22 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/24803/24
категорія 106020000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, стягнення коштів,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2024 №39 "Про результати службового розслідування", яким штаб-сержанта ОСОБА_1 визнано таким, що самовільно залишив розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у період з 31.12.2023 по 02.01.2024 відсутній на службі без поважних причин.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем протиправно винесено спірний наказ від 12.01.2024 року №39 про визнання позивача таким, що самовільно залишив військову частину та у зв'язку з цим, призупинено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, оскільки відповідачем не вжито всіх заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Військова частина НОМЕР_1 своїм правом на подання відзиву на позов не скористалась.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що штаб-сержант ОСОБА_1 проходив службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 31.12.2023 №471, на підставі рапорту начальника штабу військової частини НОМЕР_1 майора ОСОБА_2 , було призначено службове розслідування по факту самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцями зенітного ракетного взводу цієї військової частини, в тому числі і ОСОБА_1 (позивачем).
За наслідками проведеного службового розслідування складено акт службового розслідування від 12.01.2024.
За результатами розгляду акту та матеріалів службового розслідування видано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 12.01.2024 №39 "Про результати службового розслідування", згідно якого службовим розслідуванням встановлено, що старший солдат штаб-сержант ОСОБА_1 , разом з іншими військовослужбовцями зенітного ракетного взводу, самовільно залишили розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 , у період з 31.12.2023 до 02.01.2024 відсутні на службі без поважних причин. Крім того, наказано начальнику фінансово-економічної служби полковнику ОСОБА_3 призупинити виплату грошового забезпечення військовослужбовцям зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 , зазначеним у даному наказі, в тому числі і позивачу.
Не погоджуючись із вказаним наказом, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII, в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частин першої, другої статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-ХІV (далі - Статут).
Відповідно до пункту 16 цього Статуту кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Пунктами 26 та 27 розділу 1 частини І Статуту визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.
Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" №551-XIV від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі - Дисциплінарний статут Збройних Сил України), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Згідно зі статтею 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.
За змістом статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України визначено, що, службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Згідно зі статтею 86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Частиною 2 ст.86 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України встановлено, що під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 затверджено Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України (далі - Порядок №608).
Вимогами п.1 розділу II Порядку №608 передбачено випадки, коли може призначатися службове розслідування. Також зазначено, що службове розслідування може проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
Пунктом 3 розділу II Порядку №608 визначено, що службове розслідування проводиться для встановлення: неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення; причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби; ступеня вини військовослужбовця; порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства; причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення; причин виникнення матеріальної шкоди, її розміру та винних осіб (у разі виявлення факту її заподіяння).
Згідно з вимогами п.1 розділу IV Порядку №608 особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані: дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
За змістом п.12 розділу III Порядку №608 визначено, що розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника військовослужбовця, який вчинив дисциплінарне правопорушення.
З матеріалів службового розслідування вбачається, що результати його проведення, що викладені в акті службового розслідування, ґрунтуються виключно на підставі рапорту та пояснення начальника штабу військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 .
Разом з тим, з наявного у матеріалах службового розслідування письмового пояснення безпосереднього керівника позивача - командира зенітного ракетного взводу військової частини НОМЕР_1 капітана ОСОБА_4 слідує, що останній заперечує факт самовільного залишення розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 штаб-сержантом ОСОБА_1 , разом з іншими військовослужбовцями зенітного ракетного взводу та стверджує, що 31.12.2023 останні виконували його наказ та цього ж дня повернулися до розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 .
Аналогічні за змістом письмові пояснення надано самим позивачем.
Також матеріали справи не містять письмових пояснень інших військовослужбовців, які в період часу з 31.12.2023 по 02.01.2024 проходили військову службу за місцем дислокації військової частини НОМЕР_1 , та які б свідчили про фіксування факту самовільного залишення розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 штаб-сержантом ОСОБА_1 у вказаний період.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що службове розслідування проведено всупереч вимогам Порядку №608 формально, неповно та необ'єктивно, без з'ясування всіх обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Крім того, відповідачем, на вимогу суду, не надано доказів щодо ознайомлення позивача з оскаржуваним наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2024 №39 "Про результати службового розслідування", з відображенням інформації про дату такого ознайомлення.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно вимог ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, з огляду на наведене вище, саме з дня ознайомлення з відповідним наказом особа є такою, що знала або повинна була знати про порушення своїх прав.
Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23.03.2023 у справі №160/8432/20.
Враховуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до суду з даною позовною заявою.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, під час розгляду справи не довів правомірності винесення оскаржуваного наказу від 12.01.2024 №39, а також не надав належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача.
Відтак, суд повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Зважаючи на відсутність документально-підтверджених судових витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 9, 72-77, 90, 139, 194, 242-246, 255, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) від 12.01.2024 №39 "Про результати службового розслідування" в частині, що стосуються ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
22.09.25