65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" вересня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3148/25
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Я.С. Кондратюк
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Добрінова Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС» до Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» про стягнення збитків у розмірі 253990,29 грн., -
Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» про стягнення збитків у розмірі 253990,29 грн., посилаючись на наступне.
Як зазначає позивач, 24.06.2022 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» та ОСОБА_1 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 76818а0я, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом “Мерседес», державний номерний знак “ НОМЕР_1 ». При цьому позивач зазначає, що у відповідності до умов вказаного договору страхування, позивач взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь страхувальника страхове відшкодування. Так, за ствердженням позивача, 28.03.2021р. в м. Херсон на вул. 295 Херсонської Дивізії, 4 відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Мерседес», державний номерний знак “ НОМЕР_1 » та транспортного засобу “Отосан», державний номерний знак “ НОМЕР_2 » під керуванням ОСОБА_2 . Так, позивач зауважує, що відповідно до постанови суду ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В подальшому, як вказує позивач, із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулася потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. Між тим позивач додає, що на підставі вказаної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт ARX2763384 від 23.04.2021 р., на підставі якого АТ “СК “АРКС» здійснила виплату страхового відшкодування у розмірі 381390,29 грн.
Відтак, посилаючись на ст. 993 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що до страхової компанії, яка здійснила виплату страхового відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.
Таким чином, позивач стверджує, що оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована за полісом, то останньою, керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відшкодовано АТ “ЄСК “АРКС» страхове відшкодування у розмірі 127400,00 грн.
Також позивач посилається на п. 22.1 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів», відповідно до якого при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Крім того, як вказує позивач, за статтею 29 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Додатково позивач наголошує, що згідно зі ст. 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Отже, як стверджує позивач, різниця між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням становить 253990,29 грн., з огляду на що в розумінні ст. ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у відповідача виникло зобов'язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.08.2025 р. вказану позовну заяву Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/3148/25 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 03 вересня 2025 р. об 11:00 год.
26.08.2025 р. від Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» до господарського суду через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 26439/25), відповідно до якого відповідач просить суд надати можливість брати участь у судовому засіданні, призначеному на 03.09.2025 року об 11:00 год., та всіх наступних судових засіданнях у справі № 916/3148/25, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 р. задоволено заяву Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» про участь у судовому засіданні по справі № 916/3148/25, яке призначене на 03.09.2025 р. об 11:00 год., та в усіх наступних засіданнях суду в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв'язку ЄСІТС (ВКЗ).
У судовому засіданні, призначеному 03.09.2025 р. об 11:00 год., представник відповідача повідомив суд про визнання позову в повному обсязі.
Так, у судовому засіданні господарського суду 03.09.2025 р. у справі № 916/3148/25 протокольно оголошено перерву до 16 вересня 2025 року о 12:30 год.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.09.2025 р. повідомлено позивача - ПАТ “Страхова компанія “АРКС» про те, що розгляд справи № 916/3148/25 відбудеться у судовому засіданні 16.09.2025 р. о 12:00 год.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 16 вересня 2025 року відповідач повторно усно зазначив про визнання заявленого Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
24.06.2022 року між Приватним акціонерним товариством “Страхова компанія “АРКС» (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 76818а0я (код договору: 1184), розділом 4 якого передбачено, що предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечить закону, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (надані-ТЗ) та іншим майном, вказаним у розділах 5 та 6 цього договору.
Розділом 5 договору № 76818а0я від 24.06.20222 року зазначена інформація про застрахований ТЗ, а саме: марка, модель - Mercedes-Benz GLE 350D; реєстраційний номер - НОМЕР_3 ; номер кузова - НОМЕР_4 ; категорія TЗ - легковий автомобіль, рік випуску - 2018; об'єм двигуна - 2987 см3; категорія ТЗ - легковий автомобіль.
В розділі 7 договору № 76818а0я від 24.06.20222 року вказана інформація про власника ТЗ, а саме:
- 7.1 ПІБ/Назва: ОСОБА_1 ;
- 7.3 Адреса (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію ТЗ): АДРЕСА_1 ;
- 7.4 Транспортний засіб використовується на підставі: права власності.
При цьому в розділі 9 договору № 76818а0я від 24.06.20222 року передбачені страхові випадки, а саме:
- 9.1 викрадення;
- 9.2 збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП);
- 9.3 збитки внаслідок інших подій.
Відповідно до розділу 10 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року франшиза (безумовна) за ризиком (застосовується по кожному окремому випадку) становить:
10.1. Викрадення: 0,00% від страхової суми.
10.2. Збитки внаслідок ДТП: 0,00% від страхової суми.
10.2.1. У випадку, коли пробіг ТЗ з дати укладення договору до настання ДТП перевищує середньомісячний пробіг 5000 км, безумовна франшиза за ризиком “Збитки внаслідок ДТП» складає 5% від страхової суми, але не менше франшизи, вказаної в п. 10.2 договору. Пробіг на дату укладення договору зазначається в розділі 5 договору. Умови, вказані в даному пункті, застосовуються виключно за договорами, укладеними з фізичними особами (у тому числі з фізичними особами-підприємцями), при страхуванні виключно легкових автомобілів, страхова сума по яких не перевищує 300000,00 грн (триста тисяч гривень). Умови цього пункту застосовуються виключно у випадку, коли термін з дати укладення договору до настання ДТП перевищує 30 (тридцять) календарних днів. Середньомісячний пробіг розраховується згідно з умовами розділу 23 договору;
10.2.2. Страховик за ризиком “Збитки внаслідок ДТП» застосовує франшизу в розмірі 2,5% від страхової суми, вказаної в розділі 11 договору, але не менше ніж 5000,00 грн. та не менше франшизи, вказаної в п. 10.2 договору, якщо збитки виникли під час керування ТЗ особою віком менше 23-х років, при цьому: - застрахованим ТЗ згідно з розділом 5 договору є легковий автомобіль і страхувальником обрано варіант “Так» згідно з п. 8.1 та варіант “Ні» згідно з п. 8.1.1 договору; -застрахованим ТЗ згідно з розділом 5 договору є будь-який інший транспортний засіб, окрім легкового автомобіля.
10.2.3. Якщо страхувальником обрано варіант “Так» згідно з п. 8.2 договору та збитки виникли під час керування ТЗ особою, яка не вказана в п. 8.2 договору як особа, допущена до керування застрахованим ТЗ, але керувала ТЗ на законних підставах, або інформація, вказана в п. 8.2 договору (дата народження) не відповідає дійсності, страховик за ризиком “Збитки внаслідок ДТП» застосовує франшизу в розмірі 2.5% від страхової суми, вказаної в розділі 11 договору, але не менше ніж 5000,00 грн.
10.2.4. У випадку одночасної наявності обставин, вказаних в п.п. 10.2.1 - 10.2.3 договору, при розрахунку суми страхового відшкодування страховиком вираховується більший розмір франшизи із вказаних в п.п. 10.2.1-10.2.3 договору.
10.2.5. Якщо застрахованим ТЗ є легковий автомобіль та немає підстав для застосування франшизи згідно з п. 10.2.1 або п. 10.2.3 договору. Страховик не застосовує франшизу за ризиком “Збитки внаслідок ДТП», вказану в п. 10.2 або п. 10.2.2 договору, у випадку зіткнення (контакту) застрахованого ТЗ з іншим транспортним засобом-учасником ДТП, яке сталося за відсутності вини страхувальника або особи, допущеної до керування застрахованим ТЗ. Умови даного пункту застосовуються виключно у разі виклику на місце ДТП працівників Національної поліції України або працівників відповідного компетентного органу іншої країни - у випадку настання ДТП за межами України та встановлення особи винуватця ДТП (окрім застрахованого ТЗ) або надання повідомлення про ДТП встановленого зразка (“Європротокол»), складеного з іншим учасником ДТП (окрім застрахованого ТЗ). Умови даного пункту не застосовуються, якщо згідно з документами поліції особу іншого учасника ДТП (окрім застрахованого ТЗ) не встановлено (в тому числі, якщо інший учасник ДТП визначений як такий, що зник з місця події, заявлений в розшук тощо).
