19 вересня 2025 рокум. Ужгород№ 260/5351/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - третя особа), у якому просить:
1.Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не проведення ОСОБА_1 з 01.02.2020 року по 31.05.2025 року перерахунку грошового забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний бюджетний рік (2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки), на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704.
2.Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести ОСОБА_1 з 01.02.2020 року по 31.05.2025 року перерахунок грошового забезпечення на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний бюджетний рік (2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки), на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач застосовуючи при нарахуванні щомісячного грошового забезпечення, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби за спірний період такої розрахункової величини як прожитковий мінімум для працездатних осіб, визначений законом на 01.01.2018, діяв протиправно.
30 червня 2025 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи. Вказаною ухвалою встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті справи.
Відповідач правом для подання відзиву не скористався, своїх заперечень щодо заявлених позовних вимог не висловив.
Представником ІНФОРМАЦІЯ_4 подано письмові пояснення по суті позову, у якому просить відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування вказує, що нова редакція пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" не передбачає застосування прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного календарного року при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а тому встановлення з 01 січня Законами України Про Державний бюджет України на 2023, 2024, 2025 роки прожиткового мінімуму для працездатних осіб не має своїм наслідком
збільшення базової величини, з якої обраховуються розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців, а отже і самого грошового забезпечення військовослужбовців.
З огляду на викладене, дії відповідача та третьої особи узгоджуються з вимогами чинного законодавства України, жодних порушень прав позивача ні з ІНФОРМАЦІЯ_5 , ні з боку ІНФОРМАЦІЯ_4 допущено не було у зв'язку з чим вважаємо, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до статі 162 частини 6 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до положень ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (по стройовій частині) від 11 червня 2025 року № 143 майора ОСОБА_1 , звільненого наказом командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » №362 від 29.04.2025 року з військової служби виключено зі списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_1 та всіх видів забезпечення з 11.06.2025 року.
Згідно даних картки особового рахунку позивача встановлено та не заперечується відповідачем, що за спірний період розрахунковою величиною для визначення розмірів складових грошового забезпечення військовослужбовця відповідачем застосовано розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного законом станом на 01.01.2018 року.
Позивач вважає, що під час проходження військової служби та звільнення із неї відповідачем з порушенням норм законодавства здійснювалось нарахування та виплату йому грошового забезпечення, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду за захистом свого права із цим позовом.
Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 2011-ХІІ), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова № 704) затверджено: а) тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток №1); б) схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу (додаток №14).
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України ухвалив Постанову "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" за № 103 (далі по тесту Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12,13 і 14.".
Тобто, на момент набрання чинності Постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено в редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови № 103, а саме:
"4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на І січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14".
Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Із огляду на відомості особистих карток грошового забезпечення позивача з 2020 року по 2025 рік за займаною посадою, встановлено посадовий оклад виходячи із прожиткового мінімуму на 01 січня 2018 року, що також не заперечується відповідачем.
Окрім цього, із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням упродовж служби позивачу у 2020 - 2025 році здійснювалося нарахування та виплата у відповідному відсотковому відношенні як постійних, так і одноразових видів громового забезпечення із застосуванням для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.
Закон України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" № 2017-ІІІ (далі по тексту - Закон України № 2017-ІІІ) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону України № 2017-ІІІ).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із статтею 92 частиною 2 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
Відтак, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення.
При цьому, пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" № 2629-VІІІ було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України № 294-ІХ, Закон України № 1082-ІХ "Про Державний бюджет України на 2021 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" № 1928-ІХ, Закон України від 3 листопада 2022 року № 2710-IX «Про Державний бюджет України на 2023 рік», Закон України від 9 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020 рік, 2021 рік, 2022 рік, 2023 рік, 2024 рік відповідно - не містить.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01 січня 2020 року - набрання чинності України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 294-ІХ не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Отже, з огляду на визначені в статті 7 частині 3 КАС України правила, а також враховуючи те, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили. згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, шо не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік.
Саме такі правові висновки сформував Верховний Суд у постанові від 19 жовтня 2022 року, що ухвалена у справі № 400/6214/21. Зокрема Верховний Суд, покликаючись на раніше сформовані висновки Верховного Суду у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 у подібних спірних правовідносинах вказав, що з 01 січня 2020 року положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно- правовому акту, який мас вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік) і такі висновки, в силу статті 242 частини 5 КАС України є обов'язкові до врахування судами при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Аналогічні правові висновки сформував Верховний Суд у постанові від 11 вересня 2022 року, що ухвалена у справі № 500/1813/21.
