Справа № 143/16/25
17.09.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Сича С.М.,
з участю секретаря Левченко М.О.,
представника позивача - адвоката Хитрука І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Погребище Вінницького району Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною,-
встановив:
У січні 2025 року ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» звернулося з позовом в суд до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною.
Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1525 га з кадастровим номером 0523485200:03:002:0013, що розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, а на даний час - на території Погребищенської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.
25.06.2014 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля», як орендарем, укладено Договір оренди землі строком на 10 років.
Право оренди цією земельною ділянкою зареєстровано за ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2018 року.
Упродовж дії Договору оренди землі ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» належним чином виконувало свої договірні зобов'язання, однак відповідачка, яка постійно проживає в місті Судак Автономної Республіки Крим, не з'являлася до орендаря за отриманням орендної плати.
На даний час ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» продовжує користуватися цією земельною ділянкою.
Позивач листом - повідомленням від 25.04.2024 року №828, додавши до нього проект відповідної додаткової угоди, звернувся через АТ «Укрпошта» до відповідачки із пропозицією поновити Договір оренди землі на той самий строк. Однак, даний лист - повідомлення було повернуто позивачеві, оскільки ОСОБА_1 проживає на тимчасово окупованій території, де відсутні установи вказаного оператора поштового зв'язку.
Представник позивача стверджує, що ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» вчинив дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права на поновлення Договору оренди землі на новий строк в порядку, визначеному законодавством, чинним на момент його укладання.
Також представник позивача наголошує на тому, що оскільки відповідачка ні до закінчення строку дії Договору оренди землі, ні протягом місяця після його закінчення не повідомила письмово позивача про наявність заперечення у поновленні Договору оренди землі, то така її бездіяльність свідчить про надання нею мовчазної згоди на його поновлення.
Посилаючись на наведені обставини, просить визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 25 червня 2014 року, що укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля», укладеного в наступній редакції:
Додаткова угода
до Договору оренди землі
від 25 червня 2014 року
с.Курянці «____»____________2024 року
Слободенюк Олена Григорівна, надалі іменується «Орендодавець», з однієї сторони, і ТОВ «ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» в особі директора Максимчака Віктора Дмитровича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, що надалі іменується «Орендар», надалі разом Сторони, уклали цю Додаткову угоду до Договору оренди землі від 25 червня 2014 року (далі-Додаткова угода) про наступне:
1.Сторони погодили поновлення договору оренди землі щодо земельної ділянки за кадастровим номером 0523485200:03:002:0013.
2. У зв'язку з поновленням договору оренди землі строк Договору, передбачений п.8 Договору, продовжено на наступні 10 (десять) років.
3.Дану Додаткову угоду укладено у двох автентичних примірниках, що мають однакову юридичну силу, один для Орендодавця, другий для Орендаря.
4.Всі інші умови Договору оренди землі залишаються без змін. У випадку виникнення суперечностей між положеннями Договору оренди землі та положеннями даної Додаткової угоди перевагу мають положення Додаткової угоди.
5.Дана Додаткова угода набирає чинності після підписання Сторонами.
Реквізити та підписи сторін:
Орендодавець: Слободенюк Олена Григорівна Паспортні дані: Серія НОМЕР_1 виданий Погребищенським РВУМВС 13.12.2001 Ідентифікаційний код: НОМЕР_2 Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 Фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 Тел. відсутній Крим ________________Слободенюк О.Г.Орендар : ТОВ «ПК «ЗОРЯ ПОДІЛЛЯ» Юридична адреса: 23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м.Гайсин, вул. Заводська, буд.150, р/р НОМЕР_3 , у банку АТ «Міжнародний Інвестиційний Банк», МФО 380582, код за ЄДРПОУ 3009446, ІПН 340094402043, № свід. 200094322 _________________Максимчак В.Д.
Ухвалою судді від 13.01.2025 року відкрито провадження у справі та визначено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження (а.с.33-35).
Ухвалою суду від 28.04.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті (а.с.54-55).
В судовому засіданні представник позивача - адвокат Хитрук І.С. позов підтримав та підтвердив викладені у ньому обставини.
Відповідачка ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленою про дату та час розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позовну заяву не подала.
З огляду на викладене, суд в судовому засіданні 20.08.2025 року ухвалив проводити заочний розгляд справи (а.с.66).
