2/134/105/2025
Справа № 134/2117/24
Іменем України
11 вересня 2025 року Крижопільський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого-судді: Зарічанського В.Г.
з участю секретаря: Балух О.В.
представника позивача - відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача - позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя,
ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, в якому просила здійснити поділ майна, визнавши за нею право власності на 1/2 частину земельної ділянки розташованої за адресою по АДРЕСА_1 площею 0,1684 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0521980800:01:001:0454. та 1/2 частину житлового будинку розташованого за адресою по АДРЕСА_1 площею, загальною площею 60.3 кв.м, житловою площею 39.6 кв. м., коридор 5.4, кімната, 8.5, кухня 15.3, кімната 15.5, кімната 15.6. та стягнути з відповідача витрати по справі. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що вона перебувала у шлюбі з відповідачем з 29 вересня 2018 по 4 листопада 2022 року.
4 листопада 2022 року шлюб розірваний, на підставі рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 4.11.2022 № 134/1409/22.
У період перебування у шлюбі ними придбана за договором купівлі-продажу земельна ділянка розташована за адресою по АДРЕСА_1 площею 0,1684 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0521980800:01:001:0454. На вищевказаній ділянці розташований житловий будинок, загальною площею 60.3 кв.м, житловою площею 39.6 кв. м., коридор 5.4, кімната, 8.5, кухня 15.3, кімната 15.5, кімната 15.6.
Після розлучення вони з чоловіком не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна, зокрема зазначеної земельної ділянки та будинку. Оскільки, майно було придбане ними в період шлюбу, воно належить їм, як подружжю на праві спільної сумісної власності, тому вона має намір поділити вищезазначене майно, шляхом визначення за нею 1/2 частки будинку та 1/2 частки земельної ділянки, в порядку поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 04 грудня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні. 02 січня 2025 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_4 , подана його представником адвокатом Тетевою - Родюк І.О. про поділ майна подружжя шляхом визнання права особистої приватної власності за ОСОБА_4 на: - частку земельної ділянки, кадастровий номер 0521980800:01:001:0454, площею 0,1684 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 ; - 1/2 частку житлового будинку, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 ; - грошову компенсацію вартості 1/2 частки автомобіля марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску в розмірі 106 440 грн.
Позов мотивовано тим, що 29 вересня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був зареєстрований шлюб Крижопільським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №72. Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 04.11.2022 року у справі №134/1409/22 шлюб між ними було розірвано.
За час шлюбу, сторонами у спільну сумісну власність за спільні кошти подружжя було набуте наступне майно: -земельна ділянка, кадастровий номер 0521980800:01:001:0454, площею 0,1684 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі- продажу земельної ділянки, посвідченого 21.10.2019 року приватним нотаріусом Питель М.С., реєстровий № 2060;
-житловий будинок, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на який зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 21.10.2019 року приватним нотаріусом Питель М.С., реєстровий № 2059; - транспортний засіб марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску, право власності на який було зареєстровано 11.12.2021 року під час перебування сторін у шлюбі за ОСОБА_3 . Однак 19.10.2023 року ОСОБА_3 вже після розірвання шлюбу було здійснено відчуження вказаного транспортного засобу, що є спільним майном подружжя без згоди на це ОСОБА_4 та 19.10.2023 року вказаний транспортний засіб перереєстровано на нового власника, що підтверджується відповіддю головного сервісного центру МВС у Вінницькій, Черкаській, та Кіровоградській областях №31/31/14/850-аз05-2024-744-2024 від 13.12.2024 року на адвокатський запит №10/12 від 10.12.2024 року.
Згідно довідки TOB «НСЕО» №105 від 13.12.2024 року середня ринкова вартість колісного транспортного засобу - легкового автомобіля марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску станом на 13.12.2024 року складає 212 880,00 грн. Оскільки відповідач ОСОБА_3 розпорядилася спільною власністю подружжя автомобілем на власний розсуд без письмової згоди позивача ОСОБА_4 на його відчуження, то останній має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного транспортного засобу. У зв'язку із цим постало питання користування спірним майном, що й зумовило звернення ОСОБА_4 до суду з даним зустрічним позовом. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 лютого 2025 року прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. Об'єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя. 21 квітня 2025 року через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача - позивача адвоката Тетевої - Родюк І.О. про зменшення/збільшення розміру позовних вимог, а саме про стягнення витрат на автомобіль в сумі 120850 грн. та витрати за послуги з оцінки транспортного засобу в сумі 1500,00 грн. Правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач ні за первісним позовом, ні за зустрічним позовом не скористалися. Ухвалою Крижопільського районного суду Вінницької областіі від 08 травня 2025 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду. У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом адвокат Молодецький О.С. позовні вимоги первісного позову підтримав з підстав викладених у позові та просив їх задовольнити. Зустрічний позов визнав частково, тобто половину вартості спірного автомобіля, який позивач продала за 65000 грн. Позивач ОСОБА_5 в судовому засіданні дала показання, що нею був проданий спірний автомобіль за 65000 грн, згоди на продаж автомобіля від колишнього чоловіка вона не отримувала та не узгоджувала з ним ціну продажу. Гроші від продажу використала на свої потреби.
Представник відповідача за первісним позовом адвокат Тетева - Родюк І.О. позов визнала, підтримала позовні вимоги за зустрічним позовом та просила їх задовольнити. Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку. Судом встановлено, що 29 вересня 2018 року між сторонами було зареєстровано шлюб, Крижопільським відділом реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №72. Відповідно до рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 04.11.2022 року у справі №134/1409/22 шлюб між сторонами, розірвано. Згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.10.2019 ОСОБА_4 набув у власність земельну ділянку площею 0,1684 га, кадастровий номер 0521980800:01:001:0454 з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Питель М.С., реєстровий № 2060. Згідно договору купівлі-продажу будинку від 21.10.2019 ОСОБА_4 набув у власність житловий будинок, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 , посвідченого 21.10.2019 року приватним нотаріусом Питель М.С., реєстровий № 2059. З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №400523699 від 23.10.2024 слідує, що за ОСОБА_4 21.10.2019 зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 0,1684 га та житловий будинок загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 21.10.2019. Згідно до інформаційного листа Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Вінницькій області, Черкаській та Кіровоградській областях (філія ГСЦ МВС) в період часу з 29.09.2018 по 04.11.2022 за громадянкою ОСОБА_3 реєструвався транспортний засіб марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску, об'єм двигуна (см.куб) - 2771, дата реєстрації за особою 11.12.2021, який 19.10.2023 перереєстрований на нового власника. Згідно довідки TOB «НСЕО» №105 від 13.12.2024 року середня ринкова вартість колісного транспортного засобу - легкового автомобіля марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску станом на 13.12.2024 року складає 212 880,00 грн. Згідно до інформаційного листа Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (філія ТСЦ МВС № 5149) повідомлено, шо станом на 11.01.2025 за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований транспортний засіб марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску згідно договору купівлі - продажу укладеного в ТСЦ № 5149/2023/4112663 від 19.10.2023 - оціночна вартість на дату перереєстрації складала 65000 грн. Відповідно до звіту № 20 про оцінку колісного транспортного засобу, проведеного ФОП ОСОБА_7 , середня ринкова вартість колісного транспортного засобу - легкового автомобіля AUDI моделі А6, 1998 року випуску, обєм двигуна (см.куб) - НОМЕР_1 , тип кузова седан, привід - передній, станом на 01.04.2025 становить 241700 грн. Встановленим судом фактичним обставинам у справі відповідають правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України та ЦК України зокрема, в частині щодо права спільної сумісної власності подружжя, здійснення останнім цього права, способів та порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляді вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України). Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об'єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17, постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 235/9895/15-ц (провадження № 61-2446св18), від 05 квітня 2018 року у справі № 404/1515/16-ц (провадження № 61-8518св18), від 29 січня 2020 року у справі № 463/5183/17-ц (провадження № 61-19271св19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18). Об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України). Тлумачення статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були набуті. Так, земельна ділянка площею 0,1684 га, з цільовим призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована за адресою АДРЕСА_1 , Житловий будинок, загальною площею 60,3 кв.м., житловою площею 39,6 кв.м., що розташований на вказаній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 та транспортний засіб марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску, були придбані сторонами за час їх перебування у зареєстрованому шлюбі, є об'єктами права спільної сумісної власності подружжя. Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема й неподільне. Це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, провадження № 12-80гс20 (пункт 6.13), від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, провадження № 14-67цс20 (пункт 82)). Спосіб захисту права є ефективним тоді, коли він забезпечуватиме поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення гарантуватиме можливість отримати відповідну компенсацію. Тобто цей захист має бути повним і забезпечувати у такий спосіб досягнення мети правосуддя та процесуальну економію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, провадження № 12-204гс19 (пункт 63)). Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України. Частинами першою, четвертою статті 71 СК України передбачено, що майно, яке є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, ухилявся від участі в утриманні дитини (дітей), приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї. У випадку множинності об'єктів нерухомого майна, що перебуває у спільній власності сторін, суду належить розглянути можливість здійснити поділ майна таким чином, щоб не зобов'язувати сторону сплачувати компенсацію. Тобто, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, суд повинен розглянути можливість здійснити поділ спільного сумісного майна подружжя у спосіб без визначення грошової компенсації, або з визначенням такої у мінімальному розмірі. До подібного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02.08.2023 у справі № 2-7539/08 (провадження №61-12934ск22). Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу (частина третя статті 370 ЦК України). Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою (абзаци перший і другий частини другої статті 364 ЦК України). Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи(постанова Верховного Суду від 16 січня 2023 року у справі №754/3132/16-ц (провадження № 61-5956св22)). Відповідно до ст.ст.355,364,372 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності. Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом. Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч. 2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. Майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється. З роз'яснень, даних Пленумом Верховного Суду України у пункті 25 своєї постанови від 21 грудня 2007 року №11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вбачається, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду. За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності. Подібну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі №530/963/22 (провадження №61-2687св24). Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої та шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України). За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). У зустрічному позові представник відповідача - позивача адвокат Тетева - Родюк І.О. просила також суд про поділ по частки земельної ділянки та житлового будинку за сторонами, що судом розцінюється як визнання первісного позову. Однак, враховуючи, що позовні вимоги первісного позивача - відповідача ідентичні з вимогами відповідача - позивача, тому суд дійшов висновку про здійснення поділу спільного майна, а саме: земельної ділянки та житлового будинку, в ідеальних частках, тобто по 1/2 частці кожному із сторін, . Щодо зустрічного позову про стягнення компенсації на транспортний засіб марки AUDI моделі А6, 1998 року випуску, суд зазначає, що сторони придбали даний автомобіль, під час перебування у зареєстрованому шлюбі, який був зареєстрований за ОСОБА_3 , яка розпорядилася спільною власністю подружжя автомобілем на власний розсуд без письмової згоди позивача ОСОБА_4 на його відчуження, то останній має право на грошову компенсацію 1/2 вартості спірного транспортного засобу. При цьому, визначаючи розмір грошової компенсації частини вартості автомобіля, суд виходить з того, що розмір компенсації за належну частку в майні, яке є спільною сумісною власністю подружжя, визначається виходячи з вартості звіту № 20 про оцінку колісного транспортного засобу на час поділу майна, що відповідає позиції Верховного суду у справі № 127/7029/15-ц провадження №61-9018сво18 від 03.10.2018. З урахуванням наведеного, а також надання сторонами суду доказів, що підтверджують ринкову вартість подібного за своїми технічними характеристиками автомобіля, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову. Відповідно до ст. 141 ЦПК судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Враховуючи те, що задоволені вимоги обох сторін в рівних частинах поділене їх спільне майно, суд вважає, що витрати понесені сторонами при зверненні до суду з розглядом справи, слід покласти на сторони. Керуючись ст. ст.69,70,71 СК України, ст. ст.2,4,5,7,12,76-89,141,258,259,263,264,265,268,273,352,354,355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного майна подружжя, задовольнити. Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки розташованої за адресою по АДРЕСА_1 площею 0,1684 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0521980800:01:001:0454. та 1/2 частину житлового будинку розташованого за адресою по АДРЕСА_1 площею, загальною площею 60.3 кв.м, житловою площею 39.6 кв. м., коридор 5.4, кімната, 8.5, кухня 15.3, кімната 15.5, кімната 15.6.
Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки розташованої за адресою по АДРЕСА_1 площею 0,1684 га з цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) кадастровий номер 0521980800:01:001:0454. та 1/2 частину житлового будинку розташованого за адресою по АДРЕСА_1 площею, загальною площею 60.3 кв.м, житловою площею 39.6 кв. м., коридор 5.4, кімната, 8.5, кухня 15.3, кімната 15.5, кімната 15.6. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості частини автомобіля AUDI моделі А6, 1998 року випуску в розмірі 120850 (сто двадцять тисяч вісімсот п'ятдесят) гривень. Витрати пов'язані з розглядом справи покласти на сторони.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суд шляхом подачі апеляційної скарги через Крижопільський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Найменування сторін: Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 . Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 . Повний текст рішення суду виготовлений 19 вересня 2025 року.
Суддя: