ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.09.2025Справа № 910/1523/25
За позовом Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ "АВТОСТРАДА"
про зобов'язання виконати умови договору та стягнення 20 884 814,09 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
Мороз О.Ю.
Представники:
від позивача - Гаркавенко І.Г.;
від відповідача - Кургаєв Д.М., Мартинюк Н.Р.
Акціонерне товариство "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - позивач, АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ") в особі регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - Філія) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ "АВТОСТРАДА" (далі - відповідач, ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА") з вимогами про зобов'язання ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" виконати умови Договору на виконання додаткових робіт від 01.06.2023 № ПЗ/ДН-6-2303 (далі - Договір) в повному обсязі та передати АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" виконані роботи; стягнути з ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" 20 884 814,09 грн, з яких:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 позовну заяву АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
18.02.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано позовну заяву №б/н від 17.02.2025 з усунутими недоліками.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.2025 позовну заяву АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі Філії прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1523/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 24.03.2025 о 10:40 год.
Суд прийняв до розгляду позовні вимоги, заявлені у позовній заяві №б/н від 17.02.2025, долученій до заяви про усунення недоліків, про зобов'язання ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" виконати умови Договору в повному обсязі, а саме виконати та передати АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" роботи, перелік яких наведено у таблиці (п. 1 прохальної частини позовної заяви №б/н від 17.02.2025), про стягнення з ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" на користь АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 20 884 814,09 грн.
12.03.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.03.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подання відповіді на відзив.
24.03.2025 до суду від позивача надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач зменшив розмір робіт, які він просить суд зобов'язати відповідача виконати та передати, а також зменшив розмір штрафних санкцій.
У підготовче засідання, призначене на 24.03.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
Суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву, поданий відповідачем.
Суд розглянув та задовольнив клопотання позивача про надання додаткового строку для подання відповіді на відзив. Суд протокольною ухвалою від 24.03.2025 продовжив позивачу строк для подання відповіді на відзив до 01.04.2025.
У підготовчому засіданні 24.03.2025 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.
Суд розглядає позовні вимоги у справі № 910/1523/25, викладені у заяві про зменшення розміру позовних вимог, сформованій позивачем в системі "Електронний суд" 24.03.2025, про зобов'язання ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" виконати умови Договору в повному обсязі, а саме виконати та передати АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" роботи, перелік яких наведено у таблиці (п. 1 прохальної частини заяви про зменшення розміру позовних вимог), про стягнення з ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" на користь АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 19 772 819,38 грн.
У підготовчому засіданні 24.03.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про продовження строку для подання заперечень на відповідь на відзив.
Суд розглянув та задовольнив усне клопотання відповідача про надання додаткового строку для подання заперечень на відповідь на відзив. Суд протокольною ухвалою від 24.03.2025 встановив відповідачу строк 10 днів з моменту отримання відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025 постановлено продовжити строк підготовчого провадження за ініціативою суду на тридцять днів, відкладено підготовче засідання у справі на 28.04.2025 о 10:20 год.
02.04.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
08.04.2025 та 09.04.2025 до суду від відповідача надійшли доповнення до відзиву однакового змісту.
15.04.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на доповнення до відзиву.
15.04.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
28.04.2025 до суду від відповідача надійшли заперечення на відповідь на доповнення до відзиву.
У підготовче засідання, призначене на 28.04.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
Суд долучив до матеріалів справи заяви по суті спору та процесуальних питань, подані учасниками справи.
У підготовчому засіданні 28.04.2025 представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи. Представник позивача заперечував проти задоволення вказаного клопотання.
У підготовчому засіданні 28.04.2025 судом оголошено перерву до 26.05.2025 о 11:20 год.
28.04.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
16.05.2025 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання для забезпечення можливості надання висновку експертизи.
19.05.2025 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо тверджень відповідача, викладених у заявах по суті справи.
23.05.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи, згідно якого просив суд призначити у справі № 910/1523/25 комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити перелік питань, наведених у даному клопотанні.
У підготовче засідання, призначене на 26.05.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні, призначеному на 26.05.2025, суд долучив до матеріалів справи заяви з процесуальних питань, подані учасниками справи.
У підготовчому засіданні 26.05.2025 представник відповідача подав клопотання про долучення доказу. Суд долучив дане клопотання до матеріалів справи та передав до відділу діловодства суду для реєстрації.
У підготовчому засіданні 26.05.2025 судом оголошено перерву до 09.06.2025 о 12:00 год.
У підготовче засідання, призначене на 09.06.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09.06.2025, представник позивача подав клопотання про оголошення перерви (відкладення розгляду), відповідно до якого просив суд оголосити перерву у підготовчому засіданні 09.06.2025 та відкласти розгляд клопотання відповідача про проведення експертизи, а також просив продовжити строк проведення підготовчого засідання у справі.
У підготовчому засіданні, призначеному на 09.06.2025, представник відповідача звернувся до суду із заявою, якою підтримав клопотання позивача про оголошення перерви в підготовчому засіданні та просив продовжити строк проведення підготовчого засідання.
У підготовчому засіданні 09.06.2025 суд долучив до матеріалів справи клопотання позивача та заяву відповідача та передав їх до відділу діловодства суду для реєстрації.
Суд відхилив клопотання позивача та відповідача про продовження строку підготовчого провадження, оскільки такий строк вже був продовжений ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2025.
У підготовчому засіданні 09.06.2025 судом оголошено перерву до 21.07.2025 о 10:00 год.
09.06.2025 до суду від позивача надійшли пояснення щодо клопотання відповідача про призначення експертизи та клопотання про приєднання доказу (рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9219/24).
