19 вересня 2025 року Справа № 280/6074/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ) до Головного управління Національної гвардії України (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 9а, ЄРДПОУ 08803498) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
14 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Національної гвардії України (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо безпідставної відмови у виплаті одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , який отримав каліцтво під час захисту Батьківщини, з 17 лютого 2025 року по день фактичної виплати;
- стягнути з Головного управління Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 744300,00 грн. одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.
Суддею встановлено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування позовних вимог позивач у позові зазначив, що призначити одноразову грошову допомогу мав саме відповідач у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року, так як інвалідність, яку позивачу вперше було встановлено 20 липня 2022 року, настала внаслідок отримання ним у 2022 році травми, пов'язаної із виконанням обов'язків військової служби та пов'язана із захистом Батьківщини, у зв'язку із чим у останнього виникло право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня 2022 року відповідно до Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975. Натомість, відповідач безпідставно повернув пакет документів, наданий Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ для виплати позивачу вищезазначеної одноразової грошової допомоги без зазначення конкретного документу, який мав бути наданий для виплати одноразової грошової допомоги. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Також, вказаною ухвалою судді від відповідача засвідчену належним чином копію матеріалів звернення із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.
25 липня 2024 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що враховуючи пункт 21 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 визначено, що особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, в обов'язковому порядку подають за місцем проходження служби копію документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства. Такого, документу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги надано не було. Вказує, що документи щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 подані не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин та з метою недопущення втрат бюджетних коштів Головне управління НГУ відповідно до пункту 23 Порядку повернуло їх на доопрацювання до Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також зазначає, що позивач хибно вважає повернення документів на опрацювання відмовою у призначенні одноразової грошової допомоги. Головне управління НГУ вважає, що жодним чином не порушувало прав позивача у зв'язку із чим у задоволенні позову просить відмовити.
Також, у відзиві на позов, повідомляє про неможливість надання до суду документів на виконання вимог ухвали судді від 21 липня 2025 року, оскільки документи позивача були повернуті на адресу військової частини НОМЕР_1 НГУ.
Ухвалою суду від 04 серпня 2025 року у Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України витребувано засвідчену належним чином копію матеріалів звернення ОСОБА_1 із заявою про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності.
13 серпня 2025 року від представника Військової частини НОМЕР_1 НГУ на виконання вимог вищезазначеної ухвали на адресу суду надійшли витребувані докази.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
В межах розгляду адміністративної справи № 280/573/24 Запорізьким окружним адміністративним судом встановлено, що ОСОБА_1 призваний на військову службу з 01 серпня 1999 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно витягу з послужного списку (Г-046858).
24 лютого 2022 року перебуваючи на посаді начальника артилерії родів військ і служб Військової частини НОМЕР_1 , під час виконання бойового завдання поблизу АДРЕСА_3 , позивач був збитий невстановленим водієм невстановленої бойової машини РСЗВ «Ураган», внаслідок чого отримав тяжкі травми - множинні переломи попереко-крижового відділу хребта та кісток тазу.
Наказом командувача Національної гвардії України вiд 05 липня 2022 року №122 о/с, відповідно до підпункту «б», пункту 3, частини 5, статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок i військову службу» позивача звільнено у відставку Збройних Сил України.
25 лютого 2022 року наказом командира Військової частини НОМЕР_1 № 217 призначено службове розслідування за фактом дорожньо-транспортної пригоди за участю позивача.
04 лютого 2022 року за наслідками проведеного службового розслідування складено висновок, згідно якого запропоновано вважати підтвердженим факт участі у дорожньо-транспортній пригоді 24 лютого 2022 року та отримання тяжких тілесних ушкоджень позивачем; службове розслідування закінчити; вважати неможливим встановити наявність або відсутність вини позивача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди 24 лютого 2022 року, що призвело до отримання ним тяжких тілесних ушкоджень; про проведення службового розслідування повідомити керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури в оборонній та військовій сфері по даному факту, для прийняття правового рішення із надісланням матеріалів даного службового розслідування.
В межах проведення службового розслідування, неможливо встановити, чи допущено підполковником ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої, ним отримано тяжкі тілесні ушкодження, тому про результати проведення службового розслідування повідомлено керівника Запорізької спеціалізованої прокуратури в військовій та оборонній сфері по даному факту, для прийняття правового рішення, із надісланням матеріалів даного службового розслідування.
Від другого слідчого відділу ТУ ДБР у м. Мелітополі 15 вересня 2022 року отримано витяг з ЄРДР №42022081370000312 від 19 липня 2022 року про внесення відомостей за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини 1 статті 415 КК України.
20 липня 2022 року рішенням медико-соціальної експертної комісії позивач визнаний інвалідом другої групи, згідно довідки до акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ №630322 від 20 липня 2024 року.
Оскільки відповідачем протягом тривалого часу не проведено та не закінчено розслідування обставин отримання травми та не надані позивачу документи, що свідчать про причини та обставини поранення (травми або каліцтва) та така протиправна бездіяльність унеможливила отримання позивачем будь-яких страхових виплат, пенсії, пільг та допомог позивач звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом в адміністративній справі № 280/573/24.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року у справі № 280/573/24, яке набрало законної сили 21 травня 2025 року, визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України щодо не завершення з 23 липня 2022 року по теперішній час розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , розпочатого згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України №523 від 19 липня 2022 року; зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 Національної Гвардії України протягом трьох діб з дня набрання законної сили цим рішенням суду завершити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , розпочате згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України №523 від 19 липня 2022 року та надати ОСОБА_1 за наслідками такого розслідування документи відповідно до вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України №1346 від 27 грудня 2002 року.
На виконання вищезазначеного судового рішення Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ завершено розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , розпочате згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної Гвардії України №523 від 19 липня 2022 року та надано позивачу Акт про нещасний випадок № 96/24 та Акт про розслідування нещасного випадку № 9624 з урахуванням якого позивач отримав травму внаслідок ДТП, в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував, законодавства про охорону праці не порушував, а нещасний випадок стався в період проходження військової служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
21 жовтня 2024 року МСЕК №2 КУ «ОЦМСЕ» ЗОР змінено причину отримання позивачем інвалідності у 2022 році на «Травма, ТАК, пов'язана із захистом Батьківщини». Відповідні зміни внесені до акту огляду МСЕК 12 ААВ № 630322 від 20 липня 2022 року.
25 жовтня 2024 року позивач звернувся до Військової частини НОМЕР_1 НГУ із заявою про нарахування та виплату одноразової грошової допомоги згідно Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.
09 грудня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 направила в ГУ НГУ (через Південне Одеське ТрУ НГУ) висновок № 3/29/13/1-20176 від 09 грудня 2024 року щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги позивачу, у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, в сумі 744300 грн.
Листом Головного управління Національної гвардії України від 17 лютого 2025 року за № 27/13/3-4327-2025 заяву позивача разом із документами доданими до неї повернуто Військовій частині НОМЕР_1 НГУ на доопрацювання.
Згідно інформації доданої до цього листа, у службовому розслідуванні повинно бути з'ясовано причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства.
Листом Військової частини НОМЕР_1 НГУ від 02 квітня 2025 року за № 3/29/13/1-6657 позивача повідомлено, про те, що його документи про виплату одноразової грошової допомоги були повернуті на доопрацювання.
Вважаючи протиправним повернення відповідачем документів на доопрацювання позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить із наступного.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року №2232-ХІІІ "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон України №2232-ХІІІ).
Стаття 41 Закону України №2232-ХІІІ передбачає, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ (далі Закон України №2011-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону України №2011-ХІІ, соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України №2011-XII, останній поширюється, зокрема на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Статтею 12 Закону України №2011-XII визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спірних правовідносин у даному випадку є наявність у позивача, як у особи звільненої з військової служби захворювання, отриманого під час проходження військової служби (захисту Батіківщини), права на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України №2011-XII.
Відповідно до частини 1 статті 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.
Зі змісту вказаної норми вбачається, що одноразова грошова допомога є гарантованою державою виплатою лише тим особам, які за цим Законом мають право на її отримання.
Згідно із пунктами 4 - 9 частини 2 статті 16 Закону України № 2011-XII одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі:
- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті;
- встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби;
- встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов'язаному або резервісту при виконанні обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві;
- отримання військовослужбовцем строкової військової служби поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання у період проходження ним строкової військової служби, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, а також особою, звільненою із строкової військової служби, яка частково втратила працездатність внаслідок зазначених причин, пов'язаних з проходженням військової служби, але не пізніше ніж через три місяці після звільнення її із строкової військової служби;
- отримання військовозобов'язаним, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, або резервістом поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання під час виконання обов'язків військової служби або служби у військовому резерві, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності в період проходження зборів чи служби у військовому резерві або не пізніше ніж через три місяці після закінчення таких зборів чи виконання резервістом обов'язків служби у військовому резерві.
Так, відповідно до частини дев'ятої статті 16-3 Закону № 2011-XII порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2014 року № 975 затверджений Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - Порядок № 975 в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2014 року № 975 установлено, що особам, які до набрання чинності Порядком, затвердженим цією постановою, мають право на отримання одноразової грошової допомоги допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 - днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є: у разі встановлення ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата огляду, зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.
Згідно із пунктом 21 Порядку № 975 - військовослужбовець, військовозобов'язаний, резервіст або особа, звільнена з військової служби, яким виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, подають уповноваженому органу у паперовій або електронній формі засобами електронної пошти з дотриманням законодавства у сферах електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг такі документи:
заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;
завірену копію довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.
До заяви додаються копії:
- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;
- документа (відповідних сторінок за наявності), що посвідчує особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, та засвідчений в установленому законодавством порядку переклад українською мовою сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту), якій призначається та виплачується одноразова грошова допомога, з даними про прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, або довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені), копія військового квитка рядового, сержантського і старшинського складу (для військовослужбовців із числа іноземців та осіб без громадянства);
- реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім іноземців та осіб без громадянства) (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідному контролюючому органу та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).
Згідно із пунктом 22 Порядку № 975 - призначення одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, призваним на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюються Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, розвідувальним органом Міноборони, Службою зовнішньої розвідки та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).
Відповідно до пункту 23 Порядку № 975 - керівник уповноваженого органу після визначення переліку осіб, зазначених у пунктах 8 і 9 цього Порядку, які мають право на одержання одноразової грошової допомоги (зокрема з урахуванням особистого розпорядження), подає у 15-денний строк з дня реєстрації документів, передбачених пунктами 20 і 21 цього Порядку, розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого обов'язково додаються документи, зазначені в пунктах 20 і 21 цього Порядку.
Розпорядник бюджетних коштів у місячний строк після надходження від уповноваженого органу висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених у пунктах 20 і 21 цього Порядку, приймає рішення про призначення одноразової грошової допомоги або про відмову в її призначенні, або про повернення зазначених документів на доопрацювання (у разі, коли документи подано не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин, зазначених у документах, чи подано не за належністю) і надсилає зазначене рішення разом з документами уповноваженому органу для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, а в разі відмови чи повернення документів на доопрацювання - для письмового повідомлення заявнику з обґрунтуванням мотивів відмови чи повернення документів на доопрацювання.
Доопрацювання документів здійснюється у порядку, визначеному абзацом другим цього пункту, а після надходження додаткових документів приймається рішення про призначення одноразової грошової допомоги в порядку черговості відповідно до дати надходження заяви до розпорядника бюджетних коштів або про відмову в її призначенні.
Судом встановлено, що заява позивача про виплату одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку № 975 від 25 жовтня 2024 року повернута на адресу Військової частини НОМЕР_1 НГУ на доопрацювання листом від 17 лютого 2025 року за № 27/13/3-4327-2025.
Згідно інформації, доданої Головним управлінням Національної гвардії України до листа від 17 лютого 2025 року за № 27/13/3-4327-2025, в документах щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , надісланих Військовою частиною НОМЕР_1 , в ході розгляду рішення Запорізьким окружним адміністративним судом від 29 серпня 2024 року № 280/573/24 зазначено, зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України протягом трьох діб з дня набрання законної сили цим рішенням суду завершити розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_1 , розпочате згідно наказу командира Військової частини НОМЕР_1 . На думку Головного управління Національної гвардії України, в службовому розслідуванні повинно бути з'ясовано причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства). Враховуючи, що документи щодо можливості призначення та виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 подані не в повному обсязі, потребують підтвердження обставин та з метою недопущення втрат бюджетних коштів Головне управління НГУ відповідно до пункту 23 Порядку повернуло їх на доопрацювання до військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В першу чергу суд зазначає, що лист відповідача від 17 лютого 2025 року за № 27/13/3-4327-2025, інформація до нього та відзив на позов не містять переліку документів, які позивач, на думку відповідача, з урахуванням пункту 21 Порядку № 971 не надав разом із заявою про виплату спірної одноразової грошової допомоги.
Також, із змісту вищезазначеного листа не зрозуміло, які документи необхідно додатково надати позивачу чи які дії необхідно здійснити Військовій частині НОМЕР_1 НГУ по доопрацюванню, підготованих нею документів, з метою повторного звернення позивачем із заявою про виплату одноразової грошової допомоги.
При цьому судом встановлено, що разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги позивач надав копії та оригінали наступних документів: довідки МСЕК 12 ААВ № 630322 від 20 липня 2022 року; довідки МСЕК про втрату працездатності АГ № 0015636; копія довідки МСЕК про втрату працездатності АГ №0015636 (форма 158/о); Свідоцтва про хворобу від 23 червня 2022 року № 158/с, завірена М(ВЛ)К; Постанови від 16 жовтня 2024 року № 265; акту про нещасний випадок, а також про розслідування нещасного випадку від 05 жовтня 2024 № 96/24 за формами Н1 та Н5; витягу з наказу командира в/ч НОМЕР_1 від 11 липня 2022 року № 181; витягу з послужного списку ОСОБА_1 ; паспорту ОСОБА_1 № НОМЕР_2 ; довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру; ІНН ОСОБА_1 ; довідки ПАТ «ОРАНТА» щодо невиплати ОГД Животенку А.А. від 28 липня 2022 року; довідки ПАТ «ОРАНТА» щодо невиплати ОГД ОСОБА_1 від 22 жовтня 2024 року; довідка щодо невиплати ОГД ОСОБА_1 з ГУ соціальної підтримки МОУ від 13 листопада 2024 року; довідки щодо невиплати ОГД ОСОБА_1 № 3/29/13/1-1169 від 06 грудня 2024 року; довідки щодо розміру прожиткового мінімуму № 3/29/13/1-1170 від 06 грудня 2024 року; рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/573/24 від 29 серпня 2024 року; довідки з банку з реквізитами; посвідчення офіцера ОСОБА_1 .
У якості документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження позивачем до заяви додано копію Акту про нещасний випадок № 96/24 та Акту про розслідування нещасного випадку № 9624, складених на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року № 280/573/24 . Згідно вказаних Актів позивач отримав травму внаслідок ДТП без порушення військової (трудової) дисципліни з боку військовослужбовця, в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння не перебував, шкідливий фактор та його призначення відсутній, законодавства про охорону праці не порушував, а нещасний випадок стався в період проходження військової служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків.
Тобто, позивачем наданий пакет документів, перелік якого відповідає вимогам пункту 1 Порядку № 975.
З приводу доводів представника відповідача стосовно того, що з урахуванням рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 29 серпня 2024 року № 280/573/24 Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України зобов'язана була в службовому розслідуванні з'ясувати причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства) то суд зазначає, що вказаним рішенням суду, коло обставин, які Військова частина НОМЕР_1 НГУ має з'ясувати під час проведення службового розслідування не вирішувалось.
Більш того, Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ згідно Акту про нещасний випадок № 96/24 та Акту про розслідування нещасного випадку № 9624 встановлено, що позивач у алкогольному чи наркотичному стані не перебував.
Також, суд враховує, що в межах адміністративної справи № 280/573/24, на яку у інформації та відзиві на позов посилається відповідач, судом встановлено, що з наявного в матеріалах справи листа ТУ ДБР у м. Мелітополь вих. №17-02-1211/СВ від 20 липня 2022 року вбачається, що другим слідчим відділом ТУ ДБР у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42022081370000312 від 19 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 415 КК України. В ході досудового розслідування встановлено, що 24 лютого 2022 року приблизно о 23 годині поблизу м. Василівни, Запорізької області, невстановлений водій невстановленої бойової машини РСЗВ “УРАГАН», порушив правила водіння, внаслідок чого ОСОБА_1 спричинені тілесні ушкодження. До матеріалів кримінального провадження долучено матеріалі службового розслідування за фактом травмування позивача 24 лютого 2022 року, залучено до провадження як потерпілого та допитано позивача, проведено слідчий експеримент за участю позивача, винесено постанову про проведення судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю “Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» та доручено її проведення експертам Запорізького НДЕКЦ МВС України, винесено постанову про проведення судово-медичної експертизи по встановленню тяжкості тілесних ушкоджень отриманих позивачем. Відповідно до висновку судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю “Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» від 16 травня 2023 року № СЕ-19/108-23/6263-1Т, невстановлений водій невстановленої бойової машини РСЗВ “УРАГАН» повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 12.2, 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху. В діях невстановленого водія невстановленої бойової машини РСЗВ “УРАГАН» вбачаються невідповідності вимогам п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху, при цьому невідповідності в його діях п. 12.3 Правил дорожнього руху, з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв'язку з подією ДТП. Водій невстановленої бойової машини РСЗВ “УРАГАН» мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода при своєчасному застосуванні заходів, направлених на зниження швидкості руху.
У вказаному листі слідчий також зазначає, що в ході досудового розслідування в діях ОСОБА_1 порушень Правил дорожнього руху, які б перебували у причинному зв'язку з настанням ДТП не встановлено.
Вказане виключає пов'язаність поранення (травми) позивача із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення.
Також, суд враховує, що відповідачем не заперечується, що травма позивача, пов'язана із захистом Батьківщини та виконанням службових обов'язків.
З огляду на вказане, а також з огляду відсутність у листі відповідача від 17 лютого 2025 року за № 27/13/3-4327-2025 та інформації до нього, переліку документів, які з урахуванням пункту 21 Порядку № 975 не були надані позивачем разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно повернув Військовій частині НОМЕР_1 таку заяву на доопрацювання.
Частиною другою статті 16-2 Закону № 2011-XII передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України,податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян, як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей (рішення Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002).
Таким чином, суд вважає, що твердження відповідача про необхідність повернення документів щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги на доопрацювання, оскільки позивачем надано не повний пакет документів є необґрунтованим.
Інших підстав для відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги в листі від 17 лютого 2025 року за № 27/13/3-4327-2025, інформації до нього та відзиві на позов не наведено.
Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надавши правову оцінку обставинам справи, а також висновків суду у даній справі суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо повернення заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 25 жовтня 2024 року на доопрацювання Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Щодо вимоги позивача стягнути з Головного управління Національної гвардії України на користь ОСОБА_1 744300,00 грн. одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частиною 4 статті 245 КАС України у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Розгляд заяв щодо призначенні одноразово грошової допомоги у зв'язку із частковою втратою працездатності без встановлення інвалідності внаслідок поранення (травми, контузії), отриманої під час виконання обов'язків військової служби та прийняти рішення належить до повноважень відповідача. Суд повинен уникати безпідставних втручань у дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень. Натомість, суд наділений повноваженнями здійснювати перевірку правильності таких рішень у контексті застосування нормативно - правових приписів, що регулюють спірні правовідносини.
При цьому, суд враховує, що рішення про призначення позивачу одноразової грошової допомоги або відмову у такому призначенні відповідачем не приймалось.
Застосовуючи механізм захисту права, порушеного суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі від 25 жовтня 2024 року та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки обставинам та висновків суду у даній справі.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат з урахуванням положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246 КАС України, суд -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо повернення заяви ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги від 25 жовтня 2024 року на доопрацювання Військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Зобов'язати Головне управління Національної гвардії України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення та виплату одноразової грошової допомоги у розмірі 300-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб, від 25 жовтня 2024 року та прийняти рішення з урахуванням правової оцінки обставинам та висновків суду у даній справі.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено 19 вересня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов