19 серпня 2025 року
м. Київ
справа № 753/15245/22
провадження № 61-9912ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Карпенко С. О., розглянувши касаційну скаргу адвоката Сірої Аліни Василівни, яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 5 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 24 червня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації, Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Дарницького району
міста Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправними та скасування розпорядження і наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
31 липня 2025 року адвокат Сіра А. В., яка зазначає, що діє в інтересах
ОСОБА_1 , за допомогою підсистеми «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дарницького районного суду
міста Києва від 5 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду
від 24 червня 2025 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частиною третьою статті 392 ЦПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або представником такої особи. До касаційної скарги, поданої представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю, ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четверта статті 62 ЦПК України).
Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правничої допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Відповідно до пункту 4 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 (далі - Положення), ордер видається адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об'єднанням та повинен містити обов'язкові реквізити, передбачені цим Положенням.
Ордер має містити прізвище, ім'я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога (підпункт 12.2 пункту 12 Положення).
З копії наданого ордеру серії АМ № 1083169 вбачається, що адвокат Сіра А. В. надає правничу допомогу ОСОБА_2 , однак в оскаржуваних судових рішеннях зазначено, що учасником справи є ОСОБА_1 .
Отже, на підтвердження повноважень адвоката Сірої А. В. підписувати касаційну скаргу, яка подана до Верховного Суду 31 липня 2025 року, та представляти у Верховному Суді інтереси позивача до суду касаційної інстанції необхідно надати оформлений належним чином відповідний документ, в якому правильно зазначити особу, якій надається правнича допомога.
Згідно зі статтею 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Вказану касаційну скаргу адвокат Сіра А. В., яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , подала до Верховного Суду з пропуском встановленого законом строку на касаційне оскарження і заявляє клопотання про його поновлення.
В обґрунтування вказує, що копію повної постанови Київського апеляційного суду
від 24 червня 2025 року направлено позивачу через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему 1 липня 2025 року, що підтверджується супровідним листом апеляційного суду.
Проте зазначене не є достатньою і поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження з огляду на таке.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - Реєстр), оскаржувану постанову Київського апеляційного суду ухвалено 24 червня 2025 року, повний текст складено 24 червня 2025 року,зареєстрованов Реєстрі
25 червня2025 року, забезпечено надання загального доступу 26 червня 2025 року.
Долучена до касаційної скарги копія супровідного листа апеляційного суду не є належним доказом підтвердження дати отримання судового рішення, направленого представнику позивача.
Так, належним доказом отримання копії оскаржуваної постанови за наведених обставин може бути скриншот екрана електронного кабінету адвоката з відповідними відомостями про дату отримання копії процесуального документа в електронному вигляді.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За таких обставин касаційна скарга відповідно до частини третьої
статті 393 ЦПК України залишається без руху з наданням заявнику права надати протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали відповідні докази. Якщо заявником у встановлений судом строк не буде подано доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України.
Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другоїстатті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення
пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Вказаний висновок щодо застосування аналогічних норм Господарського процесуального кодексу України викладений у постанові Верховного Суду
від 12 листопада 2020 року у справі № 904/3807/19.
Касаційна скарга не у повній мірі відповідає зазначеним вимогам закону.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник визначає, зокремапункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, зазначаючи, що відсутній висновок Верховного Суду щодо відсутності в наказі про звільнення підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю Кодексу законів про працю України.
Проте укасаційній скарзі заявник не зазначає, щодо якої конкретно норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Крім того заявник вказує, що суди попередніх інстанцій встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України), однак не конкретизує, які саме докази у справі є недопустимими.
За таких обставин заявнику необхідно подати до Верховного Суду виправлену касаційну скаргу, оформлену у відповідності до вимог статті 392 ЦПК України, та надати докази надсилання виправленої скарги учасникам справи.
Оскільки касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених
статтею 392 ЦПК України, вона відповідно до вимог частини другої
статті 393 ЦПК України залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу адвоката Сірої Аліни Василівни, яка зазначає, що діє в інтересах ОСОБА_1 , на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 5 липня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 24 червня
2025 року залишити без руху.
Надати заявнику десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення зазначеного недоліку.
Якщо доказів, що підтверджують поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, не буде подано заявником у зазначений строк, це є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимоги цієї ухвали в частині визначення підстав касаційного оскарження, касаційний суд як підставу касаційного оскарження пункти 3, 4 частини другоїстатті 389 ЦПК України, при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження не врахує.
У разі невиконання у встановлений судом строк іншої вимоги цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною і підлягатиме поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя С. О. Карпенко