58601, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 52-47-40, inbox@cv.arbitr.gov.ua
16 вересня 2025 року Справа № 926/2455/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач»
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БАРЕЛЬ»
про стягнення заборгованості в сумі 965 147,90 грн
Суддя Проскурняк О.Г.
Секретар судового засідання Гончар А.Ю.
Представники сторін:
Від позивача (в режимі ВКЗ) - адвокат Книш С.В.
Від відповідача - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» звернулось до Господарського суду Чернівецької області із позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БАРЕЛЬ» про стягнення заборгованості в сумі 965 147,90 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 2024/52 про постачання електричної енергії споживачу від 26 січня 2024 року в частині здійснення вчасної оплати за фактично спожиту електричну енергію в період з грудня 2024 року по липень 2025 року. За порушення строків виконання грошового зобов'язання, позивач нарахував пеню, три проценти річних та інфляційні втрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2025 року, судову справу № 926/2455/25 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 19 серпня 2025 року. Згідно довідки про доставку електронного листа, відповідач отримав ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 29 липня 2025 року - 29 липня 2025 року.
Ухвалою суду від 19 серпня 2025 року відкладено підготовче засідання у справі № 926/2455/25 на 01 вересня 2025 року. Згідно довідки про доставку електронного листа, відповідач отримав ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 19 серпня 2025 року - 21 серпня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 01 вересня 2025 року закрито підготовче провадження у справі № 926/2455/25; призначено справу до розгляду по суті на 16 вересня 2025 року. Згідно довідки про доставку електронного листа, відповідач отримав ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 01 вересня 2025 року - 02 вересня 2025 року.
Адвокат позивача в судовому засіданні 16 вересня 2025 року підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач явку належного представника в судове засідання вкотре не забезпечив, відзиву на позов та доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, час та дату судового засідання, шляхом направлення всіх процесуальних документів до його електронного кабінету.
Згідно частини 7 статті 6 ГПК України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, нез'явлення відповідача у судове засідання та неподання відзиву на позов не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Відповідно до статті 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято 16 вересня 2025 року.
Розглянувши матеріали справи, вживши всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, на яких ґрунтуються позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, заслухавши представника позивача, суд
Згідно положень частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).
Так, 26 січня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» та Товариством з обмеженою відповідальністю “НК БАРЕЛЬ» укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 2024/52, згідно умов пунктів 2.1., 2.2. якого Постачальник зобов'язується передати електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач зобов'язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії Постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки електричної енергії, на підставі укладеного між сторонами договору.
Згідно з частинами 1, 2 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України “Про ринок електричної енергії».
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Енергопостачальні підприємства інших, крім державної і комунальної, форм власності можуть брати участь у забезпеченні енергією будь-яких споживачів, у тому числі через державну (комунальну) енергомережу, на умовах, визначених відповідними договорами.
Як передбачено пунктом 1.2. Договору, його умови розроблені, а терміни (їх скорочення) у ньому вживаються у значеннях визначених Законом України “Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року № 312 (далі - ПРРЕЕ) та чинним законодавством, що регулює ринок електричної енергії.
Відповідно до частин 1, 2 статті 56 Закону України “Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.
Положеннями частин 1, 2, 4 Цивільного кодексу України унормовано, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Початком постачання електричної енергії Споживачу є 01.02.2024 року - дата, зазначена у заяві-приєднанні (пункт 3.1. Договору).
Договір діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків та стягнення неустойки - до повного виконання зобов'язань за договором. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення строку його дії Договору жодною із Сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії (пункт 13.1. Договору).
Доказів припинення укладеного між сторонами Договору, матеріали справи не містять.
Частиною 1 статті 632 ЦК України встановлено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.
Розділ 5 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2024/52 містить положення, стосовно ціни, порядку обліку та оплати електричної енергії.
Так, споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з Комерційною пропозицією, що є невід'ємним додатком до цього Договору (пункт 5.1. Договору).
Умовами пунктів 5.3. та 5.5. закріплено, що ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни. Постачальник у строк, визначений цим Договором або Комерційною пропозицією, формує, підписує та надсилає Споживачу рахунок на оплату постачання електричної енергії в порядку, передбаченому п. 1.4. цього Договору.
Згідно положень пунктів 5.6. та 5.7. Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2024/52, розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника зі спеціальним режимом використання, зазначений у розділі 14 Договору та на підставі рахунку Постачальника на оплату постачання електричної енергії. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.
Разом з тим, сторонами підписано Комерційну пропозицію, яка є додатком № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 2024/52 від 26 січня 2024 року.
Згідно пункту 4 Комерційної пропозиції, яка є невід'ємною частиною Договору, рахунок на оплату фактично спожитої електричної енергії споживачем у Розрахунковому місяці (коригуючий рахунок) надсилається Постачальником в порядку, передбаченому Договором, не пізніше ніж за 5 робочих днів до дати відповідного платежу визначеного пунктом 3.2. цієї комерційної пропозиції разом із Актом передачі-прийому (купівлі-продажу) електричної енергії та Актом звірки в порядку передбаченому Договором.
Оплата виставлених рахунків на оплату фактично спожитої електричної енергії (остаточний розрахунок) здійснюється у строки визначені в рахунку та не пізніше 20 числа місяця, наступного за Розрахунковим місяцем у відповідності до пункту 3.2. цієї комерційної пропозиції.
На виконання своїх зобов'язань за Договором, ТОВ “Волиньенергопостач» здійснював постачання електричної енергії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БАРЕЛЬ» у період з лютого 2024 року по травень 2025 року на загальну суму 2 077 724,37 грн, що підтверджується наступними актами купівлі-продажу електричної енергії: акт купівлі-продажу електричної енергії № 54 від 29.02.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 72 від 29.02.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 99 від 31.03.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 119 від 31.03.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 179 від 30.04.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 203 від 30.04.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 230 від 31.05.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 252 від 31.05.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 279 від 30.06.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 303 від 30.06.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 329 від 31.07.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 356 від 31.07.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 412 від 31.08.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 423 від 31.08.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 459 від 30.09.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 463 від 30.09.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 506 від 31.10.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 538 від 31.10.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 665 від 30.11.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 688 від 30.11.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 929 від 31.12.2024 року та фактичний рахунок на оплату № 943 від 31.12.2024 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 21 від 31.01.2025 року та фактичний рахунок на оплату № 19 від 31.01.2025 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 217 від 28.02.2025 року та фактичний рахунок на оплату № 217 від 28.02.2025 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 446 від 31.03.2025 року та фактичний рахунок на оплату № 441 від 31.03.2025 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 669 від 30.04.2025 року та фактичний рахунок на оплату № 814 від 30.04.2025 року; акт купівлі-продажу електричної енергії № 937 від 31.05.2025 року та фактичний рахунок на оплату № 1087 від 31.05.2025 року.
Відтак, судом встановлено, що позивачем належним чином виконувались свої обов'язки по договору постачання електричної енергії.
Пунктом 5.18. Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний не пізніше наступного дня з дня отримання акту купівлі-продажу електричної енергії підписати та повернути його Постачальнику в порядку передбаченому пунктом 1.4. Договору.
Підписання та обмін документами між Сторонами здійснювалося засобами електронного зв'язку з використанням програмного забезпечення “M.E.Doc», яке призначене для обміну первинними документами в електронному вигляді.
Так, протягом розрахункових періодів: з лютого 2024 року по січень 2025 року Споживач, у відповідь на надіслані Постачальником акти купівлі-продажу електричної енергії та фактичні рахунки на оплату, підписані його електронним цифровим підписом (далі - ЕЦП), повертав їх Постачальнику, підписаними ЕЦП зі свого боку, що підтверджується універсальними документами № 54 від 29.02.2024 року, № 99 від 31.03.2024 року, № 179 від 30.04.2024 року, № 230 від 31.05.2024 року, № 279 від 30.06.2024 року, № 329 від 31.07.2024 року, № 412 від 31.08.2024 року, № 459 від 30.09.2024 року, № 506 від 31.10.2024 року, № 665 від 30.11.2024 року, № 929 від 31.12.2024 року та № 21 від 31.01.2025 року (додаються до позовної заяви).
Разом з тим на актах купівлі-продажу електричної енергії № 217 від 28.02.2025 року, № 446 від 31.03.2025 року, № 669 від 30.04.2025 року, № 937 від 31.05.2025 року та фактичних рахунках на оплату № 217 від 28.02.2025 року, № 441 від 31.03.2025 року, № 814 від 30.04.2025 року, № 1087 від 31.05.2025 року відсутній ЕЦП Відповідача, у зв'язку з чим на універсальних документах № 217 від 28.02.2025 року, № 446 від 31.03.2025 року, № 669 від 30.04.2025 року та № 937 від 31.05.2025 року відсутня відмітка “документ прийнято контрагентом».
В той же час, матеріали справи не містять доказів обґрунтованих заперечень Споживача на акти приймання-передачі електричної енергії, надісланих протягом 2 (двох) днів з дня їх отримання, як це встановлено пунктом 5.19. Договору.
Згідно пункту 5.21. Договору, якщо Споживач не надіслав Постачальнику підписаний у порядку, передбаченому пунктом 1.4. Договору, акт купівлі-продажу електричної енергії до 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим, або Постачальник не отримав обґрунтованих заперечень до такого акту, такий акт вважається погодженим і Документ сформований в системі «Електронний суд» 24.07.2025 6 підписаний Споживачем.
Таким чином, акти купівлі-продажу електричної енергії № 217 від 28.02.2025, № 446 від 31.03.2025, № 669 від 30.04.2025 та № 937 від 31.05.2025 є погодженими та мають юридичну силу, незважаючи на відсутність ЕЦП Відповідача.
Пунктом 3 частини 1 статті 57 та пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії» визначено, що електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів, а споживачі зобов'язані сплачувати за електричну енергію та надані їм послуги відповідно до укладених договорів.
Таким чином, праву Постачальника на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію, кореспондує обов'язок Споживача сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладеного договору.
Згідно пункту 3.2. Договору, оплату за фактично спожиту електричну енергію Споживач зобов'язувався здійснювати у строк визначений в рахунку, однак не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме картки-рахунку № 3611 за період з 01 січня 2024 року по 17 липня 2025 року та підтверджується позивачем, відповідач - ТОВ “НК Барель» у період з лютого 2024 року по жовтень 2024 року (включно) належно виконувало свої зобов'язання за Договором, здійснюючи своєчасну та повну оплату за спожиту електричну енергію в установлені розрахункові періоди.
Проте, після 22 листопада 2024 року (дата здійснення останньої оплати Відповідача) у ТОВ “НК Барель» виникла заборгованість перед ТОВ “Волиньенергопостач» у сумі 807 266,28 грн, доказів спати якої, матеріали справи на день її розгляду не містять.
11 квітня 2025 року засобами поштового зв'язку АТ “Укрпошта» постачальник направив споживачу претензію за Вих. № 952 від 11 квітня 2025 року про неналежне виконання зобов'язань за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 2024/52 від 26.01.2024 року та сплату заборгованості, яка на дату її надсилання становила 800 394,29 грн. Проте, жодної відповіді на претензію Позивачу не надходило.
Згідно із частиною 1 статті 509 та статті 526 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з частиною 3 статті 58 Закону України “Про ринок електричної енергії», споживач зобов'язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
За встановлених судом обставин, в порушення договірних зобов'язань, відповідач здійснив часткову оплату за спожиту електричну енергію, у зв'язку з чим у нього утворилася заборгованість перед позивачем за постачання електричної енергії у сумі 807 266,28 грн.
Розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується документально. Доказів на спростування таких обставин відповідач не надав.
Згідно частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до матеріалів справи, заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 807 266,28 грн відповідачем не сплачена, тобто має місце прострочення виконання грошового зобов'язання.
Згідно приписів частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, з огляду на те, що відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання, нарахування позивачем трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованим та правомірним.
Пунктом 9.1. Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
Згідно пункту 9.4. Договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право стягнути із Споживача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ. При стягнення неустойки, Постачальник має право вимагати виконання зобов'язань Споживачем зі сплати боргу з урахуванням положень, передбачених статтею 625 ЦК України.
Враховуючи неналежне виконання ТОВ “НК Барель» своїх зобов'язань за Договором, ТОВ “Волиньенергопостач» здійснило нарахування пені, 3% річних та інфляційних витрат на суму заборгованості за Договором, а саме: інфляційні втрати в сумі 555,23 грн, три проценти річних в сумі 193,44 грн та 967,84 грн пені.
Господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних нарахувань.
Суд перевірив розрахунок позивача щодо нарахування пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних та встановив, що розрахунок позивача є арифметично та методологічно правильний; виконаним відповідно до умов договору та чинного законодавства.
За наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат.
Згідно з приписами пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України, до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно положень пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку судовий збір покласти на відповідача.
Керуючись статтями 194, 219, 232-241 Господарського процесуального кодексу України суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “НК БАРЕЛЬ» (58029, Чернівецька обл., Чернівецький р-н., м. Чернівці, вул. Орлика Пилипа, 2, код ЄДРПОУ 44641157) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Волиньенергопостач» (43025, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Словацького, 13, код ЄДРПОУ 44690670) 965 147,90 грн заборгованості, з яких: 807 266,28 грн - основного боргу; 111 006,65 грн - пені; 10 898,03 грн - 3% річних; 35 976,94 грн - інфляційних витрат та 11 581,78 грн - судового збору.
Повний текст рішення складено та підписано - 22 березня 2025 року.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Західного апеляційного господарського суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя О.Г. Проскурняк