09.06.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (висновку експертів № 001-Д01/25 за результатами проведення комплексної судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2025).
09.06.2025 до суду від ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" Акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" про стягнення з АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" на користь ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" 1 718 856,38 грн, у прохальній частині зустрічної позовної заяви заявлено клопотання про поновлення ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" строку для подачі зустрічного позову у справі 910/1523/25.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" про поновлення строку для подачі зустрічного позову у справі 910/1523/25, зустрічну позовну заяву ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" повернуто заявнику.
18.07.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у тому числі висновку експерта № 007-КВВ/25 за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 09.06.2025.
21.07.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
21.07.2025 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, у тому числі висновку експерта № 009-КВВ/25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 18.07.2025 разом із клопотанням про поновлення строку для подання доказів.
У підготовче засідання, призначене на 21.07.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
У підготовчому засіданні 21.07.2025 суд долучив до матеріалів справи заяви з процесуальних питань, подані учасниками справи.
У підготовчому засіданні 21.07.2025 представник відповідача підтримав два клопотання відповідача про долучення доказів разом із клопотанням про поновлення строку для подання доказів. Представник позивача залишив дані клопотання на розсуд суду.
Суд задовольнив клопотання відповідача про поновлення строку для подання доказів, поновив відповідачу строк на подання доказів та долучив до матеріалі справи докази, додані відповідачем до клопотань про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 21.07.2025 представник позивача підтримав клопотання позивача про долучення доказів. Представник відповідача заперечував проти задоволення даного клопотання у зв'язку з пропуском строку.
Представник позивача у підготовчому засіданні 21.07.2025 заявив усне клопотання про поновлення строку для подання клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Представник відповідача не заперечував проти задоволення даного клопотання позивача.
Суд задовольнив усне клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів, поновив позивачу строк на подання доказів та долучив до матеріалі справи докази, додані позивачем до клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 21.07.2025 представник відповідача повідомив суд про відмову відповідача від поданого 23.05.2025 клопотання про проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, у зв'язку із наданням відповідачем висновків експертиз.
У підготовчому засіданні 21.07.2025 судом оголошено перерву до 18.08.2025 о 10:40 год.
11.08.2025 до суду від позивача надійшли пояснення (заперечення) щодо висновків земельно-технічної та будівельно-технічних експертиз та клопотання про приєднання доказів разом із клопотанням про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.
18.08.2025 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
У підготовче засідання, призначене на 18.08.2025, з'явилися представники позивача та відповідача.
Суд задовольнив клопотання позивача про поновлення строку для подання доказів, поновив позивачу строк на подання доказів та долучив до матеріалі справи докази, подані позивачем.
Суд долучив до матеріалів справи додаткові пояснення, подані відповідачем.
У підготовчому засіданні, призначеному на 18.08.2025, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 ГПК України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 10.09.2025 о 09:40 год.
02.09.2025 до суду від позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження з метою забезпечення можливості приєднання до матеріалів справи доказів та заяви про зменшення позовних вимог.
У судове засідання, призначене на 10.09.2025, з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 10.09.2025 представник позивача підтримав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, подане ним до суду 02.09.2025.
Суд долучив до матеріалів справи дане клопотання разом із доданими до нього документами.
У судовому засіданні 10.09.2025 здійснювався розгляд клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.
Представник відповідача заперечив проти задоволення даного клопотання.
Клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження обгрунтоване тим, що до закриття підготовчого провадження, 15.08.2025 позивачем та відповідачем було підписано Акт №7 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 на суму 1 478 071,81 грн (далі - Акт № 7). Станом на 18.08.2025 (дату закриття підготовчого провадження), з урахуванням особливостей документообігу, представник позивача не був обізнаний про підписання Акту №7, а відтак був позбавлений можливості заявити про вказану обставину у підготовчому засіданні 18.08.2025. Водночас, внаслідок підписання сторонами Акту №7, вимоги позивача до відповідача за Договором підлягають зменшенню на відповідний обсяг робіт, який передано відповідачем та прийнято позивачем. За доводами позивача, повернення до стадії підготовчого провадження є необхідним для забезпечення можливості приєднання до матеріалів справи доказів (зокрема, Акту №7, порівняльної таблиці відомості робіт, розрахунків з урахуванням обсягів робіт, переданих відповідачем та прийнятих позивачем за Актом № 7), а також подання заяви про зменшення позовних вимог.
Отже, клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження подане позивачем у зв'язку з підписанням сторонами 15.08.2025 Акту №7 приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2025 на суму 1 478 071,81 грн.
Водночас, у наведеному Акті №7, підписаному уповноваженими представниками сторін Договору 15.08.2025, наявне зазначення такого змісту: "Роботи, що зазначені в акті №7 виконані в серпні 2023. Всі зауваження по даному акту було усунуто в січні 2024 після закінчення строку дії договору від 01.06.2023". Таке зазначення сторін підтверджує реальне виконання робіт, зазначених у Акті №7, не пізніше, ніж у січні 2024 (з урахуванням усунення всіх зауважень). З даним позовом до суду позивач звернувся 07.02.2025, а отже станом на час звернення з позовом до суду позивач був обізнаний про реальне виконання відповідачем робіт, зазначених у Акті №7.
За таких обставин, доводи позивача про те, що станом на 18.08.2025 представник позивача не був обізнаний про підписання Акту №7, суд оцінює критично, оскілки предметом заявленого позивачем позову (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с. 75-81 т. 2) є вимога позивача про зобов'язання відповідача виконати та передати позивачу роботи згідно визначеного перелік (обсягу), які, як стверджував позивач, не були виконані відповідачем до звернення ним з позовом до суду.
