18 вересня 2025 року
м. Київ
справа № 635/434/21
провадження № 61-11372ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна, про визнання договору дарування удаваним,
03 вересня 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат
Рябініна К. О., через підсистему «Електронний суд» надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова
від 02 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 липня 2025 року у зазначеній справі.
Касаційна скарга містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, яке мотивовано тим, що оскаржена
постанова апеляційного суду надійшла до електронного кабінету представника ОСОБА_1 - адвоката Рябініної К. О. 04 серпня 2025 року. А тому заявник вважає, що існують поважні причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Вбачається, що оскаржену постанову суд апеляційної інстанції ухвалив 24 липня 2025 року, повний текст постанови складено 28 липня 2025 року, касаційну скаргу подано 03 вересня 2025 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження. Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що вперше касаційну скаргу на рішення Дзержинського районного
суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року та постанову Харківського апеляційного суду від 24 липня 2025 року було подано в межах строку на касаційне
оскарження - 27 серпня 2025 року, проте Верховний Суд ухвалою від 29 серпня
2025 року касаційну скаргу повернув. Після чого заявник у межах розумного строку повторно подав касаційну скаргу.
Відповідно до положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку
на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів
з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску
з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що сукупність вказаних обставин
дає підстави для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень
на підставі частини третьої статті 390 ЦПК України.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій
статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункти 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України щодо
її форми і змісту. Судовий збір сплачено.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
За таких обставин касаційне провадження у зазначеній справі необхідно відкрити.
Крім того, заявник просить зупинити дію постанови Харківського апеляційного суду від 24 липня 2025 року на час розгляду справи в суді касаційної інстанції.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання
про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції
за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Заява (клопотання) про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має містити обґрунтування необхідності зупинення виконання рішення
або зупинення його дії, такими мотивами, зокрема, може бути відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання судового рішення, неможливість повороту виконання рішення у разі його скасування тощо.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення
або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить
з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення
є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення
у визначеному законом порядку.
Статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові
для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За змістом статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися
на припущеннях, кожна сторона повинна довести і обставини, на які посилається
як на підставу своїх вимог чи заперечень.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки. Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Клопотання заявника не містить доказів необхідності зупинення дії оскарженого судового рішення внаслідок його можливого скасування, забезпечення збалансованості інтересів сторін та запобігання порушенню прав сторін.
Сама по собі наявність у суду касаційної інстанції права на зупинення виконання судового рішення та незгода сторони із цим рішенням не є підставою для зупинення його виконання.
Зупинення виконання (дії) рішення є винятковим заходом і має застосовуватися лише у випадках, коли це дійсно необхідно для запобігання негативним наслідкам, які не можна буде виправити в майбутньому у разі скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, а також те, що оскарження судового рішення в касаційному порядку не є безумовною підставою для зупинення його виконання або зупинення його дії судом касаційної інстанції, оскільки доводи клопотання не містять обґрунтування підстав для зупинення дії оскарженого судового рішення і заявником не надано належних доказів на підтвердження клопотання, то у задоволенні клопотання про зупинення дії постанови Харківського апеляційного суду
від 24 липня 2025 рокуслід відмовити.
Керуючись статтями 389, 390, 394, 395, 436 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 02 жовтня 2024 року та постанови Харківського апеляційного суду від 24 липня 2025 року.
Відкрити касаційне провадження у цій справі.
Витребувати з Шевченківського районного суду м. Харкова справу № 635/434/21
за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Дахно Оксана Андріївна, про визнання договору дарування удаваним.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення
діїпостанови Харківського апеляційного суду від 24 липня 2025 року відмовити.
Іншим учасникам справи надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів.
Роз'яснити учасникам справи, які відповідно до частини шостої статті 14 ЦПК України зобов'язані зареєструвати електронний кабінет, але не зареєстрували його, що вони мають обов'язок зареєструвати свій електронний кабінет
та можливість ознайомитися із копією касаційної скарги та доданих документів,
що подані у цій справі, виключно через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему або її окрему підсистему (модуль), що забезпечує обмін документами.
Роз'яснити учасникам справи право подати відзив на касаційну скаргу, який
за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк
до 20 жовтня 2025 року. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву
та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. В. Литвиненко
А. І. Грушицький
Є. В. Петров