10.3. Збитки внаслідок інших подій: 0,00% від страхової суми.
10.3.1. Незалежно від розміру франшизи, вказаної в п.10.3 цього договору, страховик має право не застосовувати франшизу по випадках пошкодження скла, за умови усунення таких пошкоджень шляхом ремонту.
Розділом 11 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року визначено, що страхова сума складає 2000000,00 грн. (два мільйона грн. 00 коп.).
Відповідно до розділу 12 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року страховий тариф складає 3,5000%.
В розділі 13 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року закріплено, що страховий платіж складає 70000,00 (сімдесят тисяч грн. 00 коп).
Умовами розділу 14 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року встановлено умови виплати страхового відшкодування, а саме: “На базі авторизованої СТО на вибір страховика».
Приписами розділу 16 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року передбачений варіант страхового покриття: “Все включено» - страховик несе відповідальність згідно з умовами даного договору 24 години на добу, сім днів на тиждень.
Розділ 17 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року передбачає порядок сплати страхового платежу, а саме: перший платіж 25.06.2020 р. становить 70000,00 грн.
Відповідно до розділу 18 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року дата початку дії договору: 26 червня 2020 р.; дата закінчення дії договору: 25 червня 2021 р.
Крім того, п. 24.1 розділу 24 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року погоджено, що за умовами цього договору страховик бере на себе зобов'язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 24.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов'язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 33.1 та п. 33. 2 договору в результаті настання страхового випадку.
За умовами підп. 24.2.2 розділу 24 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року визначено, що збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання та/або комплектуючих елементів ТЗ внаслідок ДТП.
Згідно з п. 25.4 розділу 25 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року страхувальник має право, зокрема, при настанні страхового випадку одержати від страховика страхове відшкодування згідно з умовами договору.
Положеннями п. 26.1 розділу 26 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року погоджено, що в разі настання передбаченої у п. 24.2 договору події страхувальник зобов'язаний, зокрема:
26.1.2 З місця події, що має ознаки страхового випадку, повідомити та викликати на місце події відповідні компетентні органи (з урахуванням 27.6 та п. 27.7 договору), а також дочекатися їх приїзду з метою обов'язкової реєстрації та оформлення події співробітниками відповідні, компетентних органів;
26.1.3 Протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання події сповістити про це страховика шляхом надання заяви про настання події, що має ознаки страхового випадку, та на виплату страхового відшкодування (надалі - заява про подію та на виплату - п. 27.1.1 договору). Якщо виконання вказаних вимог було неможливим, страхувальник повинен довести це документально;
26.1.5 При ДТП діяти відповідно до п. п. 2.10, 2.11 Правил дорожнього руху (надалі - ПДР);
26.1.6 При ДТП пройти огляд на стан сп'яніння на вимогу працівника поліції або іншої уповноваженої особи в порядку, передбаченому чинним законодавством України;
26.1.8 Надати представнику страховика можливість провести огляд пошкодженого ТЗ у світлий час доби та скласти акт огляду ТЗ, крім випадків його викрадення;
26.1.9 Без дозволу страховика, який надається після складання акта огляду/додаткового акта огляду ТЗ (у випадку необхідності), не проводити ніяких робіт щодо відновлення та зміни стану ТЗ (в т. ч. розбирання ТЗ, розукомплектування ТЗ тощо), крім заходів, необхідних для транспортування, рятування (у тому числі людей і тварин) чи запобігання надзвичайних ситуацій;
26.1.10 Надати Страховику можливість провести розслідування обставин страхової події, надати йому докладну та достовірну інформацію (в т. ч. таку, яка є комерційною таємницею), що стосується цього питання;
26.1.11 У разі зіткнення з іншими ТЗ на місці ДТП отримати всю можливу інформацію про інших учасників ДТП (зокрема, марки, моделі та державні номери таких ТЗ: прізвища, імена та по батькові власників ТЗ (назви, якщо власниками є юридичні особи), прізвища, імена та по батькові осіб, що керували цими ТЗ, а також номери договорів (полісів) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників ТЗ, назву та адресу страховика іншої сторони, якщо такі договори існують).
