА_1 отримав платіжну картку, строк дії цієї картки, про які вказав відповідач.
Отже, підписана відповідачем Анкета-заява до договору про надання банківських послуг, містить лише його анкетні дані та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування та обрання ним певної банківської послуги. Вказана анкета не містить даних про розмір наданих кредитних коштів, а тільки прохання про встановлення кредитного ліміту на суму, зазначену у додатку.
Позивач пред'явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом (тілом), посилаючись, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, також на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, витяг з тарифів за карткою monobank, Паспорт споживчого кредиту чорної картки monobank та Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, як невід'ємну частину укладеного договору.
Однак доказів того, що вказані документи підписані електронним цифровим підписом ОСОБА_1 матеріали справи не містять, а також не має підтверджень того, що саме ці умови та тарифи розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг.
Крім того, суд зазначає, що долучені банком до матеріалів справи копії Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» набрали чинності 01.12.2022 , тоді як Анкету-заяву відповідач підписав 03.08.2022.
Отже, відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Крім того, у Паспорті споживчого кредиту Чорної картки monobank зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів. Ця інформація зберігає чинність до 01.01.2023.
Отже, зазначений документ містить лише узагальнену інформацію про умови кредитування, яка залежить від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача.
Також позивачем не надано суду доказів щодо надсилання відповідачу у мобільний додаток Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank для ознайомлення та доказів того, що відповідач електронним ключем підписала їх.
З огляду на викладене, за відсутності достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг, подані банком витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів Мonobank, витяг тарифів за карткою monobank і паспорт споживчого кредиту Чорної картки monobank не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки вказані документи достовірно не підтверджують вказаних обставин.
У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання, оскільки кредитор мав можливість додати до позовної заяви витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову. За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови обслуговування рахунків фізичної особи, відсутні підстави для врахування наведених сум при визначенні розміру заборгованості та її подальшого стягнення.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За правилом статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з приписами статті 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За правилами частини першої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «;Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.
Згідно із ст. ст. 22, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Для ініціювання переказу в межах України можуть застосовуватися електронні платіжні засоби як внутрішньодержавних, так і міжнародних платіжних систем у порядку, встановленому Національним банком України. Ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.
Позивачем на підтвердження заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитом не долучено жодних документів, передбачених ст.ст. 22, 25 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ст.13 Закону України «Про електронну комерцію», які підтверджують ініціювання переказу позивачем кредитних коштів на рахунок відповідача, а також те, що такий переказ є завершеним.
Також, слід зазначити, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, передбачено, що виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів за конкретним банківським рахунком, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
На цьому наголосив Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 554/4300/16-ц від 25 травня 2021 року.
Однак, позивачем АТ Універсал Банк не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі 29 900,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 , як стверджує позивач, а відповідач ці кошти отримав.
Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості сам по собі не є належним та допустимим доказом наявності заборгованості та її розміру за договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, підтвердження отримання останньою кредитних коштів відповідно до укладеного договору позивачем не надано (постанова Верховного Суду від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18). Розрахунок є виключно внутрішнім документом банку, підготовленим його працівниками, та відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача.
Інших доказів позивачем не надано.
Зважаючи на вимоги цивільного процесуального законодавства, зокрема засади змагальності та диспозитивності, суд не вправі за власною ініціативою витребувати у позивача докази. Позивач на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій.
Схожа позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18, від 3 серпня 2022 року у справі №156/268/21.
Оскільки позивачем не надано доказів на підтвердження розміру наданого відповідачу кредиту та первинних документів, перевірити розмір заборгованості не є можливим.
Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).
Отже, за наведених обставин, позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність у відповідача заборгованості за договором про надання банківських послуг.
Так як у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати позивача не відшкодовуються.
Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 287, 289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк наподання заявипро переглядзаочного рішенняможе бутитакож поновленийв разіпропуску зінших поважнихпричин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 18.09.2025.
Головуючий