79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
11.09.2025 Справа № 910/10678/24
За позовом: Служби безпеки України, м. Київ,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Денаві», м. Новий Розділ Стрийського району Львівської області,
про: стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 776 153,25 грн
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання Р.Р. Волошин
За участю представників сторін:
від позивача: Гончаренко М. М. - представник, Плескан С. І. - представник
від відповідача: Фартушок Т.Б. - представник
На розгляд Господарського суду міста Києва було подано позов Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денаві» про визнання недійсним Договору про стягнення штрафних санкцій у розмірі 1 776 153,25 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 позовну заяву Служби безпеки України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денаві» про стягнення 1 776 153,53 грн передано за підсудністю до Господарського суду Львівської області.
Ухвалою суду від 03.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Ухвалою суду від 20.03.2025 закрито підготовче провадження у справі №910/10678/24 та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судових засіданнях представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити повністю з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором про постачання товару в частині порушення строків поставки товару та умов щодо його якості.
В судових засіданнях представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав наведених у відзиві на позовну заяву (вх. №25979/25 від 28.10.2024), просив відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши таке:
- Акт невідповідності товару, наданий позивачем як доказ, було складено односторонньо та без представника відповідача, що суперечить умовам договору, які передбачають обов'язкову присутність та підпис уповноваженої особи постачальника під час складання акту.
- П.2.6. укладеного між Сторонами Договору не відповідає зазначеному у позовній заяві змісту п.2.6. Договору.
- Позивач не додав до матеріалів справи копію листа від 28.12.2021 (вих. №28/17044), яким запрошував уповноваженого представника відповідача для складання Акту невідповідності.
- Відсутність доказів, що підтверджують вимоги позивача щодо накладення штрафів за неякісну поставку товару. Також наголошується, що перевірка якості стосувалась лише однієї одиниці товару, тоді як вимоги позову поширюються на всю партію.
- Перевірка якості товару не була проведена відповідно до вимог договору. Зокрема, відсутнє обґрунтування використання приладів нічного бачення для огляду товару, а також методології, що забезпечує надійність та точність результатів огляду.
- Позивач, на думку відповідача, не навів переконливих доказів, які б підтверджували неналежну якість усієї партії товару, що була поставлена відповідно до умов договору.
- Позивач не вказав, яким чином здійснювалось вимірювання параметрів товару (наприклад, щільності тканини), та не надав доказів сертифікованих тестувань, що підтверджують такі вимірювання.
- Відсутність підтвердження порушення умов договору: У відповідь на претензії позивача, відповідач надав документи, що підтверджують якість товару відповідно до договору та додатків до нього, зокрема сертифікати якості, протоколи випробувань, а також інші супровідні документи.
- Позивачем не було представлено належних доказів щодо використання еталонного зразка для порівняння поставленого товару з іншими аналогами.
- Відповідач піддає сумніву достовірність фотофіксації, здійсненої позивачем, через відсутність вказівок на використані пристрої та методи обробки зображень, що не відповідає вимогам доказової бази.
Не погоджуючи з запереченнями відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. №26670/24 від 06.11.2024).
В судовому засіданні 11.09.2025 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між Службою безпеки України (платник Військова частина НОМЕР_1 ) (далі -СБУ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денаві» (далі - ТОВ «Денаві») укладено Договір №21/137 від 30.08.2021 (далі - Договір) про постачання товару - рюкзак ємністю від 90 л до 120 л спеціальний (код ДК 021:2015 - 18930000-7 мішки та пакети) в кількості, асортименті та за ціною, що зазначені у специфікації та технічній специфікації ( додатки 1 та 2 відповідно) до Договору (далі - товар).
Відповідно до п 5.1 умов Договору строк поставки товару - до 20 грудня 2021 року, місце поставки товару - м. Київ, вул. Велика Васильківська, 96.
Згідно п. 2.1. Договору, якість і комплектність Товару повинна відповідати технологічним регламентам виробника та/або стандартам України. В разі вимоги обов'язкової сертифікації в Україні Товару, при поставці повинен додаватися сертифікат відповідності, або його копія, завірена в установленому порядку чи свідоцтво про визнання іноземного сертифікату, виданого у встановленому порядку, або його копія.
