адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/
Код ЄДРПОУ 03500004
про відмову у відкритті провадження у справі
18.09.2025 Справа № 917/1576/25
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи
Суддя Паламарчук В.В.
Секретар судового засідання Біленко І.О.
Представники учасників справи: згідно протоколу
Встановив: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою (вхід. №1635/25 від 12.08.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
У своїй заяві та доданих до неї документах ОСОБА_1 зазначає про те, що він має прострочені зобов'язання перед кредиторами на загальну суму 454 168,37грн (згідно уточненого списку кредиторів), які він не має фінансової можливості погасити. Разом з тим, зазначає, що він не є фізичною особою-підприємцем та на день звернення до суду є працевлаштованим (місце роботи: АТ "Кременчуцький сталеливарний завод", посада: робітник -обрубувач).
Також у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 зазначає про те, що він має у власності нерухоме майно, яке перебуває у заставі одного з кредиторів.
Заявником додано заяву арбітражного керуючого Ведмедєва Сергія Сергійовича про згоду на участь у справі в якості керуючого реструктуризацією, а також угоду від 26.05.2025, щодо оплати грошової винагороди, укладену з останнім.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 року справі присвоєно єдиний унікальний номер 917/1576/25 та визначено головуючим суддю Паламарчука В.В.
Ухвалою суду від 19.08.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху.
25.08.2025 від представника заявника надійшло клопотання, в якому надані пояснення до поданої заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вхід. №10933).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.08.2025 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом до розгляду та призначено підготовче засідання на 18.09.2025. Зобов'язано боржника в строк до 15.09.2025 надати суду:
- докази в підтвердження існування інших обставин, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності), враховуючи дати укладення кредитних договорів;
- первинні документи з банківських та інших фінансово-кредитних установ, які підтверджують виникнення, наявність та розмір заборгованості боржника, із зазначенням розміру помісячних платежів, належних до сплати та періодів прострочення;
- належні та допустимі докази (засвідчені; підписані ЕЦП), які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань та підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань;
- докази в підтвердження на що були використані кошти, отримані від кредиторів, зазначених ОСОБА_1 у конкретизованому списку кредиторів.
15.09.2025 від адвоката боржника надійшло клопотання про уточнення до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність (вхід. №11754).
Зазначене клопотання долучено судом до матеріалів справи.
Розглянувши в підготовчому засіданні надані заявником документи, дослідивши надані суду докази, проаналізувавши наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, суд зазначає наступне.
Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених КУзПБ.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Статтею 115 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи-підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
Боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
До складу грошових вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.
Право боржника звернутися із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не стоїть у залежності від наявності у сукупності всіх підстав, передбачених частиною другою статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17.06.2021 у справі № 926/2987-б/20.
Тобто для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях, наведених у частині другій статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх трьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зазначений правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20.
Системний аналіз статті 113, частин першої, другої статті 116, частини першої статті 119 Кодексу України з процедур банкрутства дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Разом з тим, про наявність наведених підстав у кожному конкретному випадку мають свідчити достатні фактичні обставини, які згідно із закріпленими в Кодексі України з процедур банкрутства нормами і вказують на неплатоспроможність фізичної особи або загрозу її неплатоспроможності.
Частиною 3 статті 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, серед іншого додаються: конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Отже, обов'язком суду при вирішенні питання про наявність грошового зобов'язання та визначенні неплатоспроможності є встановлення прострочених грошових зобов'язань боржника перед кредиторами станом на час подання відповідної заяви до суду. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначає, що з урахуванням фінансового стану сім'ї, що лише погіршувався протягом останніх років, починаючи з введенням карантину у 2020 році, а потім ще ускладнився у 2021 році, коли боржник залишився без роботи, і в подальшому все більше ускладнювався, особливо починаючи з 2022 року внаслідок повномасштабного вторгнення росії, змушений був здебільшого позичати кошти шляхом укладення кредитних договорів з фінансовими компаніями та установами. Загальна сума зобов'язань, яка зазначена у заяві та конкретизованому списку кредиторів, складається виключно з сум заборгованості боржника перед недержавними (комерційними) фінансовими компаніями. Однак, як зазначає заявник, у нього немає можливості погасити заборгованість за кредитними договорами, у зв'язку з тим, що єдине майно перебуває у заставі одного з кредиторів, а розміру доходів не вистачить на погашення всіх вимог кредиторів, адже певна частина зарплатні щомісячно витрачається боржником на придбання продуктів харчування, необхідних побутових хімічних продуктів для догляду за квартирою, на сплату комунальних платежів та на придбання сезонного одягу та/або взуття; сплату послуг громадського транспорту, на сплату послуг телефонного зв'язку. Крім того, як зазначає боржник у своїй заяві, що він щомісяця допомагає матері (придбання ліків, продуктів тощо).
Згідно уточненого конкретизованого списку, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитними договорами, укладеними з ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ", ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", ТОВ "ІННОВА ФІНАНС", ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", ТОВ "ГЕЛЕКСІ ФІНАНС". Копії зазначених договорів та копія постанови про відкриття виконавчого провадження №78537677 долучені до матеріалів справи.
Крім того, до уточнення до заяви (вхід. №11754 від 15.09.2025) боржником додано електронну копію заочного рішення Крюківського районного суду м.Кременчука від 05.09.2025 по справі №537/5023/25 про стягнення з останнього заборгованості в сумі 33 339,08грн на користь ТОВ "Споживчий центр". За твердженням боржника дане рішення є не тільки доказом розміру вимог кредитора, але й доказом наявності додаткових ознак загрози неплатоспроможності, адже доходи які протягом червня-серпня 2025 року фактично знизились вдвічі, знизяться на розмір відрахувань по новому виконавчому провадженню, внаслідок чого реальний розмір зарплати боржника, який він буде отримувати після всіх відрахувань, знизиться до рівня двох мінімальних заробітних плат.
Також боржником долучено до матеріалів справи на підтвердження наявної заборгованості подано витяг Українського Бюро Кредитних Історій станом на 25.07.2025, в якому відображено дані кредитних договорів, суми кредитів, строки їх повернення, а також зазначено поточну заборгованість та поточну прострочену заборгованість.
Однак загальна сума заборгованості у кредитному звіті є значно більшою ніж в уточненнях до заяви поданих 15.09.2025.
Як зазначає боржник, у своїх письмових поясненнях ним було відредаговано свій конкретизований список кредиторів, залишивши в ньому тільки тих кредиторів, відносно яких надано суду копії відповідних кредитних договорів. Також за твердженням боржника, оскільки він звертається до суду на підставі визначених пунктами 3, 4 частини 2 статті 115 КУзПБ він не зобов'язаний обґрунтовувати додатковими доказами загальну суму своєї заборгованості, зазначену ним в списку кредиторів. Належним доказом достатнім для суду для відкриття провадження у справі, є копії виконавчого провадження.
Проте суд не погоджується з таким твердженням боржника, оскільки при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи за результатами проведення підготовчого засідання, дослідивши матеріали відповідної заяви фізичної особи, суд повинен, серед іншого, визначитися з питання наявності грошових вимог до боржника та розміру таких вимог за станом на час подання заяви до суду, несплати боржником на користь кредиторів належних ним коштів.
Поряд із цим, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи суд зобов'язаний дослідити не тільки надану заявником інформацію про кредитні договори, за якими у заявника, як стверджується за його заявою, наявні грошові зобов'язання (зокрема, прострочені) за кредитами (позиками) тощо, але й дослідити та встановити безпосередні докази укладання таких договорів, наявності та розміру заборгованості за такими договорами.
Необхідність аналізу таких договорів пов'язана з визначеною Кодексом України з процедур банкрутства метою проведення підготовчого засідання. Однак, наявність лише договорів та відкритого виконавчого провадження, щодо заборгованості перед одним кредитором не підтверджує факт наявності кредиторської заборгованості перед усіма кредиторами, їх сум та правової природи.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідно до вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відтак, доказами, які підтверджують факт надання кредитних коштів, наявність заборгованості, її розмір та строк прострочення по платежам, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".
Відповідний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №161/16891/15-ц та від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.