Відповідно до п. 27.1 розділу 27 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року передбачено, що для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов'язаний надати страховику таку інформацію та/або документи:
27.1.1 Заяву про подію та на виплату;
27.1.2 Заява про подію та на виплату надається страхувальником шляхом телефонного звернення до контакт-центру страховика за тел. 0800302723 (при настанні страхового випадку на території України), тел. + 3804427202 2 (при настанні страхового випадку поза межами України) або шляхом подання заяви через офіційний сайт страховика (). Сторони погодили, що належно виконання страхувальником цього пункту є повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку, та не потребує додаткового письмового підтвердження, окрім випадків, передбачених п. 27.1.1.5 договору.
27.1.1.2 Страховик здійснює фіксацію заяви про подію та на виплату відповідно до інформації, отриманої від страхувальника (його представника) під час телефонної розмови.
27.1.3 При фіксації заяви про подію та на виплату страхувальник зобов'язаний надати страховику повну та достовірну інформацію щодо обставин події, що має ознаки страхового випадку.
27.1.1.6 Обставини страхового випадку можуть бути підтверджені страхувальником виключно заявою про подію та на виплату, у разі визнання цих обставин страховиком та/або обома сторонами договору, за винятком випадків, якщо законодавством встановлена необхідність їх доведення виключно письмовими доказами (довідками компетентних органів, висновками експертиз тощо).
Між тим положеннями п. 28.12 розділу 28 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року зазначено, що при пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість матеріалів та ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО з урахуванням рахунків з СТО (згідно з умовами п. 28.13 договору), а за рішенням страховика також з урахуванням документів, вказаних у п. 27.2 договору. Розмір збитків може визначатися на підставі автотоварознавчої експертизи/ експертного дослідження/ оцінки оцінювача або безпосередньо страховиком чи уповноваженою ним особою (в т. ч« але не виключно, експертом, аварійним комісаром, оцінювачем, спеціалістом страховика). Вартість частин, деталей та оздоблення береться в розрахунок кошторису збитків за умови, що вони шляхом ремонту не можуть бути приведені в стан, придатний для подальшого використання, або витрати на такий ремонт перевищують витрати по їх заміні на нові. При настанні заявлених подій за межами України та необхідності здійснення ремонту на місці страхового випадку. - трудовитрати на відновлення та вартість матеріалів (лакофарбові матеріали, витратні матеріали тощо) відшкодовуються, виходячи з розцінок, що діють в Україні. Зміна кваліфікації стану запасних частин та вузлів застрахованого ТЗ та, відповідно, зміна кваліфікації ремонтного впливу з метою відновлення ТЗ (ремонт або заміна), яку було встановлено під час огляду застрахованого ТЗ страховиком або уповноваженою ним особою можлива виключно за письмовим погодженням зі страховиком.
В п. 28.13 розділу 28 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року сторони погодили, що при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику.
Згідно з п. 28.23 розділу 28 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року до страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (або інша особа, що одержала страхове відшкодування) мають до особи, відповідальної за завдані збитки.
При цьому п. 30.1 розділу 30 договору № 76818а0я від 24.06.2022 року передбачено, що договір набуває чинності з 00-00 годин дати початку дії договору, яка вказана в п. 18.1 договору, але не раніше дня, наступного за днем сплати страхувальником страхового платежу (першої частини страхового платежу) в обсязі, визначеному в п. 17.2 договору на розрахунковий рахунок чи до каси страховика, та діє до 24-00 години дня, вказаного в п. 18.2 договору як дата закінчення дії договору.
Між тим в матеріалах справи наявний протокол огляду транспортного засобу від 31 березня 2021 року, складений оцінювачем (аварійним комісаром) Молодцем В.О., який на підставі договору з ПАТ “АРКС» оглянув автомобіль марки Mercedes-Benz GLE 350 держ. № ВТ0001EK, 2018 року випуску, білого кольору, тех. паспорт НОМЕР_5 , показання спідометра 37462 км, кузов № НОМЕР_4 власника ОСОБА_1 . Даний акт складений на підставі зовнішнього огляду автомобіля та підписаний власником ОСОБА_1 та оцінювачем ОСОБА_3 , а також містить фотофіксацію пошкоджень транспортного засобу.
Також в матеріалах справи наявна постанова Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2021 року по справі № 766/5562/21, відповідно до якої ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_6 ) визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, стягнено на користь держави судовий збір. В даній справі Херсонським міським судом Херсонської області встановлено, що водій ОСОБА_2 28.03.2021 року о 15:47 годині в м. Херсоні, по вул. 295 Херсонської Дивізїї, 4, керуючи транспортним засобом “OTOSAN P 100» реєстраційний номер НОМЕР_2 не був уважним, не вибрав безпечного інтервалу, внаслідок чого здійснив наїзд на транспортний засіб Mercedes-Benz реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина ОСОБА_1 , який стояв та не рухався. У результаті дорожньо-транспортної пригода транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. ОСОБА_4 був оглянутий на місці ДТП каретою швидкої, від госпіталізації відмовився. Своїми діями ОСОБА_2 , порушив п.п. 2.3б, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306. У діях ОСОБА_2 вбачається склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено ст. 124 КУпАП, а саме порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
При цьому судом встановлено, що постраждалий - ОСОБА_1 , який є власником транспортного засобу Mercedes-Benz, р.н. НОМЕР_1 , звернувся до страховика - ПрАТ “СК “АРКС» із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку.
Також із матеріалів справи вбачається, що Приватним акціонерним товариством “Херсон-Авто» складено рахунок-фактуру № СЧ-0000682 від 06 квітня 2021 р., відповідно до якого загальна вартість робіт разом з матеріалами (запчастинами) транспортного засобу марки Mercedes-Benz (PKW); модель: 01 Mercedes-Benz GLE 350 d 4 MATIC Coupe; року випуску - 2018; кузов № (VIN): НОМЕР_7 , складає 381390,29 грн.
У зв'язку зі зверненням потерпілого до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку, останнім згідно з умовами договору страхування було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування у загальній сумі 381390,29 грн., про що складено відповідний страховий акт № ARX263384 від 23.04.2021 р. на суму 381390,29 грн. та розрахунок страхового відшкодування до нього, копії яких наявні в матеріалах справи.
Наразі судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “АРКС» здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 381390,29 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 773953 від 26.04.2021 р. на суму 381390,29 грн. (а.с. 30), в призначенні платежу якого зазначено: “Страхове відшкодування згідно акту № ARX263384, ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_8 , рах. № СЧ -682 від 06.04.2021, без ПДВ».
Також в матеріалах справи міститься страховий акт № ДКЦВ-22596 від 25 серпня 2021 р., затверджений ПАТ “Страхова компанія “УСГ», про здійснення страхового відшкодування в сумі 127400,00 грн., а також розрахунок суми страхового відшкодування від 25.09.2021 р., відповідно до якого сума такого відшкодування становить 127400,00 грн.
Із матеріалів справи вбачається, що ПАТ “СК “УСГ» здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 127400,00 грн. на користь АТ “СК “АРКС», що підтверджується платіжним дорученням № 22343 від 25.08.2021 р. на суму 127400,00 грн. (а.с. 32), в призначенні платежу якого зазначено: “Страх. відшк. АР-4187334 в.04.05.20 стр. Акт ДКЦВ-22596 в 25.08.21; регресний платіж за претензією № 4692/18/ЦВ від 27.05.2021 р. без ПДВ».
Крім того, із наявної в матеріалах справи відповіді Міського Комунального підприємства “Херсонелектротранс» № 1-530 від 30.07.2025 р., адресованої адвокату Гусєву Павлу, вбачається, що підприємством повідомлено про те, що гр. ОСОБА_2 працював в МКП “Херсонелектротранс» з 25.10.1918 р. до 29.07.2021 р. на посаді водія автотранспортного засобу та був виключений зі списків у зв'язку зі смертю. Щодо вантажного пікапу Отосан (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) повідомлено, що він перебуває у власності МКП “Херсонелектротранс» з 25.03.2011 року. Також підприємством зазначено, що наказ про прийняття на роботу, шляхові листи на автотранспорті засоби, інші кадрові та бухгалтерські документи були втрачені та/або вивезені російськими військовими під час окупації міста Херсон, про що подані відповідні заяви до поліції, податкової служби та пенсійного фонду.
Так, відповідно до наказу № 196-К від 29.07.2021 р. “Про виключення зі списків працівника» 29.07.2021 року виключено зі списку працівників МКП “Херсонелектротранс» ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , водія автотранспортних засобів транспортного цеху на підставі свідоцтва про смерть ОСОБА_2 серії НОМЕР_9 від 29.07.2021 р., що також міститься в матеріалах справи.
При цьому відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 транспортний засіб “OTOSAN P 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , 1994 року випуску, належить Міському комунальному підприємству “Херсонелектротранс», дата реєстрації - 25.03.2011 р.
Таким чином, господарським судом встановлено, що також підтверджується відповідачем, ОСОБА_2 , який керував автотранспортним засобом “OTOSAN P 100», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди перебував у трудових відносинах з Міським комунальним підприємством “Херсонелектротранс» та здійснював виконання трудових обов'язків.
Приписами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
У відповідності до ст. 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.
Норми ст. 13 Цивільного кодексу України визначають, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
Відповідно до ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов'язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.
Предметом спору у справі, що розглядається, є вимога страховика про стягнення з власника транспортного засобу грошових коштів, що сплачені застрахованій особі у вигляді страхового відшкодування.
Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. В силу положень частини другої названої статті збитками є:
- втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
- доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
З вказаних норм чинного законодавства вбачається, що обов'язковими умовами покладення відповідальності на винну сторону є: 1) наявність збитків, 2) наявність порушення з боку цієї особи, 3) причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та 4) вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.
Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між вчиненими порушеннями і збитками. Збитки є наслідком, а допущення порушення причиною. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.
Відтак, після виплати позивачем страхового відшкодування останнім заявлена зворотня вимога до відповідача як юридичної особи, працівником якої, за ствердженням позивача, й була завдана вказана вище шкода під час виконання ним своїх трудових обов'язків.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Положеннями ст. 988 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
Згідно з ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов'язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров'я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов'язкове страхування). До відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
При цьому частиною 1 статті 1172 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частинами 1 та 2 статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Частиною першою ст. 1191 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Згідно з частиною 2 статті 999 Цивільного кодексу України до відносин, що випливають із обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
Метою здійснення обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (стаття 3) визначає забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також захист майнових інтересів страхувальників. Об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі статтею 6 Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Відповідно до п. 9.1 ст. 9 Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до статті 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Підпункт 38.1.1. пункту 38.1. статті 38 Закон України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: а) якщо він керував транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; б) якщо він керував транспортним засобом без права на керування транспортним засобом відповідної категорії; в) якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником); г) якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху; ґ) якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону; д) якщо страховий випадок настав з використанням забезпеченого транспортного засобу в період, не передбачений договором внутрішнього страхування (при укладенні договору страхування з умовою використання транспортного засобу в період, передбачений договором страхування).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В процесі розгляду справи судом вживалися всі заходи для надання учасникам процесу можливості реалізувати свої процесуальні права щодо надання доказів по справі, обґрунтування доводів та заперечень на підтвердження своїх правових позицій.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставини, пов'язані з наявністю підстав для стягнення суми страхового відшкодування.
Так, за змістом вищевказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина водія транспортного засобу “OTOSAN P 100», державний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , який на той час працював водієм в Міському комунальному підприємстві “Херсонелектротранс», встановлена постановою Херсонського міського суду Херсонської області від 23 червня 2021 року по справі № 766/5562/21.
Відповідно до ч. 6 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Так, правила регулювання деліктних зобов'язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, - якщо законом передбачено такий обов'язок.
Так, сторонами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є страхувальник та страховик. При цьому договір укладається з метою забезпечення прав третіх осіб (потерпілих) на відшкодування шкоди, завданої цим третім особам унаслідок скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю забезпеченого транспортного засобу.
Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди породжує деліктне зобов'язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується із відповідним обов'язком боржника - відшкодувати шкоду (особи, яка завдала шкоди, відшкодувати цю шкоду). Водночас, така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов'язання згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов'язанні ним є страховик.
Обов'язкове страхування, так само як і добровільне страхування, здійснюється на підставі договору між страхувальником та страховиком. Однак, відмінність такого страхування від договору, укладеного на підставі диспозитивної норми закону, полягає у тому, що страхувальник обмежений у свободі договору з приводу укладення чи неукладення. Страхувальник вільний тільки у виборі страховика, з яким укладається такий договір страхування.
Як убачається з матеріалів справи та зазначалось судом вище, вважаючи ДТП страховою подією, власник пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz GLE 350D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у зв'язку з чим позивачем було визнано вищезазначене ДТП страховим випадком та прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, про що складено відповідний страховий акт.
Отже, виходячи з наведених норм чинного законодавства, відшкодувати спричинений у ДТП збиток (компенсувати сплачене страхове відшкодування позивачу) має саме винна особа (особа, відповідальна за збиток).
Позивач вважає, що винною у ДТП особою є водій Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» - ОСОБА_2 , на підтвердження чого ПрАТ “СК “АРКС» надало відповідну постанову суду. Як зазначив позивач, на момент скоєння ДТП винуватець ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з МКП “Херсонелектротранс».
Власником транспортного засобу “OTOSAN P 100», державний номер НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 на момент ДТП та зараз є Міське комунальне підприємство “Херсонелектротранс».
Аналіз норм статей 1187 та 1172 Цивільного кодексу України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв'язку з виконанням своїх трудових (службових) обов'язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб'єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець. Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 426/16825/16-ц (провадження № 14-497цс18).
Отже, відповідач є особою, відповідальною за спричинену у дорожньо-транспортній пригоді шкоду, та згідно з положеннями Закону України “Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) він відповідає за вимогами позивача (ПрАТ “СК “АРКС»), як страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів потерпілій особі в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності.
Системне тлумачення наведених вище положень чинного законодавства дає підстави вважати, що в разі пошкодження транспортного засобу розмір шкоди, завданої транспортному засобу, що підлягає відшкодуванню страховиком, визначається виходячи з оцінки вартості витрат, які несе власник пошкодженого транспортного засобу при здійсненні його відновлювального ремонту.
Судом встановлено, що страховиком (позивачем) належним чином виконані умови договору страхування, а саме: грошове зобов'язання шляхом виплати страхового відшкодування в розмірі 381390,29 грн., у зв'язку із настанням страхового випадку страхувальнику. Фактично здійснені позивачем витрати по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, належним чином підтверджуються матеріалами справи. При цьому суд враховує сплату ПАТ “СК “УСГ» на користь АТ “СК “АРКС» виплати страхового відшкодування у розмірі 127400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 22343 від 25.08.2021 р. на суму 127400,00 грн.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17, визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять із фактичної суми, встановленої згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
З огляду на вищевикладене, у позивача, як у страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, в межах виплаченої суми виникло право зворотної вимоги до відповідача, як до особи, відповідальної за заподіяну винуватцем ДТП шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач
- визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч. 4 ст. 191 ГПК України).
Наразі слід зазначити, що визнання відповідачем позову у даному випадку не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Враховуючи визнання позову відповідачем та з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС» про стягнення з Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» заборгованості у розмірі 253990,29 грн.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулося на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3047,88 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, ч. 4 ст. 191, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС» до Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» про стягнення збитків у розмірі 253990,29 грн. задовольнити.
2. СТЯГНУТИ з Міського комунального підприємства “Херсонелектротранс» (73000, Херсонська область, м. Херсон, вул. Залаегерсег, буд. 12; код ЄДРПОУ 03328635) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “АРКС» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; код ЄДРПОУ 20474912) збитки у розмірі 253990/двісті п'ятдесят три тисячі дев'ятсот дев'яносто/грн. 29 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 3047/три тисячі сорок сім/грн. 88 коп.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено та підписано 22 вересня 2025 р.
Суддя В.С. Петров