Справа № 131/1499/25
Провадження № 1-кс/131/287/2025
"17" вересня 2025 р. м. Іллінці
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника, адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань №2 в м. Іллінці Вінницької області клопотання слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернече Балтського району Одеської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ,
Слідчий СВ відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_3 , за погодженням з прокурором Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .
В обгрунтування клопотання вказано, що відповідно до наказу № 216 командира військової частини НОМЕР_1 від 08.08.2023р. солдата ОСОБА_5 призначено старшим стрільцем 3 аеромобільного відділення 2 аеромобільного взводу 15 аеромобільної роти НОМЕР_2 аеромобільного батальйону військової частини НОМЕР_1 .
У порушення вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, та ст. ст. 3,4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України солдат ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.
14.09.2025 року близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_5 , знаходячись в житловому будинку громадянки ОСОБА_7 , який розташований в АДРЕСА_1 , де розпивали спиртні напої з останньою та ОСОБА_8 . Скориставшись безпорадним станом потерпілого ОСОБА_8 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння та заснув у веранді, ОСОБА_5 , помітив у кишені штанів потерпілого мобільний телефон марки «Redmi9», і у нього виник умисел на заволодіння вказаним телефоном.
З метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на таємне викрадення чужого майна та заволодіння ним, діючи умисно, протиправно, ОСОБА_5 , достовірно знаючи про те, що на території України 24.02.2022 Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на ЗО діб, який в подальшому неодноразово продовжується указами Президента України та діє по даний час, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу, таємно викрав мобільний телефон марки Redmi 9», вартістю 3284 гри, який належить ОСОБА_8 , діставши його з кишені штанів потерпілого.
Після цього, ОСОБА_5 відразу ж залишив місце вчинення кримінального правопорушення, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд. Своїми умисними ОСОБА_5 завдавав потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 3284 грн.
Крім того, ОСОБА_5 , 14.09.2025, близько 02 год. 00 хв., перебуваючи біля житлового будинку громадянки ОСОБА_7 , який розташований в АДРЕСА_1 , де розпивали спиртні напоїв з останньою та ОСОБА_8 , на узбіччі дороги помітив автомобіль марки ВАЗ моделі 2109, синього кольору, д.н.з. НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_8 , яким вирішив заволодіти з метою поїздки в напрямку Одеської області.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_9 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, підійшовши до незачинених водійських дверей автомобіля, відкрив їх та сів в салон на водійське сидіння.
Після цього, ОСОБА_5 в автомобілі, за допомогою ключа, який перебував у замку запалювання, запустив двигун автомобіля та, в подальшому, призвів в рух автомобіль, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем марки ВАЗ моделі 2109, синього кольору д.н.з. НОМЕР_3 , та поїхав даним автомобілем в напрямку с. Мітлинці, Гайсинського району Вінницької області, де залишив автомобіль на відстані близько 2 км. від с. Мітлинці Гайсинського району Вінницької області, у зв'язку з відсутністю пального.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, та ч. 4 ст. 185 КК України - крадіжці в умовах воєнного стану.
15.09.2025року о 20год. 59 хв. військовослужбовця ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України.
16.09.2025року військовослужбовця ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.289, ч. 4 ст. 185 КК України.
Слідчий посилається на те, що ОСОБА_5 обгрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.289, ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Оскільки підозрюваний ОСОБА_5 вчинив криимінальні правопорушення, які класифікуються як нетяжкі і тяжкі злочини, а потім втікав після їх вчинення, в зв'язку із цим, є достатні підстави вважати, що застосування більш м'яких запобіжних заходів до підозрюваного не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, зокрема в частині вчинення підозрюваним дій пов'язаних із переховуванням від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиненням інших кримінальних правопорушень, а також може незаконно впливати на свідків в даному кримінальному провадженні, що суттєво вплинить на хід проведення досудового розслідування.
У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема: з огляду на те, що санкція інкримінованих йому злочинів є такою, що спроможна в значній мірі обмежити його права й свободи, в тому числі право на свободу пересування, то думки ОСОБА_5 з приводу можливої ізоляції до установи виконання покарань сприятимуть наявності ризику переховування від суду; незаконного впливу підозрюваного на свідків чи експертів, оскільки, згідно статті 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, ОСОБА_5 матиме можливість здійснювати на свідків, експертів відповідний незаконний вплив з метою схилити їх до зміни своїх первинних показань, які вони надавали під час досудового розслідування, що в свою чергу буде перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, а також повному, всебічному та об'єктивному дослідженню всіх обставин справи.
Перебуваючи на волі ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість злочинів та передбачені за них міри покарання пов'язані лише з обмеженням та позбавленням волі, буде переховуватись від органів слідства та суду, чим буде перешкоджати розслідуванню даних кримінальних правопорушень.
