17 вересня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/1548/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кібенко О.Р. - головуючий, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Янковського В.А.,
представників учасників справи:
ОСОБА_1 - Кудрявцев Д.В.,
Об'єднання співвласників Багатоквартирного будинку "Будинок 27Д" - Пац В.О. ,
ОСОБА_3 - не з'явився,
Обслуговуючого кооперативу "Будинок 27Д" - не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Об'єднання співвласників Багатоквартирного будинку "Будинок 27Д"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 (суддя Ліпинський О.В.),
постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 (колегія суддів: Мороз В.Ф., Іванов О.Г., Чередко А.Є.)
та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2025 (колегія суддів: Мороз В.Ф., Іванов О.Г., Чередко А.Є.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Будинок 27Д" (далі - ОСББ)
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:
1) ОСОБА_3 ,
2) Обслуговуючого кооперативу "Будинок 27Д"
про визнання недійсним рішення загальних зборів.
Суть спору
1. ОСОБА_1 є співвласницею нежитлових приміщень №232, 231, XXV11-6, XXVI1-7, розташованих на першому, другому поверхах та в підвалі житлового будинку літ.А-25 за адресою: АДРЕСА_1 .
2. У 2012 році співвласники квартир та нежитлових приміщень у цьому будинку прийняли рішення про створення ОСББ.
3. У жовтні 2021 року відбулися загальні збори ОСББ, на яких, зокрема, було вирішено затвердити нову назву, статут, склад правління ОСББ, розмір внесків.
4. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСББ, в якому просить суд визнати неправомірним та скасувати це рішення загальних зборів ОСББ. Її позиція зводиться до того, що вона не була повідомлена про дату, час та місце проведення загальних зборів, не отримувала інформацію про порядок денний, в протоколі відсутні відомості про місце їх проведення, перелік прізвищ осіб, які прийняли участь в голосуванні, відсутній кошторис доходів і витрат.
5. Суд першої інстанції позов задовольнив частково: визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом; в решті позову відмовив, додатковим рішенням суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
6. Суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції по суті спору залишив без змін; додаткове рішення скасував та ухвалив нове, яким стягнув з ОСББ на користь позивачки 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Додатковою постановою суд апеляційної інстанції стягнув з ОСББ на користь позивачки 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
7. ОСББ звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення суду першої інстанції, постанову та додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить рішення судів, ухвалені за результатами розгляду справи по суті, скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін, додаткову постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні клопотання позивачки про розподіл судових витрат.
8. Перед Верховним Судом у цій справі постали такі питання:
- чи є кошторис необхідною передумовою для прийняття загальними зборами рішення про розмір щомісячних внесків на утримання будинку;
- чи порушені права та інтереси позивача оскаржуваним рішенням загальних зборів; яким чином суд повинен враховувати баланс інтересів усіх співвласників.
9. Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, виходячи з таких мотивів.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. 20.01.2012 проведено державну реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Кірова 27Д" (далі - ОСББ "Кірова 27Д"), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (номер запису: 12241020000053981).
11. 12.01.2012 установчі збори протоколом №1 затвердили статут ОСББ "Кірова 27Д", за умовами п.1 якого об'єднання створено власниками приміщень багатоквартирного будинку з метою управління та експлуатації житлових та нежитлових приміщень будинку АДРЕСА_1 .
12. Згідно з пунктів 9.3., 9.4. статуту ОСББ "Кірова 27Д" об'єднання має право визначити бюджет об'єднання на рік, включаючи необхідні витрати на експлуатацію та поточний ремонт спільного майна, витрати на капітальний ремонт, спеціальні внески і відрахування до резервного фонду, а також на інші цілі, встановлені законодавством України, статутом об'єднання. На основі прийнятого річного бюджету об'єднання має право встановлювати розміри платежів, зборів і внесків для кожного домовласника відповідно до його частки та до чинного законодавства України.
13. Відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належать нежитлові приміщення №232, 231, XXV11-6, XXVI1-7, розташовані на першому, другому поверхах та в підвалі житлового будинку літ.А-25 за адресою: АДРЕСА_1 , отже ОСОБА_1 є співвласником майна у зазначеному житлового будинку та наділена обсягом прав, визначених Законом "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон "Про ОСББ").
14. 10.10.2021 були проведені загальні збори ОСББ "Кірова 27Д", за результатами яких складений протокол №21/10.
15. У розд.І протоколу №21/10 від 10.10.2021 наведена така загальна інформація:
- загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 і в якому створено об'єднання, складає: 12 505,00 кв. м;
- у зборах взяли участь особисто співвласники в кількості 146 осіб, яким належать квартири та нежитлові приміщення загальною площею 6 955,80 кв. м, що складає 55,63% від загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень;
- у зв'язку з тим, що в результаті проведення загальних зборів об'єднання для прийняття рішень з питань порядку денного було набрано необхідну кількість голосів "ЗА" або "ПРОТИ", письмове опитування співвласників не проводилось;
- результати поіменного голосування співвласників з усіх питань порядку денного загальних зборів об'єднання викладені в листах голосування співвласників, які є невід'ємними додатками до цього протоколу.
16. За змістом розд.ІІІ протоколу, до порядку денного зборів були включені такі питання:
1) про затвердження нової назви об'єднання;
2) про затвердження нової редакції статуту об'єднання;
3) про затвердження нового складу правління об'єднання та переобрання голови правління;
4) про обрання осіб для підписання статуту, протоколу загальних зборів та відповідальних за державну реєстрацію змін в установчих документах об'єднання;
5) про затвердження розміру внесків на утримання будинку;
6) про укладання договору з AT "ДТЕК Дніпровські Електромережі";
7) про обрання моделі договору з КП "Дніпроводоканал" Дніпровської міської ради;
8) про обмеження боржникам можливості користуватися спільним майном;
9) про здійснення заходів щодо оформлення прибудинкової території;
10) про участь об'єднання у програмах державного, обласного або міського рівня.