Суд звертає увагу, що фактично метою поданого позивачем клопотання є приєднання до матеріалів справи доказів та подання заяви про зменшення позовних вимог, що можливо до закінчення підготовчого засідання.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду, суд першої інстанції за наявності певних обставин може прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Верховним Судом у п. 30 постанови від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок: "…Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
Згідно приписів частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов'язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Дії позивача щодо подання клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, мотивованого підписанням сторонами 15.08.2025 Акту №7, не свідчать про належне та добросовісне ставлення позивача до стадії підготовчого провадження, що не відповідає засадам справедливого правосуддя.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши доводи позивача в обгрунтування поданого ним клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та додані до цього клопотання докази, суд дійшов висновку про відсутність у даній справі обставин для прийняття рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача.
У судовому засіданні 10.09.2025 здійснювався розгляд справи по суті. Суд розглядає вимоги позивача в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 75-81 т. 2).
Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
У судовому засіданні 10.09.2025 судом заслухане вступне слово позивача та відповідача.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
У судовому засіданні 10.09.2025 здійснювалось з'ясування обставини справи та дослідження доказів, після чого суд перейшов до судових дебатів, у яких представники позивача та відповідача виступили з промовою (заключним словом).
З дозволу суду представники сторін у судових дебатах обмінялись репліками.
Після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення рішення.
У судовому засіданні 10.09.2025 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення суду буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, та дослідивши в судовому засіданні докази, якими учасники справи обґрунтовували обставини справи, суд
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, якими можуть бути, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі.
Відповідно до ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" в особі регіональної філії "ПІВДЕННО-ЗАХІДНА ЗАЛІЗНИЦЯ" АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" (відповідач) з такими вимогами (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с. 75-81 т. 2):
1. Зобов'язати ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" виконати умови Договору на виконання додаткових робіт від 01.06.2023 № ПЗ/ДН-6-2303 в повному обсязі шляхом виконання зобов'язань, визначених пунктом 1.1 цього договору в обсязі, визначеному пунктом 1.2 цього договору, а саме виконати та передати АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" роботи, перелік яких наведено у таблиці, яка міститься у п. 1 прохальної частини заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 75-81 т. 2).
2. Стягнути з ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА" на користь АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" 19 772 819,38 грн, з яких:
- пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання робіт: 6 918 828,41 грн;
- штраф у розмірі 7 % вартості виконаних робіт з порушенням строку: 9 552 607,73 грн;
- пеня у розмірі 0,1% за кожен день прострочення зобов'язання виконати роботи: 2 754 555,21 грн;
- штраф у розмірі 7 % вартості невиконаних робіт: 546 828,03 грн.
Отже, у даній справі предметом пред'явленого позову є, зокрема, зобов'язання відповідача виконати умови Договору в повному обсязі, а саме виконати та передати позивачу роботи за Договором.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов'язку в натурі застосовується у зобов'язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов'язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що метою звернення з даним позовом є примус відповідача до дій, які він мав здійснити на виконання зобов'язань за Договором, і які, в свою чергу, зроблять можливим отримання позивачем того, на що він розраховував за наслідками належного виконання умов Договору.
Таким чином, право позивача вимагати від свого контрагента виконання конкретних невиконаних умов договору в натурі (в дійсності), прямо передбачено нормами чинного законодавства.
Позиція сторін.
Позивач у позовній заяві зазначив, що граничним строком завершення виконання усіх видів робіт згідно Договору на виконання додаткових робіт № ПЗ/ДН-6-2303 від 01.06.2023 та Додатку №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" є липень 2023 року, тоді як передбачені Договором роботи відповідач (підрядник) виконав частково та передав їх замовнику у вересні 2023 року.
Як стверджує позивач, відповідач порушив строки виконання робіт відповідно до умов Договору та Додатку №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" в частині тих робіт, які виконані та передані позивачу згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 (форма № КБ-3) та Актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 (форма № КБ-2в) від 14.09.2023 на загальну суму 136 465 824,72 грн.
Крім того, позивач (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, а.с. 75-81 т. 2) стверджує, що відповідачем не виконано роботи за Договором на загальну суму 7 811 829,00 грн, вартість виконання яких визначена позивачем відповідно до Додатку №1 "Договірна ціна" та Додатку №2 "Відомість обсягів робіт" до Договору.
Заяву про зменшення позовних вимог було подано позивачем у зв'язку з тим, що ним були виявлені роботи, які не могли бути виконані підрядником (відповідачем) через незавершеність споруди 3Л, та на які при поданні позову були нараховані штрафні санкції.
Найменування робіт згідно з Додатком №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" та порушення строків виконання робіт підрядником позивач зазначив у додатку №28 до позовної заяви (а.с. 96 т. 1).
Перелік невиконаних робіт та їх загальну вартість (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) позивач відобразив у Відомості обсягів невиконаних робіт (а.с. 83-96 т. 2), складеній на підставі Додатку №1 "Договірна ціна" та Додатку №2 "Відомість обсягів робіт" до Договору, з урахуванням фактично виконаних підрядником і прийнятих замовником робіт згідно з Довідкою за вересень 2023 (форма № КБ-3) та Актами за вересень 2023 (форма № КБ-2в) від 14.09.2023.
Позивач звертався до відповідача з претензією від 19.01.2024 № ДН-6-11/2 (а.с. 97-98 т. 1) про сплату пені у розмірі 199 091,12 грн за період з 31.12.2023 по 19.01.2024.
