Справа № 595/1125/25
Провадження № 2/595/449/2025
22.09.2025 місто Бучач
Бучацький районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Созанської Л.І.,
за участю секретаря судового засідання Швидкої Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС», в інтересах якого діє представник - Дячок С.М., через підсистему «Електронний суд» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ПАРІС» суму заборгованості за заявами - договорами: № 0037641 від 12.08.2019, № 1037641 від 14.11.2019 у загальному розмірі 80521,66 грн та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 12.08.2019 між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «РВС БАНК» було підписано Заяву-Договір №0037641 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції Акціонерного товариства «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір) акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на сайті Банку і беззастережно приєднався до умов Договору. З умовами Договору був ознайомлений та зобов'язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до Договору. За умовами Заяви відповідачу було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 20512,82 гривень, строк дії кредиту 24 місяців, процентна ставка 18 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 2,5% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 3% від суми наданого кредиту. В день підписання Заяви-Договору №0037641 від 12.08.2019 року, відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов Заяви-Договору (п. 11 Заяви-Договору №0037641 від 12.08.2019 року). Грошові кошти у сумі 20 512,82 гривень були зараховані АТ «РВС БАНК» 12.08.2019 на картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.
Крім цього, 14.11.2019 між відповідачем та АТ «РВС БАНК» було підписано Заяву-Договір № 1037641 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідач підписанням Заяви-Договору про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), акцептував укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєднався до умов Договору. З умовами Договору ознайомлений та зобов'язався самостійно відстежувати зміни, які будуть вноситись до Договору. За умовами Заяви відповідачеві було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 25 641,03 гривень, строк дії кредиту 12 місяців, процентна ставка 18 % річних, тип ставки - фіксована, разова комісія при видачі кредиту: 1% від суми наданого кредиту, щомісячна комісія за супроводження кредиту 5% від суми наданого кредиту. В день підписання Заяви-Договору № 1037641 від 14.11.2019, відповідач отримав платіжну картку, яка відкрита згідно умов Заяви-Договору (п. 11 Заяви-Договору №1037641 від 14.11.2019). Грошові кошти у сумі 25 641,03 гривень були зарахованіАТ «РВС БАНК» 14.11.2019 на картковий рахунок клієнта, що підтверджується випискою по особовому рахунку та меморіальним ордером.
28.10.2021 між АТ «РВС БАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «ПАРІС» укладено договір про відступлення права вимоги №28/10/2020-1 від 28.10.2021. Як вбачається з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «ПАРІС» право вимоги до відповідача (позиція №17) за Заявою-Договором №0037641 від 12.08.2019 на загальну суму 31 108,51 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання в сумі 31 108,51 гривень, ТОВ «ФК «ПАРІС» відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 нараховано: 304,27 гривень 3% річних за користування грошовими коштами та 1 358,39 гривень інфляційних втрат.
Також, згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «Паріс» право вимоги до відповідача (позиція № 18) за Заявою-Договором №1037641 від 14.11.2019 на загальну суму 45 327,85 грн. У зв'язку з простроченням відповідачем грошового зобов'язання в сумі 45 327,85 грн, ТОВ «ФК «ПАРІС» відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 нараховано: 443,34 гривень 3% річних за користування грошовими коштами, та 1 979,30 гривень інфляційних втрат. На дату звернення до суду відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань щодо повернення грошових коштів, а тому представник позивача просить суд позов задовольнити.
Ухвалою судді Бучацького районного суду Тернопільської області від 12.08.2025 відкрито провадження у справі за позовною заявою ТОВ «ФК «ПАРІС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
У судове засідання представник ТОВ «ФК «ПАРІС» не з'явився, однак у прохальній частині позовної заяви просив проводити розгляд справи у його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Будучи належним чином повідомленим про судове засідання, зокрема і шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву не скористався, заяв чи клопотань від нього не надходило.
На підставі вимог ст. ст. 223, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін та проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з таких підстав.
Судом встановлено, що12.08.2019 між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір № 0037641 про надання банківської послуги (платіжна картка Простір), що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
За умовами Заяви-договору відповідачу було надано споживний кредит, шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 20512,82 грн, строк дії кредиту 24 місяці, зі сплатою 18% річних за користування кредитом, разовою комісією при видачі кредиту у розмірі 2,5% від суми наданого кредиту та щомісячною комісією за супроводження кредиту у розмірі 3% від суми наданого кредиту.
В додатку №1 до Заяви-Договору № 0037641 від 12.08.2019 міститься графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту, реальної річної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг), з якого вбачається, що сторонами узгоджено повернення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів, загальна сума погашення кредиту становить 20512,82 грн, загальна сума процентів за користування кредитом 4148,87 грн, загальна сума за розрахунково-касове обслуговування 14769,12 грн, комісія за надання кредиту 512,82 грн, загальна вартість кредиту 39430,81 грн.
