"16" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/2795/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,
секретар судового засідання Борисова Н.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фермерського господарства "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" про стягнення 600000,00 грн заборгованості,
зазначає наступне:
1. Зміст позовних вимог Позивача:
У липня 2025 року Фермерське господарство "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" (надалі - ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ", Позивач) шляхом надсилання засобами поштового зв'язку АТ «УКРПОШТА» звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" (надалі - ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ", Відповідач) про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 600000,00 грн.
2. Обґрунтування позовних вимог:
Фактичними підставами звернення із позовом до суду ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" визначено те, що 21.02.2025 перераховано ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" 600000,00 грн вартості товару.
21 лютого 2025 року ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" складено податкову накладну № 125 на загальну суму 600000,00 грн, в тому числі 100000,00 грн ПДВ, в якій відображено факт господарської операції із продажу товару. Додаткового посилається на висновок Великої Палата Верховного Суду, викладений у постанові у справі № 910/23097/17, в частині того, складання та реєстрації податкової накладної на суму товару, свідчить про визнання факту укладення договору поставки.
Станом на 06.06.2025 ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" не виконано зобов'язань із поставки сплаченого товару, у зв'язку із чим 09.06.2025 останньому надіслано претензію із вимогою про передачу сплаченого товару упродовж 7 днів з дня її отримання, однак вимога залишилась проігнорована.
Враховуючи викладене, ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" посилаючись на приписи частини 2 статті 693 ЦК України зазначає про наявність в нього права вимагати повернення суми попередньої оплати, у зв'язку із ігноруванням ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" обов'язку передачі товару.
3. Обґрунтування позиції Відповідача:
Письмового відзиву від ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" до Господарського суду Одеської області як і інших клопотань або заяв не надходило у зв'язку з чим, у відповідності до частини 4 статті 13 та частини 9 статті 165 ГПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
4. Процесуальні питання, вирішені судом:
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 17.07.2025 позовній заяві ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 916/2795/25 та визначено суддю Гута С.Ф. для її подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.07.2025 прийнято позовну заяву ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2795/25, у відповідності до частини 5 статті 12 ГПК України визнано справу малозначною та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 21 серпня 2025 року.
В автоматизованій системі діловодства Господарського суду Одеської області наявна інформація про зареєстрований як у ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ", так і у ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" (Код ЄДРПОУ 42158400) електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 22.07.2025 до електронних кабінетів ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" та ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.08.2025 відкладено розгляд справи на 16 вересня 2025 року.
Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 22.08.2025 до електронних кабінетів ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" та ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі.
16 вересня 2025 року ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" представлено клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
У призначене на 16.09.2025 судове засідання представники сторін не з'явились.
Частиною 6 статті 242 ГПК України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Приписи частин 4 та 5 статті 6 ГПК України визначають, що Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Пунктом 42 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 із змінами, передбачено, що засобами ЄСІТС в автоматичному режимі здійснюється перевірка наявності в особи зареєстрованого Електронного кабінету. У разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі. В іншому випадку до автоматизованої системи діловодства надходить повідомлення про відсутність в особи зареєстрованого Електронного кабінету.
В свою чергу, пункт 37 Положення визначає, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
Приписами частини 4 статті 120 ГПК України передбачено, що ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.
Враховуючи наявність сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок про завчасну доставку до електронних кабінетів ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" та ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" підсистемою "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в автоматичному режимі постановлених у справі ухвал, останні належним чином повідомлені про судове провадження та призначенні засідання.
Окрім того, як зазначалось ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" зверталось із клопотанням про розгляд справи за відсутності представника.
В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
16 вересня 2025 року в судовому засіданні судом проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.
5. Стислий виклад обставин справи, встановлених судом:
Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до представленої платіжної інструкції АТ «ОЩАДБАНК» від 21.02.2025 № 678 ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" (Код платника 23059042) перераховано ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" (Код платника 42158400) 600000,00 грн із призначенням платежу «За плуг та каток зг рах 125 від 21.02.2025р у т.ч. ПДВ 20% - 100000,00 грн)
Відповідно до представленої податкової накладної від 21.02.2025 № 125 ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" (42158400) відображено здійснення господарської операції як постачальником (продавцем) із ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" (23059042) як отримувачем (покупцем) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість - 600000,00 грн, з яких загальна сума податку на додану вартість - 100000,00 грн. Опис (номенклатура) товарів/послуг: плуг оборотний навісний ПОН-3М, ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів/обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість - 208333,33 грн, сума податку на додану вартість - 41666,66 грн; коток зубчато-кільчатий КЗК-6М-05, ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів/обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість - 291666,67 грн, сума податку на додану вартість - 58333,344 грн.
Відповідно до представленої квитанції № J1490902 про реєстрацію податкової накладеної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.02.2025 за № 9049173689 зареєстровано податкову накладну від 21.02.2025 № 125, підписану електронним підписом ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" (Код 42158400).
06 червня 2025 року ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" складено до ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" претензію, в якій посилається на здійснену 21.02.2025 оплату у розмірі 600000,00 грн за поставку плуга оборотного навісного ПОН-3М та катка зубчато-кільчасткого КЗК-6М-05 (платіжна інструкція від 21.02.2025 № 678), на складену 21.02.2025 ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" податкову накладну № 125 на суму 600000,00 грн, в тому числі 100000,00 грн ПДВ, котра зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (квитанція від 28.02.2025 № 9049173689), зазначає про неотримання товару станом на 06.06.2025, у зв'язку із чим із посиланням на приписи частини 2 статті 530 та статті 663 ЦК України просить упродовж 7 днів з дня отримання претензії поставити оплачений товар.
Із представленого опису вкладення у цінний лист та залишених АТ «УКРПОШТА» відміток вбачається, що вищезазначену претензію надіслано ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" 09 червня 2025 року.
6. Ключове питання, яке постало перед судом у цій справі:
Предметом позову у справі у матеріально-правова вимога ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" до ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" про стягнення 600000,00 грн попередньої оплати, відтак суду необхідно встановити наявність договірних відносин між вказаними особами, перелік прав та обов'язків кожної із них, а також чи було порушено права внаслідок дій (бездіяльності) іншої особи.
Умовою застосування частини 2 статті 693 ЦК України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
7. Джерела права, які підлягають застосуванню при ухваленні судового рішення:
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини 3 статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права.
У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
В свою чергу, вимоги встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України передбачають, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.
Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.
При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За правилами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 598 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Відповідно до приписів статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно ж до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку (частина 1 статті 207 ЦК України).
Згідно із частиною 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно ж до статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 656 ЦК України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.
Частиною 1 статті 691 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
В свою чергу, частини 1-3 статті 692 ЦК України передбачають, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 статті 693 ЦК України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (частина 2 статті 693 ЦК України).
Відповідно до статті 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Попередня оплата товару здійснюється на виконання умов договору до передання товару продавцем. Шляхом попередньої оплати може бути оплачена повна вартість товару або її частина, однак, у разі нездійснення поставки, правова природа сплаченої суми не змінюється і покупець має право на її повернення.
Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. Аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).
Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарську діяльність визначено як діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У відповідності до пункту 201.10 статті 201 ПК України:
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17.
Приписами пункту 25 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 № 1246 (із змінами) передбачено, що платник податку через електронний кабінет шляхом перегляду в режимі реального часу має доступ до даних Реєстру щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
У рішенні від 03.01.2018 "Віктор Назаренко проти України" (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов'язані між собою, є основоположними компонентами концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають "справедливого балансу" між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі "Беер проти Австрії" (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).
8. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із посиланням на норми права, які застосував/не застосував суд, та мотиви їх застосування/не застосування:
Судом встановлено, що також не заперечується сторонами у справі, що ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" перераховано 21.02.2025 ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" 600000,00 грн із призначенням платежу «За плуг та каток зг рах 125 від 21.02.2025р у т.ч. ПДВ 20% - 100000,00 грн).
Судом встановлено факт того, що 21.02.2025 ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" (42158400) відображено у податковій накладній № 125 здійснення господарської операції як постачальником (продавцем) із ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" (23059042) як отримувачем (покупцем) на загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість - 600000,00 грн, з яких загальна сума податку на додану вартість - 100000,00 грн. Опис (номенклатура) товарів/послуг: плуг оборотний навісний ПОН-3М, ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів/обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість - 208333,33 грн, сума податку на додану вартість - 41666,66 грн; коток зубчато-кільчатий КЗК-6М-05, ціна постачання одиниці товару/послуги або максимальна роздрібна ціна товарів/обсяги постачання (база оподаткування) без урахування податку на додану вартість - 291666,67 грн, сума податку на додану вартість - 58333,344 грн.
Відповідно ж до квитанції № J1490902 про реєстрацію податкової накладеної в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.02.2025 за № 9049173689 зареєстровано податкову накладну від 21.02.2025 № 125, підписану електронним підписом ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" (Код 42158400).
В силу приписів статті 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" має доступ до складених ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" як контрагентом податкових накладних.
ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" будучі належним чином обізнаним про судове провадження, доказів, на підставі яких суд має можливість спростувати позицію ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" як про перерахування коштів, так і про подальше внесення змін до дослідженої судом податкової накладеної не представлено.
Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що в силу приписів статей 509,525,526,527,530,598,599,610,626,627,639,656,691,692 та 693 ЦК України між ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" та ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" виникли договірні взаємовідносини - договір купівлі-продажу, на підставі здійсненої ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" оплати у розмірі 600000,00 грн.
