Єдиний унікальний номер 142/727/25
Номер провадження 1-кп/142/80/25
іменем України
(про продовження строку тримання під вартою)
22 вересня 2025 року смт. Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Устя Бершадського району Вінницької області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 30.11.2012 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. З ст. 185 КК України до покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік;
- 26.06.2015 Вінницьким міським судом за ч. 2 ст. 263, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 1 року позбавлення волі;
- 01.07.2015 Бершадським районним судом Вінницької області за ч. 2 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у вигляді 5 років 3 місяців позбавлення волі;
в кримінальному провадженні про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.332 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202502010000119 від 07.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , -
В провадженні Піщанського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження про кримінальне правопорушення, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202502010000119 від 07.03.2025, за обвинуваченням за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України.
Ухвалою суду від 17 вересня 2025 року постановлено призначити у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1202502010000119 від 07.03.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.3 ст.332 КК України та ОСОБА_5 за ч.3 ст.332 КК України підготовче судове засідання, викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників.
В підготовчому засіданні 19 вересня 2024 року прокурором було заявлено клопотання про продовження дії обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком, на 60 діб.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на сприяння незаконному переправленню громадян України через державний кордон України поза визначеними пунктами пропуску, порушуючи визначений порядок перетину державного кордону, встановлений Законами України «Про державний кордон України» та «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 57 від 27.01.1995, достовірно знаючи, що 9 травня 2025 року Указом Президента України № 235/2025 від 15.04.2025 строк дії воєнного стану в Україні подовжено на 90 діб, у зв'язку з чим, діють обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, за грошову винагороду в сумі 500 доларів США (за кожну перевезену ним особу), домовився про сприяння незаконному переправленню через державний кордон України громадян України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які є військовозобов'язаними, тобто особами в яких обмежено право на виїзд за межі України, шляхом надання засобів та усуненням перешкод для цього.
В клопотанні зазначено, що ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, з метою вчинення умисного злочину, вступив у злочину змову із невстановленою особою щодо незаконного переправлення осіб через державний кордон України, будучи обізнаним із способами та порядком здійснення перетину державного кордону між Україною та Республікою Молдова, місцями дислокацій мобільних підрозділів та розташування прикордонних нарядів, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою особистого незаконного збагачення, тобто з корисливих мотивів, виконуючи вказівки невстановленої особи 24.07.2025 близько 15:00 години прибув до ресторану швидкого харчування McDonald's, що по вул. Соборній 51 А, у м. Вінниці де зустрів ОСОБА_9 якого в подальшому на автомобілі марки «Peugeot 605» державний номерний знак НОМЕР_1 НР перевіз до готелю у селищі Чечельник Гайсинського району Вінницької області.
Наступного дня, 25.07.2025 близько 05:00 години на автомобілі марки ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_2 , який знаходиться у його користуванні, прибув у м. Бершадь Гайсинського району Вінницької області, де на нього очікували ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , а згодом і у с-ще Чечельник Гайсинського району Вінницької області, де на нього очікував ОСОБА_9 , які мали намір незаконно перетнути державний кордон України.
Отже, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , рухаючись зазначеним вище автомобілем прибули в селище Піщанка Тульчинського району Вінницької області, де за вказівкою ОСОБА_4 пересіли у автомобіль марки ВАЗ 2107, державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 , щоб здійснити рух у напрямку с. Студене Тульчинського району Вінницької області, яке розташоване на лінії державного кордону з республікою Молдова.
Під час руху до державного кордону України 25.07.2025 о 07:22 годині, а саме по вулиці Гагаріна у селищі Піщанка Тульчинського району Вінницької області автомобіль марки ВАЗ 2107 державний номерний знак НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_5 з пасажирами, був виявлений співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_5 , які припинили його незаконні дії.
Таким чином, на переконання обвинувачення, діяння ОСОБА_4 підпадає під правову кваліфікацію ч. 3 ст. 332 КК України, тобто сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, усунення перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, та з корисливих мотивів.
В клопотанні зазначено, що вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема: протоколом затримання ОСОБА_4 від 25.07.2025 на місці вчинення злочину; протоколом огляду місця події від 25.07.2025, під час якого на місці події виявлено ОСОБА_5 , осіб, яких мали незаконно переправити через державний кордон України; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 25.07.2025, який повідомив обставини вчинення злочину; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 25.07.2025, який повідомив обставини вчинення злочину; протоколом затримання ОСОБА_4 від 25.07.2025 на місці вчинення злочину; протоколом затримання ОСОБА_9 від 25.07.2025 на місці вчинення злочину; протоколом огляду місця події від 25.07.2025 під час проведення якого на місці події виявлено ОСОБА_4 ; протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 25.07.2025; протоколом про результати проведення візуального спостереження за особою від 11.09.2025; постановою про проведення контролю за вчиненням злочину від 17.07.2025 та іншими матеріалами.
Вказано, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які відкриті стороні захисту та вказані в реєстрі матеріалів досудового розслідування долученого до обвинувального акту.
Під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 25 липня 2025 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 діб до 06 год. 49 хв. 23.09.2025.
Таким чином, як зазначено в клопотанні, вбачаються наявність ризиків, передбачених п. 1, 3,4, 5 ч 1 ст. 177 КПК України, які мали місце і під час досудового розслідування, та, станом на день подачі клопотання, продовжують існувати та не зменшилися Запобігти даним ризикам можливо лише шляхом застосування стосовно обвинувачено запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Більш м'які запобіжні заходи не будуть дієвими та не можуть бути застосовані, оскільки обвинувачений не виконуватиме в повній мірі покладені на нього обов'язки, що не сприятиме запобіганню вказаним ризикам.
Тобто, є обґрунтовані підстави вважати, що стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового слідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, доцільно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком 60 днів.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду є те, що він являється громадянином України та проживає на кордоні з Республікою Молдова, що породжує ризик незаконного перетину кордону обвинуваченим для подальшого переховування від органу досудового слідства та суду.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання від 7 до 9 років позбавлення волі, а тому усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику втечі.
Підставами вважати, що ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється є зухвала поведінка останнього та вчинення злочину в період дії воєнного стану на території України, що був введений Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022 і діє на даний час. Також, ОСОБА_4 будучи допитаним повідомив про те, що він офіційно не працює, що може спонукати його до вчинення нових кримінальних правопорушень з метою подальшого отримання засобів для існування, крім того ОСОБА_4 неодноразово був засуджений за вчинення умисних злочинів, однак належних висновків не зробив та вчергове вчинив умисний злочин, що дає підставив вважати, що ОСОБА_4 може продовжити свою злочинну діяльність.
Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується, унеможливлюють обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_6 , в підготовчому судовому засіданні заперечили проти клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, в разі продовження строку тримання під вартою, просили зменшити обвинуваченому розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_5 та його адвокат ОСОБА_7 не заперечили проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив проти клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, просила продовжити строк тримання на 60 днів, посилаючись на те, що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, суд встановив наступне.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_11 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 332 КК України - сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України, шляхом надання засобів, усунення перешкод, вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо кількох осіб, та з корисливих мотивів..
Чинним КПК України передбачено, що запобіжні заходи, затримання у кримінальному провадженні застосовуються тільки з метою та за наявності підстав, визначених ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Згідно положень ч. 2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Підставою застосування запобіжного заходу, згідно з ч. 2 ст. 177 КПК, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім іншого, під час розгляду клопотання про продовження запобіжного заходу мають бути оцінені в сукупності всі юридично значимі обставини, визначені в ст. 178 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 185 КПК України якщо після подання клопотання про застосування запобіжного заходу слідчому, прокурору стали відомі інші обставини, що можуть вплинути на вирішення судом питання про застосування запобіжного заходу, він зобов'язаний доповнити або змінити клопотання, або замінити його новим клопотанням.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачене максимальне покарання від 7 до 9 років позбавлення волі.
Також, суд керується положеннями ч. 1 ст. 178 КПК України, відповідно до яких при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
З практики ЄСПЛ вбачаються та діють принципи конвенційного прецедентного права як підстави для відмови в звільненні особи з-під варти, а саме: 1. ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд (рішення ЄСППЛ «Штегмюллер проти Австрії» від 10.11.1969 року; 2. ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя (рішення ЄСППЛ «Вемгофф проти Німеччини» від 27.06.1968 року).
Також суд бере до уваги, що Європейський суд з прав людини в рішенні по справі "Нечипорук і Йонкало проти України" в пункті 175 зазначив, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, що забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватись від суду, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом, з метою уникнути покарання та вчинити інше правопорушення, що перешкоджатиме встановленню істини по даному кримінальному провадженню, а тому обрання стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти наявним ризикам, в зв'язку з чим обвинуваченому ОСОБА_4 слід продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У зв'язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 строком на 60 діб є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Разом з тим, суд, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ст. 183 КПК України, знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 розміру застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи обставини, встановлені в підготовчому засіданні, керуючись правилами ч. 5 ст. 182 КПК України, ст. 183 КПК України, суд знаходить правові підстави для визначення обвинуваченому ОСОБА_4 застави, в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, оскільки внесення застави в такому розмірі буде достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ч. 1 ст. 1, ст. 8, ст.ст. 177, 178, ч. 1 ст. 183, ч. 3 ст. 331, ч. 2 ст. 369, 370 - 372 КПК України, суд, -
У задоволенні клопотання ОСОБА_4 та його захисника, адвоката ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 19 листопада 2025 року включно.
Визначити суму застави у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 гривень, яку необхідно внести на депозитний рахунок отримувача: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA688201720355219002000000401.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1) прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою; 2) не відлучатись з населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 4) утриматись від спілкування із особами, які є свідками та обвинуваченими у даному кримінальному провадженні; 5) здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорта) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; 5) носити електронний засіб контролю.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію ухвали направити до Державної установи "Вінницька установа виконання покарань ( №1)".
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Піщанський районний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в цей же строк з дня вручення йому копії даної ухвали.
Суддя: