про залишення позовної заяви без руху
22.09.2025 р. Справа № 914/2855/25
Суддя Наталія Мороз,
розглянувши матеріали позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз Лабз», м. Житомир
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів
про визнання недійсним рішення
Встановив:
15.09.2025 на розгляд Господарського суду Львівської області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз Лабз» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 63/145-р/к.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.
Статтею 162 ГПК України закріплено загальні вимоги до форми та змісту позовної заяви.
Так, у відповідності до п. 2 ч. 3 вказаної статті, позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, в порушення зазначених вимог, позовна заява не містить інформації щодо відомих номерів засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти позивача та відповідача або вказівку на те, що такі дані відсутні.
Крім того, позивач у позовній заяві наводить перелік додатків, які надає з позовом, однак останнім не зазначено назв документів, які додаються, що в свою чергу не є належним виконанням заявником вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України, оскільки із вказаного позивачем переліку неможливо встановити які саме документи подано з позовною заявою.
За змістом п.8 ч.3 ст.162 ГПК України, позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Однак, судом встановлено, що позивачем не зазначено відомостей щодо наявності у нього або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви, відтак останнім не дотримано вимог п.8 ч.3 ст.162 ГПК України.
Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України, позовна заява повинна містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. Проте, позивачем зазначених вимог не дотримано та не вказано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.
Суд звертає увагу, що подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам своєчасно (під час прийняття рішення у справі) здійснювати розподіл судових витрат.
За змістом п.2 ч.1 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 3028 гривень.
Згідно з ч.3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
В даному випадку, за подання до господарського суду через систему «Електронний суд» позову із вимогою немайнового характеру, позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано суду доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 172 ГПК України, позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень ст. 42 цього Кодексу.
Однак, всупереч зазначеному, позивачем не подано до суду належних доказів відправлення відповідачу копій доданих до позовної заяви документів, оскільки з інформації, зазначеної в квитанції від 12.09.2025 № 4477743 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС, що долучена позивачем до матеріалів справи, неможливо встановити які саме документи було надіслано відповідачу в додатках.
У відповідності до вимог процесуального Закону, належні та допустимі докази надіслання відповідачу у справі копій позовної заяви та доданих до неї документів мають бути подані до суду станом на момент подання заяви.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху у відповідності до положень ст. 174 ГПК України та надання позивачу строку для усунення вищеперелічених недоліків.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 25.12.97р. № 9-3П, не є порушенням права на судовий захист відмова суду у прийнятті позовної заяви та інших заяв, скарг, оформлених не у відповідності до чинного законодавства.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 162, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліз Лабз» до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" № 63/145-р/к - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення виявлених недоліків.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.
Суддя Мороз Н.В.