ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.09.2025Справа № 910/13570/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ"
до 1) Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ"
про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права володіння і користування майном
за участю представників:
від позивача: Марченко О.М.
від відповідача-1: Ігнатенко Т.Б.
від відповідача-2: Ходаковська О.Ю.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Державне підприємство "Морський торговельній порт "Чорноморськ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ" про визнання недійсним договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, укладеного між Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що укладення договору не було спрямовано на реальне настання правових наслідків, а договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024 є недійсним у зв'язку з тим, що він суперечить ст. 203 ЦК України, Закону України "Про морські проти України" та Правилам надання послуг в морських портах України, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України № 348 від 05.06.2013.
Процесуальні дії у справі
Разом з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд забезпечити позов ДП «МТП «Чорноморськ» до ДП «АМПУ» та ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» шляхом заборони відповідачів вчиняти певні дії, а саме:
- заборонити ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» використовувати портову інфраструктуру ДГІ «МТП «Чорноморськ», яка розташована в тилах причалів №№ 5,6 Чорноморського морського торговельного порту при здійсненні навантажувально-розвантажувальних робіт на причалах №№ 5,6 до набрання законної сили рішенням по даній справі;
- заборонити ДГІ «АМПУ» в особі Чорноморської філії ДП «АМПУ» здійснювати планування та складання графіку обробки суден за заявками ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» до набрання законної сили рішенням по даній справі;
- призупинити дію договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024 року, укладеного між ДП «АМПУ», та ТОВ«ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 відмовлено в задоволенні заяви Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
13.11.2024 позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.
13.11.2024 від позивача надійшла заява про зміну предмета позову, в якому позивач просить:
1.Усунути перешкоди Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у здійсненні ним права володіння і користування майном: складськими площами в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ, а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12 як володільцю морських терміналів, єдиних майнових комплексів, що включають в себе технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури, є портовим оператором з доступом до причалів №№ 1 - 22, 26 - 29 морського порту Чорноморськ на підставі Договору № 199-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів), укладеному між ДП «МТП «Чорноморськ» та ДП «Адміністрація морських портів України»
- шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" забезпечити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» безперешкодне проведення ним, як портовим оператором, вантажно-розвантажувальних робіт на причалі(ах) №(№) 5-6 та складських площах в тилах цих причалів із використанням перевантажувального обладнання, що йому належить.
- шляхом заборони (зупинення) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" в частині користування складськими площами ДП «МТП «Чорноморськ» в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ, а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12, яка унеможливлює Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» безперешкодне проведення вантажно-розвантажувальних робіт та користування нерухомим та рухомим майном;
2. Визнати договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024 року, укладений між ДП «АМПУ» та ТОВ «Трайгон-Експорт» недійсним.
13.11.2024 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просив суд забезпечити позов ДП «МТП «Чорноморськ» до ДП «АМПУ» та ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» шляхом заборони відповідачам вчиняти дії, а саме:
- заборонити ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» вчиняти будь-які дії (в тому числі проїзд, розміщення майна, навантаження, розвантаження, тощо) щодо користування майном ДП «МТП «Чорноморськ», а саме: складськими площами ДП «МТП «Чорноморськ», а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12, що межують з причалами №№ 5,6, та відповідно причалом(лами) №(№) 5-6 (номери реєстрації в реєстрі ГТС України: UAILK004 та UAILK005, балансоутримувач: ЧФ ДП «АМПУ», довжина: 155,0 м та 179,90 м. відповідно, глибина 13,0 м. кожного), що знаходяться в межах морського порту Чорноморськ (реєстраційний номер порту UAILK, місце знаходження: Чорне море) та доступ до цього майна до набрання законної сили рішенням по справі;
- заборонити ДП «АМПУ», в особі Чорноморської філії ДП «АМПУ», здійснювати планування та складання графіку обробки суден за заявками ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» до набрання законної сили рішенням по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 10.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 заяву Державного підприємства «Морський торговельній порт «Чорноморськ» про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову у даній справі вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» вчиняти будь-які дії (в тому числі проїзд, розміщення майна, навантаження, розвантаження, тощо) щодо користування майном ДП «МТП «Чорноморськ», а саме: складськими площами ДП «МТП «Чорноморськ», а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12, що межують з причалами №№ 5,6, та відповідно причалом(лами) №(№) 5-6 (номери реєстрації в реєстрі ГТС України: UAILK004 та UAILK005, балансоутримувач: ЧФ ДП «АМПУ», довжина: 155,0 м та 179,90 м. відповідно, глибина 13,0 м. кожного), що знаходяться в межах морського порту Чорноморськ (реєстраційний номер порту UAILK, місце знаходження: Чорне море) та доступ до цього майна до набрання законної сили рішенням по справі. В іншій частині заяви відмовлено.
14.11.2024 через систему "Електронний суд" від відповідачів надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову.
27.11.2024 та 28.11.2024 до Господарського суду міста Києва від Північного апеляційного господарського суду надійшла ухвала від 27.11.2024 про витребування з Господарського суду міста Києва матеріалів справи № 910/13570/24.
02.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.
03.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву.
05.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-2.
09.12.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача-1.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 зупинено провадження у справі № 910/13570/24 до перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/13570/24 судом апеляційної інстанції.
10.12.2024 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли заперечення.
12.12.2024 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від приватного виконавця Виконавчого округу Одеської області Шуляченко Миколи Борисовича надійшла постанова про закінчення виконавчого провадження.
16.12.2024 матеріали справи № 910/13570/24 надіслано до Північного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі №910/13570/24.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 ухвалу Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 у справі № 910/13570/24 скасовано, в задоволенні заяви Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" про забезпечення позову в справі № 910/13570/24 відмовлено повністю.
24.03.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшла заява про видачу виконавчого документу.
07.04.2025 матеріали справи №910/13570/24 надійшли до Господарського суду міста Києва.
08.04.2025 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 21.01.2025 у справі № 910/13570/24 видано накази.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2025 поновлено провадження у справі № 910/13570/24, призначено підготовче засідання у справі № 910/13570/24 на 06.05.2025.
15.04.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.
05.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в закритому судовому засіданні та клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2025 у зв'язку з перебуванням 06.05.2025 судді Гулевець О.В. на лікарняному, призначено підготовче засідання по справі №910/13570/24 на 20.05.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2025 задоволено заяву відповідача-2 про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшло клопотання про закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю предмета спору та заперечення на клопотання позивача від 05.05.2025 про розгляд справи в закритому судовому засіданні.
19.05.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі та клопотання про витребування доказів.
У підготовчому засідання 20.05.2025 суд розглянув клопотання позивача про розгляд справи в закритому судовому засіданні, заслухав думку учасників процесу та прийшов висновку про наступне.
Згідно ч. 8 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом.
В обґрунтування заяви про розгляд справи в закритому судовому засіданні позивач посилався на те, що відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення інформації з обмеженим доступом, що охороняється Законами України «Про доступ до публічної інформації», «Про інформацію» та нанесення шкоди обороноздатності держави в умовах воєнного стану.
Статтею 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що таємна інформація - це інформація, доступ до якої обмежується відповідно до частини 2 ст. 6 Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону України "Про інформацію" інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Частиною 2 статті 21 Закону України "Про інформацію" конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом.
Оскільки судом встановлено про відсутність в матеріалах справи № 910/13570/24 конфіденційної інформації, обмеження доступу до інформації по справі є безпідставним, у зв'язку з чим суд відмовив в задоволені клопотання позивача від 05.05.2025 про розгляд справи у закритому судовому засіданні, про що постановлено ухвалу, без оформлення окремого документу, яка внесена до протоколу судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні 20.05.2025 відповідач-2 зазначив, що витрати на правничу допомогу та акт виконаних робіт будуть надані суду в п'ятиденний термін після ухвалення рішення.
У підготовчому судовому засіданні 20.05.2025 суд відклав розгляд клопотання позивача від 19.05.2025 про витребування доказів та клопотання відповідача-2 від 16.05.2025 про закриття провадження у справі, оголосив перерву до 27.05.2025.
22.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшла заява про доручення до матеріалів справи доказів.
27.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-1 надійшли заперечення на клопотання позивача про витребування доказів.
27.05.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшла заява про приєднання до матеріалів справи доказів.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 суд, розглянувши клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі, прийшов до висновку про наступне.
Обґрунтовуючи підстави закриття провадження відповідача-2 зазначає, що після відкриття провадження та до початку розгляду справи по суті спірний договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024 між відповідачами було розірвано за взаємною згодою сторін, тобто, дія цього договору на даний час припинена.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Предметом позову в даній справі є вимоги про усунення перешкод Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у здійсненні ним права володіння і користування майном: складськими площами в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ, а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12, а також визнання договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024 року, укладеного між ДП «АМПУ» та ТОВ «Трайгон-Експорт», недійсним.
Судом враховано правову позицію, яка викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 в справі № 924/1220/17 та від 27.11.2018 в справі № 905/1227/17, згідно якої оскільки предметом спору у справі є недійсність договору і такий договір визнається недійсним з моменту вчинення, укладення сторонами додаткової угоди про припинення такого договору та повернення майна не може розцінюватися як підстава для припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК України у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного рішення). Розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним. Так само не перешкоджає поданню відповідного позову закінчення строку (терміну) дії оспорюваного правочину до моменту подання позову. Звідси апеляційний суд обґрунтовано розглянув позов прокурора про недійсність договору оренди спірних приміщень, незважаючи на те, що ця угода припинена за домовленістю сторін.
Враховуючи викладене, припинення дії договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, укладеного між ДП «АМПУ» та ТОВ «Трайгон-Експорт», не є підставою для закриття провадження у даній справі, відтак суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача-2 про закриття провадження у справі.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 представник позивача заявив усне клопотання про залишення без розгляду клопотання про витребування доказів по справі від 19.05.2025, оскільки всі докази надано до суду.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 суд задовольнив усне клопотання позивача та залишив без розгляду клопотання про витребування доказів від 19.05.2025, про що постановлено ухвалу, без оформлення окремого документу, яка внесена до протоколу судового засідання.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 представник відповідача-2 заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для надання пояснень по справі.
У підготовчому судовому засіданні 27.05.2025 суд прийняв заперечення на відповідь на відзив відповідача-1 та долучив їх до матеріалів справи, оголосив перерву до 01.07.2025.
18.06.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача-2 надійшли пояснення по справі.
27.06.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.
У підготовчому судовому засіданні 01.07.2025 враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників справи про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, відсутність інших клопотань, заяв від учасників справи, судом закрито підготовче провадження та призначено справу № 910/13570/24 до судового розгляду по суті на 29.07.2025, про що постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання.
У судовому засіданні 29.07.2025 суд, заслухавши вступні слова учасників справи, оголосив перерву в розгляді справи по суті до 09.09.2025.
У судовому засіданні 09.09.2025 представник позивача надав пояснення по суті позовних вимог, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні 09.09.2025 представники відповідача-1 та відповідача-2 надали пояснення по суті своїх заперечень, просили суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні 09.09.2025 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Позиція позивача
Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 28.03.2024 між ДП «АМПУ» (надалі - відповідач-1) та ТОВ «Трайгон-Експорт» (надалі - відповідач-2) було укладено договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів), згідно якого Адміністрація зобов'язується забезпечити ТОВ «Трайгон-Експорт», як портовому оператору, доступ до причалу(ів) №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ.
Позивач зазначає, щоб отримати доступ до причалу шляхом укладення відповідного договору з ДП «АМПУ» необхідно відповідати всім критеріям, визначеним в Законі України «Про морські порти України», для портового оператора.
Однак, на думку позивача, укладення спірного договору суперечило приписам Закону України «Про морські порти України», оскільки ТОВ «Трайгон-Експорт» на момент укладення договору не відповідав жодному критерію поняття «портовий оператор», які визначені Законом, адже ТОВ «Трайгон-Експорт»: по-перше, не здійснював експлуатацію морського терміналу, по-друге, до складу № 9, що знаходиться за адресою: м. Чорноморськ, вул. Центральна 8-Б не має жодного відношення, по-третє, склад № 9 не є морським терміналом в розумінні Закону.
Також позивач посилається на те, що згідно Реєстру морських портів, розміщеному на офіційному сайті ДП «АМПУ», відсутня інформація про те, що ТОВ «Трайгон-Експорт» є портовим оператором.
У позовній заяві позивач звертає увагу, що ДП «МТП «Чорноморськ» є тим суб'єктом господарювання, який експлуатує морські термінали в тилах причалів №№ 1-9, 18-22, 26-27 зокрема в тилах причалів № № 5, 6 порту Чорноморськ, що є портовими засобами в розумінні Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі (Конвенція СОЛАС-74) та Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, жоден інший суб'єкт господарювання, не маючи правовідносин з ДП «МТП «Чорноморськ», які на законній підставі надають право такої експлуатації, не є та не може бути портовим оператором на цих морських терміналах в силу вимог Закону.
Позивач вважає, що ДП «АМПУ», будучи обізнаним про відсутність в експлуатації ТОВ «Трайгон-Експорт» морського терміналу, укладенням оскаржуваного договору здійснив дії, направлені на втручання в господарську діяльність позивача, оскільки з укладенням договору позивач в силу приписів ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України», був змушений надати свої складські площі у використання ТОВ «Трайгон-Експорт», що призвело до обмеження права ДП «МТП Чорноморськ» розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд.
За доводами позивача, єдиною фізичною можливістю потрапляння до причалів №№ 5,6 порту Чорноморськ техніки, транспорту, вантажу є використання для складських площ зернового морського терміналу, належного ДП «МТП «Чорноморськ», що знаходиться в тилах причалів №№ 5-6.
Отже, позивач вважає, що укладення оскаржуваного договору не було спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки ДП «АМПУ» не могло надати ТОВ «Трайгон-Експорт» фактичну можливість потрапляння на причали, визначені договором, а ТОВ «Трайгон-Експорт» не мало у власності відповідний морський термінал, що забезпечувало б йому належні правові підстави для його експлуатації та на момент укладення оскаржуваного договору у ТОВ «Трайгон-Експорт» із ДП «МТП «Чорноморськ», як власника морського терміналу, не існувало договірних відносин, що визначали б умови спільного використання морського терміналу.
З урахуванням викладеного, оскільки договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) № 17-П-АМПУ-24 від 28.03.2024, укладений між відповідачами, порушує права та законні інтереси позивача як власника морського терміналу, суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України, Закону України «Про морські порти України», Правилам надання послуг в морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 348 від 05.06.2013, позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору та усунення перешкод у здійсненні права володіння і користування майном.
Позиція відповідача-1
Відповідач-1 заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступні обставини:
- позивачем не доведено наявності у нього порушеного права у зв'язку з укладенням між відповідачами договору №17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, ураховуючи відсутність доказів на підтвердження викладених ним доводів та обставин;
- право власності на причали №№ 5, 6 належить державі в особі Мінінфраструктури, а право користування вказаними причалами, на праві господарського відання, належить ДП «АМПУ» в особі Чорноморської філії, які в силу закону та згідно Статуту мають право володіти, користуватись і розпоряджатись цим майном;
- згідно Реєстру морських портів, розміщеному на офіційному сайті ДП «АМПУ» (за посиланням: https://www.uspa.gov.ua/reyestr-po) портовими операторами, що здійснюють свою діяльність із використанням причалів за №№ 5-6 є ТОВ «Трайгон-Експорт»;
- позивач не навів жодного доводу та норми законодавства на підставі чого порушено право ДП «МТП «Чорноморськ» стосовно доступу його до причалів №№ 5, 6, відтак права ДП «МТП «Чорноморськ» не порушені, що є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору.
Позиція відповідача-2
У відзиві на позов відповідач-2 заперечив проти задоволення позовних вимог посилаючись на наступні обставини:
-тлумачення позивачем поняття «портовий оператор» не відповідає змісту цієї норми. Відповідач-2 вказує на те, що статус «портового оператора» не пов'язується законодавцем із обов'язковою наявністю у відповідного суб'єкта господарювання у користуванні морського терміналу, оскільки договір доступу до причалу, що перебуває в господарському віданні ДП «Адміністрація морських портів України», розглядається ним самостійною підставою для внесення відповідних даних до Реєстру морських портів України, яка визначена альтернативою договору на експлуатацію морського терміналу;
- наведене у п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» визначення «портового оператора» передбачає, що ним, зокрема, є суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, а не має у користуванні термінал, як зазначає позивач, що також не є тотожнім;
- укладаючи договір про забезпечення доступу портового оператора до причалу, Адміністрація морських портів України не може та не повинна перевіряти відповідність суб'єкта господарювання всім ознакам, згаданим у п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України», оскільки окремі з них неможливо мати до укладення цього договору, а інші за своїм предметом не мають відношення до сфери регулювання договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу;
- ТОВ «ТРАЙГОН ЕКСПОРТ» включений до відомостей про портових операторів, які здійснюють свою діяльність у морських портах України, що є складовою Реєстру морських портів України, що підтверджується відповідною інформацією, розміщеною на офіційному сайті ДП «АМПУ».
