8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
17.09.2025м. ХарківСправа № 615/1010/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
розглянувши матеріали справи
за позовом Керівника Дергачівської місцевої прокуратури, м. Дергачі,
до: 1. ОСОБА_1 , місто Валки,
2. Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків
про визнання наказу незаконним, договору оренди землі недійсним, скасування його реєстрації та повернення земельної ділянки
Позивач, Керівник Дергачівської місцевої прокуратури, звернувся до відповідачів, ОСОБА_1 та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, про визнання незаконним та скасування наказу № 10177-СГ від 27.09.2016 року, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.10.2016, скасувати державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 05.10.2016, загальною площею 9,3252 га, зобов'язати ОСОБА_1 повернути ГУ Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 9,3252 га (кадастровий номер: 6321255400:03:000:0701).
20 вересня 2023 року, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, справу за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру в Харківській області про визнання наказів незаконними, договорів оренди землі недійсними, скасування їх реєстрації та повернення земельної ділянки у відання держави направлено до Господарського суду Харківської області.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.08.2024 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури було задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 22.01.2024 і постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2024 у справі № 615/1010/20 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про: 1) визнання недійсним договору оренди землі від 05.10.2016, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_1 про передачу в оренду земельної ділянки площею 9,3252 га, кадастровий номер 6321255400:03:000:0701, розташованої за межами населеного пункту на території Ков'язької селищної ради Валківського району Харківської області; скасування державної реєстрації договору оренди землі від 05.10.2016; зобов'язання ОСОБА_1 повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Харківській області земельну ділянку площею 9,3252 га, кадастровий номер 6321255400:03:000:0701, розташовану за межами населених пунктів на території Ков'язької селищної ради Валківського району Харківської області, шляхом складання акта прийому-передачі. Справу № 615/1010/20 передано на новий розгляд у зазначеній частині позову до Господарського суду Харківської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 615/1010/20 призначено до розгляду судді Шатернікова М.І.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.09.2024 прийнято справу № 615/1010/20 до провадження; розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження; призначено проведення підготовчого провадження.
07.11.2024 прокурор звернувся до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі (вх. № 28059), в якому просить суд зупинити провадження по справі № 922/1130/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.11.2024 у справі № 615/1010/20 було задоволено клопотання представника Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області (вх. № 28059) про зупинення провадження у справі задовольнити; провадження у справі № 615/1010/20 було зупинено до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 917/1476/23 та оприлюднення повного тексту постанови.
01.09.2025в від Харківської обласної прокуратури надійшло клопотання про поновлення провадження у справі № 615/1010/20 (вх. № 19930), в якому прокурор зазначає про те, що опрацюванням офіційного веб-порталу «Єдиний державний реєстр судових рішень» встановлено, що постановою Великої Палати Верховного Суду від 05.02.2025 справу № 917/1476/23 касаційні скарги ОСОБА_2 та ТОВ «Чорнухинський край» залишено без задоволення, постанову Східного апеляційного господарського суду від 08.05.2024 залишено без змін. Враховуючи викладене, обставини, які зумовили зупинення провадження у даній справі № 615/1010/20, усунені.
Згідно зі ст. 230 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення. Про поновлення провадження у справі суд постановляє ухвалу. З дня поновлення провадження у справі перебіг процесуальних строків продовжується. Провадження у справі продовжується із стадії, на якій його було зупинено.
Отже, враховуючи вищенаведені обставини та приписи процесуального закону, суд дійшов висновку про можливість поновлення провадження у цій справі.
Разом з тим, судом встановлені наступні факти.
Ухвалою від 12.02.2025 Верховний Суд передав справу № 922/2185/19 на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Передаючи справу № 922/2185/19 на розгляд Великої Палати, Верховний Суд зазначив, що предметом спору у справі є, зокрема, позовна вимога прокурора про зобов'язання ОСОБА_3 повернути державі земельну ділянку державної власності сільськогосподарського призначення площею 15,0000 га, кадастровий номер 6320888100:01:002:0465.
У позовній заяві прокурор вказав, що інтереси держави порушено внаслідок прийняття органом державної влади, наділеним повноваженнями щодо розпорядження спірною земельною ділянкою, незаконного наказу. Прокурор зауважив, що оскільки саме цей орган (Головне управління Держгеокадастру у Харківській області) допустив порушення інтересів у спірних правовідносинах, то він не є органом, який може здійснювати захист інтересів держави у тих самих відносинах, тобто звернутися до суду з відповідним позовом.
Водночас з 29.01.2021 право власності на спірну земельну ділянку перейшло до територіальної громади в особі Богодухівської міської ради, внаслідок чого право на повернення (витребування) цієї земельної ділянки отримала певна територіальна громада, яка і має набути статусу позивача у цій справі як правонаступниця держави.
Відповідно до частини першої статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Таким чином, якщо під час розгляду справи суд встановить, що право власності на земельну ділянку, яке за твердженням прокурора належало державі, перейшло від держави до територіальної громади, то суд має за власною ініціативою залучити до участі у справі правонаступника позивача територіальну громаду (в особі відповідного органу місцевого самоврядування).
За наведеного у пункті 10.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 підходу позиція органу місцевого самоврядування територіальної громади, яка набула права власності на спірну земельну ділянку та могла б відповідно бути позивачем у справі, залишається не з'ясованою, а сам орган місцевого самоврядування фактично позбавляється права на доступ до суду (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод), зокрема, на надання доказів і власних міркувань щодо вирішення спору.
Відповідно участь Богодухівської міської ради у даній справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, а не в статусі позивача не відповідає як інтересам держави, так і інтересам територіальної громади як власника спірної земельної ділянки.
На думку Верховного Суду, наведене свідчить про необхідність уточнення підходу Великої Палати Верховного Суду, за яким отримання певною територіальною громадою права на повернення (витребування) спірної земельної ділянки не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави в суді не в особі такої територіальної громади, а також без надання відповідній територіальній громаді статусу позивача.
Виходячи з викладеного, Верховний Суд вважав за необхідне відступити від висновку, викладеного у пункті 10.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18, шляхом уточнення та сформулювати висновок такого змісту: у разі встановлення судом, що під час розгляду позову прокурора, поданого ним як самостійним позивачем або в інтересах держави в особі уповноваженого органу, внаслідок змін у чинному законодавстві право на витребування спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада, суд повинен за власною ініціативою залучити до участі у справі правонаступника позивача територіальну громаду (в особі відповідного органу місцевого самоврядування). При цьому оскільки прокурор зобов'язаний дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", саме до звернення до суду, а не після порушення провадження у справі, таке залучення до участі у справі правонаступника позивача територіальної громади не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави в особі відповідного органу місцевого самоврядування.
Такий підхід, за висновком Верховного Суду, серед іншого, надасть можливість зняти суперечність між висновками, сформульованими у пункті 10.23 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі №633/408/18 (той факт, що під час розгляду та вирішення справи внаслідок змін у чинному законодавстві інтерес у поверненні спірної земельної ділянки отримала певна територіальна громада, не є перешкодою для продовження представництва прокурором інтересів держави, задоволення позову у разі його обґрунтованості та для виконання судового рішення у частині повернення земельної ділянки на користь належного суб'єкта (територіальної громади) та висновком, викладеним у пункті 4 резолютивної частини зазначеної постанови (відповідно до якого вирішено витребувати з володіння належного відповідача земельну ділянку на користь держави).
Суд звертає увагу, що зупинення провадження у справі це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
ГПК України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов'язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Подібність правовідносин означає, зокрема, схожість суб'єктного складу учасників господарських відносин, об'єкта і предмета правового регулювання, підстав позову, фактичних обставин, що формують зміст спірних правовідносин, та їх матеріально-правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). При цьому зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях, після чого застосувати змістовий критерій порівняння (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору), а за необхідності - також суб'єктний і об'єктний критерії, які матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб'єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об'єкт.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Згідно з частиною першою, пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
За умовами пункту 11 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що правовідносини у справах № 615/1010/20 та № 922/2185/19 є подібними, а правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 922/2185/19 може мати суттєве значення для правильного вирішення даної справи, з метою сприяння забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, з огляду на те, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зупинення провадження у справі № 615/1010/20 до закінчення перегляду у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду судового рішення у справі № 922/2185/19.
Керуючись статтями 120, 230, 228, 229, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 615/1010/20 поновити.
2. Зупинити провадження у справі № 615/1010/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2185/19.
3. Сторонам невідкладно повідомити Господарський суд Харківської області про результати перегляду в касаційному порядку справи №922/2185/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня набрання нею законної сили.
Повну ухвалу підписано 17.09.2025.
Суддя М.І. Шатерніков