22 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2891/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Петрова Л.М., розглянувши заяву позивача про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо застосування з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 пенсії; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 та з 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", з урахуванням раніше проведених виплат.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2025 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 07.04.2025 залишено без змін.
11.08.2025 до суду надійшла заява про встановлення судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення.
Листом від 22.08.2025 позивача повідомлено, що після повернення матеріалів справи до Полтавського окружного адміністративного суду заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення суду від 07.04.2025 у справі №440/2891/25 буде розглянута відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.
28 серпня 2025 року з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позивач подав до Полтавського окружного адміністративного суду клопотання в якому прохав розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (в порядку ст.382 КАС України) по справі №440/2891/25 відповідно до вимог частини 3 статті 382 КАС України та у строки визначені частиною 1 статті 382-1 КАС України.
03.09.2024 року до суду надійшла заява представника позивача про відвід судді (вхідний №65099/25 від 04.09.2025), в якій позивач просить відвести суддю Петрову Л.М. від розгляду заяви у справі №440/2891/25 з підстав виникнення у позивача обґрунтованого сумніву в неупередженості та об'єктивності судді Петрової Л.М..
Наявність сумніву позивач мотивує тим, що клопотання, подане 28 серпня 2025 року через систему ЄСІТС до Полтавського окружного адміністративного суду, у якому він прохав розглянути заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення ( в порядку ст.382 КАС України) по справі №440/2891/25 відповідно до вимог частини 3 статті 382 КАС України та у строки визначені частиною 1 статті 382-1 КАС України, було проігнороване суддею Полтавського окружного адміністративного суду Петровою Л.М. та не розглянуто. Також позивач звертає увагу, щодо невиготовлення виконавчого листа відповідно до заяви від 22.08.2025, що позбавляє можливості примусового виконання судового рішення, яке боржник відмовляється виконувати добровільно.
У період з 25 серпня 2025 року по 05 вересня 2025 року суддя Петрова Л.М. перебувала у відпустці, з 08 вересня 2025 року по 19 вересня 2025 року - на лікарняному. 22 вересня 2025 року заяву ОСОБА_1 про відвід передано судді Петровій Л.М.
За приписами частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
В силу положень частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Надаючи власну оцінку мотивам, з яких заявлено відвід, суддя виходить з такого.
Відповідно до частин 1, 2 статті 39 КАС України, за наявності підстав, зазначених у статтях 36 - 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
За приписами частини 3 статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
В силу положень частини 4 статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
За змістом частини 1 статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 36 КАС України визначено, що суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема, у рішенні у справі "Білуха проти України", (заява №33949/02, пункти 49 - 50), в якому зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (див., серед іншого (inter alia), рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 and 30; рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (див. вищевказане рішення у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), пункт 43).
Одним із доводів позивача, покладених в основу заяви про відвід, є те, що станом на день подання заяви суддею упереджено не розглянуто заяву позивача, подану в порядку ст. 382 КАС України, заяву від 28.08.2025, заяву про видачу виконавчого листа від 22.08.2025.
Необхідно зазначити, що клопотання, подане позивачем 28.08.2025 так як і ця заява про відвід, передана судді Петровій Л.М. 22.09.2025, у зв'язку з перебування судді у відпустці та на лікарняному, що, в свою чергу, унеможливило своєчасний розгляд клопотань.
Також суд зазначає, що клопотання від 22.08.2025 про видачу виконавчого листа судді не передавалося, видача виконавчих листів здійснюється відділом документального забезпечення - канцелярією суду відповідно до Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України. Згідно даних автоматизованої системи діловодства суду, виконавчий лист виготовлено 04.09.2025 та направлено 08.09.2025 на поштову адресу позивача.
Відповідно до ч.ч. 3,4,8 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід
Суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Враховуючи викладене, заява позивача про відвід судді не містить доводів, які б підтверджували наявність обставин, що обґрунтовано викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Петрової Л.М., як з погляду "суб'єктивного критерію", так і "об'єктивного критерію".
З огляду на викладене суддя приходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
За таких обставин відповідно частини 4 статті 40 КАС України задля вирішення по суті заяви від 03.09.2024 про відвід наявні підстави для передачі справи №440/2891/25 до відповідного підрозділу суду для визначення судді у порядку, встановленому частиною першою статті 31 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,
Для вирішення по суті заяви представника позивача про відвід судді від 03.09.2024 про відвід судді Петрової Л.М. передати справу №440/2891/25 до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.М. Петрова