вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/641/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Н.Церковної при секретарі судового засідання І.Шилан, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БВА" до відповідача Фізичної особи підприємця Климук Ольги Миколаївни про стягнення 18 622,35грн.
за участю представників сторін:
від позивача - Фаленко С.О.
від відповідача - Климук О.М., Ярмольчук В.С.
У липні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БВА" звернулось до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Климук Ольги Миколаївни про стягнення 18 622,34 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору транспортного експедирування.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
19.02.2025 між ФОП Климук О.М. (далі - Експедитор/Відповідач) та ТОВ «БВА» (далі - Перевізник/Позивач) було укладено договір транспортного експедирування №19/02/25-1 (далі - Договір), відповідно до умов якого Перевізник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання здійснювати організацію завантаження автомобілів Перевізника. Конкретні умови завантажень зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв'язку. Позивач виконав взяті на себе обов'язки. Проте, 06.05.2025 відповідачем на користь позивача було частково оплачено вартість наданих послуг в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1520. Решта вартості послуг в розмірі 15 625,00 грн. Відповідачем так і не були оплачені на користь Позивача. Отже, ФОП Климук О.М. своїх зобов'язань не виконала, не сплативши на користь Перевізника - ТОВ «БВА» грошові кошти в розмірі 15 625,00 грн. Свої зобов'язання ФОП Климук О.М. по оплаті не виконала і на момент звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідач у своєму відзиві зазначає, що всупереч зазначених вище умов договору, транспортної заявки, норм цивільного законодавства позивач, ТОВ «ВБА», належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо перевезення вантажу. Саме позивач, а не відповідач, всупереч вимог п.2.1.1. Договору в односторонньому порядку змінив умови перевезення. Позивачем здійснено розвантаження вантажу 24 лютого 2025 року не в м. Жашків Черкаської області, як визначено умовами Договору, а в с. Зоря Рівненської області (в місці розмитнення вантажу), а тому позовні вимоги не визнаються відповідачем в повному обсязі.
Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.
Ухвалою суду від 14 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №918/641/25. Постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 13.08.2025 року.
30 липня 2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
11 серпня 2025 року позивачем подано суду відповідь на відзив.
Ухвалою суду від 13.08.2025 року відкладено розгляд справи на 03.09.2025 року
В судовому засідання 03.09.2025 оголошено перерву до 17.09.2025 року.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Заслухавши в судовому засіданні представника позивача та відповідача дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.
19.02.2025 року між ФОП Климук О.М. та ТОВ «БВА» було укладено договір транспортного експедирування №19/02/25-1 , відповідно до умов якого Перевізник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання здійснювати організацію завантаження автомобілів Перевізника. Конкретні умови завантажень зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв'язку. Кількість та різновид вантажу, маршрути, вантажовідправники і вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, суми оплат фрахтів зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які є невід'ємною частиною даного Договору і надаються Експедитором Перевізнику перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Договір-заявка на перевезення повинен бути укладений в письмовій формі і завірений печатками Перевізника і Експедитора. Сторони визнають юридичну силу договору-заявки на перевезення, переданого за допомогою факсимільного зв'язку (п.1 Договору).
На виконання умов даного Договору між сторонами було укладено транспортну заявку №19/02/25 від 19.02.2025, відповідно до якої Перевізник повинен перевезти вантаж (скло тара) за маршрутом перевезення: RuhrglasstraGe 50, 45329 Essen, Germany - с. Зоря, Рівненський (Україна) - м. Жашків, Черкаська обл. (Україна), вантажоотримувач: ТОВ «Вераллія України», вартість перевезення - 95 625,00 грн. (дев'яносто п'ять тисяч шістсот двадцять п'ять гривень 00 коп.).
На виконання умов Договору та транспортної заявки ТОВ «ВБА» здійснило перевезення вантажу, який був отриманий вантажоодержувачем - ТОВ «Вераллія України» 24.02.2025, що підтверджується CMR №1294483.
Також, позивач зазначає, що у свою чергу, Експедитором в односторонньому порядку було змінено маршрут і ним здійснено розвантаження вантажу не в м. Жашків Черкаська область, а в с. Зоря Рівненської області (в місці розмитнення вантажу).