17. Згідно розд.IV протоколу зборів, дані якого відповідають списку співвласників будинку, що 10.10.2021 прийняли участь у загальних зборах, з питань порядку денного на зборах надано таку кількість голосів "ЗА":
- з першого питання - 55,09% (6 888,80 кв. м);
- з другого питання - 54,52% (6 817,50 кв. м);
- з третього питання - 54,82% (6 854,90 кв. м);
- з четвертого питання - 55,09% (6 888,80 кв. м);
- з п'ятого питання - 54,46% (6 810,20 кв. м);
- з шостого питання - 54,52% (6 817,50 кв. м);
- з сьомого питання - 54,76% (6 847,50 кв. м);
- з восьмого питання - 53,39% (6 676,20 кв. м);
- з дев'ятого питання - 54,52% (6 817,50 кв. м);
- з десятого питання - 54,52% (6 817,50 кв. м).
18. Протокол №21/10 від 10.10.2021 підписаний головою загальних зборів та представником секретаря зборів 20.12.2021, справжність підписів яких засвідчена приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Старовою О.С.
19. З п'ятого питання порядку денного загальних збрів від 10.10.2021, затверджено розмір щомісячних внесків співвласників на управління багатоквартирним будинком (в тому числі утримання спільного майна багатоквартирного будинку): 9,80 грн за кв. м загальної площі квартири; 25,00 грн за кв. м загальної площі нежитлового приміщення.
Короткий зміст позовних вимог
20. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ОСББ, якому просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення загальних зборів ОСББ від 10.10.2021.
21. Заявлені вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 не була повідомлена про дату, час та місце проведення загальних зборів ОСББ, які відбулись 10.10.2021, не отримувала інформацію про порядок денний загальних зборів, що є порушення вимог ст.6 Закону "Про ОСББ" та статуту об'єднання; крім того, за змістом позовної заяви ОСОБА_1 зазначила, що в протоколі оскаржуваних зборів відсутні відомості про місце їх проведення, відсутній перелік прізвищ осіб, які прийняли участь в голосуванні, що може свідчити про фіктивне голосування та неправильний підрахунок голосів.
22. 22.08.2023 ОСОБА_1 подала заяву про доповнення підстав позову, за змістом якої навела додаткові обставини в обґрунтування своїх вимог, зокрема, зазначила про відсутність кошторису доходів і витрат ОСББ на момент ухвалення загальними зборами рішення про затвердження розміру щомісячних внесків співвласників на утримання будинку, в зв'язку з чим, затверджений розмір внесків не можна вважати економічно обґрунтованим.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
23. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 04.06.2024 позовні вимоги задовольнив частково; визнав недійсним рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом загальних зборів ОСББ від 10.10.2021; стягнув з ОСББ на користь ОСОБА_1 2 684,00 грн витрат зі сплати судового збору та 7 269,92 грн витрат на проведення судової експертизи; в решті позову відмовив.
24. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що докази ОСОБА_1 , які надані на підтвердження обставин щодо відсутності достатньої кількості голосів для прийняття оскаржуваних рішень, є більш вірогідними, ніж докази ОСББ, надані на спростування таких обставин; відсутність необхідної кількості голосів співвласників будинку для прийняття рішення є безумовною підставою для визнання його недійсним, а тому наявні підстави для визнання недійсними рішень загальних зборів ОСББ, оформлених протоколом від 10.10.2021; водночас вимоги ОСОБА_1 в частині скасування таких рішень, задоволенню не підлягають.
25. Господарський суд Дніпропетровської області додатковим рішенням від 18.06.2024 відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
26. Додаткове рішення суду першої інстанції мотивоване, зокрема, таким:
- 07.06.2024 ОСОБА_1 подала клопотання, в якому просила стягнути з ОСББ витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 120 000 грн, долучила копію Договору про надання правничої (правової) допомоги №14/02 від 14.02.2022 (далі - Договір про ПД) з невід'ємними додатками до нього, а також акт виконаних робіт, прибутковий касовий ордер та квитанцію до нього; 14.06.2024 ОСББ подало клопотання про відмову у відшкодуванні витрат ОСОБА_1 , які пов'язані з наданням правничої допомоги, або зменшення їхнього розміру;
- в процесі вирішення спору, до ухвалення остаточного судового рішення, ОСОБА_1 не подала жодних передбачених ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу;
- 07.06.2024, тобто після ухвалення рішення суду, ОСОБА_1 подала копію Договору про ПД з невід'ємними додатками до нього, а також акт виконаних робіт та прибутковий касовий ордер;
- Договір про ПД, а також додаток №1 до нього без дати (розрахунок вартості години надання послуг або одного судового засідання) були в розпорядженні ОСОБА_1 та її представника до ухвалення рішення суду від 04.06.2024, але не подані у справу до закінчення судових дебатів, без зазначення поважності причин їх несвоєчасного подання;
- щодо Акта виконаних робіт, та аналогічного до нього за змістом додатку №2 до Договору про ПД, то беручи до уваги, що вартість послуг (гонорар) адвоката, в межах цієї справи визначена в додатку №1 до Договору про ПД, надання суду відповідного акта для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, не є необхідним;
- з огляду на відсутність обґрунтування ОСОБА_1 поважності причин неподання до закінчення судових дебатів доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, у відшкодуванні відповідних витрат варто відмовити.
27. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 21.05.2025 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 залишив без змін; додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 скасував та ухвалив нове, яким заяву ОСОБА_1 задовольнив частково, стягнув з ОСББ на користь позивачки 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
28. Постанова суду апеляційної інстанції обґрунтована, зокрема, таким:
1) щодо рішення суду першої інстанції, яким розглянуто спір по суті:
- надані у справу докази підтверджують факт направлення рекомендованим листом на адресу нежитлового приміщення ОСОБА_1 повідомлення про проведення 10.10.2021 о 13:00 год. загальних зборів об'єднання; висновки суду в цій частині рішення сторони не оскаржували;
- відомості з бази даних Адміністрації Держприкордонслужби є допустимим доказом в підтвердження доводів ОСОБА_1 про перетин державного кордону України співвласниками квартир; щодо джерел отримання цих доказів представник ОСОБА_1 зазначив, що такі докази одержані за результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження №12023041030002989, в рамках якого, потерпілим було надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування, в тому числі шляхом подання їх до матеріалів судових справ відкритих в порядку цивільного, господарського та кримінального судочинства; вказані докази з достатньою долею вірогідності підтверджують, що власники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , загальна площа яких становить 408,3 кв. м, не брали участь в голосуванні на зборах ОСББ 10.10.2021;
- суд першої інстанції дослідив зміст протоколу загальних зборів №21/10 від 10.10.2021 та встановив з його змісту обставини відсутності проведення письмового опитування з питань порядку денного; твердження ОСББ, що деякі співвласники будинку брали участь в голосування шляхом письмового опитування, суперечать його попередній поведінці та обґрунтовано відхилені судом;
- жоден з наданих ОСББ листів голосування співвласників не містить дати його складання (заповнення), а отже, оцінка таких листів як листів письмового опитування виключає можливість перевірки дотримання п'ятнадцятиденного строку для проведення письмового опитування;
- за змістом протоколу оскаржуваних зборів від 10.10.2021, загальна площа всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, становить 12 505,00 кв. м, і саме виходячи з цієї площі здійснено розрахунок кількості голосів співвласників, що взяли участь в оскаржуваних зборах;
- заперечуючи правильність підрахунку голосів співвласників, які голосували за прийняття спірного рішення, ОСОБА_1 надала суду власний розрахунок загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку, згідно якого відповідна площа склала 12 768,15 кв. м, замість вказаної в протоколі площі 12 505,00 кв. м; ОСОБА_1 долучила Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по квартирах та нежитлових приміщеннях, які зареєстровані в Державному реєстрі, відповідно до якої загальна площа таких квартир та нежитлових приміщень склала 12 392,45 кв. м;
- загальна площа квартир АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , АДРЕСА_12 , АДРЕСА_13 , АДРЕСА_14 , АДРЕСА_15 , АДРЕСА_16 , АДРЕСА_17 , право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, визначена ОСОБА_1 на підставі даних Технічного паспорта на багатоквартирний (багатоповерховий) житловий будинок АДРЕСА_1 , складеного КП "ДМБТІ" станом на 25.06.2009 та складає 375,7 кв. м; наданий ОСОБА_1 . Технічний паспорт є допустимим доказом підтвердження площі (частини площі) квартир та нежитлових приміщень будинку, та який оцінюється судом в сукупності з іншими поданими у справу доказами;
- кількість голосів кожного співвласника будинку мала визначатись пропорційно до загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень будинку - 12 768,15 кв. м, правильність розрахунку якої підтверджується доказами ОСОБА_1 , які є більш вірогідними, ніж непідтверджені доводи ОСББ, що наведені на спростування таких обставин;
- співставлення даних щодо розміру загальної площі квартир або нежитлових приміщень, які наведені в списку співвласників будинку, що 10.10.2021 прийняли участь у загальних зборах, з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підтверджує доводи ОСОБА_1 відносно завищення загальної площі вказаних вище квартир на 66,15 кв. м (крім квартири АДРЕСА_18 ), що відповідно впливає на правильність визначення кількості голосів співвласників квартир, які проголосували за прийняття спірного рішення;
- ОСОБА_1 зазначила, що в складі наданих ОСББ листків для голосування співвласників відсутній відповідний листок по квартирі АДРЕСА_14 площею 35,7 кв. м, власник ОСОБА_4 ; листок голосування власника квартири АДРЕСА_19 , площею 34,7 кв. м. - ОСОБА_5 не містить даних щодо результатів його голосування; від імені квартир АДРЕСА_10 та АДРЕСА_11 в голосуванні на зборах прийняли участь особи, щодо яких у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про відповідні права; ці доводи ОСОБА_1 підтверджуються наявними у справі доказами та не спростовані ОСББ;
- з урахуванням приписів закону, зважаючи на відсутність в статуті ОСББ положень, які встановлюють інший порядок визначення кількості голосів, що належать кожному співвласнику на загальних зборах, для прийняття рішень з питань порядку денного зборів від 10.10.2021, за їх прийняття мали проголосувати співвласники будинку, які мають більше половини від загальної кількості голосів, тобто, співвласники, площа квартир та нежитлових приміщень яких разом становить більше 6 384,07 кв. м (12 768,15 / 2 = 6 384,07);
- із жодного з питань порядку денного оскаржуваних зборів рішення не набрало необхідної кількості голосів для його прийняття;
- під час прийняття оскаржуваного рішення, загальні збори не розглядали питання про затвердження бюджету або кошторису ОСББ, яким могло б бути підтверджено обґрунтованість суми витрат на утримання будинку та визначеного розміру внесків; не надано доказів в підтвердження того, що відповідні фінансово-планові документи були затверджені загальними зборами до ухвалення оскаржуваного рішення; ОСББ пояснень щодо відсутності кошторису не надало;
- суд першої інстанції забезпечив захист законних прав співвласників ОСББ, адже рішення, які приймалися на загальних зборах, були прийняті, зокрема, з порушенням підрахунків голосів та за відсутності необхідної кількості голосів, що є самостійною підставою для визнання їх недійсними;
- правильним є висновок суду першої інстанції, що у разі визнання акту недійсним, у суду немає правових підстав для його скасовування, оскільки визнання його недійсним означає, що він не породив наслідків із дня його вчинення; скасування ж акту означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням;
2) щодо додаткового рішення суду першої інстанції:
- у позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який склав 25 000,00 грн витрат на оплату правничої допомоги;
- до закінчення судових дебатів, представник ОСОБА_1 заявив клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та повідомив, що докази в підтвердження розміру відповідних витрат будуть подані після ухвалення рішення по суті позовних вимог;
- у письмовій промові до судових дебатів від 29.05.2024 представник ОСОБА_1 - адвокат Кудрявцев Денис Вадимович зазначив про необхідність вирішення судом питання про стягнення відповідних витрат у розмірі 100 000 грн;
- на виконання п.8 ч.5 ст.129 ГПК ОСОБА_1 звернулася в межах визначених ГПК п'ятиденним строком із клопотанням про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката після ухвалення рішення по суті позовних вимог та стягнення з ОСББ на її користь 120 000 грн судових витрат з оплати професійної правничої допомоги;
- процесуальні документи, наявні у справі, а також участь у судових засіданнях 11.05.2023; 01.06.2023; 20.06.2023; 26.07.2023, 22.08.2023, 05.09.2023, 12.10.2023, 02.11.2023, 20.12.2023, 14.03.2024, 09.04.2024, 15.04.2024, 08.05.2024, 30.05.2024, 04.06.2024 дійсно підтверджують надання правової допомоги ОСОБА_1 у цій справі адвокатом Кудрявцевим Д.В.;
- щодо послуг, що виразилися у підготовці та подачі уточненої позовної заяви (№2), підготовці та подачі заяви про доповнення підстав позову (№9) - то такі є наслідком неможливості ОСОБА_1 сформувати чітко свої вимоги та обґрунтувати їх підстави, а тому виокремлення їх як самостійного виду адвокатської послуги є необґрунтованим, оскільки такі охоплюються діями адвоката з "складання позовної заяви" (№1); усунення вказаних недоліків не може покладати на ОСББ тягар понесення відповідних витрат;
- щодо послуг - підготовка та подача письмових пояснень (№10), підготовка та подача клопотання про долучення до матеріалів справи (№11, №12, №13, №14), підготовка та подача промови у судових дебатах по справі (№15): подання письмових пояснень є саме правом учасника, а не його обов'язком; надання послуги у підготовці та поданні пояснень, на яку було затрачено 5 год. часу, не було неминучим зважаючи на вимоги процесуального закону; позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви; подання окремих клопотань на кожен окремий доказ штучно збільшує обсяг виконаної роботи, а затрачений на їх виготовлення час є неспівмірним, зважаючи на їх типовість та схожу аргументацію;
- як вже наголошувалось, у позовній заяві ОСОБА_1 попередньо визначила витрати на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн; у поданій до суду письмовій промові у судових дебатах напередодні ухвалення судового рішення, ОСОБА_1 просила стягнути на її користь витрати у розмірі 100 000 грн; втім, вона не обґрунтовує збільшення відповідних витрат ще на 20 000,00 грн після ухвалення судом рішення по суті спору;
- сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, незважаючи на можливість ОСОБА_1 передбачити такі витрати на час подання до Господарського суду Дніпропетровської області попереднього (орієнтовного) розрахунку або ж обґрунтувати таке перевищення у поданому до суду клопотання про їх стягнення, що не спростовано останньою.
29. Центральний апеляційний господарський суд додатковою постановою від 09.07.2025 заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнив частково; стягнув з ОСББ на користь позивачки 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
30. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції мотивована, зокрема, таким:
- від ОСОБА_1 надійшла заява про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, згідно якої просить стягнути з ОСББ на її користь судові витрати з оплати професійної (правничої) допомоги в сумі 35 000,00 грн; ОСОБА_1 вчинила передбачені кодексом дії в межах встановлених строків;
- неподання ОСОБА_1 попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат не позбавило відповідача можливості належним чином підготуватися до спростування витрат, які він вважає необґрунтованими та доводити не співмірність таких витрат, шляхом заявлення клопотання про їх зменшення витрат разом з відповідним обґрунтуванням, відповідно не встановлено порушення принципу змагальності;
- колегія суддів вважає обґрунтованими та співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг витрати позивача на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000,00 грн;
- до такого висновку суд дійшов, враховуючи, що: 1) апеляційна скарга ОСОБА_1 на додаткове рішення була задоволена частково; 2) підготовка та написання відзиву на апеляційну скаргу ОСББ на рішення суду першої інстанції, який за своїм змістом здебільшого дублює висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні, не вимагала особливих спеціальних навичок та знань в сфері юриспруденції, а також часу; 3) обсяг затраченого часу на складання відзиву на апеляційну скаргу та апеляційної скарги на додаткове рішення є непропорційним складності справи, встановленим обставинам, які були відомі адвокату, зважаючи також й на незмінність правової позиції ОСОБА_1 , обґрунтованою визнається вартість цих послуг в загальній сумі 8 000,00 грн (по 4 000,00 грн за кожну); 4) вартість участі представника позивача в судових засіданнях в розмірі 2 500,00 грн за засідання не є адекватною до обсягу наданих послуг, а тому розумними та такими, що підлягають відшкодуванню є витрати за представництво загалом на суму 2 000,00 грн.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, інших заяв учасників справи
31. 16.07.2025 ОСББ через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025, в якій просить:
1) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024 в частині визнання недійсним рішень загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом від 10.10.2021 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в частині визнання недійсним рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 10.10.2021;
2) постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 скасувати повністю;
3) додаткове рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 залишити без змін.
32. 19.07.2025 ОСББ через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду також із касаційною скаргою на додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2025, в якій просить її скасувати в частині задоволення клопотання ОСОБА_1 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 .
33. ОСББ у скаргах на рішення, постанову та додаткову постанову посилається на підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК.
34. У касаційній скарзі на рішення та постанову, зокрема, зазначає:
- суд апеляційної інстанції, погодившись із рішенням суду першої інстанції, застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19 (щодо приписів статей 80, 91, 214 ГПК);
- суди першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду позову та апеляційної скарги відповідача при ухваленні оскаржуваних рішень порушили норми матеріального права - ст.10 Закону "Про ОСББ", ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та процесуального права - статей 80, 91, 214 ГПК, не врахувавши висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 08.02.2023 у справі №908/1675/21, від 20.03.2023 у справі №914/2547/21, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16, від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21;
- суд апеляційної інстанції порушив приписи ст.124 ГПК та не врахував висновки, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 (щодо стягнення адвокатських витрат).
35. У касаційній скарзі на додаткову постанову вказує, зокрема, таке:
- суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 (щодо приписів ст.124 ГПК);
- суд апеляційної інстанції за результатами розгляду клопотання позивачки про вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу адвоката порушив норми процесуального права - ст.124 ГПК та не врахував висновки, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21.
36. 19.08.2025 надійшов відзив ОСОБА_1 , в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції- без змін.
37. У відзиві ОСОБА_1 зазначає, зокрема, таке:
- відомості з Бази даних Адміністрації Держприкордонслужби є допустимим доказом в підтвердження перетину державного кордону України, який отриманий за результатами ознайомлення з матеріалами кримінального провадження; дозвіл на розголошення цих відомостей був наданий;
- твердження ОСББ, що деякі співвласники будинку брали участь в голосування шляхом письмового опитування, суперечать його попередній поведінці та обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій;
- відсутність необхідної кількості голосів співвласників будинку для прийняття рішення, є безумовною підставою для визнання його недійсним;
- ОСББ у суді першої інстанції жодного пояснення щодо відсутності кошторису не надавало, проігнорувало цю обставину;
- суд апеляційної інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що ОСОБА_1 дотрималася порядку заявлення відповідних витрат до стягнення.
Надходження касаційної скарги на розгляд Верховного Суду
38. Верховний Суд ухвалою від 25.07.2025 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ, розгляд касаційної скарги призначив у відкритому судовому засіданні на 17.09.2025.
Щодо долучення позивачем доказів
39. У касаційній скарзі ОСББ зазначає, що суд апеляційної інстанції, погодившись із рішенням суду першої інстанції, застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19 (щодо приписів статей 80, 91, 214 ГПК).
40. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.
41. Згідно із частинами 1, 2, 4, 8 ст.80 ГПК учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
42. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.4 ст.80 ГПК).
43. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.80 ГПК).
44. Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
45. ОСББ вказує, що ОСОБА_1 до позовної заяви долучила лише такі докази: копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності, копію протоколу загальних зборів ОСББ "Кірова 27Д", копію статуту ОСББ "Будинок 27Д"; жодного іншого доказу ОСОБА_1 не долучила до позову.
46. ОСББ також вказує, що в процесі розгляду справи на стадії підготовчого засідання, яке тривало один рік, ОСОБА_1 майже в кожне судове засідання подавала нові докази, які існували на момент подання позову та не заявляла клопотань про неможливість подання таких доказів раніше або обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку для подання таких доказів.
47. При цьому, скаржник не посилається на необґрунтовану відмову йому у задоволенні клопотання від 11.04.2024 про відмову ОСОБА_1 у долученні поданих доказів.
48. Скаржник вказує, що у п.22 постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19 зазначено, що одним з мотивів відмови у позові була відсутність, зокрема, "клопотання про долучення доказів до матеріалів справи позивач заявив поза межами строку, встановленого ч.2 ст.80 ГПК; суд першої інстанції звернув увагу позивача на те, що він не навів обґрунтування поважності причин пропуску встановленого законом строку для подання доказів та не звертався до суду з проханням поновити цей строк, також не вказав жодної обставини, яка б перешкоджала позивачеві вчасно подати відповідні докази чи заявити клопотання про встановлення додаткового строку для подання вказаних доказів.
49. Верховний Суд зауважує, що п.22 постанови Верховного Суду від 14.12.2022 у справі №466/4930/19 викладений у розділі "Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій", а в мотивувальній частині постанови відсутні висновки щодо застосування ч.2 ст.80 ГПК.
50. Отже, обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, передбачену п.1 ч.2 ст.287 ГПК, скаржник не наводить висновків Верховного Суду щодо застосування норм права, які б не врахували суди попередніх інстанцій.
51. З урахуванням цього, доводи ОСББ в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Щодо кошторису ОСББ "Будинок 27Д"
52. У касаційній скарзі ОСББ вказує, що встановлення повноважним органом ОСББ щомісячної плати співвласниками багатоквартирних будинків не ставиться законодавством України в залежність від наявності або відсутності кошторису ОСББ (посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №910/6471/18).
53. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке
54. Абзацом 2 ч.1 ст.14 Закону "Про ОСББ" передбачено право співвласників багатоквартирного будинку брати участь в управлінні ОСББ у порядку, визначеному цим Законом і статутом ОСББ.
55. Участь в управлінні ОСББ співвласники можуть брати, в тому числі, шляхом участі в загальних зборах та інших органах ОСББ.
56. Відповідно до ч.9 ст.10 Закону "Про ОСББ" до виключної компетенції загальних зборів ОСББ відноситься, зокрема, затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту.
57. У постанові від 14.09.2022 у справі №914/3112/20 Верховний Суд вказав таке:
105. Ненадання правлінням кошторису співвласникам позбавляє останніх можливості ознайомитись із обґрунтуванням розміру щомісячних внесків на утримання будинку, складовими кошторису, на підставі якого вони були затверджені, тощо, що ставить під сумнів право співвласників на реальне та ефективне управління ОСББ.
106. Ухвалою від 22.06.2021 Господарський суд Львівської області задовольнив клопотання представника позивача і витребував у відповідача кошторис доходів і витрат ОСББ на 2019-2020 роки, який затверджено рішенням загальних зборів, оформленим протоколом №1. Суд зазначив в ухвалі, що позивач в обґрунтування клопотання посилається на ту обставину, що кошторис доходів та витрат ОСББ на 2019-2020 роки на загальних зборах співвласників правлінням представлено не було і фактично не розглядався, вимогу ОСОБА_1 про надання кошторису для ознайомлення проігноровано, правління ОСББ і в подальшому ухиляється від вимог позивача щодо отримання вказаного кошторису. Аналогічна ситуація і з отриманням іншої інформації про діяльність об'єднання, в тому числі документації, на підставі якої складено кошторис. Суд першої інстанції в ухвалі зазначив, що докази, які просить витребувати від відповідача позивач, містять відомості про обставини, що входять до предмету доказування при розгляді цієї справи та мають бути встановлені судом.
107.Втім ОСББ цей кошторис суду не надало та жодним чином не пояснило причини відсутності цього документу.
108.Суди попередніх не надали належної оцінки тому, що в матеріалах справи відсутній кошторис доходів та витрат ОСББ на 2019-2020 рік, затверджений оскаржуваним рішенням загальних зборів співвласників.
109. Вказане може свідчити про відсутність кошторису доходів і витрат ОСББ на 2019-2020 роки - як на момент ухвалення загальними зборами рішення про затвердження кошторису, так і на момент розгляду справи судом, тобто про те, що такий документ правлінням не складався та на затвердження зборів не виносився.
110. Кошторис - це не лише загальна сума витрат, це документ, в якому зазначені всі заплановані статті видатків та доходів, в якому розраховано розмір щорічних внесків. Він може бути складений з різним ступенем деталізації, але має бути у наявності на момент його затвердження".
58. У цій же справі суди попередніх інстанцій встановили, що під час прийняття оскаржуваного рішення, загальні збори не розглядали питання про затвердження бюджету або кошторису ОСББ, яким могло б бути підтверджено обґрунтованість суми витрат на утримання будинку та визначеного розміру внесків; не надано доказів в підтвердження того, що відповідні фінансово-планові документи були затверджені загальними зборами до ухвалення оскаржуваного рішення.
59. Велика Палата Верховного Суду у п.7.36 постанови від 03.12.2019 у справі №910/6471/18, на яку посилається скаржник, вказала: "Враховуючи наведене, за відсутності відповідного нормативного застереження щодо встановлення однакового розміру внесків для власників квартир та нежитлових приміщень, рішення загальних зборів ОСББ "Микільсько-Слобідська, 2Б" від 1 жовтня 2017 року не можна вважати прийнятим з порушенням норм чинного законодавства, відповідно у задоволенні позову в частині його скасування слід відмовити".
60. При цьому, з обставин справи №910/6471/18 вбачається, що при прийнятті рішення про розподіл витрат на управління будинком та розмежування розміру внесків в залежності від виду нерухомого майна, належного співвласникам (житлове чи нежитлове), у кошторисі були враховані різні режими функціонування, навантаження на 1 кв. м таких приміщень (житлових і нежитлових), різний обсяг необхідності витрат на обслуговування такого приміщення та прибудинкової території (навантаження на внутрішньобудинкові мережі, кількість відвідувачів, обсяг відходів, проїзд машин, місце паркування тощо).
61. Отже, правовідносини, що виникли у справі №910/6471/18 не є подібними правовідносинам, що виникли у цій справі.
62. З огляду на це, доводи ОСББ у цій частині є необґрунтованими.
Щодо балансу інтересів прав одного співвласника з правами більшості інших співвласників.
63. Суди попередніх інстанцій вказали, що задоволення позову призвело до забезпечення захисту законних прав співвласників ОСББ, адже рішення, які приймалися на загальних зборах, були прийняті, зокрема, з порушенням підрахунків голосів та за відсутності необхідної кількості голосів, що є самостійною підставою для визнання їх недійсними.
64. У касаційній скарзі ОСББ зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду позову та апеляційної скарги відповідача при ухваленні оскаржуваних рішень порушили норми матеріального права - ст.10 Закону "Про ОСББ", ст.10 Закону "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" та процесуального права - статей 80, 91, 214 ГПК, не врахувавши висновки Верховного Суду, які викладені у постановах від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, від 08.02.2023 у справі №908/1675/21, від 20.03.2023 у справі №914/2547/21, від 17.04.2018 у справі №922/1671/16, від 12.03.2019 у справі №904/9495/16, від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, від 15.06.2022 у справі №910/6685/21.
65. Верховний Суд щодо цих доводів скаржника зазначає таке.
66. Відповідно до абз.3 ч.1 ст.1 Закону "Про ОСББ" об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
67. Згідно з ч.4 ст.4 Закону "Про ОСББ" основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
68. Статтею 14 Закону "Про ОСББ" кожному співвласнику гарантовано право, зокрема, брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання, обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання.
69. Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить нежитлові приміщення №232, 231, XXV11-6, XXVI1-7, розташовані на першому, другому поверхах та в підвалі житлового будинку літ.А-25 за адресою: АДРЕСА_1 , отже ОСОБА_1 є співвласником ОСББ.
70. Верховний Суд у постанові від 20.04.2023 у справі №914/2547/21, на яку посилається скаржник, зазначив, що розглядаючи спір про визнання недійсними рішень загальних зборів з підстав порушень, допущених під час скликання та проведення загальних зборів, суд повинен встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів позивача. Також суд повинен у кожному конкретному випадку оцінити характер порушення, враховуючи баланс інтересів як позивача, так й інших співвласників ОСББ. Інтереси окремого власника можуть не збігатися з інтересами інших співвласників багатоквартирного будинку. Тому, вирішуючи питання щодо визнання недійсними рішення загальних зборів, суди мають враховувати баланс інтересів усіх співвласників та самого ОСББ, уникати зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, які вирішуються загальними зборами співвласників.
71. Верховний Суд у постанові від 08.02.2022 у справі №918/964/20 вказав на необхідність врахування принципу пропорційності - справедливої рівноваги (балансу) між інтересами співвласників багатоквартирного будинку, які реалізують свої права на участь в управлінні ОСББ, і які були присутні на загальних зборах, та інтересами позивача.
72. Верховний Суд звертає увагу на те, що ОСББ є неприбутковою організацією, яка на відміну від господарських товариств при проведенні зборів, в тому числі і шляхом письмового опитування, як правило не користується кваліфікованою правовою допомогою, через що можливими є незначні процедурні помилки в організації та проведенні зборів, які не повинні слугувати підставою для скасування рішень ОСББ з питань спільного управління майном. Крім того, на відміну від господарських товариств з невеликою кількістю учасників в ОСББ є певна, і часто доволі значна частина співвласників, які не прагнуть брати активну участь у вирішенні питань управління об'єднанням, вони не приходять на збори, не беруть участь у письмових опитуваннях. Тому, проведення кожних зборів вимагає значних зусиль від органів управління або ініціативної групи по скликанню зборів, інформуванню співвласників, вручення та отримання заповнених бюлетенів.
73. Визнання рішень щодо обрання органів управління, затвердження кошторису та розміру внесків, інших важливих для діяльності ОСББ рішень недійсними в судовому порядку, як правило, відбувається через значний проміжок часу після їх прийняття і має негативні наслідки на діяльність ОСББ, адже створює ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ. За таких умов суд повинен приділяти ще більше уваги дослідженню питань балансу інтересів співвласників ОСББ, з'ясуванню того, яке саме право співвласника було порушено оскаржуваним рішенням і можливості його відновлення саме через скасування рішень, а не іншим шляхом (постанова Верховного Суду від 16.08.2023 у справі №904/1711/22, на яку посилається скаржник).
74. Суд має утримуватися від зайвого втручання в питання діяльності ОСББ, в тому числі і шляхом скасування рішень, у разі, якщо вони поза жодним сумнівом підтримані більшістю співвласників і за своїм змістом не мають ознак дискримінації або іншого порушення прав чи законних інтересів конкретного співвласника, який оскаржує такі рішення в судовому порядку.
75. Частина 1 ст.16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
76. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права (п.5.6 постанови Верховного Суду від 02.02.2022 у справі №910/18962/20).
77. Порушенням є такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
78. Завданням суду при здійсненні правосуддя є забезпечення, зокрема, захисту прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави, відтак, встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті. Вказані норми визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес (п.119 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18, на яку посилається скаржник).
79. Верховний Суд наголошував, що вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки недоведеність порушення прав, за захистом яких було пред'явлено позов, у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні (п.120 постанови Верховного Суду від 10.09.2020 у справі №904/3368/18).
80. У касаційній скарзі ОСББ вказує, що ніхто, крім ОСОБА_1 , не оспорив рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом загальних зборів ОСББ від 10.10.2021.
81. У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 вказує, що в провадженні Центрального (Кіровського) районного суду міста Дніпра, починаючи з моменту прийняття рішень загальних зборів ОСББ від 10.10.2021 перебувало щонайменше шість цивільних справ про стягнення з співвласників ОСББ заборгованості на підставі рішень, які були прийнятті 10.10.2021. На думку ОСОБА_1 , це підтверджує той факт, що не всі співвласники згодні з рішеннями, які прийнятті 10.10.2021 та відмовляються сплачувати внески за завищеними тарифами.
82. Втім, такі посилання ОСОБА_1 не є тому підтвердженням, оскільки вона вказує на наявність цивільних справ про стягнення заборгованості зі співвласників ОСББ, що саме по собі не може свідчити про незгоду співвласників із оскаржуваними у цій справі рішеннями. Крім того, ОСОБА_1 не наводить конкретних номерів справ та чітко не вказує, які саме спори та з яким предметом спору перебували у провадженні суду.
83. Верховний Суд враховує, що з оскаржуваних судових рішень не вбачається, що інші співвласники багатоквартирного будинку зверталися до суду з позовом до ОСББ про оскарження рішення загальних зборів ОСББ, які оформлені протоколом загальних зборів ОСББ від 10.10.2021.
84. З оскаржуваних рішень вбачається, що ОСОБА_1 обґрунтовувала свою позицію тим, що власники квартир АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , зокрема, ОСОБА_6 (дівоче прізвище ОСОБА_7 ), ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , станом на 10.10.2021 перебували за межами території України, що, зокрема, підтверджується даними Держприкордонслужби.
85. Втім, ОСОБА_1 мала обґрунтувати порушення оспорюваним рішенням загальних зборів саме своїх прав та інтересів. Якщо інші особи вважають, що оскаржуване рішення ОСББ порушує їх права та/або законні інтереси, то такі особи мали би звернутися з позовом від свого імені для захисту своїх прав, чого вони не зробили. З оскаржуваних рішень, а також касаційної скарги та відзиву на неї зворотне не вбачається.
86. Суди попередніх інстанцій не надали оцінки тому, чи з оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ вбачається необхідна кількість голосів для прийняття таких рішень у спірному голосуванні, з урахуванням осіб, які не оспорюють своє волевиявлення як власники квартир.
87. Так, зокрема, Верховний Суд у постанові від 07.09.2022 у справі №910/8311/20 вказав таке:
"102. Верховний Суд звертає увагу, що серед усіх 1 765 співвласників з позовом про визнання недійсними рішень установчих зборів звернулася лише ОСОБА_5 . З позовами не зверталися ті власники квартир, які, на думку скаржниці, не підписували листи опитування, не зверталися й інші співвласники будинку, які, як стверджує позивачка, були неналежним чином повідомлені про збори.
103. У матеріалах справи є лише заяви третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_7, про те, що вони не підписували листки письмового опитування від свого імені, які були враховані під час проведення установчих зборів ОСББ, а тому оспорюваними рішеннями установчих зборів порушено їх права та інтереси. Втім, суди дійшли правильного висновку, що такі особи мали би звернутися з позовом від свого імені для захисту своїх прав, чого вони не зробили".
88. Верховний Суд також враховує, що оскаржуване рішення ОСББ, оформлене протоколом, прийняте 10.10.2021, в той час як з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів в частині щодо затвердження розміру внеску на управління та обслуговування будинку ОСОБА_1 звернулася у березні 2023 року.
89. З моменту прийняття рішення загальними зборами до моменту звернення до суду з позовом про скасування цього рішення в частині пройшло майже 1,5 роки, а до моменту розгляду касаційної скарги - майже 4 роки.
90. Однак, суди попередніх інстанцій не надали оцінку тому, чи матиме задоволення позовних вимог у цьому випадку негативні наслідки на діяльність ОСББ, чи створить ситуацію правової невизначеності для всіх співвласників і самого ОСББ.
91. При цьому, суд першої інстанції не висловлювався щодо порушення прав та законних інтересів ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку, зокрема, не встановив, які саме права та законні інтереси ОСОБА_1 порушені оскаржуваним рішенням загальних зборів ОСББ.
92. В свою чергу, суд апеляційної інстанції вказав, що суд першої інстанції забезпечив захист законних прав співвласників ОСББ, адже рішення, які приймалися на загальних зборах, були прийняті, зокрема, з порушенням підрахунків голосів та за відсутності необхідної кількості голосів, що є самостійною підставою для визнання їх недійсними. Однак, в оскаржуваній постанові наведені загальні формулювання щодо наявності порушених прав та інтересів позивачки.
93. Отже, у цій справі суди попередніх інстанцій не встановили, які саме права та законні інтереси ОСОБА_1 порушені внаслідок прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів ОСББ, які наслідки для ОСОБА_1 створило прийняття оспорюваного рішення та яким чином скасування рішення загальних зборів з усіх прийнятих питань відновить права та законні інтереси ОСОБА_1 як співвласника багатоквартирного будинку.
Щодо судових витрат
94. ОСББ також оскаржує постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 (в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024) та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2025.
95. ОСББ, оскаржуючи постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 в частині перегляду додаткового рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив приписи ст.124 ГПК та не врахував висновки, які викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 (щодо стягнення адвокатських витрат).
96. У касаційній скарзі на додаткову постанову ОСББ вказує, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18 (щодо приписів ст.124 ГПК); за результатами розгляду клопотання позивачки про вирішення питання про відшкодування витрат на правову допомогу адвоката порушив норми процесуального права - ст.124 ГПК та не врахував висновки, які викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2019 у справі №904/4494/18, Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №285/5547/21.
97. Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування додаткової постанови з огляду на таке.
98. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частини 3, 5 ст.244 ГПК).
99. Отже, із аналізу змісту ст.244 ГПК убачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід'ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.
100. Таким чином, скасування первісного судового рішення за результатом розгляду касаційної скарги є самостійною підставою для скасування додаткового судового рішення до нього (подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №911/132/14, від 06.12.2023 у справі №910/10294/22).
101. У зв'язку із тим, що суд касаційної інстанції дійшов до висновку про скасування, зокрема, постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, то додаткове до скасованої постанови судове рішення (додаткова постанова) також підлягає скасуванню.
102. Оскільки додаткова постанова підлягає скасуванню через наявність такої самостійної підстави як скасування первісного судового рішення, Верховний Суд залишає без уваги доводи касаційної скарги та відзиву на неї у частині, що стосується оскарження додаткової постанови.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
103. Відповідно до ч.1 ст.300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
104. За приписами п.2 ч.1 ст.308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.
105. Відповідно до ч.3 ст.310 ГПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд 1) не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч.2 ст.287 ГПК, 2) необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
106. Неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а також порушення ними норм процесуального права унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення цієї справи, та які не можуть бути усунуті Верховним Судом самостійно в силу меж розгляду справи судом касаційної інстанції (ст.300 ГПК).
107. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч.1 ст.316 ГПК).
108. З огляду на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з метою з'ясування тих питань, на які колегія суддів звернула увагу вище в цій постанові.
109. Враховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновків про часткове задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Судові витрати
110. З огляду на те, що Верховний Суд направляє справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат буде здійснений за результатами розгляду справи.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 316, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Об'єднання співвласників Багатоквартирного будинку "Будинок 27Д" задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 04.06.2024, постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.05.2025 та додаткову постанову Центрального апеляційного господарського суду від 09.07.2025 у справі №904/1548/23 скасувати.
3. Справу №904/1548/23 направити на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя О. Кібенко
Судді С. Бакуліна
В. Студенець