65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення заяви про відкриття провадження у справі
"22" вересня 2025 р. м. Одеса № 916/3566/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Мусієнко О.О.,
дослідивши матеріали заяви (вх. № 3659/25 від 01.09.2025) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою, сформованою в системі “Електронний суд» 01.09.2025 (вх. № 3659/25 від 01.09.2025), про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 вищевказану заяву залишено без руху; зобов'язано фізичну особу ОСОБА_1 надати у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви про відкриття провадження у справі без руху заяву про усунення недоліків, в якій має бути вказано: обґрунтування наявності підстав звернення до суду у відповідності до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, з підтверджуючими доказами); до якої додано: належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань і підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань; пояснення щодо наданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність договорів з ТОВ “Авентус Україна», з ТОВ “Лінеура Україна», з ТОВ “Селфі Кредит», ТОВ “Слон Кредит», ТОВ “Стар Файненс Груп»; конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо); відомості про всі наявні електронні гаманці боржника, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на електронних гаманцях, або їх відсутності; надання належним чином засвідчених перекладів українською мовою доказів, що додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; докази наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі боржника або відомості про відсутність такого.
ОСОБА_1 звернувся із заявою, яка сформована в системі “Електронний суд» 15.09.2025 (вх. № 28697/25 від 16.09.2025), про усунення недоліків.
У поданій заяві боржник щодо відомостей про наявність електронних гаманців із зазначенням сум грошових коштів на таких електронних гаманцях повідомляю про такі, які відкриті на ім'я ОСОБА_1 із залишками на них: TLmffyYWhhnJ4CcjM8Xx2oiNFFEuDxSwSv - 0,00; TNuFEbT78ucH9HmuE9jCV8Dc8WUq1piHd2 - 0.00; інших відкритих електронних гаманців не має.
Стосовно наданих до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність договорів з ТОВ «Авентус Україна», з ТОВ «Лінеура Україна», з ТОВ «Селфі Кредит», ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «Стар Файненс Груп» зазначає, що кредитні договори, укладені із ТОВ «Авентус Україна», з ТОВ «Лінеура Україна» були надані ним для підтвердження пояснень щодо обставин, що призвели до неплатоспроможності. Кредитні договори, укладені із ТОВ «Селфі Кредит», ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «Стар Файненс Груп», надані для підтвердження заборгованості перед кредиторами, яким було відступлено право вимоги (що відображено у конкретизованому списку кредиторів і боржників), а саме новий кредитор ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит») новий кредитор ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит») новий кредитор ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (первісний кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп»).
Щодо обґрунтування наявності підстав звернення до суду у відповідності до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства посилається на рішення Верховного Суду від 21.10.2020 у справі № 915/36/20, від 08.11.2022 у по справі № 909/937/21 та вказує, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ним було долучено копії кредитних договорів, банківські виписки, довідки, скріншоти з особистих кабінетів, відповіді кредиторів, запити до кредиторів з доказами їх направлення.
Вказує, що на підтвердження припинення виконання зобов'язань за кредитними договорами перед кредиторами ним надано належним чином засвідчений кредитний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій".
Боржник повідомляє, що його дохід не дозволяє виконати зобов'язання перед кредиторами у зв'язку з чим у нього відсутня можливість сплатити заборгованість за всіма кредитами. Вважає, що ці обставини підтверджують, що найближчим часом він не буде спроможний виконати грошові зобов'язання перед всіма кредиторами. Таким чином, підставами для звернення до господарського суду із заявою про неплатоспроможність, що передбачені п. 2 ч. 2 ст. 115 КУзПБ та п. 4 ч. 2 ст. 115 КУзПБ наявні ознаки загрози неплатоспроможності. Зазначає, що обставини, які стали підставою для звернення до суду, інформація щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами були зазначені ним у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Стосовно наявності майна, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі (докази можливості виконати умови договору про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність) вказує, що відповідно до ч. 4 ст. 116 КУзПБ заявником долучено до матеріалів справи проект плану реструктуризації боргів, який не є кінцевим документом і не має розглядатись судом відразу після відкриття провадження, оскільки не містить і не може містити всіх необхідних його складових відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ. Повідомляє суд, що працює та отримує заробітну плату, тому планує повністю виконати умови договору про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про неплатоспроможність щодо сплати коштів до початку виконання плану реструктуризації боргів (після розгляду кредиторами та затвердження судом). Крім того, йому на праві власності належить земельна ділянка.
До заяви про усунення недоліків додано: інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомості майна щодо суб'єкта № 412501698 від 10.02.2025; конкретизований список кредиторів і боржників; договір підряду від 01.07.2024; договір оренди житла від 01.05.2024.
Розглянувши заяву про усунення недоліків, суд констатує, що до неї не додано доказів на підтвердження усунення заявником всіх недоліків, встановлення яких судом в ухвалі від 08.09.2025 обумовило залишення заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Суд застосовує висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, згідно з яким з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 ЦК України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини 1 статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини 2, 3 статті 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ встановлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), тобто обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4-11 частини третьої статті 116 КУзПБ), а в разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).
КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:
- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років (пункти 3, 4 частини 4 статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною 7 статті 123 КУзПБ;
- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати його та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини 7 статті 123 КУзПБ);
- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо: порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов'язковій сплаті згідно з частиною 3 статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини 8 статті 126 КУзПБ);
- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності (подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 31.01.2024 у cправі № 911/2140/22, від 15.02.2024 у справі № 904/7413/21, від 25.01.2024 у справі № 916/1575/21, від 18.04.2024 у справі № 920/1398/21, від 20.02.2025 у справі № 916/4058/23).
На даному етапі суд досліджує відповідність поданої боржником заяви вимогам статті 116 КУзПБ та вирішує питання про прийняття такої заяви до розгляду. Така перевірка включає в себе виключно наявність/відсутність встановлених КУзПБ додатків до заяви, оформлення заяви, встановлення права суб'єкта на звернення з такою заявою, наявність підпису у заяві, сплати авансування винагороди арбітражному керуючому, тощо.
Суд аналізує заяву про усунення недоліків на предмет виконання ухвали від 08.09.2025.
В ч. 1 ст. 116 КУзПБ передбачено, що заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, згідно з якою:
Пункт 1 частини другої статті 115 виключено на підставі Закону № 2971-IX від 20.03.2023}
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
Пункт 3 частини другої статті 115 в редакції Закону № 2971-IX від 20.03.2023}
4) наявні ознаки загрози неплатоспроможності.
Пункт 4 частини другої статті 115 в редакції Закону № 3985-IX від 19.09.2024}.
Отже, звертаючись до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізична особа повинна зазначити конкретні обставини, які безпосередньо вплинули на заявника та вказують на настання загрози його неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому), та надати на підтвердження зазначеного відповідні докази.
Оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні правові наслідки процесуального та майнового характеру, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному (достатньому) обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа - боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Боржник у заяві про усунення недоліків вказує, що на підтвердження припинення виконання зобов'язань за кредитними договорами перед кредиторами ним надано належним чином засвідчений кредитний звіт Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське бюро кредитних історій".
Подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту та частини договорів, однак без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі.
Подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №917/1604/21, від 13.05.2024 у справі №922/5486/23.
Надана заявником роздруківка з сайту Українського бюро кредитних історій може бути належним, допустимим та достатнім доказом, що підтверджує обставини про суми грошових вимог кредиторів (заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстави виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із договором лише в сукупності з іншими первинними документами.
Таким чином, доказів на підтвердження наведених боржником обставин, які спричинили його неплатоспроможність до заяви про усунення недоліків не надано.
Тобто, боржник не виконав вимоги ухвали суду від 08.09.2025 стосовно надання належних та допустимих доказів, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань і підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань.