- законодавство не ставить набуття статусу портового оператора у залежність від обов'язкової наявності у суб'єкта господарювання прав на експлуатацію морського терміналу, ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» експлуатує морський термінал у порту Чорноморськ;
- позивачем безпідставно не враховано, що відповідач ДП «АМПУ» є таким же державним підприємством, якому на праві господарського відання належать стратегічні об'єкти портової інфраструктури у вигляді причалів №№ 5, 6, та він нарівні з позивачем наділений всіма переліченими правами та гарантіями щодо використання закріпленого за ним майна на власний розсуд;
- посилання позивача на те, що оскаржуваний договір не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, не відповідає дійсності, оскільки відповідач-2 у дійсності користувався послугами ДП «АМПУ» та здійснював вантажні операції та сплачував плату за споживання таких послуг;
- у позовній заяві не наведено жодного правового обґрунтування щодо підстав для усунення перешкод у здійсненні ДП «МТП «Чорноморськ» права володіння і користування майном у вигляді складських площ в тилах причалів №№ 5, 6 у такий спосіб;
- з наведеного у позові обґрунтування неможливо визначити, у чому саме вбачаються такі перешкоди з боку відповідачів та яким чином взагалі відповідачі мають забезпечити ДП «МТП «Чорноморськ» безперешкодне ведення ним як портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт на причалах №№ 5-6 та складських площах в тилах причалів із використанням власного перевантажувального обладнання;
- вимоги позивача про заборону (зупинення) діяльності ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» в частині користування складськими площами ДП «МТП «Чорноморськ» в тилах причалів №№ 5,6 порту Чорноморськ, яка унеможливлює ДП «МТП «Чорноморськ» безперешкодне проведення вантажно розвантажувальних робіт та користування нерухомим та рухомим майном є необґрунтованими в силу особливостей реалізації прав на об'єкти портової інфраструктури у відповідності до Закону України «Про морські порти України», а також функціонального призначення частини належного позивачеві об'єкта як єдиного можливого під'їзного шляху до причалів №№ 5,6 порту Чорноморськ, що надає йому характеру об'єкта портової інфраструктури загального користування;
- позивачем не визначено, у чому саме полягає перешкоджання йому у здійсненні господарської діяльності та користуванні рухомим та нерухомим майном, адже експлуатація належного йому майна з боку відповідача ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» передбачає лише короткостроковий проїзд обмеженою територією на дистанції близько 130 м, що жодним чином не впливає на здатність позивача провадити свою господарську діяльність та користуватися власним майном.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Державне підприємство «Морський торговельний порт «Чорноморськ» (надалі - позивач) є державним унітарним підприємством і діє як комерційне підприємство, що засноване на державній власності та належить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (п. 1.1. Статуту).
Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 Статуту ДП «МТП «Чорноморськ» утворено з метою одержання прибутку від здійснення господарською діяльності. Чіткою ціллю діяльності є провадження ринкової діяльності. Для досягнення мети діяльності Підприємство забезпечує і здійснює експлуатацію об'єктів портової інфраструктури; організацію і надання послуг із здійснення вантажних операцій з вантажами, що перевозяться водним, залізничним і автомобільним видами транспорту; проведення вантажно-розвантажувальних робіт; обслуговування та зберігання вантажів; обслуговування суден; іншу діяльність, яка не суперечить законодавству України.
Майно Підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання (п. 4.1. Статуту).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ДП «МТП «Чорноморськ» володіє об'єктами портової інфраструктури - рухомими та нерухомими об'єктами, що забезпечують його діяльність, зокрема, зерновим морським терміналом, розташованим за адресами: м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська. № 12, інв. № 1858; м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, № 14-А, інв. № 94421 та який межує з причалами №№ 3-6 порту Чорноморськ.
21.05.2024 між Державним підприємством «Морський торговельний порт «Чорноморськ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» укладено договір про організацію та забезпечення експлуатації об'єктів портової інфраструктури № 55/д, згідно умов якого позивач надавав послуги з організації та забезпечення експлуатації об'єктів портової інфраструктури - відкритих складських площ зернового морського терміналу ДП «МТП «Чорноморськ» в тилах причалів №№ 5, 6 порту Чорноморськ, що використовувались при виконанні відповідачем-2, як портовим оператором, розвантажувально-навантажувальних робіт з відстоєм транспортних засобів з/на судна силами та засобами відповідача-2, а відповідач-2 зобов'язувався оплатити надані йому позивачем послуги в погодженому цим договором порядку.
Листом № 01-30/09/24 від 30.09.2024 ТОВ «Трайгон-Експорт» повідомило ДП «МТП «Чорноморськ» про розірвання договору № 55/д в односторонньому порядку на умовах п. 7.2. договору.
Позивач посилаючись на листи № 01-30/09/24 від 30.09.2024, № 01-07/10/24 від 07.10.2024, № 01-16/10/24 від 16.10.2024, вважає, що відповідач-2 вимагав від ДП «МТП «Чорноморськ» умов взаємодії, які порушують права позивача як власника морського терміналу, а тому такі дії відповідача-2 є втручанням в господарську діяльність позивача, перешкоджанням у володінні, користуванні та розпорядженні належним йому майном.
У подальшому 28.03.2024 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» (надалі - Адміністрація, відповідач-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» (надалі - Портовий оператор, відповідач-2) укладено договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) (надалі - договір), за умовами якого Адміністрація зобов'язується забезпечити доступ Портового оператора до причалу(ів) №(№) 5-6 Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (надалі - Послуга), що перебуває у господарському віданні Адміністрації для проведення Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт, а Портовий оператор зобов'язується сплатити Адміністрації плату за послуги.
Послуга надається з метою забезпечення виконання Портовим оператором вантажно-розвантажувальних робіт та надання послуг із використанням причалу(ів) у межах, визначених у паспорті споруди, а саме довжини та ширини конструкції (конструктивної ширини) споруди (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2. договору, технічні та конструктивні характеристики, довжина причалу, ширина конструкції (конструктивна ширина), цільове призначення, режим та умови експлуатації причалу(ів) зазначено у Паспорті гідротехнічної споруди (причалу) та Довіднику допустимих навантажень на причали, викопіювання з яких наведені у Додатках 1 (Паспорт) та 2 (Довідник) до цього договору.
Адміністрація зобов'язана, зокрема не перешкоджати Портовому оператору у доступі до Причалу(ів), зазначених в п. 1.1 цього договору; не втручатися у господарську діяльність Портового оператора, якщо останній дотримується встановленого режиму та умов експлуатації, утримання та збереження у відповідному технічному стані причалу(ів) та інших умов, передбачених цим договором; складати у двох примірниках Акт наданих послуг та рахунок за надані послуги за державними регульованими тарифами, на підставі наданої Портовим оператором інформації за формою, наведеною у Додатку 3 до цього договору, з урахуванням пунктів 3.2., 3.3. цього договору (пункти 2.1.1-2.1.3 договору).
Водночас, Портовий оператор зобов'язаний, зокрема забезпечити планування та складання графіку обробки суден відповідно до зводу звичаїв морського порту Чорноморськ; користуватися послугою доступу до Причалу(ів) на умовах, встановлених даним договором та чинним законодавством України; експлуатувати (використовувати) причал(и) за його (їх) функціональним призначенням, відповідно до встановлених режиму та умов експлуатації, із вжиттям заходів щодо збереження причалу(ів) в технічно справному стані та для забезпечення надійного, безпечного та працездатного стану причалу(ів) в процесі його (їх) експлуатації (використання). Режим та умови експлуатації причалу(ів) є обов'язковим до виконання Портовим оператором, а також підприємствами, організаціями та установами, господарська діяльність яких може впливати на безпечну експлуатацію причалу(ів); здійснювати оплату наданої Адміністрацією послуги в порядку та на умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України (пункти 2.3.1. - 2.3.3., 2.3.15 договору).
Сторони п. 3.1 договору погодили, що нарахування плати за послуги із забезпечення доступу Портового оператора до Причалу(ів), що перебуває(ють) у господарському віданні Адміністрації, здійснюється за тарифами відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 18.12.2015 № 541 «Про затвердження Тарифів на послуги із забезпечення доступу портового оператора до причалу, що перебуває у господарському віданні адміністрації морських портів України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 22.12.2015 за № 1608/28053. Для формування рахунку та акту наданих послуг за підсумками календарного періоду (місяця) Портовий оператор надає до Адміністрації у перший робочий день місяця, наступного за звітним, інформацію та документи, передбачені Додатком 3 до цього договору, в паперовому/електронному вигляді. Формування рахунку та акту наданих послуг здійснюється на останню дату календарного періоду (місяця) протягом 6-ти робочих днів місяця наступного за звітним.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання обох сторін і діє протягом 3 (трьох) років з дати його підписання. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору за 30 календарних днів до закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору (п. 7.1. договору).
25.03.2025 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, якою сторони дійшли згоди припинити дію договору, що має наслідком припинення зобов'язань сторін, які виникли на підставі договору.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що спірний договір суперечить приписам Закону України «Про морські порти України», оскільки ТОВ «Трайгон-Експорт» на момент укладення договору не відповідав жодному критерію поняття «портовий оператор», які визначені Законом, з урахуванням того, що ТОВ «Трайгон-Експорт» не здійснював експлуатацію морського терміналу; до складу № 9, що знаходиться за адресою: м. Чорноморськ, вул. Центральна 8-Б відповідач-2 не має жодного відношення; склад № 9 не є морським терміналом в розумінні Закону України «Про морські порти України».
За доводами позивача, в Реєстрі морських портів, розміщеному на офіційному сайті ДП «АМПУ», відсутня інформація про те, що ТОВ «Трайгон-Експорт» є портовим оператором.
Також позивач посилався на те, що єдиною фізичною можливістю потрапляння до причалів №№ 5,6 порту Чорноморськ техніки, транспорту, вантажу є використання для складських площ зернового морського терміналу, належного ДП «МТП «Чорноморськ», що знаходиться в тилах причалів №№ 5-6, а тому з укладенням спірного договору позивач в силу приписів ч. 3 ст. 18 Закону України «Про морські порти України» був змушений надати свої складські площі у використання ТОВ «Трайгон-Експорт», що призвело до обмеження права ДП «МТП Чорноморськ» розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд.
Отже, оскільки договір про забезпечення доступу Портового оператора до причалу(ів) № 17-П-АМПУ-24 від 28.03.2024, укладений між відповідачами, суперечить ст. 203 Цивільного кодексу України, Закону України «Про морські порти України», Правилам надання послуг в морських портах України, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України № 348 від 05.06.2013, та порушує права та законні інтереси позивача як власника морського терміналу, позивач звернувся до суду з позовом про:
1. усунення перешкод Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» у здійсненні ним права володіння і користування майном: складськими площами в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ, а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12 як володільцю морських терміналів, єдиних майнових комплексів, що включають в себе технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури, є портовим оператором з доступом до причалів №№ 1 - 22, 26 - 29 морського порту Чорноморськ на підставі Договору № 199-П-АМПУ-17 від 29.12.2017 року про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів), укладеному між ДП «МТП «Чорноморськ» та ДП «Адміністрація морських портів України»
- шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт", Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" забезпечити Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» безперешкодне проведення ним, як портовим оператором, вантажно-розвантажувальних робіт на причалі(ах) №(№) 5-6 та складських площах в тилах цих причалів із використанням перевантажувального обладнання, що йому належить.
- шляхом заборони (зупинення) діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Трайгон-Експорт" в частині користування складськими площами ДП «МТП «Чорноморськ» в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ, а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12, яка унеможливлює Державному підприємству «Морський торговельний порт «Чорноморськ» безперешкодне проведення вантажно-розвантажувальних робіт та користування нерухомим та рухомим майном;
2. визнання договору № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів) від 28.03.2024, укладеного між ДП «АМПУ» та ТОВ «Трайгон-Експорт», недійсним.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно частини третьої статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.
У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, саме позивачем при зверненні до суду з вимогами про визнання договору недійсним повинно бути доведено наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на те, що ДП «АМПУ» не мало право укладати спірний договір із ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ», оскільки відповідач-2 не відповідає критеріям портового оператора, враховуючи, що для набуття статусу портовий оператор відповідно до положень Закону України «Про морські порти України» відповідач-2 повинен здійснювати експлуатацію морського терміналу.
Закон України «Про морські порти України» регулює правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» морський порт - визначені межами територія та акваторія, обладнані для обслуговування суден і пасажирів, проведення вантажних, транспортних та експедиційних робіт, а також інших пов'язаних з цим видів господарської діяльності; морський термінал - розташований у межах морського порту єдиний майновий комплекс, що включає технологічно пов'язані об'єкти портової інфраструктури, у тому числі причали, підйомно-транспортне та інше устаткування, які забезпечують навантаження-розвантаження та зберігання вантажів, безпечну стоянку та обслуговування суден і пасажирів; об'єкти портової інфраструктури - рухомі та нерухомі об'єкти, що забезпечують функціонування морського порту, у тому числі акваторія, гідротехнічні споруди, доки, буксири, криголами та інші судна портового флоту, засоби навігаційного обладнання та інші об'єкти навігаційно-гідрографічного забезпечення морських шляхів, системи управління рухом суден, інформаційні системи, перевантажувальне обладнання, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи, лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інші засоби, обладнання, інженерні комунікації, розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, надання послуг, забезпечення державного нагляду (контролю) в морському порту; об'єкти портової інфраструктури загального користування - акваторія, залізничні та автомобільні під'їзні шляхи (до першого розгалуження за межами території порту), лінії зв'язку, засоби тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерні комунікації, інші об'єкти, що забезпечують діяльність двох і більше суб'єктів господарювання у морському порту.
Згідно п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України» портовий оператор (стивідорна компанія) - суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію морського терміналу, проводить вантажно-розвантажувальні роботи, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден і пасажирів, а також інші пов'язані з цим види господарської діяльності.
Суд погоджується із доводами відповідача-2, що наявність у користуванні особи морського терміналу не є обов'язковою кваліфікаційною вимогою до портових операторів, з огляду на наступне.
Так, частиною 4 статті 12 «Організація роботи в морському порту під час виникнення надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру» Закону України «Про морські порти України» передбачено, що порядок взаємодії адміністрації морських портів України та суб'єктів господарювання, що провадять свою діяльність у морському порту, запобігання та ліквідації аварій на території та в акваторії морського порту встановлюється адміністрацією морських портів України за погодженням з капітаном морського порту та власниками (користувачами) морських терміналів і портовими операторами.
Частиною 5 статті 12 Закону України «Про морські порти України» визначено, що в разі потреби центральні та місцеві органи виконавчої влади у порядку і на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, надають адміністрації морських портів України, власникам морських терміналів, портовим операторам необхідну допомогу у ліквідації наслідків стихійного лиха, аварій і катастроф, а також у запобіганні можливим протизаконним і несанкціонованим втручанням у портову діяльність, які створюють загрозу життю або здоров'ю людей, безпечному мореплавству, експлуатації транспортних засобів у морському порту і схоронності вантажів.
Частиною 6 статті 12 Закону України «Про морські порти України» встановлено, якщо внаслідок виникнення надзвичайної ситуації у морському порту або морському терміналі накопичилася така кількість нерозвантажених транспортних засобів, яка унеможливлює подальшу нормальну роботу морського порту або морського терміналу, адміністрація морських портів України за погодженням з власниками (користувачами) морських терміналів і портовими операторами має право запровадити тимчасові обмеження на ввезення до окремих об'єктів (місць) на території морського порту або морського терміналу певних видів вантажів певними видами транспорту до нормалізації роботи в морському порту.
Отже, зі системного аналізу норм Закону України «Про морські порти України» вбачається, що законодавець не пов'язує статус портового оператора безпосередньо з правом власності (користування) морськими терміналами.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі № 915/868/18.
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» здійснює господарську діяльність у порту Чорноморськ, що підтверджується документами на придбання обладнання, використання портової інфраструктури порту та інші послуги, необхідні для здійснення діяльності портового оператора, зокрема, придбання вантажних кранових комплексів на підставі договору від 23.08.2023 року № RCZ-230823-TEX; придбання радіального телескопічного конвейеру Telestack 36х140 на підставі договору від 02.08.2024 № 0020824AGR та запасних частин до нього на підставі договору від 09.08.2024 № TLS-090824-TEX; придбання NIR аналізатору IAS 5100 на підставі договору від 15.07.2024 року № ANP-090724-TAG; отримання від виконавця проекту «Економічна підтримка України», який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), розвантажувача вагонів мобільного PBM-180E на підставі акта приймання-передачі від 08.05.2024 № 1 та мобільного зернонавантажувача на підставі акта приймання-передачі від 17.10.2024 року № 2; придбання ківшу для сипучих матеріалів на підставі договору від 07.02.2024 року № TPS-070224-TEX; придбання послуг підіймально-перевантажувальної техніки на підставі договору від 20.06.2024 № TPC-200624-TEX; договір від 18.03.2024 № TAG-180324-ТЕХ; договір від 08.05.2024 № 61-Пі-ЧФ-24; договір від 18.10.2024 № 103-Пд-Чф-24; договір від 20.03.2024 № 38-Пп-Чф-24; договір від 24.10.2024 № 6-І-ЧФ-24; договір від 03.06.2024 № 03/06/24-ТП; договір від 29.05.2024 № TEU-290524-TEX.
Також відповідачем-2 до матеріалів справи надано рахунки на оплату та акти надання послуг, які здійснювались на виконання оскаржуваного договору № 17-П-АМПУ-24 від 28.03.2024.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено як наявність у відповідача-2 необхідної матеріально-технічної бази для здійснення господарської діяльності в порту Чорноморськ, так і вчинення дій відповідачами на виконання спірного договору № 17-П-АМПУ-24 від 28.03.2024, що спростовує доводи позивача про укладення договору без реального настання правових наслідків.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про морські порти України» реєстр морських портів України - електронна база даних з обліку морських портів, метою якої є забезпечення даними, необхідними для виконання завдань у сфері безпеки мореплавства, охорони навколишнього природного середовища, а також для здійснення державного нагляду (контролю). Ведення Реєстру морських портів України здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
До Реєстру морських портів України вносяться такі відомості: 1) реєстраційний номер морського порту; 2) назва морського порту та його місцезнаходження; 3) найменування та місцезнаходження адміністрації морського порту; 4) дата та підстава відкриття морського порту; 5) перелік послуг, що надаються на території морського порту; 6) перелік причалів та морських терміналів у межах морського порту; 7) перелік портових операторів та послуг, які вони надають; 8) основні технічні характеристики морського порту, у тому числі його можливості щодо перевантаження вантажів, обслуговування суден та/або пасажирів; 9) межі території та акваторії морського порту; 10) групи вантажів, що обробляються в морському порту; 11) вид та розмір водних транспортних засобів, що обслуговуються в морському порту; 12) навігаційний період; 13) підстави та дата виключення морського порту з Реєстру морських портів України; 14) інші відомості, визначені в порядку ведення Реєстру морських портів України.
Згідно Порядку ведення Реєстру морських портів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 № 496 адміністратор реєстру - державне підприємство "Адміністрація морських портів України", яке збирає, веде облік відомостей, вносить їх та зміни до них у Реєстр, а також забезпечує технічне та технологічне супроводження Реєстру, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі.
Відповідно до витягу з Реєстру морських портів України, копії якого надано до матеріалів справи відповідачами, ТОВ «ТРАЙГОН ЕКСПОРТ» включений до відомостей про портових операторів, який здійснює діяльність у порту Чорноморськ.
Таким чином, посилання позивача на те, що спірний договір суперечить приписам Закону України «Про морські порти України», оскільки ТОВ «Трайгон-Експорт» на момент укладення договору не відповідав жодному критерію поняття «портовий оператор», є недоведеними, безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 13.06.20218 у справі № 910/7263/17, оскільки у наведеній позивачем постанові відсутні висновки суду, що портовий оператор має одночасно відповідати всім ознакам, визначеним у п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про морські порти України», при цьому судом у справі № 910/7263/17 було взято до уваги, що відповідач у справі не здійснював жодної господарської діяльності в порту. Отже, встановлені фактичні обставини у справах № 910/7263/17 та № 910/13570/24 не є тотожними.
Таким чином, позивачем, в порядку приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України, не було доведено наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсним договору згідно статті 203, статті 215 Цивільного кодексу України.
Водночас, за змістом статті 215 Цивільного кодексу України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.
Цивільний кодекс України не містить визначення поняття "заінтересована особа", тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом. Тобто, звернувшись з позовом у даній справі, позивач повинен доводити не тільки наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а в першу чергу - обставин за якими спірні правочини, стороною яких він не є, порушують його законні права та/або інтереси.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 439/212/14-ц).
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Процесуально-правовий зміст захисту права, закріпленого у Господарському процесуальному кодексі України, полягає у тому, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (ст. 4 ГПК України).
Статтею 16 ЦК України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Як встановлено судом підставою для подання позову Державним підприємством «Морський торговельній порт «Чорноморськ» у справі є обставини вчинення відповідачами перешкод у здійсненні господарської діяльності позивачу, як володільцю майна (об'єктами портової інфраструктури), зокрема, зерновим морським терміналом, розташованим за адресами: м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська. № 12, інв. № 1858; м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, № 14-А, інв. № 94421 та який межує з причалами №№ 3-6 порту Чорноморськ, шляхом укладенням оскаржуваного договору.
Оцінюючи наявність порушення права позивача внаслідок укладення спірного договору, суд зазначає, що Державним підприємством «Морський торговельній порт «Чорноморськ» (яка не є стороною оскаржуваного правочину) не доведено того, що в результаті укладення договору № 17-П-АМПУ-24 від 28.03.2024 його права або охоронювані законом інтереси були порушені.
Як встановлено судом вище, 28.03.2024 між Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ» укладений спірний договір № 17-П-АМПУ-24 про забезпечення доступу Портового оператора до причалу (ів), відповідно до якого відповідач-1 зобов'язується забезпечити доступ відповідача-2 до причалу(ів) №(№) 5-6 Чорноморської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України», що перебуває у господарському віданні відповідача-1 для проведення відповідачем-2 вантажно-розвантажувальних робіт.
Так, Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» є державним унітарним підприємством і діє, як державне комерційне підприємство, створене відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 р. №133 «Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту» та входить до сфери управління Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (п. 1 Статуту ДП «АМПУ»).
Відповідно до п. 22 Статуту ДП «АМПУ» майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві повного господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, ДП «АМПУ» володіє, користується та розпоряджається закріпленим за ним майном відповідно до вимог, передбачених законодавством України та цим Статутом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2004 року № 467 затверджено Положення про Єдиний реєстр об'єктів державної власності.
Відповідачем-1 разом з відзивом на позов надано до матеріалів справи Витяги з реєстру об'єктів державної власності від 11.06.2015 серія ЕЕС № 787346 та від 11.06.2015 серія ЕЕС № 787344, видані Реєстраційною службою Іллічівського міського управління юстиції в Одеській області, з яких вбачається, що причал № 5 (інв. № 4576, реєстровий №38727770.6.РАЯИЮК0828, загальна площа 4774 кв.м.) та причал № 6 (інв. № 4577, реєстровий №38727770.6.РАЯИЮК0829, загальна площа 5436,2 кв.м.) знаходяться у користуванні відповідача-1 у справі - ДП «АМПУ» на праві господарського відання.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.06.2015 індексний номер 38935547 щодо причалу № 5, загальною площею 4774 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 272674851108) суб'єкт права: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», власник - Держава в особі Міністерства інфраструктури України.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 11.06.2015 індексний номер 38934666 щодо причалу № 6, загальною площею 5541 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 272750651108) суб'єкт права: Державне підприємство «Адміністрація морських портів України, власник - Держава в особі Міністерства інфраструктури України.
Як вбачається з відомостей Реєстру гідротехнічних споруд України, розміщеному на офіційному сайті ДП «АМПУ» за посиланням: https://www.uspa.gov.ua/reyestr-gts, міститься наступна інформація:
- по причалу № 5: Порядковий номер ГТС - UAILK004; дата призначення номера - 09.09.2013; власник (балансоутримувач) ГТС, документ, що підтверджує право власності, користування - Держава в особі Міністерства інфраструктури України (Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (Чорноморська філія), акт приймання-передачі майна від 13.06.2013, розподільчий баланс майна від 13.06.2013; найменування організації, що експлуатує ГТС, документ, що дає право на експлуатацію - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії; назва ГТС - Причал 5; місце розташування ГТС - Акваторія морського порту Чорноморськ;
- по причалу № 6: Порядковий номер ГТС - UAILK005; дата призначення номера - 09.09.2013; власник (балансоутримувач) ГТС, документ, що підтверджує право власності, користування - Держава в особі Міністерства інфраструктури України (Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" (Чорноморська філія), акт приймання-передачі майна від 13.06.2013, розподільчий баланс майна від 13.06.2013; найменування організації, що експлуатує ГТС, документ, що дає право на експлуатацію - ДП "Адміністрація морських портів України" в особі Чорноморської філії; назва ГТС - Причал 6; місце розташування ГТС - Акваторія морського порту Чорноморськ.
Отже, право власності на причали № 5 та № 6 належить Державі в особі Міністерства інфраструктури України, а право користування причалами № 5 та № 6 в порту Чорноморськ відповідачу-1 у справі - ДП «АМПУ» в особі Чорноморської філії ДП «АМПУ».
Враховуючи викладене, укладення спірного договору жодним чином не вплинуло на обсяг прав позивача, оскільки в позивача відсутні права власності (користування) причалами № 5 та № 6 в порту Чорноморськ.
Суд зазначає, що позивачем при зверненні до суду з вказаним позовом не наведено жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження порушеного права позивача з боку відповідачів шляхом укладення спірного договору.
Окрім того, позивачем заявлено вимоги про усунення перешкод позивачу у здійсненні ним права володіння і користування майном: складськими площами в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ, а саме складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1533857851108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 14-А та складським майданчиком з будівлями та спорудами, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1530428751108, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ (місто Іллічівськ) вулиця Сухолиманська, 12 шляхом зобов'язання відповідачів забезпечити позивачу безперешкодне проведення ним, як портовим оператором, вантажно-розвантажувальних робіт на причалі(ах) №(№) 5-6 та складських площах в тилах цих причалів із використанням перевантажувального обладнання, що йому належить та заборони (зупинення) діяльності ТОВ "Трайгон-Експорт" в частині користування складськими площами ДП «МТП «Чорноморськ» в тилах причалів №(№) 5-6 морського порту Чорноморськ.
Відповідно до частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 391 Цивільного кодексу України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Власник має право вимагати захисту свого права від особи, яка перешкоджає йому користуватися і розпоряджатися своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 904/1270/22.
Відповідно до положень статті 391 Цивільного кодексу України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.07.2023 у справі № 914/1770/21, від 07.06.2023 у справі № 904/1270/22 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17, від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18.
Судом встановлено, що в ДП «МТП «Чорноморськ» на праві господарського відання перебувають об'єкти портової інфраструктури, зокрема, зерновий морський термінал, розташований за адресами: м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська. № 12, інв. № 1858; м. Чорноморськ, вул. Сухолиманська, № 14-А, інв. № 94421, що межує з причалами №№ 3-6 порту Чорноморськ.
Водночас, підставою для подання позову позивач визначив вчинення відповідачами перешкод у здійсненні позивачем господарської діяльності шляхом укладенням оскаржуваного договору.
Як встановлено судом вище, причалами № 5 та № 6 в порту Чорноморськ належать на праві власності Державі в особі Міністерства інфраструктури України та на праві користування ДП «АМПУ» в особі Чорноморської філії ДП «АМПУ», відтак позивачем не доведено правових підстав обмеження ДП «АМПУ» щодо вільного розпорядження належним йому майном.
Суд відзначає, що задоволення судом позову в даному випадку можливе за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачами з урахуванням належності обраного способу судового захисту.
Отже, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність порушеного права, за захистом якого особа звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
З огляду на викладене та враховуючи, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні статей 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, порушення оскаржуваним договором його прав і законних інтересів, які підлягали би захисту у судовому порядку, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа "Серявін проти України", § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи вищенаведене, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Морський торговельній порт "Чорноморськ" до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАЙГОН-ЕКСПОРТ" про визнання недійсним договору та усунення перешкоди у здійсненні права володіння і користування майном.
Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано: 22.09.2025.
Суддя О.В. Гулевець