Листом від 25.01.2024 № 2/3 (а.с. 99 т. 1) відповідач повідомив позивача, що відповідь на претензію буде надана.
Проте, відповіді на претензію відповідач не надав, претензія задоволена не була.
За наведених обставин, враховуючи п. 11.4., 11.7. Договору позивач здійснив нарахування пені протягом усього періоду прострочення відповідачем виконання умов Договору, виходячи при цьому із строків виконання робіт, зазначених у Додатку №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" до Договору.
Згідно з Розрахунком суми штрафних санкцій щодо виконаних робіт з порушенням строку (а.с. 100 т. 1), позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення виконання робіт, що становить 6 918 828,41 грн, та штраф у розмірі 7 % вартості виконаних робіт з порушенням строку (понад 30 календарних днів), що становить 9 552 607,73 грн.
Згідно з Розрахунком суми штрафних санкцій щодо невиконаних робіт (а.с. 87 т. 2), позивач вважає, що відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення зобов'язання виконати роботи, що становить 2 754 555,21 грн, та штраф у розмірі 7 % вартості невиконаних робіт, що становить 546 828,03 грн.
Отже, оскільки відповідачем не виконано роботи за Договором на загальну суму 7 811 829,00 грн, позивач вважає, що наявні обґрунтовані правові підстави для зобов'язання відповідача виконати умови Договору в повному обсязі та для стягнення неустойки (пені та штрафу) за прострочення виконання робіт та за прострочення зобов'язання виконати роботи за Договором у загальній сумі 19 772 819,38 грн (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог).
Відповідач у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву частково визнав обставини, викладені у позові (факт укладення Договору №ПЗ/ДН-6-2303 від 01.06.2023, факт оплати позивачем виконаних робіт по цьому Договору на суму 136 465 824,72 грн), водночас зазначив, що відповідачем не визнаються такі обставини: порушення умов укладеного Договору; порушення строків виконання робіт за Договором; невиконання робіт на суму, визначену позивачем; існування грошового зобов'язання відповідача перед позивачем у вигляді суми штрафних санкцій.
Відповідач вважає твердження позивача про те, що граничним строком завершення виконання усіх видів робіт є липень 2023 року, такими, що не відповідають дійсності, оскільки відповідно до п. 3.7. Договору кінцевим строком виконання робіт за Договором є 31.12.2023. При цьому будь-які інші положення Договору, які передбачають інше зобов'язання відповідача щодо виконання робіт (п. 3.7), в інший строк або в частині дотримання Додатку №3 до Договору "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" - відсутні.
Договором визначено, що позивач за результатами отримання від відповідача акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В повинен вчинити лише дві дії, підписати та повернути один примірник акту підряднику, або надати вмотивовану відмову від підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В.
Позивачем до матеріалів позовної заяви не надано вмотивованої відмови від підписання акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за серпень 2023 року на суму 136 365 824,73 грн, а також позивачем не надано зауважень до акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за серпень 2023 року, як то було здійснено позивачем до акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за липень 2023 року.
Відповідач звертає увагу, що позивачу акт за формою КБ-2В на виконані роботи за липень 2023 вперше було надано 15.07.2023 року, що в будь-якому випадку знаходиться в межах строку, визначеного як Договором, так і Додатком №3 до Договору, що свідчить про своєчасність виконання робіт на суму 136 465 824,72 грн, а його підписання позивачем 14.09.2023 в редакції акту, що був наданий позивачеві в серпні 2023 року (після коригування зауважень) повинно розцінюватись критично.
Відповідач вважає, що відсутність будь-якої відмови чи зауважень щодо акту по формі КБ-2В за серпень 2023 року свідчить про допущення саме позивачем прострочення прийняття виконаних відповідачем робіт, які в будь-якому випадку були реально (фактично) виконані вчасно, а саме 14.07.2023.
Таким чином, як вважає відповідач, позовні вимоги про стягнення пені та штрафу за виконання робіт з порушенням строку є необгрунтованими, не доведеними, не грунтуються та не відповідають умовам Договору та нормам матеріального права, а тому не можуть бути задоволені.
Відповідач вказав, що вказана у Договорі санкція, яку застосовано позивачем для розрахунку неустойки може наступати та застосовуватись позивачем виключно у випадку порушення строку, визначеного п. 3.7. Договору. Натомість, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем саме строку, визначеного Додатком №3 до Договору, тоді як п. 11.4. Договору не містить в собі формулювання та відповідальності "за порушення строку, визначеного Додатком №3". Наведене, на думку відповідача, свідчить про відсутність обраних позивачем правових підстав для нарахування штрафних санкцій, та, відповідно, підстав для їх стягнення.
Відповідач стверджує, що ним частково виконані роботи, що не враховані позивачем, детальний об'єм таких робіт зазначено в додатку до відзиву. Такі роботи були фактично виконані вчасно та надані відповідачем разом із актом приймання виконаних робіт за формою КБ-2В №7 за жовтень 2023 року на суму 1 478 071,81 грн (а.с. 190-194 т. 1).
Відповідач зазначив, що невиконання робіт, про які зазначено позивачем у відомостях про обсяги невиконаних робіт, також зумовлено бездіяльністю (неможливістю) замовником (позивачем) виконати свої зобов'язання, передбачені Договором, в строк.
Так, під час виконання робіт за Договором відповідачем було встановлено відхилення від робочого проєкту, що потребували виконання додаткових робіт, які не були передбачені первинною проєктною документацією та умовами Договору.