У заяві про усунення недоліків заявником повідомлено, що кредитні договори, укладені із ТОВ «Селфі Кредит», ТОВ «Слон Кредит», ТОВ «Стар Файненс Груп» надані для підтвердження заборгованості перед кредиторами, яким було відступлено право вимоги, а саме новий кредитор ТОВ "СВЕА ФІНАНС" (первісний кредитор ТОВ «Селфі Кредит») новий кредитор ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (первісний кредитор ТОВ «Слон Кредит») новий кредитор ТОВ "ФК "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (первісний кредитор ТОВ «Стар Файненс Груп»).
Однак, суд звертає увагу, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту переуступлення або продажі прав вимоги.
Згідно із ч. 2, 4, 5 ст. 91 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат».
Пунктом 2 гл. 8 р. ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 (далі - Порядок № 296/5), визначено: якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком. Переклад має бути зроблений з усього тексту документа, що перекладається, і закінчуватися підписами. Під текстами оригіналу та перекладу вміщується підпис перекладача у разі здійснення перекладу перекладачем. Посвідчувальний напис викладається під текстами документа і перекладу з нього. Переклад, розміщений на окремому від оригіналу чи копії аркуші, прикріплюється до нього, прошнуровується і скріплюється підписом нотаріуса і його печаткою.
Отже, докази, не перекладені з іноземної мови на українську мову та не засвідчені належним чином в порядку ст. 79 Закону України «Про нотаріат», не є належними документами, оскільки вони не оформлені в установленому законом порядку.
Така позиція викладена в постановах Верховного Суду від 12.03.2025 у справі № 910/20940/21 (910/19964/23), від 03.03.2025 у справі № 910/628/20.
До заяви про усунення недоліків додано переклад з польської мови на українську мову договору оренди житла від 01.05.2024.
При цьому, справжність підпису переклада Каршенбаума Олега Михайловича посвідчений 26.03.2025 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу та наявна наступна відмітка: «Всього прошито (або прошнуровано), пронумеровано і скріплено печаткою 16 (шістнадцять) аркушів», тоді як наданий суду переклад містить 3 аркуша.
Однак, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано інші докази, переклад яких з іноземної мови на українську мову засвідчений належним чином в порядку ст. 79 Закону України “Про нотаріат» до заяви про усунення недоліків не надано.
Таким чином, вимогу ухвали суду від 08.09.2025 щодо надання належним чином засвідчених перекладів українською мовою доказів, що додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 не виконано.
З огляду на викладене, судом встановлено, що заявником вимоги ухвали Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 не виконано, недоліки усунено частково.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 КУзПБ господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Положеннями ст. 174 ГПК України передбачено наслідки усунення недоліків заяви та наслідки їх не усунення.
Ч. 4 ст. 174 ГПК України передбачено, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Згідно з ч.ч. 6, 7 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді.
Позиція щодо необхідності повернення без розгляду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність за умови не усунення виявлених судом недоліків вказаної заяви також викладена у постанові Верховного Cуду у складі Касаційного господарського суду від 13.05.2024 у справі № 922/5486/23.
Враховуючи те, що заявником вказані в ухвалі Господарського суду Одеської області від 08.09.2025 недоліки усунено частково (не вказано: обґрунтування наявності підстав звернення до суду у відповідності до ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства (обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредиторів, та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами, з підтверджуючими доказами); не додано: належні та допустимі докази, які стали підставою для виникнення грошових зобов'язань і підтверджують розмір заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штраф, пеня) по кожному кредитору (у тому числі виписки за картковими рахунками; правочини; первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань; належним чином засвідчених перекладів українською мовою доказів, що додані до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність), суд повертає заяву (вх. № 3659/25 від 01.09.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд зазначає, що повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність пов'язано виключно з поведінкою заявника та його представника; ухвала, як один із видів судового рішення, підлягає обов'язковому виконанню.
Суд повідомляє, що відповідно до ч. 3 ст. 38 КУзПБ та ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути заяву (вх. № 3659/25 від 01.09.2025) ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили 22 вересня 2025 року з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Копію ухвали надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми “Електронний суд»: ОСОБА_1 .
Суддя О.О. Мусієнко