Пунктом 2.4. Договору передбачено, що неякісний Товар (що не відповідає умовам п. 2.1 цього Договору) замінюється Постачальником за власний рахунок протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту отримання від Змовника письмового повідомлення про невідповідність (брак, дефекти) Товару (його частки» доланням відповідного Акту, оформленого Постачальником та Змовником. Присутність Постачальника (його повноважного представника) під час складання означеного Акта - обов'язкова. У разі відмови Постачальника оформити акт щодо невідповідності якості Товару, Замовник має прано оформити вказаний Акт самостійно в односторонньому порядку, який буде достатнім для заміни Постачальником неякісного Товару на Товар належної якості.
Відповідно до п. 5.9 Договору у разі виявлення Товару невідповідної якості, в момент його приймання процедури приймання потрібно зупинити та викликати представника Постачальника на місце приймання передачі Товару. У присутності і за підписом останнього складається Акт. У разі не прибуття представника Постачальника протягом однієї доби або його відмови від складання та/або підписання Акту приймання Товару за якістю Замовник має право оформити вищевказаний Акт в односторонньому порядку, який буде належним доказом неякісного Товару та достатнім для його заміни Постачальником на Товар належної якості.
Як зазначає позивач, 28.12.2021 на територію Військової частини НОМЕР_1 прибула машина із Товаром відповідно до Договору без уповноваженого представника Постачальника та без документів, що могли б підтвердити оригінальність Товару. При перевірці однієї одиниці Товару (вибірково) на відповідність із технічною специфікацією (Додаток № 2 до Договору) були встановлені певні невідповідності, про що було негайно повідомлено Постачальника (лист вих. № 28/17044 від 28.12.2021) з проханням забезпечити прибуття уповноваженого представника для складання Акту невідповідності якості Товару протягом доби. Одночасно одиницю Товару було повернуто перевізнику і він залишив територію військової частини.
Наступного дня директор ТОВ «Денаві» Катков Денис Олександрович прибув до військової частини НОМЕР_1 із копіями протоколів випробувань деяких тканин та із однією одиницею Товару на перевірку його технічній специфікації.
Відповідно до долученого до матеріалів справи Акту невідповідності якості Товару згідно із Договором 21/137 від 30.08.2021, комісія, призначена розпорядженням командира вч Е6117, здійснила огляд однієї одиниці Товару мішки та пакети, код ДК 021:2015-18930000-7 (Рюкзак ємністю від 90 л до 120 л спеціальний) виявила наступні невідповідності:
1. Основна тканина виробу: відсутні маскувальні властивості кольору при спостереженні в прилади нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням; поверхнева щільність за результатами випробувань, наданими Постачальником 317 г/м2, замість 240 г/м2, зазначених у Технічній специфікації (Додаток №2 до Договору).
2. Об'ємна сітка: поверхнева щільність за результатами випробувань, наданими Постачальником - 695 г/м2, замість 600 г/м2, зазначених у Технічній специфікації (Додаток №2 до Договору).
3. Стрічки: відсутні маскувальні властивості кольору при спостереженні в приладі нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням (Додаток №2 до Договору).
4. Тканина для чохла літнього: відсутні маскувальні властивості кольору при спостереженні в прилади нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням (Додаток №2 до Договору).
5. Відповідно до п. 5.3 Постачальник має надати Замовнику документи для підтвердження оригінальності Товару, на тканину для чохла літнього та тканину чохла зимового підтверджуючі документі на склад сировини відсутні.
6. Регулюючий пас оглянутої одиниці Товару в мінімальному регулюванні має об'єм 100 см, при середньостатистичному об'ємі талії дорослого чоловіка - від 70 см.
7. Бічні підсумки: виріб виконано із різних відтінків кольору «MultiCam».
Огляд одиниці товару здійснювався в прилад нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням (PVS (14) б/н), що знаходиться в розпорядженні Замовника.
Зважаючи на викладене та відповідно до п. 7.3 за порушення умов Договору щодо якості (комплектності) товару Постачальник сплачує штраф у розмірі 20 відсотків вартості неякісного товару та здійснює його заміну на товар належної якості або доукомплектування товару у 3-денний термін з моменту повідомлення Замовником Постачальника про виявлені недоліки.
