вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" вересня 2025 р. м. Київ Справа № 911/306/25
Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., за участю секретаря судового засідання Войтенка В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Фізичної особи-підприємця Гайової Ольги Миколаївни
доФізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни
простягнення 7596824,85 грн.
за участю представників:
позивача:Гринько В.Ф. - адвокат, ордер від 21.01.2025 серія АІ № 1799056
відповідача:Сергєєв П.О. адвокат, ордер від 01.09.2025 серія АА № 0055303, договір про надання правничої допомоги, ОСОБА_1 - паспорт
суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Гайової Ольги Миколаївни (далі - позивач) до Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни (далі - відповідач) про стягнення 7596824,85 грн., з яких 7486072 грн. основний борг, 110752,85 грн. пеня.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про надання послуг вирощування рослин від 01.02.2024 № 0102/2024 щодо здійснення розрахунку за наданні послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів) згідно актів надання послуг від 03.04.2024 № НФ000000026 на суму 1833000 грн., від 08.04.2024 № НФ000000049 на суму 1969571 грн., від 23.04.2024 № НФ000000084 на суму 3683501 грн., у встановлений договором строк.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено у даній справі підготовче судове засідання. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову упродовж п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати до суду у строк встановлений для подачі відзиву докази належного виконання своїх зобов'язань за договором про надання послуг вирощування рослин від 01.02.2024 № 0102/2024 щодо здійснення розрахунку за наданні послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів) згідно актів надання послуг від 03.04.2024 № НФ000000026 на суму 1833300 грн., від 08.04.2024 № НФ000000049 на суму 1969571 грн., від 23.04.2024 № НФ000000084 на суму 3683501 грн., у встановлений договором строк; контррозрахунок заявленої до стягнення суми пені.
Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 29.04.2025 о 14:30.
Через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни надійшов відзив на позовну заяву від 24.04.2025 (вх. № суду 5567/25 від 24.04.2025), з пропуском встановленого строку на його подання. В поданому відзиві відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву та прийняти його до розгляду.
Через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Гайової Ольги Миколаївни надійшли додаткові пояснення від 28.04.2025 (вх. № суду 5683/25 від 28.04.2025), в яких позивач зазначає, що відзив, поданий відповідачем 24.04.2025 року, тобто після спливу 15-денного строку, встановленого судом, а заява про поновлення цього строку - відсутня. Відповідач не обґрунтував належним чином причин пропуску строку, не зазначив, чому неможливо було звернутись своєчасно, та не подав відповідних доказів, відтак, відповідно до ст. 118, 119 ГПК України, підстав для поновлення строку немає, а поданий відзив не може бути долучений до матеріалів справи. За вказаних обставин, позивач просить суд відмовити відповідачу у поновлені строку на звернення до суду з відзивом на позовну заяву.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.04.2025 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача, яке міститься в прохальній частині відзиву на позовну заяву, про поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву, з огляду те, що заявник не обґрунтував та не довів поважності причин пропуску встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву та не довів підстав щодо поновлення вказаного строку. Враховуючи, що відзив на позовну заяву поданий з порушенням встановленого судом строку, суд у відповідності до положень ст. 118 ГПК України залишив відзив на позовну заяву без розгляду, про що судом винесено протокольну ухвалу, яка відображена в протоколі судового засідання від 29.04.2025.
Через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни надійшло клопотання від 15.05.2025 (вх. № суду 4420 від 15.05.2025) про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
Через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни надійшло клопотання від 09.06.2025 (вх. № суду 7987/25 від 10.06.2025) про повернення із стадії по суті розгляду справи на стадію підготовчого провадження.