З урахуванням вищевикладеного, заборгованість заявника, яка зазначена в клопотанні про уточнення до заяви, в повній мірі не підтверджена первинними документами, а надані заявником документи містять суперечливу інформацію, що позбавляє суд можливості встановити наявність кредиторської заборгованості, її дійсний розмір та складові.
Разом з тим, матеріали заяви не містять повної інформації щодо витрачання заявником коштів отриманих за кредитними договорами. Посилання на карантин, повномасштабне вторгнення росії, як на підставу невиконання грошового зобов'язання, суд не приймає, так як зазначені факти є загальновідомими та розповсюджуються на усіх громадян України та не є підставою для припинення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитними договорами.
Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 статті 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, зазначені заявником обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не знайшло свого документального підтвердження, тобто не доведено належними доказами.
Окрім того, відповідно п. 4 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник зобов'язаний подати пропозиції щодо реструктуризації боргів (проект плану реструктуризації боргів). При цьому вимоги до такого проекту плану реструктуризації визначені статтею 126 КУзПБ.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 126 КУзПБ у плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні; 8) розмір суми, яка щомісяця виділятиметься для погашення наявних у боржника обов'язкових періодичних зобов'язань (виплата аліментів тощо).
Суд звертає увагу на те, що відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.
Виконання мети процедури реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи можливе лише за умови, коли боржник істинно бажає виконати взяті на себе грошові зобов'язання, але через певні майнові/фінансові причини не може їх виконати в повному обсязі належним чином.
Системне тлумачення приписів книги четвертої КУзПБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах Кодексу принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Боржник має реалізувати право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою.
Такими чином, погашення вимог кредиторів (виконання взятих на себе грошових зобов'язань) у межах об'єктивних можливостей є проявом добросовісного використання боржником своїх прав у судових процедурах неплатоспроможності та істинного бажання виконати взяті на себе грошові зобов'язання.
У наданому до суду проєкті плану реструктуризації ОСОБА_1 щодо обставин, які спричинили неплатоспроможність, зазначає, про втрату роботи у 2021 році, що призвело до суттєвого погіршення фінансового стану та укладення кредитних договорів та договорів позики, в тому числі під заставу майна та недостатність розміру доходів.
Натомість як вбачається з матеріалів справи зазначені кредитні договори та договір позики був укладений останнім з квітня по вересень 2024 року, тоді як відповідно до Декларації про майновий стан боржника за 2024 та станом на 01.07.2025 ОСОБА_1 був офіційно працевлаштований на АТ "Кременчуцький сталеливарний завод".
Крім того, суд зазначає, що абзацами 1, 7 п. 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства установлено, що тимчасово, під час дії воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, а також протягом шести місяців після його припинення чи скасування стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Як зазначено вище, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 надано заяву арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. про згоду на участь у справі в якості керуючого реструктуризацією та угоду від 26.05.2025, умовами якої визначено грошову винагороду арбітражному керуючому за виконання ним повноважень у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Так за умовами даної угоди виплата винагороди здійснюється Заявником ( ОСОБА_1 ) після відкриття господарським судом провадження у справі про неплатоспроможність та призначення арбітражного керуючого. Ціна Угоди складається із сум винагороди арбітражного керуючого в розмірі 45 420,00грн.
Разом з тим, строки та сума щомісячних виплат винагороди можуть бути змінені Сторонами шляхом підписання Додаткової угоди або шляхом обміну листами.
Проте, витрати на оплату праці арбітражного керуючого не були зазначені ОСОБА_1 в проєкті плану реструктуризації.
Суд звертає увагу на те, що до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Частиною 3 статті 119 КУзПБ передбачено, що за наслідками підготовчого засідання господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність або про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Виходячи зі встановлених вище обставин, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами, в розумінні положень ст. ст. 76-79 ГПК України, не доведено наявність правових підстав для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, у зв'язку з чим вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження.
Зважаючи на те, що судом відмовлено у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність боржника, господарський суд залишає без розгляду заяву арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. про участь у справі.
З урахуванням частини 7 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства, відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.
Керуючись статтями 1, 2, 113, 115, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
2. Залишити без розгляду заяву арбітражного керуючого Ведмедєва С.С. від 26.05.2025 про участь у справі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.09.2025.
Суддя Паламарчук В.В.