Крім того, застосування відповідачем для визначення грошового забезпечення розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року є протиправним також з огляду на те, що 29 січня 2020 року постановою Шостого апеляційного адміністративного суду у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Отже, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до пункту 4 Постанови № 704, в якому визначено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13 і 14, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 29 січня 2020 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 діє редакція пункт 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін, зокрема, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,12,13, 14.
Правові висновки щодо дії Постанови № 704 у попередній редакції із огляду на скасування судовим рішенням внесених змін зробив Верховний Суд у Постанові від 17 грудня 2019 року у зразковій справі № 160/8324/19, залишеною без змін постановою Великої Палати Верховного Суду у вказаній справі від 24 червня 2020 року.
Таким чином, на час проходження позивачем військової служби в ІНФОРМАЦІЯ_7 з лютого 2020 року відповідач мав би нараховувати та виплачувати грошове забезпечення із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення та виплат, які розраховуються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхам множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Однак, як видно із особистих карток грошового забезпечення позивача за 2020 - 2023 роки, посадовий оклад та оклад за військовим званням встановлений значно нижче, ніж мав би бути розрахований відповідно до пункту 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закон України "Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закон України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" та Закон України "Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Додатком 16 до Постанови № 704 встановлено розмір надбавки за вислугу років військовослужбовцям у відсотках від посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням.
Також Постановою № 704 встановлено для військовослужбовців виплату надбавок, доплат, винагород та премії, а також інших додаткових видів грошового забезпечення та разових виплат, розрахунковою величиною яких є посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Зокрема вказаною постановою встановлено виплату надбавки за особливості проходження служби військовослужбовцям в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, преміювання військовослужбовців відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення, надбавка за кваліфікацію у відсотках посадового окладу, а також разові виплати, допомога на оздоровлення та одноразова грошова допомога при звільненні, передбачені відповідно статтею 10-1 частиною 1 та статтею 15 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", розрахунковою величиною яких е розмір місячного грошового забезпечення.
Відповідно до статті 10-1 пункту 1 Закону України № 2011-XII, військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги затвердженого наказ Міністерства оборони України від 05.02.2018 № 45 (далі по тексту Порядок № 45) у разі переїзду військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, та тих, які проходять кадрову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу (далі - військовослужбовці), на нове місце військової служби в інший населений пункт у зв'язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням на навчання до вищих військових навчальних закладів, вищих навчальних закладів, які мають військові навчальні підрозділи (далі - військові навчальні заклади), та військових коледжів або навчальних центрів (навчальних підрозділів), термін навчання в яких становить шість місяців і більше, без збереження посади за попереднім місцем служби або у зв'язку з передислокацією військової частини (підрозділу військової частини), установи, організації (далі - військова частина) їм виплачується: підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена його сім'ї, який переїхав з ним на нове місце військової служби.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 45 виплата військовослужбовцям підйомної допомоги та добових здійснюється за новим місцем військової служби (місцем навчання) відповідно до наказу командира (начальника) військової частини (військового навчального закладу) із зазначенням нарахованої суми виплат.
Згідно із пунктом 5 вищевказаного Порядку № 45 підйомна допомога та добові в разі переїзду на нове місце військової служби на членів сім'ї військовослужбовця виплачуються після реєстрації їх місця проживання у населеному пункті за місцем військової служби (проживання) військовослужбовця відповідно до наказу командира військової частини із зазначенням нарахованої суми виплат, який видається на підставі рапорту військовослужбовця.
Оскільки посадовий оклад та оклад за військовим званням входять до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обрахунок матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та матеріальної допомоги на оздоровлення, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Разом з тим, суд зауважує, що Кабінетом Міністрів України 12.05.2023 прийнято постанову №481 "Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704" (далі - Постанова №481), яка набрала чинності 20.05.2023.
Пунктом 1 Постанови №481 визначено скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб".
Також пунктом 2 вказаної Постанови внесено зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виклавши абзац перший в такій редакції: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.".
Викладення пункту 4 Постанови №704 у новій редакції та встановлення фіксованої суми, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, яка відповідає розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018, свідчить про відсутність підстав для перерахунку грошового забезпечення позивача за період з 20.05.2023 по травень 2025 року.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такі необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо застосування у період з 01 лютого 2020 року по 19 травня 2023 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року при нарахуванні ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) щомісячного грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.02.2020 року по 19 травня 2023 року на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеним шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний бюджетний рік (2020, 2021, 2022, 2023), на відповідний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017р. №704.
У задоволенні позову у частині решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяЮ.Ю.Дору