Заслухавши учасників справи та дослідивши її матеріали, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ - ВН №044163 від 27.09.2002 року є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,1525 га з кадастровим номером 0523485200:03:002:0013, що розташована на території колишньої Саражинецької сільської ради Погребищенського району Вінницької області, а на даний час - на території Погребищенської міської територіальної громади Вінницького району Вінницької області (а.с.15- 17).
25.06.2014 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем, та ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля», як орендарем, укладено Договір оренди землі строком, згідно із яким орендодавець надав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначену земельну ділянку строком на 10 років (далі - Договір оренди землі) (а.с. 9-11).
Право оренди цією земельною ділянкою зареєстровано за ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.08.2018 року (а.с.17).
Упродовж дії Договору оренди землі ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» належним чином виконувало свої договірні зобов'язання, однак відповідачка, яка постійно проживає в місті Судак Автономної Республіки Крим, не з'являлася до орендаря за отриманням орендної плати.
На даний час ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» продовжує користуватися цією земельною ділянкою.
Листом - повідомленням від 25.04.2024 року №828, додавши до нього проект відповідної додаткової угоди, ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» звернулося через АТ «Укрпошта» до відповідачки із пропозицією поновити Договір оренди землі на той самий строк. Місцем проживання (реєстрації) ОСОБА_1 в цьому листі зазначено АДРЕСА_2 , що збігається із вказаним в Договорі оренди землі фактичним місцем проживання орендодавця (а.с.11, 24, 25).
Згідно із описом вкладення у цінний лист за підписом представника відправника, скріпленим печаткою установи поштового зв'язку АТ «Укрпошта» в м.Гайсин Вінницької області від 27.04.2024 року, окреслені документи направлені поштовим зв'язком на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 (без вказівки на номер квартири) (а.с.26).
Водночас, із копії поштового конверта слідує, що поштова кореспонденція була направлена ОСОБА_1 на адресу: АДРЕСА_2 (а.с.27).
Згідно із довідкою про причини повернення/досилання, виданою установою поштового зв'язку АТ «Укрпошта» в м.Гайсин Вінницької області за підписом її представника, скріпленим печаткою цієї установи від 27.04.2024 року, вказана поштова кореспонденція була повернута позивачеві із відміткою «відділення закрите» (а.с.28).
Згідно із довідкою ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» №22 від 06.01.2025 року в 2024 - 2025 роках товариство понесло витрати на підготовку грунту для посіву кукурудзи на агрономічному полі №03.1 площею 116, 7 га, яке знаходиться в межах Погребищенської міської територіальної громади (за межами с.Саражинці) Вінницького району Вінницької області, та в межах якого знаходиться належна відповідачці земельна ділянка, на суму 429243 грн. 62 коп. (а.с.29).
Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина третя статті 792 ЦК України).
Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев'ята статті 93 ЗК України).
На момент укладання Договору оренди землі правовідносини, пов'язані із поновленням договору оренди землі, регламентувалися положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі» №161-XIV ( в редакції Закону від 17.02.2011 року №3038 - VI, надалі - Закон №161-XIV).
16.01.2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству" №340-IX (а відповідні положення пункту 8 цього Закону з урахуванням Прикінцевих та перехідних положень - з 16.07.2020 року) (надалі - Закон 340-IX), яким стаття 33 Закону №161-XIV, що регламентувала порядок поновлення договорів оренди, викладена у новій редакції.
Водночас, Законом №340-IX доповнено розділ "Перехідні положення" Закону №161-XIV абзацом четвертим, згідно із яким правила, визначені статтею 126-1 Земельного кодексу України, щодо поновлення договорів оренди землі, поширюються на договори оренди землі, укладені або змінені після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству", а поновлення договорів оренди землі, укладених до набрання чинності зазначеним Законом, здійснюється на умовах, визначених такими договорами, за правилами, чинними на момент їх укладення.
Отже, поновлення Договору оренди землі в контексті обставин розглядуваної справи має здійснюватися за правилами, визначеними у ст.33 Закону №161-XIV, чинними на момент його укладання.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною у пунктах 22-24 постанови Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі №909/992/20.
У пунктах 31 - 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі №903/1030/19 зазначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом (частини перша та дев'ята статті 93 ЗК України).
Стаття 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX мала назву «Поновлення договору оренди землі», тобто була цілком присвячена процедурам такого поновлення. Згідно з частиною першою цієї статті по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Отже, конструкція статті 33 Закону №161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом №340-IX передбачала можливість поновлення договору оренди землі у порядку реалізації переважного права на укладення цього договору на новий строк.
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (речення перше частини другої статті 33 Закону № 161-XIV). До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).
Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.
Велика Палата Верховного Суду зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Якщо орендар розраховував на відсутність потенційних орендарів (про яких орендодавець не зобов'язаний повідомляти) та завчасно не надіслав орендодавцеві лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, а просто продовжив користуватися земельною ділянкою після спливу строку цього договору, він втрачав право оренди та ризикував отримати відмову орендодавця в укладенні нового договору оренди землі.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п'ята статті 33 Закону № 161-XIV).
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із власником земельної ділянки ( щодо земель приватної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).
Частини п'ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:
За загальним правилом, викладеним у частині п'ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень - вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.
Спеціальне правило, викладене у частині шостій Закону № 161-XIV, розраховане на випадки, коли орендодавець, який отримав від орендаря, наприклад, в останній день строку договору оренди землі лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди, протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві заперечень щодо такого поновлення, а орендар продовжив добросовісно користуватися земельною ділянкою. У такому разі орендодавець позбавлений можливості узгоджувати з орендарем нові істотні умови договору оренди землі, що вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були.
Порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі (за наявності таких заперечень) у відповідь на вчасно відправлений орендарем лист-повідомлення про поновлення цього договору з проєктом відповідної додаткової угоди дає орендареві, який добросовісно продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, підстави розраховувати на поновлення такого договору в силу частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV. Інакше кажучи, у такому разі відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як його мовчазну згоду на поновлення цього договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені у ньому раніше. Але таке поновлення обов'язково оформляється шляхом підписання сторонами додаткової угоди, а у разі якщо орендодавець цього не робить, - у судовому порядку за вимогою про визнання укладеною додаткової угоди та з фіксацією її повного тексту у резолютивній частині рішення суду (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі, може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).
Повертаючись до обставин розглядуваної справи, суд відзначає, що за змістом пункту 8 Договору оренди землі після закінчення строку цього договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії цього договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюється цінним листом з описом вкладення на юридичну адресу орендаря, зазначену в реквізитах цього договору.
Зі змісту Договору оренди землі слідує, що він укладений строком на 10 років, тобто до 25.06.2024 року.
Як вбачається із матеріалів справи позивач, з дотриманням умов пункту 8 Договору оренди землі та положень частин першої - п'ятої статті 33 статті 33 Закону № 161-XIV, майже за два місяці до закінчення строку його дії, а саме 27.04.2024 року направив цінним листом з описом вкладення на адресу відповідачки ОСОБА_1 в м.Судак Автономної Республіки Крим лист - повідомлення про поновлення Договору оренди землі, до якої додав проєкт відповідної Додаткової угоди.
Проте, такий лист було повернуто позивачеві оператором поштового зв'язку АТ «Укрпошта» із відміткою установи поштового зв'язку в м.Гайсин Вінницької області -«відділення закрите».
Звертаючись із позовом до суду, ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» стверджувало, що вчинило усі дії, спрямовані на реалізацію свого переважного права на поновлення Договору оренди землі на новий строк в порядку, визначеному законодавством, чинним на момент його укладання. При цьому, на думку позивача, оскільки відповідачка ні до закінчення строку дії Договору оренди землі, ні протягом місяця після його закінчення не повідомила письмово позивача про наявність заперечення у поновленні Договору оренди землі, то така її бездіяльність свідчить про надання нею мовчазної згоди на його поновлення.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд бере до уваги, що чинним на момент укладення Договору оренди землі законодавством, виходячи з аналізу положень статті 33 Закону України № 161-XIV , не визначено спосіб повідомлення про це орендодавця.
Зокрема, такими способами можуть бути: подання відповідного повідомлення безпосередньо орендодавцю, надсилання його засобами поштового зв'язку, кур'єрською доставкою тощо.
Виходячи з принципу добросовісності переговорів сторін орендних правовідносин, відтвореного у положеннях Закону України № 161-XIV, таке повідомлення повинно бути реалізовано у спосіб, який передбачав би можливість його своєчасного отримання орендодавцем, обізнаність щодо руху та стану відправлення, та пред'явлення доказів на підтвердження виконання даної операції. У свою чергу, направлення листа - повідомлення орендарем на дійсну адресу орендодавця, зазначену в договорі оренди землі, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» (схожі висновки сформульовані у пунктах 5.27, 5.28 постанови Верховного Суду 17 липня 2024 року у справі № 911/1284/23).
Отже, перед судом постає питання про дотримання балансу та пріоритетності в світлі принципу добросовісності переговорів сторін орендних правовідносин між правами та інтересами орендаря, який своєчасно направив лист - повідомлення про поновлення Договору оренди землі із доданим до нього проєктом Додаткової угоди, та орендодавця, який вочевидь не отримав такого листа та, будучи не обізнаним із таким наміром, був позбавлений можливості спланувати подальші дії у зв'язку зі спливом строку Договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності - зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті Додаткової угоди, яку надав орендар.
Суд передусім зважує на законодавчо визначений обсяг прав орендодавця, як власника земельної ділянки, та орендаря, як тимчасового користувача нею.
В силу ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Статтею 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
В ч.1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Згідно із частинами 1, 2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст.792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Статтею 1 Закону України «Про оренду землі» унормовано, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Порівняльний аналіз окреслених правових норм дозволяє стверджувати, що обсяг прав власника (орендодавця) земельної ділянки є ширшим за права її орендаря, оскільки останній наділяється правом володіння та користування землею лише тимчасового. Крім того, орендар, будучи наділений правом тимчасового володіння та користування землею, на відміну від власника, не має права розпорядження нею.
Добросовісність (п. 6 ст. 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.
Отже, принцип добросовісності передбачає, що сторони повинні діяти добросовісно під час реалізації своїх прав та передбаченого договором та/або законом виконання своїх зобов'язань.
Згідно із відомостями, що містяться у паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстрованим місцем постійного проживання ОСОБА_1 є квартира АДРЕСА_4 , що відноситься до тимчасово окупованої російською федерацією території України (а.с.14).
В силу ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15 квітня 2014 року
№1207-VII (надалі - Закон №1207-VII) Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.
За змістом п.1 ч.2 ст.5 Закону №1207-VII основними напрямами захисту прав і свобод цивільного населення на тимчасово окупованих територіях є захист основоположних політичних і громадянських, економічних, соціальних, культурних та інших прав і свобод людини.
В ч.3 ст.5 Закону №1207-VII передбачено, що за фізичними особами незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального правового статусу та за юридичними особами зберігається право власності, інші речові права на майно, у тому числі на нерухоме майно, включаючи земельні ділянки, що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо таке майно набуте відповідно до законів України.
За змістом ч.2 ст.13-1 Закону №1207-VII на період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено
Отже, чинним законодавством забезпечується захист на рівні держави Україна права власності осіб, які проживають на тимчасово окупованій території, на майно, що знаходиться на іншій території України.
Водночас, не отримання відповідачкою листа - повідомлення орендаря про поновлення Договору оренди землі, на думку суду, зумовлено насамперед об'єктивними непереборними обставинами, пов'язаними із її вимушеним проживанням на тимчасово окупованій території, та встановленням у зв'язку із цим законодавчої заборони переміщення послуг (в тому числі поштового зв'язку) з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, а не нехтуванням з її боку та невжиттям розумних, адекватних добросовісних заходів (проявом бездіяльності) щодо вирішення долі належного їй майна, розташованого на іншій території України.
З огляду на викладене, необхідно констатувати, що за обставинами справи не має жодних підстав вважати, що та або інша сторона Договору оренди землі діяла всупереч принципу добросовісності переговорів щодо поновлення земельно - орендних правовідносин, а тому твердження позивача про те, що оскільки відповідачка ні до закінчення строку дії Договору оренди землі, ні протягом місяця після його закінчення не повідомила письмово позивача про наявність заперечення у поновленні Договору оренди землі, то така її бездіяльність свідчить про надання нею мовчазної згоди на його поновлення, є неспроможними.
При цьому слід зауважити, що, покликаючись на те, що відповідачка унаслідок бездіяльності не повідомила письмово позивача про наявність заперечення у поновленні Договору оренди землі, позивач водночас фактично вказує на те, що він сам не мав можливості направити відповідачці лист - повідомлення про поновлення Договору оренди землі через те, що вона проживає на тимчасово окупованій території, де національні оператори поштового зв'язку тимчасово не здійснюють своєї діяльності, чим по суті суперечить своїм попереднім твердженням стосовно бездіяльності ОСОБА_1 під час переговорів про поновлення земельно - орендних правовідносин.
В той же час посилання ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» на те, що в 2024 - 2025 роках товариство понесло витрати на підготовку ґрунту для посіву кукурудзи на агрономічному полі №03.1 площею 116, 7 га, яке знаходиться в межах Погребищенської міської територіальної громади (за межами с.Саражинці) Вінницького району Вінницької області, та в межах якого знаходиться належна відповідачці земельна ділянка, на суму 429243 грн. 62 коп., не має ключового значення для вирішення спору, позаяк відповідно до п.8 Договору оренди землі цей договір у будь - якому випадку діє до моменту закінчення збираю врожаю орендарем.
Кожен суб'єкт цивільного права повинен виконувати свої обов'язки, якщо вони випливають з закону або звичаю (стаття 7 ЦК України). Для цього воля такого суб'єкта має формуватися таким чином, щоб його дії були правомірними. Якщо ж суб'єкт цивільного права не виконує свій обов'язок добровільно, хоча має юридичну та фактичну можливість його виконати, то це свідчить про дефект його волі.
Зокрема, якщо суб'єкт цивільного права зобов'язаний укласти договір, але протиправно не робить цього, то це свідчить про дефект волі такого суб'єкта. Спонукання до укладення договору такого суб'єкта не може полягати у зобов'язанні його або його представника чи органу чи посадової особи судом укласти договір, прийняти рішення про його укладення тощо, бо обов'язок вчинити такі дії вже виник із закону. Якщо такий обов'язок не виконується, то додаткове покладення цього ж самого обов'язку судом, з одного боку, є неможливим, а з іншого - є неефективним, бо дефект волі стане на заваді виконанню такого обов'язку навіть у разі ухвалення судового рішення про це. До того ж судове рішення про зобов'язання ради вчинити певні дії не має механізму реалізації, оскільки рішення ради приймаються на сесіях колегіально.
Натомість спонукання суб'єкта цивільного права до укладення договору опосередковується позовною вимогою про визнання договору укладеним. Така позовна вимога узгоджується із способом захисту, передбаченим статтею 16 ЦК України (зміна правовідношення). У разі задоволення такої позовної вимоги цивільні права та обов'язки за договором набуваються, змінюються або припиняються внаслідок заміни волі та волевиявлення відповідача судовим рішенням, яке тим самим виправляє дефект волі відповідача.
Відповідно до ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, як система правового і суспільного устрою, де природні права і свободи людини знайшли загальне визнання та законодавче закріплення, визнані найвищою цінністю суспільства, а їхнє забезпечення стає пріоритетом держави.
Справедливість - одна з основних засад права - є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальних вимірів права.
Таким чином, не піддаючи сумніву добросовісності дій позивача щодо поновлення Договору оренди землі та їх відповідності умовам цього договору та вимогам діючого на час його укладання законодавства, суд, виходячи із принципу верховенства права, справедливості та пріоритетності ширших за обсягом прав власника (орендодавця) земельної ділянки у порівнянні із правами орендаря, беручи до уваги очевидну відсутність у відповідачки відомостей про наміри позивача поновити строк дії Договору оренди землі, не знаходить підстав для визнання укладеною Додаткової угоди до договору оренди землі, а тому у задоволенні позову ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» необхідно відмовити.
Відповідно до частин 1, 2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то понесені ТОВ «Продовольча компанія «Зоря Поділля» витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп. слід залишити за ним.
Керуючись ст. ст. 2-7, 10, 133, 141, 258, 259, 263, 268 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля» до ОСОБА_1 про визнання додаткової угоди до договору оренди землі укладеною відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія «Зоря Поділля», код ЄДРПОУ 34009446, місце знаходження: вул. Заводська, буд.150, м.Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Повне рішення суду складено 22.09.2025 року.
Суддя