Директор ТОВ «Денаві» був присутній при здійсненні перевірки товару, що підтверджується його підписом на акті, та ознайомлений з Актом невідповідності 29.12.2021, про що є відповідна відмітка на Акті.
Вартість неякісного (некомплектного) товару становить 2 190 078 грн.
Пункт 7.2. Договору передбачає, що за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягуються штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
У зв'язку з порушенням ТОВ «ДЕНАВІ» вимог Договору щодо якості (комплектності) товару, позивач надіслав відповідачу претензію від 30.12.2021 № 28 /17 213, від 06.01.2022 № 28/64 з розрахунками сум штрафних санкцій.
ТОВ «ДЕНАВІ», у своїй відповіді (№ 65 від 29.03.2022) на претензії, підтвердило факт відмови Замовника приймати товар через його невідповідність вимогам Договору щодо якості та запропонувало поставити згаданий товар за зменшеними цінами.
Військова частина НОМЕР_1 відмовилась від пропозиції ТОВ «ДЕНАВІ» щодо прийняття товару за зменшеною ціною та нагадала про зобов'язання сплатити штрафні санкції.
Повторна претензія СБУ, надіслана на адресу ТОВ «ДЕНАВІ» (№ 28/вс-2465 від 20.06.2023), також, залишилась без реагування.
Наведене стало підставою для звернення з даним позовом до суду з матеріально - правовою вимогою про стягнення з ТОВ «ДЕНАВІ» на користь СБУ штрафних санкцій у розмірі 1 776 153,25 грн за порушення строків поставки товару, а також умов щодо його якості, з яких:
- 1 184 832,19 грн - пеня за порушення строків поставки товару;
- 153 305,46 грн - штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів;
- 438 015,60 грн -штраф за порушення умов договору щодо якості Товару.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають до задоволення у повному обсязі.
При ухваленні рішення, суд виходив з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Конституції України, Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів.
Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
При цьому, зобов'язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Укладений між сторонами Договір №21/137 від 30.08.2021 із додатками та Додатковими угодами до нього, що є його невід'ємними частинами, за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ч. 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Так, пунктом п. 1.1. Договору сторонами погоджено, що Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Замовника- мішки та пакети, код ДК 021:2015 - 18930000-7 (Рюкзак ємністю від 90 л до 120 л спеціальний), (надалі Товар) в кількості, асортименті та за ціною, що зазначені у Специфікації (Додаток №1 до Договору) та Технічній специфікації (Додаток №2 до Договору), а Замовник прийняти товар і сплатити його вартість на умовах цього Договору.
Судом встановлено, що позивачем було замовлено у відповідача партію товару на суму 2 190 078,00 грн.
Згідно з п. 5.1 Договору, Постачальник зобов'язаний поставити Товар на склад Замовника в період до 20.12.2021. Поставка може здійснюватися партіями.
Відповідно до п. 5.9 Договору Замовник зупиняє процедуру приймання-передачі у разі виявлення факту поставки неякісної (некомплектної) товару .
Як вбачається з матеріалів справи, машина з Товаром прибула на адресу позивача лише 28.12.2021. При перевірці однієї одиниці Товару (вибірково) на відповідність із технічною специфікацією (Додаток № 2 до Договору) були встановлені певні невідповідності, про що було повідомлено Постачальника (лист вих. №28/17044 від 28.12.2021) з проханням забезпечити прибуття уповноваженого представника для складання Акту невідповідності якості Товару протягом доби. Одночасно одиницю Товару було повернуто перевізнику і він залишив територію військової частини.
Процедура приймання - передачі Товару не відбулась, Акт прийому - передачі товару укладено не було.
Наступного дня 29.12.2021 директор ТОВ «Денаві» Катков Денис Олександрович прибув до військової частини НОМЕР_1 із копіями протоколів випробувань деяких тканин та із однією одиницею Товару на перевірку його технічній специфікації, що підтверджується текстом Акту невідповідності і спростовує доводи відповідача про відсутність виклику уповноваженого представника постачальника для здійснення перевірки.
За наслідками виявлених Замовником невідоповідностей щодо якості поставленого Товару в присутності представника постачальника 29.12.2021 сторонами було складено Акт невідповідності якості Товару згідно із Договором 21/137 від 30.08.2021.
Суд відноситься критично до посилань відповідача про складення Акту невідповідності 30.12.2021 та за відсутності представника відповідача, адже ознайомлення директора з актом не могла відбутись раніше його складення та підписання членами комісії. Директор міг поставити свій підпис «ознайомлений» лише на існуючому документі. З долученого до матеріалів справи вбачається, що Акт підписано директором ТОВ «Денаві» Катковим Д.О. та ним же зазначено дату 29.12.2021.
Наведене спростовує твердження Відповідача, що Акт невідповідності товару був складений 30.12.2021 без належної участі представника постачальника.
Згідно з п.п.1, 2 ст. 673 ЦК України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.
В свою чергу статтею 678 ЦК України передбачено правові наслідки передання товару неналежної якості. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право, зокрема, відмовитися від договору, вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або заміни товару.
Відповідно до вимог закону, істотними недоліками вважаються, зокрема, невиправні недоліки, які визначають неможливість фізичного усунення порушення вимог щодо якості товару.
Згідно вказаного Акту, комісія здійснила огляд однієї одиниці Товару мішки та пакети, код ДТС 021:2015 18930000-7 (Рюкзак ємністю від 90 л до 120 л спеціальний) виявила наступні невідповідності:
1. Основна тканина виробу: відсутні маскувальні властивості кольору при спостереженні в прилади нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням; поверхнева щільність за результатами випробувань, наданими Постачальником 317 г/м2, замість 240 г/м2, зазначених у Технічній специфікації (Додаток №2 до Договору).
2. Об'ємна сітка: поверхнева щільність за результатами випробувань, наданими Постачальником - 695 г/м2, замість 600 г/м2, зазначених у Технічній специфікації (Додаток №2 до Договору).
3. Стрічки: відсутні маскувальні властивості кольору при спостереженні в приладі нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням (Додаток №2 до Договору).
4. Тканина для чохла літнього: відсутні маскувальні властивості кольору при спостереженні в прилади нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням (Додаток №2 до Договору).
5. Відповідно до п. 5.3 Постачальник має надати Замовнику документи для підтвердження оригінальності Товару на тканину для чохла літнього та тканину чохла зимового підтверджуючі документі на склад сировини відсутні.
6. Регулюючий пас оглянутої одиниці Товару в мінімальному регулюванні має об'єм 100 см, при середньостатистичному об'ємі талії дорослого чоловіка - від 70 см.
7. Бічні підсумки: виріб виконано із різних відтінків кольору «MultiCam».
Огляд одиниці товару здійснювався в прилад нічного бачення з інфрачервоним підсвічуванням (PVS (14) б/н), що знаходиться в розпорядженні Замовника.
Комісію було сформовано розпорядженням командира військової частини НОМЕР_1 для належного оформлення приймання товару, що є допустимою практикою для установ такого типу. До складу комісії входили представники замовника, а також директор ТОВ «Денаві», який був залучений до огляду товару. Комісія підтвердила наявність невідповідностей, і на основі цього було складено акт згідно з п. 5.9 договору, який передбачає право замовника зупинити процедуру приймання товару у випадку виявлення невідповідностей.
Відтак суд відхиляє зауваження відповідача щодо створення комісії, яка не передбачена договором.
Відповідач в поданих запереченнях наполягав, що позивач перевірив тільки одну одиницю товару і на основі цього висунув претензії до якості всієї партії, проте жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували відповідність всієї партії товару умовам договору та специфікації відповідач суду не надав.
Так, відповідно до п. 5.9 Договору у разі виявлення Товару невідповідної якості, в момент його приймання процедури приймання потрібно зупинити та викликати представника Постачальника на місце приймання передачі Товару.
Отже договір передбачав право замовника зупинити приймання товару у разі виявлення невідповідностей навіть в одному зразку, оскільки це може свідчити про систематичні дефекти. У цьому випадку перевірка першої одиниці виявила суттєві відхилення від технічних вимог, що стало підставою для складання Акту невідповідності та обґрунтування вимоги про заміну всього товару.
Крім того, є необґрунтованими і спростовуються матеріалами справи доводи відповідача, що товар, який не відповідав умовам Договору був лише в одній одиниці і з тих підстав, що ні протягом часу з моменту проведення перевірки товару, ні станом на час розгляду справи відповідач не надав жодних доказів, які б спростовували доводи позивача про невідповідність всієї партії товару умовам Договору.
Як вже зазначалось п. 7.3. Договору та Акту передбачає, що за порушення умов Договору щодо якості (комплектності) Товару Постачальник сплачує Замовнику штраф вартості неякісної продукції та здійснює заміну на Товар належної якості.
Тож за умови належної якості продукції відповідач міг замінити одиницю товару, яка не відповідача технічним характеристикам згідно специфікації на товар належної якості і поставити його замовнику. Однак, матеріали справи не містять доказів поставки товару належної якості чи хоча б його частини.
Натомість матеріали справи містять лист ТОВ «Денаві» від 29.03.2022 №65, в якому постачальник пропонував зменшити ціну Товару, яка передбачена в Договорі.
Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву стверджував, що акт недоліків вказує на покращення якості товару. Однак у тексті Акту недоліків не міститься жодних посилань на покращення якості; навпаки, документ акцентує на невідповідності характеристик товару заявленим у договорі вимогам, що і стало причиною для пред'явлення претензій.
Відповідач стверджував, що порівняння поставленого товару із зразком рюкзака Utactic Raid 100 є порушенням умов договору.
З договору не вбачається встановлення конкретного зразка для порівняння і порівняння з Utactic Raid 100, як зазначає позивач, використовувалось як зразок для загальної оцінки відповідності функціональних характеристик, таких як маскувальні властивості та якість виготовлення.
Відповідач висловив, також, сумнів щодо методології перевірки маскувальних властивостей тканини, оскільки позивач не вказав модель і серійний номер використаного обладнання.
Як вбачається з матеріалів справи і зазначається позивачем, перевірка маскувальних властивостей тканини була проведена із застосуванням приладу нічного бачення AN/PVS-14, що постачається для потреб урядових установ і не має серійного номера, що є типовим для таких пристроїв. Позивач надав копію технічного паспорта на цю модель, що засвідчує відповідність проведеного огляду технічним характеристикам, необхідним для визначення маскувальних властивостей товару.
Щодо сумнівів у доказах і допустимості фотофіксації, то фотофіксація недоліків товару була проведена за допомогою сертифікованих приладів нічного бачення і є належним доказом невідповідності товару заявленим характеристикам. Відсутність зазначення серійного номера приладу не впливає на допустимість доказу, оскільки це не є обов'язковою вимогою. Фотофіксація надає достовірне зображення відхилень у якості, зокрема щодо маскувальних властивостей.
Отже наявним в матеріалах справи Актом невідповідності товару і додатками до нього підтверджується, що товар не відповідав вимогам щодо якості замовленого позивачем товару.
Відповідач обставин поставки товару неналежної якості не спростував, акт невідповідності якості Товару підписав. Інших належних доказів, які б підтверджували відповідність товару умовам Договору та Специфікації відповідач суду не надав.
Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач всупереч умовам Договору допустив поставку товару, який не відповідає умовам Договору про постачання товару №21/137 від 30.08.2021 та не усунув зазначені недоліки.
Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів поставки товару та його прийняття позивачем у визначений умовами договору строк, чи в інший термін, що підтверджує наявність підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій.
Порушенням зобов'язання, у відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.3 Цивільного кодексу України, однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.
Згідно статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у наданій сторонам можливості за взаємною згодою визначати умови такого договору, змінювати ці умови також за взаємною згодою або утримуватись від пропозицій про їх зміну.
Пункт 7.2. Договору передбачає, що за порушення строків виконання зобов'язання Постачальник сплачує Замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості Товару, з якого допущено прострочення виконання зобов'язання, за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягуються штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Відповідно до п. 7.5 Договору, за порушення умов Договору, щодо якості (комплектності) товару з Постачальника сплачує Замовнику штраф у розмірі 20 % вартості неякісного Товару та здійснює його заміну на Товар належної якості або доукомплектування Товару у 3 - денний строк з дати повідомлення Замовником Постачальника про виявлені недоліки.
Відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару на виконання Договору не виконав, допустивши прострочення строку, встановленого п. 7.2 Договору Постачальнику на поставку товару, на 541 календарний день. Відтак дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань і він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з 21.12.2021 по 14.06.2023.
Оскільки відповідачем порушено зобов'язання за договором щодо своєчасної поставки товару у повному обсязі, позивачем нараховано штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого товару в сумі 153 305,46 грн за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 0,1 % пені в розмірі 1 184 832,19 грн та штраф 20 % у розмірі 438 015,60 грн за порушення умов договору щодо якості (комплектності) товару.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу в розмірі 7% від вартості непоставленого товару, пені та штрафу 20 % в зазначених сумах, суд дійшов висновку про обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вказані вимоги позивача підлягають до задоволення.
Щодо заяви представника відповідача про застосування ст. 232 ГК України як на підставу зменшення пені, то така є необґрунтованою з огляду на наступне.
Господарський кодекс України, в тому числі, ст. 232 Господарського кодексу України, яка визначала порядок застосування штрафних санкцій, встановлювала загальний шестимісячний строк припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання втратив чинність 28 серпня 2025 року і його норми були передані під регулювання Цивільного кодексу України.
В положеннях Цивільного кодексу України відсутні будь-які обмеження щодо строків нарахування штрафних санкцій.
Щодо клопотання відповідача про зменшення суми неустойки суд зазначає наступне.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення неустойки спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.
Застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості, водночас зменшення розміру штрафних санкцій не є обов'язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.
При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачене ст.551 ЦК України право зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обставин справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно зі статтею 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні; інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеня виконання зобов'язання; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання; незначності прострочення виконання; наслідків порушення зобов'язання; невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам; поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання; негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.
При цьому, під винятковістю слід розуміти такі обставини, які дозволяють суду при обов'язковому застосуванні штрафних санкцій, передбачених договором або законом, їх зменшити, а не в будь-якому випадку, в разі подання стороною у справі клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій.
Також слід зауважити, що штрафні санкції за своєю природою є засобами стимулювання боржника належним чином виконати свій обов'язок, а не покласти на нього додатковий, тому слід розуміти, що передбачені законом санкції будуть застосовані в разі порушення зобов'язань, а їх зменшення скоріше є виключенням.
Суд звертає увагу, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінює надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності та на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №904/4685/18).
При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі 902/538/18).
При стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов'язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки.
При вирішенні питання про зменшення нарахованих штрафних санкцій суд бере до уваги співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі №920/1013/18, від 26.03.2020 у справі №904/2847/19).
У постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
У свою чергу, відповідач не навів обґрунтованих підстав та не надав жодного доказу для зменшення нарахувань.
Право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання господарським судом оцінки поданим учасниками справи доказам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій. Обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми пені, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Оцінюючи наведені сторонами доводи, суд зазначає, що питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії та поданих боржником доказів. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 924/1089/17, від 14.08.2018 у справі №903/827/17, від 30.08.2018 у справі №925/1587/17.
У будь якому випадку, наявність підстав для зменшення розміру штрафних санкцій повинна документально підтверджуватися, зокрема якщо заявником відповідне клопотання обґрунтовується тими чи іншими обставинами.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
У зв'язку з викладеним, враховуючи наведені положення норм чинного законодавства України, беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими, достовірними та вірогідними доказами не спростовані відповідачем.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
На думку суду надані позивачем докази, про які суд вказував, є вірогідними. Відповідач не подав доказів на спростування вірогідності доказів наданих позивачем та не подав доказів, які б суд міг визнати більш вірогідними ніж ті, що наявні у матеріалах справи.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судові витрати на підставі статей 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір покладається на відповідача в розмірі 26 642,30 грн.
З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕНАВІ» (81652, Стрийський район, Львівська область, місто Новий Розділ, проспект Шевченка, будинок, 9в, код ЄДРПОУ 41367899) на користь Служби безпеки України (01034, місто Київ, вулиця Володимирська, будинок 33, код ЄДРПОУ 00034074) штрафні санкції у розмірі 1 776 153,25 грн, а саме: 1 184 832,19 грн- пеня за порушення строків поставки товару; 153 305,46 грн штраф за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів, 438 015,60 грн штраф за порушення умов договору щодо якості Товару та 26 642,30 грн відшкодування витрат судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22.09.2025.
Суддя Березяк Н.Є.