Справа № 136/1798/25
"22" вересня 2025 р. м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Присяжний О.І., отримавши та розглянувши заяву про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Липовецька міська рада Вінницького району Вінницької області про витребування земельних ділянок,
В провадженні Липовецького районного суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.
18.09.2025 представником позивача - адвокатом Крижанівським В.В., разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій представник просив накласти арешт на земельні ділянки кадастровий номер 0522287500:04:000:3155 площею 1.3423 га та кадастровий номер 0522287500:04:000:3154 площею 1.9900 га.
Заява обґрунтована тим, що предметом позову є витребування земельних ділянок площею 1.3423 га, кадастровий номер 0522287500:04:000:3155 для ведення особистого селянського господарства та площею 1.9900 га, кадастровий номер 0522287500:04:000:3154 для ведення особистого селянського господарства.
Так, між сторонами існує спір, зв'язок між конкретним заходом забезпечення позову, таким як накладення арешту і предметом позовних вимог, тому такий захід забезпечення є виправданим і ефективним. В даному випадку вжиття заходів забезпечення позову виступає як спосіб гарантування обов'язкового виконання судового рішення у разі задоволення позовних вимог і не створює невиправданих обмежень власника в його правах, а тому представник позивача вважає, що є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
За змістом частини першої статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
На підставі вказаних вимог судом здійснено розгляд заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд керується таким.
Відповідно до частини другої статті 149, підпунктів 3, 4 частини першої статті 151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь - якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи неповинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19), у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24.02.2021 у справі № 755/5333/20.
Судом встановлено наступне.
Предметом позову у справі, що розглядається, є витребування земельних ділянок площею 1.3423 га, кадастровий номер 0522287500:04:000:3155 для ведення особистого селянського господарства та площею 1.9900 га, кадастровий номер 0522287500:04:000:3154 для ведення особистого селянського господарства.
Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав № 436573316 від 23.07.2025 та № 436573255 від 23.07.2025, фізична особа ОСОБА_2 є власником земельних ділянок площею 1.3423 га, кадастровий номер 0522287500:04:000:3155 та 1.9900 га, кадастровий номер 0522287500:04:000:3154.
На підставі викладеного вище, оскільки вказане майно в заяві про забезпечення позову зареєстроване за відповідачем і є предметом даного спору, суд дійшов висновку, що наявні підстави для накладення арешту на земельні ділянки кадастровий номер 0522287500:04:000:3155 площею 1.3423 га та кадастровий номер 0522287500:04:000:3154 площею 1.9900 га, із забороною відчуження.
Однак суд не вбачає підстав для заборони відповідачеві, користуватися зазначеним майном, оскільки на думку суду це буде надмірним втручанням у право власності.
Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України, суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).
Оскільки вказаний захід забезпечення позову не становить втручання у можливість використання майна і спрямований лише на заборону його відчуження, то його вжиття не нестиме жодних збитків для власника чи інших осіб, тому суд дійшов висновку, що підстави для зустрічного забезпечення відсутні.
Керуючись статтями 151-152 ЦПК України, суд, -
Клопотання представника позивача - адвоката Крижанівського Валерія Валерійовича, в інтересах ОСОБА_1 , про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на земельні ділянки кадастровий номер 0522287500:04:000:3155 площею 1.3423 га та кадастровий номер 0522287500:04:000:3154 площею 1.9900 га, із забороною відчуження.
Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду в 15-денний строк з для її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