19 вересня 2025 року Справа № 280/8217/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області
до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС», ОСОБА_1
про встановлення тимчасового обмеження y праві виїзду за кордон, -
Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» (далі - відповідач 1), ОСОБА_1 (далі - відповідач 2), в якій просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю “ЗТЗ-СЕРВІС» (код ЄДРПОУ 13605779, адреса: 69069, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Дніпровське шосе, буд. 11) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до повного погашення боргу.
В обґрунтування позовної заяви вказав, що станом на день подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» не виконано податкові зобов'язання, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 1 497 939,59 грн., який не сплачений понад 240 днів. Вказує, що позивачем було винесено рішення від 15.08.2023 року №169/4-0801, від 03.07.2024 №385/4-0801, від 20.12.2024 №648/4-0801 та від 19.02.2025 року №141/4-0801 про стягнення коштів платника з рахунків у рахунок погашення податкового боргу. На виконання зазначеного рішення до банківських установ, де відкриті у відповідача рахунки, були направлені платіжні інструкції, проте дані платіжні інструкції повертаються без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача 1. Також зазначає, що платнику податків на адресу реєстрації засобом поштового зв'язку була направлена податкова вимога форми “Ю» від 25.05.2023 №0000751-1305-0801, яка вручена 01.06.2023. Вказує, що на даний час заходи стягнення не призвели до погашення боргу. З огляду на викладене, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 18.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/8217/25. Призначено судове засідання на 19 вересня 2025 року.
Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Зокрема, судом вживались заходи щодо повідомлення відповідачів про виклик у судове засідання в порядку статті 268 КАС України. Відповідачу 1 в електронний кабінет направлено ухвалу та повістку про виклик до суду, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.
Також, судом 18.09.2025 розміщене оголошення щодо повідомлення відповідача 2 про відкриття провадження у справі на офіційному веб-порталі судової влади України.
За приписами статті 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку.
Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Приписами ч. 4 ст. 243 КАС України визначено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» зареєстроване як юридична особа за адресою: вул. Дніпровське шосе, буд. 11, м. Запоріжжя, 69069, керівник - Бережний Віктор Миколайович.
Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» має податковий борг у сумі 1 497 939,59 грн. з яких: 112 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та 1 497 827,59 грн. по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
У зв'язку з несплатою платником податків сум податкових зобов'язань, контролюючим вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме платнику податків засобом поштового зв'язку направлена вимога форми «Ю» №0000751-1305-0801 від 25.05.2023, яка вручена 01.06.2023.
ГУ ДПС у Запорізькій області винесено рішення від 15.08.2023 року №169/4-0801, від 03.07.2024 №385/4-0801, від 20.12.2024 №648/4-0801 та від 19.02.2025 №141/4-0801 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
На виконання зазначеного рішення уповноваженої особи до банківських установ, де відкриті у відповідача 1 рахунки, направлені платіжні інструкції, які повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках відповідача 1.
У зв'язку з тим, що вжиті заходи не дали результату щодо погашення заборгованості, податковий орган звернувся до суду, з цією позовною заявою.
При вирішенні даного спору по суті суд виходить з наступного.
Згідно із ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
За п. 36.1 ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями статті 2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Верховною Радою України прийнято Закон України від 30.11.2021 №1914-ІХ “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», відповідно до якого, з 01 січня 2022 року набрали чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.
Згідно із п.п. 20.1.35-2 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючому органу надано право звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу.
Відповідно до п. 87.13 ст.87 ПК України, встановлено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.
Вимоги абзацу першого цього пункту не застосовується у разі наявності зобов'язання держави щодо повернення юридичній особі або постійному представництву нерезидента-боржника помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, бюджетного відшкодування податку на додану вартість, якщо загальна сума непогашеної заборгованості держави перед боржником дорівнює або перевищує суму податкового боргу такого боржника.
Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.
У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:
інформує про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.
Не пізніше наступного робочого дня з дня зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу в сумі, зазначеній у рішенні суду станом на дату прийняття такого рішення суду, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника контролюючий орган:
інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;
розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників..
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року №3857-XII.
Відповідно до п. 10 ч.1 ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв'язку з яким таке обмеження встановлюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» тимчасове обмеження права громадянина України на виїзд з України у випадках, передбачених частинами першою та шостою цієї статті, запроваджується в порядку, передбаченому законодавством. У разі запровадження такого обмеження орган, що його запровадив, в одноденний строк повідомляє про це громадянина України, стосовно якого запроваджено обмеження, та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно із п. 87.14 ст.87 ПК України, закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Системний аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що у разі несплати податкового боргу у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України визначені у статті 289-2 КАС України, частиною першою якої установлено, що у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов'язку щодо сплати грошових зобов'язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.
Так, Верховний Суд у постанові від 09.11.2023 по справі № 160/5655/22 зазначає, що системний аналіз положень п. 87.13 ст. 87 ПК України та ч. 1 ст. 289-2 КАС України дає підстави для висновку, що у контролюючого органу виникає право на звернення до адміністративного суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи боржника за межі України після спливу 240 календарних днів з дня вручення такому платнику податків податкової вимоги на суму податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень.
Як вже встановлено судом, за Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» обліковується податковий борг у сумі 1 497 939,59 грн. з яких: 112 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та 1 497 827,59 грн. по податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).
Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно із п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У зв'язку з несплатою узгоджених сум, відповідачу на підставі пункту 59.1 статті 59 ПК України, надіслано податкову вимогу форми «Ю» №0000751-1305-0801 від 25.05.2023, яка вручена 01.06.2023.
На виконання абзацу першого пункту 95.3, абзацу другого пункту 95.5 статті 95 ПК України, позивачем вживались заходи на погашення податкового боргу відповідача шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача на підставі рішень контролюючого органу від 15.08.2023 року №169/4-0801, від 03.07.2024 №385/4-0801, від 20.12.2024 №648/4-0801 та від 19.02.2025 №141/4-0801 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг/емітентів електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу.
На підставі вказаних рішення позивачем були направлені платіжні інструкції, однак, такі заходи не призвели до погашення податкового боргу відповідача 1 через відсутність коштів на рахунках такого.
Отже, на момент звернення контролюючого органу до суду, податковий борг відповідачем 1 не сплачено.
Докази вчинення будь-яких дій, спрямованих на погашення податкового боргу Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС», в матеріалах справи відсутні.
З огляду на встановлений факт наявності Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, і непогашення суми такого податкового боргу протягом 240 днів з дня вручення товариству податкової вимоги, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування судом тимчасового обмеження керівника вказаної юридичної особи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі території України до погашення суми податкового боргу.
Отже, на підставі викладеного суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
При цьому, суд також враховує що обмеження у праві виїзду за межі території України є забезпечувальним заходом, який має тимчасовий характер і відповідно до п. 87.14 ст. 87 ПК України закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв'язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.
Отже, оскільки обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи за межі території України пов'язано з наявністю певних обставин, суд вважає за необхідне визначити в рішенні суду межі застосування такого заходу, а саме, суд вказує, що застосований забезпечувальний захід у вигляді обмеження у праві виїзду за межі території України зберігає чинність до моменту погашення податкової заборгованості або до настання інших обставин, зазначених в п. 87.14 ст. 87 ПК України.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 139 КАС України, судовий збір з відповідачів не стягується.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 139, 255, 257, 283 КАС України, суд, -
Позовну заяву Головного управління ДПС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС», ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження y праві виїзду за кордон, - задовольнити у повному обсязі.
Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України керівника Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ІНЖЕНЕРНИЙ ЦЕНТР “ЗТЗ-СЕРВІС» - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до повного погашення податкового боргу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.09.2025.
Суддя Л.Я. Максименко