Застосування до обвинуваченого іншого більш м'якого запобіжного заходу (особисте зобов'язання, особиста порука, домашній арешт) не зможе запобігти вищевказаним ризикам, оскільки є недостатньо суворими, враховуючи тяжкість вчинених злочинів та міру можливого покарання.
Таким чином, слідчий вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджанню кримінальному провадженню, щодо підозрюваного ОСОБА_5 необхідно застосувати запобіжний захід у вигдяді у вигляді тримання підвартою з визначенням розміру застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В ході розгляду слідчий ОСОБА_10 клопотання підтримав.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 4 ст. 185 КК України, разом з тим по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на потерпілого і свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.
ОСОБА_5 та його захисник, адвокат ОСОБА_6 просили відмовити в задоволенні клопотання та застосувати щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Так, слідчим суддею встановлено, що Слідчим відділенням Відділення поліції №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12025020250000149 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.4 ст.185 КК України.
16.09.2025 року ОСОБА_5 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.4 ст.185 КК України.
Згідно частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Такі ризики закон пов'язує зі спробами переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
КПК України покладає на слідчого, прокурора обов'язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8,9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов'язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред'явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.
Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра щодо вчинення ОСОБА_5 вказаних кримінальних правопорушень обґрунтована. Причетність підозрюваного до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
В судовому засіданні слідчим та прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Так, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, підозрюється у вчиненні нетяжкого і тяжкого кримінальних правопорушень, санкціями яких передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк та позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно із позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При встановленні наявності ризику впливу на потерпілого, свідків, експертів, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від потерпілого, свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на потерпілого, свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Враховуючи, що підозрюваному відомі потерпілий і свідки у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на даних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1ст. 177 КПК України.
Враховуючи обставини вчинення правопорушень, тяжкість покарання за злочини, особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, чинити тиск на потерпілого і свідків, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов'язково здійснюватиме такі дії, однак має об'єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.
Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст.177КПК України і встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, непрацевлаштованість та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_5 є військовослужбовцем Збройних Сил України, має постійне місце проживання, вказує, що на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимий, підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, за вчинення одного з яких передбачено покарання у виді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років або позбавлення волі на той самий строк та позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 втікав після вчинення кримінальних правопорушень.
На момент розгляду клопотання відомостей, які б вказували про неможливість перебування ОСОБА_5 в умовах СІЗО при ДУ «Вінницька УВП (№ 1)», зокрема, за станом здоров'я, сторонами не надано, тому слідчий суддя вважає, що заявлені ризики виправдовують тримання особи під вартою, що також доведено прокурором при розгляді даного клопотання.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.
Разом з тим, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_5 слідчий суддя не вбачає.
Слідчим та прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, їх тяжкість в умовах воєнного стану, відомості про майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що на даній стадії кримінального провадження клопотання слідчого обґрунтоване та наявні підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначення розміру застави визначенням розміру застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка, на думку суду, здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та не є завідомо непомірною для останнього.
Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 178, 182, 186, 193, 194,196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ ВП №3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Чернече Балтського району Одеської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави строком на 60 днів, тобто до 13 листопада 2025 року, включно.
Строк тримання під вартою ОСОБА_5 обчислюється з моменту затримання - з 20 години 59 хвилин 15 вересня 2025 року (відповідно до протоколу затримання).
Дата закінчення строку тримання ОСОБА_5 під вартою - 13 листопада 2025 року.
Визначити ОСОБА_5 заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 121120,00грн. (сто двадяцять одна тисяча сто двадяцять гривень), які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Іллінецького районного суду Вінницької області: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26286152; Банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО): 820172; Рахунок отримувача: UA688201720355219002000000401; Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_5 , справа №131/1499/25, провадження 1-кс/131/287/25.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на ОСОБА_5 будуть покладені наступні обов'язки:
- прибувати на виклики слідчого, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 положення ч.8 ст.182 КПК України, згідно з якими, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
У разі внесення застави та покладення обов'язків на підозрюваного ОСОБА_5 визначити термін їх дії, відповідно до ч. 6 ст. 194 КПК України, на строк дії даної ухвали.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що в разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Вінницька установа відбування покарань №1».
Після отримання та перевірки протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Вінницька установа відбування покарань №1» негайно має здійснити розпорядження про звільнення підозрюваного ОСОБА_5 з-під варти, про що повідомити Іллінецький районний суд Вінницької області.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Строк дії ухвали визначити до 13 листопада 2025 року, включно.
Копію ухвали направити до Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали оголошений 22 вересня 2025 року.
Слідчий суддя Іллінецького районного суду Вінницької області ОСОБА_11