про залишення позовної заяви без руху
22 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/7254/25
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Гебеш С.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення середнього гррошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні, а саме стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на мою користь середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні за період з 28.06.2024 року по 28.12.2024 року у розмірі 287546,00 грн.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановив, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 161 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Позовна заява не відповідає вимогам ст. 161 КАС України, з огляду на наступне.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів встановлено, що позивач оскаржує ненарахування та невиплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В свою чергу, частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що шестимісячний строк звернення до суду в адміністративному судочинстві є загальним і застосовується, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині другій статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
Варто звернути увагу, що предметом даного спору є вимога про стягнення середнього заробітку за час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні.
Відповідно до правової позиції, сформованої в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі №910/4518/16, яка узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 08.02.2022 у справі №755/12623/19, за змістом приписів статей 94, 116, 117 Кодексу законів про працю України і статей 1, 2 Закону України Про оплату праці середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
11.02.2021 року Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у справі №240/532/20 дійшов висновку, що строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні охоплюється спеціальною нормою частини 5 статті 122 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.
Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із заявленими позивачем позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є місячний строк.
З матеріалів справи встановлено, що позивач звільнений з військової служби 27.06.2024 року. При цьому належні суми при звільненні були виплачені позивачу 11.04.2025 року, на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду у справі №260/4598/24.
Таким чином, місячний строк звернення позивача до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні розпочався 12.04.2025, однак до суду позивач звернувся 15.09.2025, тобто з пропуском місячного строку з дня остаточного з ним розрахунку.
Згідно із частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.161 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до статті 169 КАС України суддя, зокрема, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до статті 169 частини 4 пункту 1 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною заявою, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та надати докази поважності причин пропуску такого строку, із зазначенням номера судової справи та судді.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про стягнення середнього гррошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.
Попередити позивача, що у випадку не виправлення недоліків, вказаних в ухвалі про залишення позовної заяви без руху у встановлені судом строки, позовна заява буде повернута позивачеві.
Ухвала окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя С.А. Гебеш