При цьому, будь яких умов про пересортування перевезеного вантажу за вказаним маршрутом перевезення, а також умов розвантаження в с. Зорі та нового завантаження в с. Зорі, ані умови Договору, ані транспортна заявка №19/02/25 від 19.02.2025 не містить, вказані умови з Перевізником Експедитором не погоджувались і жодних змін в дану транспортну заявку внесено сторонами не було.
Відповідно до п.2.1.1 Договору сторони не мають права змінювати будь-який пункт договору-заявки без письмового узгодження один з одним.
А згідно з п.2.1.8 Договору Експедитор зобов'язаний оплатити Перевізникові вартість транспортних послуг, яка зазначається у договір-заявці на перевезення вантажів у повному обсязі.
При цьому, оплата наданих послуг Перевізника не залежить від того, де був розвантажений товар на вимогу Експедитора чи вантажоотримувача.
Згідно п.3.4. Договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі шляхом переведення коштів з банківського рахунку Експедитора на банківський рахунок Перевізника протягом 14-ти (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання оригіналів товарно-транспортної накладної (CMR), рахунку, акту виконаних робіт оформлених згідно нормативних документів (після отримання коштів від Замовника) або в строки обумовлені в разовій заявці.
Відповідно до транспортної заявки від 19.02.2025 строк оплати послуг - 7-10 банківських днів з моменту отримання документів про здійснене перевезення.
На виконання умов даного Договору Позивачем 24.02.2025 на адресу Відповідача було надіслано лист з вимогою про оплату коштів в сумі 95 625,00 грн. разом із доданими необхідними документами (міжнародна товарно-транспортна накладна, рахунок, акт наданих послуг). Вказаний лист і додані до нього документи Боржником були отримані 27.03.2025, що підтверджується електронним поштовим трекінгом про отримання поштового відправлення.
Також в акті наданих послуг було зазначено наступне: - вартість наданих послуг в сумі 95 625,00 грн.; - умова про те, що Експедитор претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має; - даний Акт повинен бути розглянутий, підписаний, завірений печаткою (за наявності) та повернутий Експедитором Перевізнику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання на адресу 14037, м. Чернігів, вул. Захисників України, буд.17А, офіс 207; - за наявності зауважень щодо обсягу наданих послуг, зазначених Перевізником в Акті, Експедитор повинен повернути Акт з умотивованими запереченнями протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту його отримання Експедитором; - у випадку неповернення Експедитором отриманого Акту у встановлений строк, обсяг наданих послуг Перевізником вважаються Сторонами повністю погодженим з боку Експедитора. Належним підтвердженням надання послуг у такому випадку є односторонній Акт Перевізника з відміткою про отримання Експедитором.
В свою чергу, після отримання Відповідачем документів, в тому числі і акту наданих послуг №24/02-1 від 24.02.2025 на суму 95 625,00 грн., ФОП Климук О.М. не було підписано його, не було його повернуто на адресу Позивача, а також не було надано до нього і жодних заперечень. За відсутності таких зауважень до цього акту, обсяг наданих послуг Перевізником вважаються сторонами погодженими з боку Експедитора.
Тобто, позивач вважає, що вищевказаними документами підтверджується, що Позивачем були надані послуги з перевезення вантажів, а Відповідачем вказані послуги прийнято.
Відповідачем 06.05.2025 на користь Позивача було частково оплачено вартість наданих послуг в сумі 80 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1520. Решта вартості послуг в розмірі 15 625,00 грн. Відповідачем не були оплачені.
Отже, Експедитор - ФОП Климук О.М. своїх зобов'язань не виконав, не сплативши на користь Перевізника - ТОВ «БВА» грошові кошти в розмірі - 15 625,00 грн. (п'ятнадцять тисяч шістсот двадцять п'ять грн. 00 коп.).
У свою чергу відповідач у своєму відзиві зазначив, що Саме позивач, а не відповідач, всупереч вимог п.2.1.1. Договору в односторонньому порядку змінив умови перевезення. Позивачем здійснено розвантаження вантажу 24 лютого 2025 року не в м. Жашків Черкаської області, як визначено умовами Договору, а в с. Зоря Рівненської області (в місці розмитнення вантажу).
Відповідач, після отримання такої інформації повідомляв позивача, що має місце неналежне виконання зобов'язань. До відома Перевізника було доведено інформацію, що у зв'язку із виявленням невідповідності продукції, яку необхідно доставити у м.Жашків виникла критична необхідність розвантажити автомобіль з метою пересортування продукції та подальшого завантаження для доставки такої продукції вантажоотримувачу у м.Жашків Черкаської області. ФОП Климук О.М. наполягала на тому, щоб позивач (Перевізник) не залишав місце розмитнення, оскільки вантаж необхідно доставити відповідно до умов Договору в м.Жашків Черкаської області. Незважаючи на доводи Перевізник доставив вантаж виключно в с.Зоря Рівненської області.
Для транспортування вантажу в м.Жашків Черкаської області відповідач був зобов'язаний залучити іншу особу, що підтверджується приєднуваними до даного відзиву письмовими доказами (Договором, ТТН, актом виконаних робіт, платіжною інструкцією) . За перевезення вантажу за маршрутом с.Зоря Рівненської області - м. Жашків Черкаської області ФОП Климук О.М. було сплачено додатково грошові кошти в розмір 27 500 гривень.
CMR, на яку покликається позивач в позовній заяві, підтверджує лише той факт, що позивачем доставлено вантаж в с. Зоря Рівненської області. Умови договору виконані позивачем не в повному обсязі, частково. У зв'язку із неналежним виконанням позивачем взятих на себе зобов'язань підстав для оплати відповідачеві послуг в розмір 100% вартості фрахту не було. А тому, відповідачем сплачено позивачу за перевезення грошові кошти в розмірі 80 000 гривень. Підстави для оплати відповідачем позивачу грошових коштів в розмірі 15 625 гривень відсутні.
Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом, 19.02.2025 року між ФОП Климук О.М. та ТОВ «БВА» було укладено договір транспортного експедирування №19/02/25-1 , відповідно до умов якого Перевізник доручає, а Експедитор бере на себе зобов'язання здійснювати організацію завантаження автомобілів Перевізника.
Згідно п.3.4. Договору розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами у безготівковій формі шляхом переведення коштів з банківського рахунку Експедитора на банківський рахунок Перевізника протягом 14-ти (чотирнадцяти) банківських днів з моменту отримання оригіналів товарно-транспортної накладної (CMR), рахунку, акту виконаних робіт оформлених згідно нормативних документів (після отримання коштів від Замовника) або в строки обумовлені в разовій заявці.
Факт надання відповідачу послуг підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №1294483 (а.с.12) яка свідчить про доставку товару замовнику без зауважень та заперечень 24.02.2025 року та скріплена відтиском - штампом юридичної особи замовника та підписом відповідальної особи.
При цьому, матеріалами справи не підтверджується не належне виконання взятих на себе обов'язків позивачем за відсутності зауважень та заперечень з боку відповідача.
Як зазначає позивач та як підтверджується матеріалами справи, заборгованість відповідача становить 15 625,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 2 432,23,60 грн - 3% річних та 2325,37грн інфляційних втрат є обґрунтовані.
Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Відповідно до ст.79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст.86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Також, надаючи оцінку доводам сторін, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Згідно з п.3 ч. 4 ст. 238 ГПК України мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Слід також зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 09.12.1994 року серія A, №303-A, п.29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя див.рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
З огляду на вищевикладене, всі інші аргументи, доводи та міркування сторін не прийняті судом до уваги як необґрунтовані та безпідставні.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши поданий позивачем розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов про стягнення 15 625,00 грн - основного боргу, 2 432,23 грн - 3% річних та 235,37 грн - інфляційних втрат є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи, не спростований відповідачем, з огляду на що підлягає задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати за позовом покладаються на відповідача в розмірі 2422, 40 грн. судового збору.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи підприємця Климук Ольги Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БВА" (просп. Миру, 180А, кв.20, м. Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14037, код ЄДРПОУ 39342347) заборгованості за договором в розмірі 15 625,00 грн, пеню в розмірі 2 432,23 грн, 3% річних в розмірі 235,37 грн, інфляційні втрати в розмірі 329,75 грн та судові витрати в розмірі 2422,40 грн.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повний текст рішення складено та підписано 22.09.2025 року.
Суддя Н.Церковна