ОСОБА_1 також 12.08.2019 підписаний паспорт споживчого кредиту.
Згідно з меморіальними ордерами № 4166 від 12.08.2019 ОСОБА_1 отримав суму в розмірі 20000,00 грн за умовами кредитного договору № 0037641 від 12.08.2019.
Згідно з меморіальним ордером № 4167 від 12.08.2019 ОСОБА_1 здійснено оплату дисконту при видачі кредиту № 0037641 від 12.08.2019 в розмірі 512,82 грн.
З виписок АТ «РВС БАНК» по рахунку відкритому на ім'я ОСОБА_1 вбачається, що 28.10.2021 року відбулось списання заборгованості у зв'язку з продажем вимог за умовами кредитного договору № 0037641 від 12.08.2019, зокрема таких сум: 16091,08 грн, 100,00 грн, 615,38 грн, 217,23 грн, 10598,05 грн, 3586,77 грн.
Крім цього, 14.11.2019 між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 було підписано Заяву-Договір №1037641 про надання банківської послуги, що є договором про приєднання до Публічної пропозиції АТ «РВС БАНК» на укладання Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб.
За умовами Заяви відповідачу було надано споживний кредит шляхом перерахування на картковий рахунок у сумі 25641,03 грн, строк дії кредиту 24 місяці, зі сплатою 18% річних за користування кредитом, разовою комісією при видачі кредиту у розмірі 2,5% від суми наданого кредиту та щомісячною комісією за супроводження кредиту у розмірі 3% від суми наданого кредиту.
В додатку № 1 до Заяви-Договору №1037641 від 14.11.2019 міститься графік платежів та розрахунок загальної вартості споживчого кредиту, реальної річної ставки (з урахуванням вартості всіх супутніх послуг), з якого вбачається, що сторонами узгоджено повернення кредиту шляхом сплати щомісячних платежів, загальна сума погашення кредиту становить 25641,03 грн, загальна сума процентів за користування кредитом 5174,67 грн, загальна сума за розрахунково-касове обслуговування 18461,52 грн, комісія за надання кредиту 641,03 грн, загальна вартість кредиту 49277,22 грн.
Згідно з меморіальними ордерами № 3711, ОСОБА_1 отримав суму в розмірі 25000,00 грн за умовами кредитного договору № 1037641 від 14.11.2019.
Згідно з меморіальним ордером № 3712 від 14.11.2019 ОСОБА_1 здійснено оплату дисконту при видачі кредиту № 1037641 від 14.11.2019 року в розмірі 641,03 грн.
З виписок АТ «РВС БАНК» по рахунку, відкритому на ім'я ОСОБА_1 , вбачається, що 28.10.2021 відбулось списання заборгованості у зв'язку з продажем вимог за умовами кредитного договору №1037641 від 14.11.2019 таких сум: 4121,32 грн, 4121,320 грн, 18818,58 грн, 11538,45 грн, 6139,07 грн, 3846,15 грн, 864,28 грн.
28.10.2021 між АТ «РВС БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ПАРІС» було укладено Договір про відступлення права вимоги №28/10/2021-1, відповідно до п. 1.1. Розділу 1 якого Первісний Кредитор в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України, відступає (передає), а Новий Кредитор приймає (набуває) права вимоги Первісного Кредитора за Кредитними Договорами зазначеними у Додатку №1 до цього Договору, зі всіма додатками, додатковими угодами, додатковими договорами, договорами про внесення змін та доповненнями до нього тощо, що є невід'ємною частиною, які укладені між АТ «РВС БАНК» та боржниками.
Як вбачається з Додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги, АТ «РВС БАНК» відступило ТОВ «ФК «ПАРІС» право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , а саме:
- за Заявою-Договором №0037641 від 12.08.2019 на загальну суму 31108,51 грн (позиція №17), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 16091,08 грн; заборгованість за процентами - 3804,00 грн; заборгованість за комісією - 11213,43 грн.
- за Заявою-Договором №1037641 від 14.11.2019 на загальну суму 45327,85 грн (позиція №18), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 22939,90 грн; заборгованість за процентами - 7003,35 грн; заборгованість за комісією - 15384,60 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним TOB «ФК «ПАРІС», станом на 29.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №0037641 від 12.08.2019 становить 31108,51 грн, а саме: за тілом кредиту - 16091,08 грн; за процентами - 3804,00 грн, за комісією - 11213,43 грн.
Також ТОВ «ФК «ПАРІС» у порядку, передбаченому ст. 625 ЦК України, нараховано: 3 % річних у розмірі 304,27 грн та 1358,39 грн - інфляційні втрати.
Відповідно до розрахунку заборгованості, складеного TOB «ФК «Паріс», станом на 29.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1037641 від 14.11.2019 становить 45327,85 грн, а саме: за тілом кредиту - 22939,90 грн; за процентами - 7003,35 грн, за комісією - 15384,60 грн.
Також ТОВ «ФК «ПАРІС» у порядку передбаченому ст. 625 ЦК України, нараховано: 3 % річних у розмірі 443,34 грн та 1979,30 грн - інфляційні втрати.
28.10.2021 року ТОВ «ФК «ПАРІС» були направлені ОСОБА_1 вимоги про усунення порушення кредитного зобов'язання за договором №0037641 від 12.08.2019 на загальну суму 31108,51 грн, та №1037641 від 14.11.2019 на загальну суму 45327,85 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За правилами частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).
Порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) в зобов'язанні встановлені законодавством України.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Також необхідно враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Статтею 516 ЦК України встановлено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, долученим позивачем до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №0037641 від 12.08.2019 становить 31108,51 грн, з яких: за тілом кредиту - 16091,08 грн; за процентами - 3804,00 грн, за комісією - 11213,43 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором, долученим позивачем до позовної заяви, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1037641 від 14.11.2019 становить 45327,85 грн, з яких: за тілом кредиту - 22939,90 грн; за процентами - 7003,35 грн, за комісією - 15384,60 грн.
Станом на момент розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена.
Визначаючи розмір заборгованості за договором №0037641 від 12.08.2019, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з того, що за розрахунком позивача, який боржником у належний спосіб не спростовано, ОСОБА_1 протягом строку дії договору частково погашена заборгованість, а саме тіло кредиту - в сумі 4421,74 грн, проценти в сумі 2907,02 грн, комісія - в сумі 4171,07 грн.
Таким чином, належний до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту становить 16091,08 грн (20512,82 грн - 4421,74 грн).
При цьому, суд не погоджується з періодом нарахування відсотків за користування коштами, оскільки з наданого рахунку заборгованості по процентах, позивач визначив для розрахунку період з 12.09.2019 по 28.10.2021 (дата укладення договору про відступлення права вимоги), зважаючи на те, що за умовами заяви-договору від 12.08.2019 строк дії кредитного договору становить 24 місяці, отже після спливу визначеного договором строку кредитування (12.08.2021) позивач не мав права нараховувати проценти за користування кредитними коштами. Таким чином, відсотки у фіксованому розмірі 18 % річних мали нараховуватися лише за період строку дії договору з 12.08.2019 по 12.08.2021. З поданого позивачем розрахунку загальна сума нарахованих відсотків у період з 12.08.2019 по 12.08.2021 складає 6093,01 грн, відповідачем у рахунок погашення заборгованості за відсотками загалом сплачено 2907,02 грн, які мають бути враховані при визначенні розміру заборгованості, у зв'язку з чим належний до стягнення розмір боргу за відсотками становить 3185,99 грн (6093,01 грн - 2907,02 грн).
Визначаючи розмір заборгованості за договором №1037641 від 14.11.2019, що підлягає стягненню з відповідача, суд виходить з того, що за розрахунком позивача, який боржником у належний спосіб не спростовано, ОСОБА_1 протягом строку дії договору частково погашена заборгованість, а саме тіло кредиту - в сумі 2701,13 грн, проценти в сумі 1268,02 грн, комісія - в сумі 2307,69 грн.
Таким чином, належний до стягнення розмір заборгованості за тілом кредиту становить 22939,90 грн (25641,03 грн - 2701,13 грн), а також з поданого позивачем розрахунку загальна сума нарахованих відсотків у період з 29.11.2019 по 27.10.2021 складає 7003,35 грн (8271,37 грн - 1268,02 грн).
Що стосується стягнення комісії за вказаними договорами, суд вважає, що позов в цій частині до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 зазначила, що «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
У постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок про те, що «якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов'язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Аналогічні висновки сформульовано і в постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року у справі № 582/202/22 , що вказує на усталену судову практику.
У кредитних договорах від 12.08.2019 №0037641 та від 14.11.2019 №1037641, укладених між АТ «РВС БАНК» та ОСОБА_1 , містяться умови про комісію за супроводження кредиту, а саме: щомісячна комісія за супроводження (розрахунково-касове обслуговування) кредиту у розмірі 3% від суми наданого кредиту щомісяця протягом строку кредитування.
Аналіз змісту вказаних договорів свідчить, що в них не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов'язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредитів, що надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія, а тому ТОВ «ФК «ПАРІС», що отримало право вимоги від АТ «РВС БАНК», не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваних кредитних договорів, а тому положення договорів про споживчий кредит щодо обов'язку позичальника щомісяця сплачувати комісії за обслуговування кредиту, є нікчемними відповідно до частини першої та другої статті 11, частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Фактично кредитними договорами встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем, оскільки надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено. Вказані умови договорів є нікчемними, а тому правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача сум заборгованості по комісії за договором №0037641 від 12.08.2019 в розмірі 11213,43 грн,та договором №1037641 від 14.11.2019 в розмірі 15384,60 грн не вбачається.
Разом з тим, з наведених позивачем розрахунків вбачається, що в 2019-2020 роках із сплачених відповідачем сум на погашення кредитної заборгованості по кредитному договорі №0037641 від 12.08.2019 були зараховані на сплату комісії 4171,07 грн, та по кредитному договорі №1037641 від 14.11.2019 були зараховані на сплату комісії 2307,69 грн. Тобто, позивачем визнаються ці обставини. Зарахування вказаних сум не є правомірним, з огляду на викладене вище, а отже заборгованість відповідача перед позивачем по кожному з договорів підлягає зменшенню на зараховану суму.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за договором №0037641 від 12.08.2019 по тілу кредиту становить - 16091,08 грн, за процентами - 3185,99 грн, що становить загальну суму 19277,07 грн та за рахунок сплаченої комісії на суму 4171,07 грн становить 15106,00 грн, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості в розмірі 15106,00 грн.
Заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за договором №1037641 від 14.11.2019 по тілу кредиту становить - 22939,90 грн, за процентами - 7003,35 грн, що становить загальну суму 29943,25 грн та за рахунок сплаченої комісії на суму 2307,69 грн становить 27635,56 грн, а отже стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості в розмірі 27635,56 грн.
У позовних вимогах позивачем також заявлено про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, у зв'язку з наявністю простроченого грошового зобов'язання відповідача, за період з 28.10.2021 по 23.02.2022.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
За приписом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і у разі прострочення на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Враховуючи, що судом була зменшена заборгованість по кредитам, а тому і перерахуванню підлягають і розміри 3% річних та інфляційні втрати.
Водночас, беручи до уваги вищевикладене, те що позовні вимоги за договором №0037641 від 12.08.2019 задоволено частково, розмір процентів та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України слід нараховувати на суму заборгованості 15106,00 грн.
Згідно розрахунку проведеного судом розмір процентів згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 28.10.2021 до 23.02.2022 становить: 15106,00 x 3 x 119 : 365 : 100 = 147,75 грн; інфляційних втрат за період з 28.10.2021 до 23.02.2022 становить 15106,00 x 1.043666 - 15106,00 = 659,62 грн.
Водночас, беручи до уваги вищевикладене, те що позовні вимоги за договором №1037641 від 14.11.2019 задоволено частково, розмір процентів та інфляційних втрат відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України слід нараховувати на суму заборгованості 27635,56 грн.
Згідно розрахунку проведеного судом розмір: процентів згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 28.10.2021 до 23.02.2022 становить: 27635,56 x 3 x 119 : 365 : 100 = 270,30 грн; інфляційних втрат за період з 28.10.2021 до 23.02.2022 становить 27635,56 x 1.043666 -27635,56 = 1206,73 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС»:
- заборгованість за кредитним договором №0037641 від 12.08.2019 станом на 29.07.2025 року в сумі 15913,37 грн, з яких: 15106,00 грн заборгованість кредитом; 147,75 грн. 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 659,62 грн. інфляційних витрат за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 року відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України;
- заборгованість за кредитним договором №1037641 від 14.11.2019 станом на 29.07.2025 року в сумі 29112,59 грн, з яких: 27635,56 грн заборгованість кредитом; 270,30 грн. 3% річних за користування грошовими коштами за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України; 1206,73 грн. інфляційних витрат за період з 28.10.2021 по 23.02.2022 року відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України.
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання розподілу судових витрат між сторонами.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 6951 від 23.07.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1176,29 грн (15913,37 * 2422,40 : 32771,17), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 6970 від 06.08.2025, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Отож, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір в розмірі 1476,89 грн (29112,59 * 2422,40 : 47750,49), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 273, 274, 279, 280-282, 352, 354-355 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» заборгованість за кредитним договором №0037641 від 12 серпня 2019 року в розмірі 15106 грн, 3% річних - 147,75 грн, інфляційні втрати - 659,62 грн, а всього 15913 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот тринадцять) гривень 37 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» 1176 (одну тисячу сто сімдесят шість) грн 29 коп сплаченого судового збору.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» заборгованість за кредитним договором №1037641 від 14 листопада 2019 року в розмірі 27635,56 грн, 3% річних - 270,30 грн, інфляційні втрати - 1206,73 грн, а всього 29112 (двадцять дев'ять тисяч сто дванадцять) гривень 59 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС» 1476 (одну тисячу чотириста сімдесят шість) грн 89 коп сплаченого судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Відповідачу направити копію заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення суду може бути оскаржене позивачем у загальному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «ПАРІС», код ЄДРПОУ 38962392, місцезнаходження: м. Київ, вул. Предславинська, буд. 37, офіс 535.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Л. І. Созанська