В судовому засіданні призначеному на 10.06.2025, суд, розглянувши клопотання відповідача від 09.06.2025 (вх. № суду 7987/25 від 10.06.2025) про повернення із стадії по суті розгляду справи на стадію підготовчого провадження, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судовому засіданні, постановив протокольну ухвалу, яка відображена в протоколі судового засіданні від 10.06.2025, якою відмовив в його задоволенні, позаяк відсутні обґрунтовані підстави для повернення із стадії по суті розгляду справи на стадію підготовчого провадження.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.06.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни від 15.05.2025 (вх. № суду 4420 від 15.05.2025) про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
Через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни надійшло клопотання від 02.09.2025 (вх. № суду 12020/25 від 02.09.2025), в якому відповідач надає пояснення (виступ у судових дебатах). Так відповідач зазначає, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними та допустимими доказами і просить суд відмовити у їх задоволенні. Відповідач вказує, що акти надання послуг № НФ000000026 від 03.04.2024, № НФ000000049 від 08.04.2024, № НФ0000000 від 23.04.2024 були підписані під примусом, а не добровільно, що обмежує їх доказову силу відповідно до ст. 203 та ст. 229- 231 ЦК України, адже правочин має ґрунтуватися на вільному волевиявленні сторін. Умовами договору № 0102/2024 від 01.02.2024 наданого позивачем, а саме п. 3.2.1, 8.5 чітко визначено, що відповідач повинен був передати позивачу садивний матеріал згідно акту здачі-приймання. Разом з тим, такого акту позивачем до матеріалів справи не додано. Позивач також не надав жодних додаткових доказів, що підтверджують фактичне виконання послуг: доказів передачі результату виконаних робіт; фото-, відеофіксації, агротехнічних звітів, накладних чи інших документів, які б підтверджували вирощування та передачу рослин; відсутнє підтвердження використання цих послуг у господарській діяльності. За відсутності належним чином оформлених інших первинних документів, визначених п. 3.2.1 договору, акти надання послуг № НФ000000026 від 03.04.2024, № НФ000000049 від 08.04.2024, № НФ0000000 від 23.04.2024, на думку відповідача, не можуть вважатися беззаперечним доказом надання послуг вирощування рослин на загальну суму 7486072,00 грн. Крім того, в зазначених актах надання послуг: не розкрито зміст робіт/послуг, зазначено лише найменування робіт без опису конкретних дій чи етапів виконаних робіт; не зазначено вартості кожної одиниці рослин, немає розрахунку ціни за одиницю та порядку формування загальної суми, що робить неможливим точне визначення вартості або обсягу наданих послуг. Враховуючи зазначене, на переконання відповідача, акти, підписані під примусом, без деталізації та без інших доказів, не можуть свідчити про реальність господарської операції та не можуть слугувати підставою для стягнення заборгованості у повному обсязі. Відповідач вказує, що позивач не виконав договір у повному обсязі, оскільки на даний момент не передав 2300 рослин, що є істотною частиною домовленостей сторін. Позивач нараховує пеню з 31.12.2024 стверджуючи, що з цієї дати настав строк прострочення. Разом з тим, такі вимоги позивача є необґрунтованими та передчасними, оскільки договір передбачає, що зобов'язання з розрахунків тривають «до повного виконання сторонами зобов'язань за цим договором». Позивач не виконав свій обов'язок (не передав 2300 рослин), отже зобов'язання не є виконаним у повному обсязі. Прострочення може наставати лише після того, як обидві сторони виконали свої зобов'язання. А оскільки позивач цього не зробив, підстав для нарахування пені немає. Якщо суд дійде іншого висновку, відповідач просить застосувати ст. 551 ЦК України та зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 90 %.
Через систему «Електронний суд» від Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни надійшло клопотання від 02.09.2025 (вх. № суду 7881 від 02.09.2025), в якому відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці рівними частинами.
Присутній в судовому засіданні 16.09.2025 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з мотивів, викладених в позові.
Присутні в судовому засіданні 16.09.2025 відповідач та його представник заперечили проти позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, представника відповідача, присутніх в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг вирощування рослин від 01.02.2024 № 0102/2024 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач - виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик та власними силами надати послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів), надалі - послуги, а відповідач - замовник зобов'язується передати для вирощування садивний матеріал, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, визначених даним договором (п. 1.1 договору).
Згідно з п. 2.1 договору вартість послуг виконавця за цим договором становить суму за всіма погодженими сторонами актами наданих послуг та Специфікаціями, які є невід'ємною частиною даного договору.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата послуг виконавця за цим договором провадиться в безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг (надалі - акт) протягом 30 днів з дати його підписання сторонами, але не пізніше терміну дії даного договору відповідно до п. 8.1.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє 31.12.2024 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (п. 8.1 договору).
Договір підписаний в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
В специфікації від 23.03.2025 № 1 до договору сторони погодили найменування, перелік (асортимент), кількість, вартість, строк та місце поставки товару, що поставлені по договору, у даній специфікації і актах виконаних робіт.
Відповідно до п. 3 специфікації від 23.03.2025 № 1 до договору товар був дорощений у період 2019-2024 років та був постелений замовнику у період з 1 лютого по 23.03.2024 включно.
Відповідно до п. 4 специфікації від 23.03.2025 № 1 до договору замовник здійснює оплату вартості послуг виконавця, зазначеної у акті виконаних робіт шляхом перерахування коштів на р/р виконавця у термін до 1 липня 2024 року.
Специфікація підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.
На виконання умов договору та специфікації від 23.03.2025 № 1 до договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів), що підтверджується актом надання послуг від 03.04.2024 № НФ000000026 на суму 1833000,00 грн., який підписаний в двосторонньому порядку сторонами та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
В специфікації від 08.04.2024 № 2 до договору сторони погодили найменування, перелік (асортимент), кількість, вартість, строк та місце поставки товару, що поставлені по договору, у даній специфікації і актах виконаних робіт.
Відповідно до п. 3 специфікації від 08.04.2024 № 2 до договору товар був дорощений у період 2019-2024 років та був постелений замовнику у період з 23 березня по 06 квітня 2024 включно.
Відповідно до п. 4 специфікації від 08.04.2024 № 2 до договору замовник здійснює оплату вартості послуг виконавця, зазначеної у акті виконаних робіт шляхом перерахування коштів на р/р виконавця у термін до 1 жовтня 2024 року.
Специфікація підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.
На виконання умов договору та специфікації від 08.04.2024 № 2 до договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів), що підтверджується актом надання послуг від 08.04.2024 № НФ000000049 на суму 1969571,00 грн., який підписаний в двосторонньому порядку сторонами та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
В специфікації від 23.04.2024 № 3 до договору сторони погодили найменування, перелік (асортимент), кількість, вартість, строк та місце поставки товару, що поставлені по договору, у даній специфікації і актах виконаних робіт.
Відповідно до п. 3 специфікації від 23.04.2024 № 3 до договору товар був дорощений у період 2019-2024 років та був постелений замовнику у період з 23 березня по 23 квітня 2024 включно.
Відповідно до п. 4 специфікації від 23.04.2024 № 3 до договору замовник здійснює оплату вартості послуг виконавця, зазначеної у акті виконаних робіт шляхом перерахування коштів на р/р виконавця у термін до 1 грудня 2024 року.
Специфікація підписана в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якої залучена до матеріалів справи.
На виконання умов договору та специфікації від 23.04.2024 № 3 до договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів), що підтверджується актом надання послуг від 23.04.2024 № НФ000000084 на суму 3683501,00 грн., який підписаний в двосторонньому порядку сторонами та їх підписи скріплені печатками ФОП, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.
Таким чином, на виконання умов договору позивач надав відповідачу передбачені договором послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів) на загальну суму 7486072 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за наданні послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів) згідно актів надання послуг від 03.04.2024 № НФ000000026 на суму 1833000 грн., від 08.04.2024 № НФ000000049 на суму 1969571 грн., від 23.04.2024 № НФ000000084 на суму 3683501 грн., у встановлений договором строк, позивач звернувся з даним позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь 7486072 грн. заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних відносин) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги згідно актів надання послуг від 03.04.2024 № НФ000000026 на суму 1833000 грн., від 08.04.2024 № НФ000000049 на суму 1969571 грн., від 23.04.2024 № НФ000000084 на суму 3683501 грн., в зв'язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 7486072 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.
Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 7486072 грн. заборгованості.
Посилання відповідача в поданому до суду клопотанні від 02.09.2025 (вх. № суду 12020/25 від 02.09.2025), а також у судовому засіданні 16.09.2025, під час свого виступу з розгляду справи по суті, на те, що акти надання послуг № НФ000000026 від 03.04.2024, № НФ000000049 від 08.04.2024, № НФ0000000 від 23.04.2024 були підписані під примусом, а не добровільно, що обмежує їх доказову силу відповідно до ст. 203 та ст. 229-231 ЦК України, адже правочин має ґрунтуватися на вільному волевиявленні сторін не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляються, з огляду на те, що до матеріалів справи не додано належних та допустимих доказів, які підтверджують підписання відповідачем первинних документів під примусом. В даному випадку суд виходить з презумпція правомірності правочину, що визначено положеннями ст. 204 Цивільного кодексу України, відповідно до яких правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Посилання відповідача на те, що умовами договору № 0102/2024 від 01.02.2024 наданого позивачем, а саме п. 3.2.1, 8.5 чітко визначено, що відповідач повинен був передати позивачу садивний матеріал згідно акту здачі-приймання, разом з тим, такого акту позивачем до матеріалів справи не додано, а також позивач не надав жодних додаткових доказів, що підтверджують фактичне виконання послуг: доказів передачі результату виконаних робіт; фото-, відеофіксації, агротехнічних звітів, накладних чи інших документів, які б підтверджували вирощування та передачу рослин; відсутнє підтвердження використання цих послуг у господарській діяльності не приймаються судом до уваги при вирішенні даного спору, позаяк наявність або відсутність перелічених документів, жодним чином не впливає на виконання відповідачем свого обов'язку, передбаченого умовами договору, зокрема, п. 2.2, а саме здійснення оплати послуг виконавця на підставі підписаного сторонами акту наданих послуг.
Посилання відповідача на те, що в зазначених актах надання послуг: не розкрито зміст робіт/послуг, зазначено лише найменування робіт без опису конкретних дій чи етапів виконаних робіт; не зазначено вартості кожної одиниці рослин, немає розрахунку ціни за одиницю та порядку формування загальної суми, що робить неможливим точне визначення вартості або обсягу наданих послуг, не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на те, що відсутність вказаного переліку в актах наданих послуг не стало на заваді відповідачу їх підписати та скріпити своєю печаткою, усвідомлюючи, що підписавши та скріпивши печаткою первинні документи, відповідач погоджується з вартістю наданих послуг, їх об'ємом. Суд звертає увагу, що кожен акт наданих послуг підписано на підставі погоджених між сторонами специфікаціях, в яких міститься найменування, перелік (асортимент), кількість, вартість, строк та місце поставки товару, що поставлені по договору, у даних специфікаціях і актах виконаних робіт.
Посилання відповідача на те, що позивач не виконав договір у повному обсязі, оскільки на даний момент не передав 2300 рослин, що є істотною частиною домовленостей сторін, а тому прострочення відповідачем своїх зобов'язань може наставати лише після того, як обидві сторони виконали свої зобов'язання не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору, позаяк матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які підтверджують вказані посилання відповідача.
Твердження відповідача у судовому засіданні 16.09.2025, під час свого виступу з розгляду справи по суті, на те, що послуги з вирощування багаторічних насаджень (живих декоративних рослин, дерев, кущів) за актом надання послуг від 03.04.2024 № НФ000000026 на суму 1833000,00 грн. були надані іншій особі, а не відповідачу, а саме: Клюшник Анжелі Юріївні не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється з огляду на те, що вказаний акт підписано Фізичною особою-підприємцем Клюшник Олесею Юріївною, підпис якої скріпленого її печаткою. Неістотні недоліки акту наданих послуг, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції. Наявні в матеріалах справи докази, в їх сукупності дають підстави дійти висновку, що позивачем надано, а відповідачем отримано послуги за вказаним вище актом наданих послуг, доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до абз 9 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Посилання відповідача у судовому засіданні 16.09.2025, під час свого виступу з розгляду справи по суті, на те, що позивачем не додано доказів, які б підтверджували вирощування рослин, зокрема, у зв'язку з тим, що позивач за короткий строк з дати договору 01.02.2024 не міг виростити дерева та передати їх в квітні 2024 року не приймається судом до уваги при вирішенні даного спору та відхиляється, позаяк у наведених вище специфікаціях до договору вказано, що товар був дорощений у період 2019-2024 років.
Також суд не приймає до уваги під час вирішення спору та відхиляє твердження відповідачки висловлені нею під час свого виступу на стадії розгляду справи по суті, щодо не підписання договору, позаяк, відповідачка на дату його укладання перебувала поза межами території України, з огляду на те, що перебування за межами території України не заважало відповідачці підписати договір раніше дати його укладання в Україні та передати примірник підписаного договору датованого 01.02.2024 на підпис позивачу. Також, відповідачка мала можливість підписати 01.02.2024 (дата укладання договору), раніше підписаний позивачем примірник договору перебуваючи за межами території України та повернути його позивачу поштою, кур'єром, особисто після повернення в Україну тощо.
Позивач на підставі п. 4.3 договору просить суд стягнути з відповідача за невиконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення, яка за його розрахунком з простроченої суми 7486072,00 грн. за період прострочення 20 днів складає 1107522,85 грн.
Відповідно до п. 4.3 договору за порушення замовником строків виконання своїх грошових зобов'язань за цим договором, замовник виплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що склалася на момент вчинення порушення за кожний день прострочення (відносно суми заборгованості).
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимоги у вказаній частині позову є доведеними, обґрунтованими. Та такими що підлягають задоволенню.
Фізична особа-підприємець Клюшник Олеся Юріївна в поданому до суду клопотанні від 02.09.2025 (вх. № суду 12020/25 від 02.09.2025), в якому відповідач надає пояснення (виступ у судових дебатах), а також у судовому засіданні 16.09.2025, під час свого виступу з розгляду справи по суті, просила застосувати ст. 551 ЦК України та зменшити розмір штрафних санкцій (пені) на 90 %. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає, що нарахована позивачем пеня є надмірною та явно неспівмірною з можливими негативними наслідками для позивача, позивач не поніс ніяких збитків та йому не було заподіяно шкоди, тому сума штрафних санкцій підлягає зменшенню на 90 %. Враховуючи значний розмір пені, те, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували виникнення для нього негативних наслідків чи понесення ним збитків, завданих відповідачем внаслідок порушення умов договору щодо своєчасної оплати послуг, відсутністю у відповідача доходів від здійснення підприємницької діяльності які б дорівнювали чи перевищували суму вказаного вище борг перед позивачем, складний матеріальний стан та керуючись загальними засадами цивільного законодавства, - розумністю, добросовісністю та справедливістю, відповідач просить суд зменшити розмір пені до 90%, вважає саме такий розмір є справедливим та забезпечує розумний баланс інтересів обох сторін.
Главою 24 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність, як загальні засади цивільного законодавства, є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.
Згідно з ч. 2 ст. 216 Господарського кодексу України (чинною в редакції виникнення спірних правовідносин) застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 Господарського кодексу України в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України (в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин) господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Велика Палата Верховного суду України в постанові від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 вказала, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки (пені та штрафу), оскільки вона спрямована на відновлення майнової сфери кредитора.
Зменшення неустойки (пені та штрафу) є протидією необґрунтованого збагачення однією із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін.
При цьому, ні у зазначених нормах, ні в чинному законодавстві України не міститься переліку виняткових випадків (обставин, які мають істотне значення), за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку, тому вирішення цього питання покладається безпосередньо на суд, який розглядає відповідне питання з урахуванням всіх конкретних обставин справи в їх сукупності.
Доказів наявності понесення позивачем збитків, які б перевищували чи дорівнювали б розміру заявленої до стягнення суми пені, позивач суду не надав. Сума пені, яку просить позивач стягнути з відповідача є занадто великою та не співрозмірною із можливими збитками.
Беручи до уваги викладене, зважаючи на загальні засади цивільного законодавства - справедливість, добросовісність, розумність, баланс інтересів сторін, адекватність обсягу і міри відповідальності відповідача за допущене вищезазначене прострочення грошового зобов'язання, враховуючи, що обсяг відповідальності є нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення, він (обсяг відповідальності) є несправедливим щодо боржника (тобто цей тягар є невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним) та недопущення невиправданого збагачення позивача за рахунок стягнення з відповідача занадто великих штрафних санкцій, суд частково задовольняє клопотання відповідача про зменшення пені та зменшує суму пені, що підлягає стягненню до 22150,57 грн., тобто на 80% від заявленої до стягнення суми.
Фізична особа-підприємець Клюшник Олеся Юріївна подала клопотання від 02.09.2025 (вх. № суду 7881 від 02.09.2025), в якому відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду на 24 місяці рівними частинами.
Подане клопотання мотивоване тим, що в Україні з 24.02.2022 діє правовий режим воєнного стану, що істотно впливає на економічну діяльність суб'єктів господарювання. Відповідач здійснює діяльність у сфері аграрного виробництва, яка є сезонною, залежить від погодних умов, логістики та значних фінансових витрат. Через війну скоротилися частина замовлення, та частина інфраструктури заблокована, що обмежує можливість отримання прибутку у звичайні строки. Відповідно до податкової декларації за І півріччя 2025 вбачається що сума доходів значно зменшилась порівняно навіть з минулим роком та складає 543067,16 грн., що у п'ятнадцять разів менше ніж заявлена сума заборгованості. Сума, заявлена до стягнення, є значною для відповідача та непід'ємною. ЇЇ одноразове виконання фактично поставить відповідача на межу банкрутства та позбавить можливості вести господарську діяльність. Це суперечитиме принципу справедливості, оскільки позивач отримає формальне виконання рішення, а відповідач буде знищений економічно. В аграрній сфері прибутки формуються лише в окремі періоди року (після реалізації вирощеної продукції). Для накопичення коштів на погашення заборгованості необхідно щонайменше два виробничі цикли, що об'єктивно відповідає 24 місяцям. Розстрочення на 24 місяці не позбавляє позивача права на отримання коштів, а лише розподіляє виплати у часі, що є розумним балансом інтересів. Позивач поступово отримає суму у повному обсязі, а відповідач матиме змогу виконати рішення без руйнівних наслідків для своєї діяльності.
Розглянувши подане клопотання в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі необхідності у резолютивній частині рішення також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 239 Господарського процесуального кодексу України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Згідно з ч. 4 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Необхідною умовою для надання розстрочки виконання рішення суду є винятковий випадок та наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Суд враховуючи обставини справи, а також те, що рішенням в даній справі з відповідача на користь позивача, крім основного боргу стягнуто нараховану на основний борг пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання, яка частково зменшена судом, беручи до уваги загальні засади цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності, баланс інтересів сторін, складний фінансовий стан відповідача, наявність в каїні венного стану що ускладнює здійснення господарської діяльності та отримання прибутку вважає за доцільне частково задовольнити подане клопотання та розстрочити виконання рішення суду на дванадцять місяців з оплатою стягнутої суми 7508222,57 грн., з яких 7486072 грн. основний борг, 22150,57 грн. пеня, частинами за наступним графіком погашення: до 16.10.2025 - 625685,21 грн., до 16.11.2025 - 625685,21 грн., до 16.12.2025 - 625685,21 грн., до 16.01.2026 - 625685,21 грн., до 16.02.2026 - 625685,21 грн., до 16.03.2026 - 625685,21 грн., до 16.04.2026 - 625685,21 грн., до 16.05.2026 - 625685,21 грн., до 16.06.2026 - 625685,21 грн., до 16.07.2026 - 625685,21 грн., до 16.08.2026 - 625685,21 грн., до 16.09.2026 - 625685,26 грн. В задоволенні решти вимог клопотання суд відмовляє.
З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, зобов'язання відповідача зі сплати наданих послуг прострочене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7486072 грн. основного боргу, 22150,57 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті позовних вимог про стягнення 88602,28 грн. пені суд відмовляє, з огляду на зменшення судом розміру заявленої до стягнення суми пені.
Оскільки позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, але суд зменшив розмір заявленої до стягнення суми пені, відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов Фізичної особи-підприємця Гайової Ольги Миколаївни до Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни про стягнення 7596824,85 грн., з яких 7486072 грн. основний борг, 110752,85 грн. пеня задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Фізичної особи-підприємця Гайової Ольги Миколаївни ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 7486072 (сім мільйонів чотириста вісімдесят шість тисяч сімдесят дві) грн. основного боргу, 22150 (двадцять дві тисячі сто п'ятдесят) грн. 57 коп. пені, 113952 (сто тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 37 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В решті позовних вимог Фізичної особи-підприємця Гайової Ольги Миколаївни до Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни про стягнення 88602,28 грн. пені відмовити.
4. Клопотання Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни від 02.09.2025 (вх. № суду 7881 від 02.09.2025) про розстрочення виконання рішення суду задовольнити частково.
5. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Київської області від 16.09.2025 у справі № 911/306/25 на 12 місяців до 16.09.2026 з оплатою стягнутої суми 7508222,57 грн., з яких 7486072 грн. основний борг, 22150,57 грн. пеня, частинами за наступним графіком погашення:
- до 16.10.2025 - 625685,21 грн.,
- до 16.11.2025 - 625685,21 грн.,
- до 16.12.2025 - 625685,21 грн.,
- до 16.01.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.02.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.03.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.04.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.05.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.06.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.07.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.08.2026 - 625685,21 грн.,
- до 16.09.2026 - 625685,26 грн.
6. В решті вимог клопотання Фізичної особи-підприємця Клюшник Олесі Юріївни від 02.09.2025 (вх. № суду 7881 від 02.09.2025) про розстрочення виконання рішення суду відмовити.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення 22.09.2025.
Суддя Ю.В. Подоляк