Справа № 147/1397/25
Провадження № 2/147/545/25
22 вересня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У серпні 2025 року ОСОБА_1 подала до Тростянецького районного суду Вінницької області позов про розірвання шлюбу, який було зареєстровано 07.07.2017 між нею та ОСОБА_2 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2017 між позивачем та відповідачем було зареєстровано шлюб. За час спільного проживання у них народилася дочка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_1 вказала, що після офіційної реєстрації шлюбу, їх стосунки складалися добре, однак під час спільного проживання, сторони зрозуміли, що мають різні погляди на сімейне життя і подружні стосунки загалом. З квітня 2025 року сім'я фактично припинила своє існування. Внаслідок чого, подальше спільне життя і збереження шлюбу стало суперечити інтересам ОСОБА_1 та інтересам їх спільної дитини. Будь-яких дій щодо розірвання шлюбу відповідач робити не бажає, тому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Враховуючи викладене, позивач просить розірвати шлюб, зареєстрований між нею та відповідачем ОСОБА_2 07.07.2017 у Олександрівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області. Також просила стягнути з відповідача усі судові витрати на свою користь.
Ухвалою суду від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі. Позов підтримала та просила задовольнити.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність позивача, відповідно до ч.3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи, що остання скористалася своїми процесуальними правами.
Відповідач на виклики в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином за місцем його реєстрації, що підтверджується відомостями із сайту Укрпошти про вручення поштового відправлення. Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань не заявляв.
З врахуванням вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно ч.8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 07.07.2017 в Олександрівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, зареєстрували шлюб, про що 07.07.2017 складено відповідний актовий запис за №5, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_5 (а.с.4).
Під час спільного проживання в сторін народилася дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8 ).
Позивач зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося. Вони мають різні погляди на сімейне життя і подружні стосунки загалом. З квітня 2025 року сім'я фактично припинила своє існування.
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав та не спростував обставини, зазначені ОСОБА_1 .
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, а тому, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно ч. 2 ст. 114, абз. 2 ч. 3 ст. 115 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу. Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Також, позивач просила стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та судовий збір.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем до суду подано договір про надання правничої допомоги від 12.08.2025, в якому зазначено, що клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованому розмірі - 2000 грн, акт прийому-передачі наданих послуг від 12.08.2025, копію квитанції на суму 2000 грн.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн, у зв'язку з чим зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 .
Керуючись статтями 110, 112, 113 СК України, статтями 211, 223, 247, 259, 264-268, 272, 280 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 07.07.2017 в Олександрівській сільській раді Тростянецького району Вінницької області, про що 07.07.2017 складено відповідний актовий запис за №5, - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь та ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 (двадцять) коп. та 2000 (дві тисячі ) грн за професійну правничу допомогу.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 22.09.2025.
Суддя О.А. Натальчук