Господарським судом не встановлено підстав для визнання укладеного між сторонами у справі договору недійсним, не встановлено підстав нікчемності укладеного правочину, так само жодною із сторін не заявлено вимогу про визнання договору недійсним, відтак в силу приписів статті 204 ЦК України укладений між ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" та ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" договір є правомірним.
При цьому після здійснення ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" оплати, ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" зареєстровано податку накладну, в якій як постачальником (продавцем) відображено факт передачі першому як отримувачу (покупцю) відповідних товарів. Окремо суд звертає увагу на здійснену оплату у розмірі 600000,00 грн, в тому числі 100000,00 грн ПДВ, в контексті визначення ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" аналогічних сум у податковій накладній.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/23097/17, викладено позицію стосовно того, що встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Поряд із наведеним, податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (підрядником) на постачання послуг на користь другої сторони (замовника), може бути доказом правочину з огляду на те, що така поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Враховуючи викладене, господарський суд в силу приписів статті 14 та пунктів 201.1,201.7 та 201.10 статті 201 ПК України доходить до висновку, що ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" як постачальником відображено факт здійснення відповідної господарської операції із постачання товару ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ".
У той же час, ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" зазначає про неотримання оплаченого товару, у зв'язку із чим 06.06.2025 складено досліджену судом претензію, а 09.09.2025 надіслано її до ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ".
Приписи статті 664 ЦК України визначають момент, з якого продавець вважається таким, що виконав обов'язок із передачі, втім в процесі розгляду справи ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" як постачальником (продавцем) не представлено до матеріалів справи відповідних доказів передачі оплаченого товару ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ".
Окрім того, господарський суд враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 25.01.2023 у справі № 504/3770/15, із посиланням на постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05.08.2022 у справі № 1519/2-5034/11, стосовно того, що статтею 530 ЦК України не передбачено, у який спосіб та в якій формі повинна бути заявлена вимога кредитора до боржника, отже, звернення особи щодо повернення боргу з позовною заявою до боржника є одним із варіантів вимоги в розумінні частини 2 статті 530 ЦК України.
Додатково суд вважає за необхідне зазначити, що Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи передбачає автоматичне надсилання як процесуальних документів, так і інших зареєстрованих в автоматизованій системі діловодства суду документів (заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань тощо) всім учасникам справи, які мають зареєстрований електронний кабінет.
Тобто ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" маючи зареєстрований «Електронний кабінет» в автоматичному режимі отримало як ухвалу суду, так і позовну заяву.
Враховуючи все вищевикладене, господарський суд доходить до висновку про наявність у ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" права як у покупця на власний вбір вимагати або повернення суми сплачених коштів або передання оплаченого товару від ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" як постачальника (продавця), котрим отримано оплату, проте не поставлено товар.
Іншого ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" суду не доведено як і не представлено відповідних доказів передання товару.
9. Висновок чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку:
Спираючись на викладене у розділі 8, господарський суд доходить до висновку про порушення ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" як постачальником (продавцем) прав ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" як покупця, у зв'язку із відсутністю виконання зобов'язання із своєчасного передання товару після здійснення оплати його вартості, відображення факту господарської операції у дослідженій судом податковій накладній та надсилання покупцем претензії.
Відповідно порушення ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ" зобов'язання із своєчасного передання оплаченого товару надіє ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" правом діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати (у відповідності до частини 2 статті 693 ЦК України).
10. Висновок про те, яке судове рішення слід ухвалити за результатом розгляду справи:
Заявлені ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" позовні вимоги про стягнення суми попередньої оплати у розмірі 600000,00 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
11. Висновок про те, як слід здійснити розподіл судових витрат:
Звертаючись із позовом ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" у відповідності до підпункту 1 пункт 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» сплачено до державного бюджету 9000,00 грн (600000,00 грн * 1,5% = 9000,00 грн).
Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, сплачений ФГ "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" до Державного бюджету України судовий збір у сумі 9000,00 грн підлягає стягненню з ТОВ "УМАНЬФЕРМАШ".
Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Фермерського господарства "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" про стягнення 600000,00 грн заборгованості задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УМАНЬФЕРМАШ" (65104, м. Одеса, вул. Корольова Академіка, буд. 58, кв. 107, Код ЄДРПОУ 42158400) на користь Фермерського господарства "ГЖЕБІНСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ЮРІЙОВИЧ" (24600, Вінницька обл., Крижопільський р-н, смт Крижопіль, вул. Гаврилюка, буд. 37, Код ЄДРПОУ 23059042) 600000/шістсот тисяч/грн 00 коп. заборгованості та 9000/дев'ять тисяч/грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Наказ видати в порядку ст.327 ГПК України.
Повний текст складено 22 вересня 2025 р.
Суддя С.Ф. Гут