Про факти, які перешкоджали виконанню умов Договору, відповідач неодноразово повідомляв позивача відповідними листами, та у зв'язку з цим, повідомляв про неможливість виконання робіт в повному обсязі.
Таким чином, з об'єктивних причин, викликаних невиконанням позивачем своїх зобов'язань за Договором, відповідач не мав можливості виконувати роботи до моменту отриманням від позивача відповіді (вказівок) щодо виконання робіт, не врахованих проєктною документацією і необхідності у зв'язку з цим проведення додаткових робіт, тому зобов'язання позивача щодо строків виконання робіт слід вважати відстроченим на час до отримання такої відповіді, а відтак, на думку відповідача, відсутні правові підстави стверджувати про прострочення відповідачем виконання робіт (визначених позивачем як невиконані), та відповідно про стягнення штрафних санкцій та зобов'язання відповідача виконати такі роботи.
Згідно доповнень до відзиву, відповідач також звернув увагу, що позивач фактично визначає відповідальність за невиконання відповідачем графіку, який містить в собі певний перелік (етапи робіт), при цьому з позовної заяви та доданих документів не вбачається, в яких саме обсягах та якої вартості роботи не було виконано відповідачем у строки, визначені в графіку. Оскільки, сам календарний графік не містить конкретного переліку робіт, про невиконання яких зазначає позивач у позовній заяві.
Позивач у відповіді на відзив та відповіді на доповнення до відзиву зазначив, що:
- не погоджується з твердженнями відповідача про те, що строком завершення виконання усіх видів робіт є 31.12.2023, оскільки Додатком №3 до Договору "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" сторони визначили інший строк виконання робіт - липень 2023 року, що не суперечить Договору;
- відповідач помилково стверджує, що ним було передано роботи у липні та серпні 2023;
- до актів, наданих відповідачем листом від 14.07.2023 № 2228 (а.с. 187 т. 1), відповідач вніс непідтверджені обсяги робіт на загальну суму 143 613 861,49, в подальшому відповідачем було зменшено обсяги робіт до 136 465 824, 72 грн, відтак різниця склала 7 148 036,76 грн;
- вчинення відповідачем дій, спрямованих на усунення недоліків, про які зазначено в листах позивача від 19.07.2023 №ДН-6-10/395 та від 01.09.2023 № ДН-6-11/03, (а.с. 250 т. 1 а.с. 207 т. 2) свідчить про згоду відповідача з наявними недоліками у наданих ним документах;
- листуванням між сторонами спростовується твердження відповідача про відсутність вмотивованої відмови позивача від підписання актів приймання-передачі виконаних робіт за липень, серпень 2023 відповідно до п. 9.4 Договору, та навпаки, підтверджується наявність недоліків у наданих актах та виконавчій документації, надання позивачем пропозицій щодо їх усунення;
- у відзиві на позовну заяву відповідач помилково стверджує, що позивач у разі відмови від підписання актів виконаних робіт зобов'язаний скласти акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) згідно п. 9.6. Договору. На думку позивача, пунктами 9.6, 9.7. Договору передбачено складання акту у разі виявлення недоліків (дефектів) саме у виконаних роботах, водночас складання такого акту у разі виявлення недоліків у наданих актах виконаних робіт та виконавчій документації - не передбачено;
- у спірних правовідносинах відповідач не надав позивачу належну документацію на підтвердження виконання робіт, що підтверджується листуванням між сторонами, що, в свою чергу, унеможливлювало для позивача розгляд питання про прийняття робіт та свідчить про те, що позивач діяв добросовісно, в межах Договору та законодавства;
- щодо тверджень відповідача про частково виконані ним роботи, які не враховані позивачем у наданих до суду відомостях, на суму 1 478 071,81 грн, позивач зазначив, що оскільки сторонами не підписувався акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2В №7 за жовтень 2023 року на суму 1 478 071,81 грн, то вказані роботи відповідачем не передано позивачу у порядку, визначеному Договором, відтак відсутні підстави вважати, що вказані роботи є виконаними. Позивач також зазначив, що відповідачем не було надано позивачу виконавчу документацію на виконані роботи на суму 1 478 071,81 грн, акти виконаних робіт та виконавча документація на суму 2 466 695,05 грн також не передавалася, а докази передачі відсутні;
- позивач вважає необґрунтованими твердження відповідача про неможливість виконання робіт, які позивач просить суд зобов'язати відповідача виконати;
- у межах спірних правовідносин відповідач не надав позивачу належну документацію на підтвердження виконання робіт, що в свою чергу унеможливлювало для позивача розгляд питання про прийняття робіт; разом з тим, відповідач не спростував неможливість виконання робіт, в т.ч. з урахуванням умов п. 5.6. Договору.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив та запереченнях на відповідь на доповнення до відзиву зазначив, що:
- аналіз умов укладеного між сторонами Договору призводить до висновку, що кінцевим строком для виконання робіт визначених договором є 31.12.2023;
- з огляду на правила тлумачення договору (ст. 213, 637 ЦК України), наміри сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, вбачається, що строком виконання робіт із самого початку сторони визначили 31.12.2023 (Договір укладено за наслідками здійснення закупівлі). З цього ж позивач виходив і при виконанні Договору, що вбачається із прийняття робіт позивачем після липня 2023 року, а також ініціювання позивачем внесення змін до Договору в частині зміни графіка фінансування робіт (Додаткова угода №2 від 18.08.2023 до Договору), та внесення у розділ Договору "Строк виконання робіт" зміни щодо осіб, уповноважених підписувати первинну документацію по Договору (Додаткова угода №3 від 07.09.2023 до Договору);
- оскільки проєкт відповідного договору про закупівлю завжди готується замовником закупівлі, а сам договір про закупівлю укладається на умовах, викладених у відповідному проєкті та тендерній документації, відповідач не мав вибору при укладенні Договору та подальших змін до нього, а відтак відповідно до концепції contra proferentem тлумачення змісту Договору повинно відбуватись проти інтересів позивача, як сторони, яка розробляла відповідні Договір та зміни до нього;
- твердження позивача про те, що зобов'язання виконати роботи, визначені Договором містять граничний строк завершення виконання усіх видів робіт, а саме липень 2023 року, на думку відповідача, не відповідають дійсності, не грунтується на нормах матеріального права та суперечать умовам укладеного Договору, а тому є лише власним суб'єктивним трактуванням позивачем положення Договору на свою користь;
- відповідач наголошує, що позивачеві було відомо про виконання будівельних робіт, які зазначені у актах приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2В №№1-6 за вересень 2023 року ще в липні 2023 року;
- посилання позивача на лист №ДН-6-10-10/395 від 19.07.2023 як на відмову від підписання акту про прийняття робіт чи на повернення такого акту спростовується самим змістом цього листа;
- на думку відповідача, позивач невірно трактує п. 9.6 Договору в частині складання дефектного акту, стверджуючи, що п. 9.6., 9.7. Договору передбачено складання акту у разі виявлення недоліків (дефектів) саме у виконаних роботах, водночас складання такого акту у разі виявлення недоліків у наданих актах виконаних робіт та виконавчій документації - не передбачено. Відповідач стверджує, що сторони у Договорі (п. 9.4., 9.6.) чітко визначили обставину, за якої настає складання "акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків", а саме "у випадку мотивованої письмової відмови замовника від підписання наданих йому актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3";
- відповідач наголошує, що вказана у Договорі санкція, яку застосовано позивачем для розрахунку неустойки, може наступати та застосовуватись виключно у випадку порушення строку, визначеного п. 3.7 Договору;
- за доводами відповідача, позивач не надав суду належні та допустимі докази на підтвердження позовних вимог, зокрема не доведено факту порушення умов Договору відповідачем, відповідно не доведено правової підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій, не доведено наявності підстави для зобов'язання відповідача виконати умови Договору.
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд установив наступне.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
01.06.2023 між Акціонерним товариством "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі - замовник, АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" (далі - підрядник) був укладений Договір № ПЗ/ДН-6-2303 на виконання додаткових робіт (далі - Договір) з додатками №№ 1-4 (а.с. 10-45 т. 1).
Додатком №1 до Договору "Договірна ціна на будівництво "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", що здійснюється в 2023 році" сторони визначили договірну ціну в розмірі 164 912,49193 тис. грн (далі - Додаток №1 або Додаток №1 "Договірна ціна").
Додатком №2 до Договору "Відомість обсягів робіт "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця" сторони визначили найменування робіт та витрат (далі - Додаток №2 або Додаток №2 "Відомість обсягів робіт").
Додатком №3 до Договору сторони узгодили Графік виконання додаткових робіт по об'єкту: "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця", згідно з яким роботи за Договором виконуються у червені та липні 2023 року (далі - Додаток №3 або Додаток №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту").
Додатком №4 до Договору сторони узгодили План фінансування додаткових робіт по об'єкту: "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця" (далі -Додаток №4 або Додаток №4 "План фінансування додаткових робіт по об'єкту").
У подальшому сторонами було укладено Додаткові угоди до Договору, а саме: Додаткова угода № 1 від 17.08.2023, Додаткова угода №2 від 18.08.2023, Додаткова угода № 3 від 07.09.2023 (далі відповідно - Додаткова угода №1, №2, №3) (а.с. 37-39 т. 1).
Додатковою угодою № 1 від 17.08.2023 сторони, у зв'язку зі зміною найменування підрядника, дійшли згоди по тексту Договору змінити назву підрядника з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-німецьке підприємство "Автострада" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРУПА КОМПАНІЙ "АВТОСТРАДА" (далі - ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА", відповідач).
Додатковою угодою №2 від 18.08.2023 сторони дійшли згоди викласти Додаток №4 "Календарний план фінансування додаткових робіт" у новій редакції.
Додатковою угодою № 3 від 07.09.2023 сторони дійшли згоди викласти пункт 3.4 Договору в новій редакції (щодо підписантів первинних документів).
Всі інші умови Договору залишились незмінними.
Відповідно до п. 1.1. Договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати додаткові роботи по об'єкту "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця" (далі - роботи).
Відповідно до п. 1.2. Договору, обсяг робіт визначається згідно Додатку №2 до Договору.
Відповідно до пп 1.4. Договору, склад і обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт без збільшення загальної вартості робіт у разі внесення змін до проєктно-кошторисної документації.
Відповідно до п. 2.1. Договору, договірна ціна становить 164 912 491, 93 грн разом з ПДВ.
Відповідно до п. 3.1. Договору, підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт протягом 5 робочих днів після одержання від замовника рознарядки, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання Робіт.
Відповідно до п. 3.6. Договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформлених актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, акту приймання-передачі закінчених робіт (акту приймання виконаних робіт) та при безумовному виконанні розділу 9 Договору.
У пункті 3.7. Договору встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи до 31.12.2023 року.
Відповідно до п. 4.3. Договору оплата виконується за фактично виконані роботи, з урахуванням вартості використаних матеріалів, що погоджуються замовником. Підрядник надає замовнику документи (накладні, рахунки та ін.), що підтверджують фактичну вартість матеріальних ресурсів - за 5 (п'ять) робочих днів до надання актів приймання виконаних робіт.
Згідно з п. 4.4. Договору акти прийманні виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3 оформлюються належним чином підрядником і надаються для підписання замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Замовник може повернути акти приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 підряднику без здійснення оплати в разі неналежного оформлення документів визначених законодавством (відсутності необхідних підтверджуючих документів, невідповідності виконаних розрахунків вимогам законодавства, підписів тощо) або надання їх у неповному обсязі.
Відповідно до п. 4.6. Договору, усі видатки замовника за цим Договором здійснюються виключно за рахунок бюджетних коштів, передбачених у Законі України від 24.02.2023 № 2953-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про державний бюджет на України на 2023 рік" за бюджетною програмою КПКВК 3101270 "Оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництво та реконструкція об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання залізничного транспорту державного сектору економіки" та згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 19.05.2023 № 517 "Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для оновлення рухомого складу для перевезення пасажирів, будівництва та реконструкції об'єктів інфраструктури суб'єктів господарювання державного сектору економіки".
Згідно з п. 5.6. Договору визначено, що підрядник зобов'язується перевірити комплектність проєктно-кошторисної документації та відповідність її установленим законодавством вимогам протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту її отримання. У разі виявлення невідповідності проєктно-кошторисної документації установленим вимогам, підрядник повідомляє про це замовника, у разі порушення встановленого цим пунктом строку на повідомлення про невідповідність проєктно-кошторисної документації, підрядник позбавляється можливості в подальшому посилатись на невідповідність проєктно-кошторисної документації як на причину порушення строків виконання робіт.
Відповідно до положень п. 9.1. Договору, приймання замовником робіт, виконаних підрядником, проводиться шляхом підписання уповноваженими представниками замовника і підрядника актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3.
Згідно із п. 9.2. Договору, акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, які складаються на підставі фактично виконаних робіт, надаються підрядником на розгляд замовнику із підтвердженням відповідними документами фактичних витрат підрядника в порядку, визначеному Національними стандартами України та законодавством України.
Відповідно до п. 9.4. Договору, замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання, перевіряє обґрунтованість наданих актів і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт, або в письмовій формі готує мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків і пропозицій щодо їх усунення.
Пунктом 9.6. Договору визначено, що у випадку мотивованої письмової відмови замовника від підписання наданих йому актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, сторонами складається акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Підрядник власними силами і за власний рахунок в строк, визначений замовником, повинен переробити неякісно виконані роботи для забезпечення їх належної якості і вдруге письмово повідомити замовника про готовність до передачі робіт замовнику.
Пунктом 9.7. Договору визначено, що роботами, виконаними з недоліками, вважаються роботи, виконані:
- неякісно, тобто з порушенням чинних в Україні будівельних норм та правил;
- з відхиленням від умов цього Договору;
- з використанням матеріальних ресурсів, що не відповідають чинним нормам або вимогам замовника, зазначеним в Договорі.
Пунктом 9.10. Договору визначено, що у разі несвоєчасного надання підрядником актів виконаних робіт КБ-2В та ненадання виконавчої документації, передбаченої умовами п 9.3. Договору, замовник набуває право не приймати та не оплачувати роботи за такими актами.
Відповідно до п. 10.1. Договору замовник зобов'язаний, зокрема: 10.1.2. Прийняти виконані роботи згідно актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 в порядку та на умовах, визначених цим Договором. 10.1.3. Надати підряднику фронт робіт, передати проєктно-кошторисну документацію та іншу документацію, передбачену цим Договором. 10.1.4. Негайно повідомляти підрядника про виявлені недоліки у виконаних роботах.
Приймання-передача закінчених робіт (об'єкта) здійснюється сторонами відповідно до загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 та інших нормативних актів та оформлюється актом приймання-передачі закінчених робіт (п. 9.11., 9.14.).
Відповідно до п. 10.3. Договору підрядник зобов'язаний, зокрема: 10.3.1. Виконати роботи у строки, встановлені Договором, у відповідності до проєктно-кошторисної документації. 10.3.10. Сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки у разі невиконання або неналежного виконання підрядником зобов'язань за Договором, якщо він не доведе, що порушення сталося не з його вини. 10.3.11. Передати замовнику у порядку передбаченому законодавством та Договором, закінчені роботи; 10.3.12. Інформувати замовника про хід виконання зобов'язань за Договором, та обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи необхідні для їх усунення.
Пунктом 11.1. Договору узгоджено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.
Згідно з п. 11.2. Договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань, підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірі, передбаченому законодавством України та цим Договором.
Відповідно до п. 11.4. Договору, у разі, якщо підрядник порушив строк виконання робіт, визначений у п. 3.7. Розділу 3 цього Договору, то підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% за кожен день такого прострочення, від вартості невиконаних та/або виконаних з порушенням строку виконання робіт, а якщо підрядник перевищив строк виконання робіт понад 30 календарних днів, останній додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаних та/або виконаних з порушенням строку виконання Робіт.
Відповідно до п. 11.11. Договору, сплата штрафних санкцій за невиконання або неналежне виконання зобов'язань не звільняє сторони від виконання зобов'язання в натурі.
Пунктом 11.7. Договору сторонами узгоджено, що нарахування пені проводиться протягом усього періоду прострочення, незалежно від його тривалості.
Відповідно до п. 16.1. Договору, цей Договір діє з дня його укладення до 31.12.2023 року. Закінчення строку дії цього Договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим Договором зобов'язань щодо виконання та оплати робіт, а також гарантійних зобов'язань на роботи, в межах строків, визначених умовами цього Договору.
Пунктом 20.1. Договору передбачено, зокрема, що зміни в Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін та оформлюються відповідною додатковою угодою до цього Договору.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору на виконання додаткових робіт від 01.06.2023 № ПЗ/ДН-6-2303, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором будівельного підряду, який є окремим видом договору підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 ЦК України).
До окремих договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 глави 61 ("Підряд"), положення параграфа 1 ("Загальні положення про підряд") застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями ЦК України про ці види договорів (ч. 4 ст. 837 ЦК України).
Частиною 1 статті 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч. 3 ст. 875 ЦК України).
Частиною 1 статті 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 ЦК України).
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами (ч. 4 ст. 882 ЦК України).
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).
Під виконанням зобов'язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов'язків, що є змістом зобов'язання.
Невиконання зобов'язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно з частиною 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частин 1, 2, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 552 ЦК України встановлено, що сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
Як встановлено судом, листом від 02.06.2023 № НГ-08/685 "Рознарядка щодо готовності до виконання робіт за Договором № ПЗ/ДН-6-2303 від 01.06.2023" (а.с. 40 т. 1) замовник (АТ "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ") повідомив підрядника (ТОВ "ГК "АВТОСТРАДА") про свою готовність на початок виконання підрядником робіт, визначених умовами Договору, починаючи з 01.06.2023.
Листом №2228 від 14.07.2023 (а.с. 187 т. 1) відповідач надав позивачу на розгляд та підписання відповідно умов Договору № ПЗ/ДН-6-2303 від 01.06.2023, Акт приймання виконаних робіт за липень 2023 року (форма КБ-2В) на суму 143 613 861,49 грн (а.с. 153-186 т. 1), відомість ресурсів, пакет виконавчої документації. Вказаний лист отримано позивачем 15.07.2023.
20.07.2023 позивачем було надано відповідачеві лист №ДН-6-10/395 від 19.07.2023 (а.с. 250 т. 1), відповідно до якого позивач надав наступні зауваження щодо Акту приймання виконаних робіт за липень 2023 року (форма КБ-2В): Кошторис 02-01-06/2-04-11-131 - виключити п.п. 169-173; Кошторис 02-01-06/2-04-11-131 - виключити п.п. 219-222; Кошторис 02-01-08 - об'єми відкоригувати згідно кошторису, що пройшов експертизу; Кошторис 02-01-013 - виключити перевезення п. 380 або в ціні матеріалу п. 381; Кошторис 02-01-014 - відкоригувати, при виконанні робіт відсутні матеріали.
Відповідно до п. 9.6. Договору визначено, що у випадку мотивованої письмової відмови замовника від підписання наданих йому актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3, сторонами складається акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів). Підрядник власними силами і за власний рахунок в строк, визначений замовником, повинен переробити неякісно виконані роботи для забезпечення їх належної якості і вдруге письмово повідомити замовника про готовність до передачі робіт замовнику.
Вищевказаний лист №ДН-6-10/395 від 19.07.2023 не є відмовою позивача від підписання Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за липень 2023 року, оскільки фактично не містить в собі такого твердження, а містить лише перелік наданих позивачем зауважень, при цьому порядок і строки усунення зазначених позивачем зауважень у листі не вказано. Передбачений п. 9.6. Договору Акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) щодо Акту приймання виконаних робіт за липень 2023 року (форма КБ-2В) сторонами не складався, що не заперечувалось позивачем.
Разом з цим, відповідачем взято до уваги зауваження, зазначені позивачем у листі №ДН-6-10/395 від 19.07.2023, та проведено відповідне коригування. За результатами коригування зауважень, відповідно до Акту приймання виконаних робіт за серпень 2023 (форма КБ-2В) відповідачем було виконано роботи на загальну суму 136 465 824,73 грн (а.с 195-229 т. 1).
Листом № 2230 від 14.08.2023 (а.с. 188 т. 1) відповідач надав позивачу на розгляд та підписання Акт приймання виконаних робіт за серпень 2023 (форма КБ-2В) суму 136 465 824,73 грн, відомість ресурсів до Договору та пакет виконавчої документації. Вказаний лист отримано позивачем 15.08.2023, про що свідчить відповідна відмітка про отримання.
Згідно з п. 9.4. Договору, замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання, перевіряє обґрунтованість наданих актів і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт, або в письмовій формі готує мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків і пропозицій щодо їх усунення.
Отже, Договором визначено, що позивач протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня отримання від відповідача акту повинен або підписати його в частині фактично виконаних обсягів робіт, або в письмовій формі надати мотивовану відмову від прийняття робіт з переліком недоліків і пропозицій щодо їх усунення
Позивачем до матеріалів позовної заяви не надано вмотивованої відмови від підписання Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за серпень 2023 року на суму 136 365 824,73 грн, а також позивачем не надано зауважень до акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за серпень 2023 року, як то було здійснено позивачем до Акту приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за липень 2023 року. Передбачений п. 9.6. Договору Акт про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів) щодо Акту приймання виконаних робіт за серпень 2023 року (форма КБ-2В) не складався, що не заперечувалось позивачем.
При цьому суд критично оцінює доводи позивача, який стверджував, що пунктами 9.6., 9.7. Договору передбачено складання акту в разі виявлення недоліків (дефектів) саме у виконаних роботах, водночас складання такого акту у разі виявлення недоліків у наданих актах виконаних робіт та виконавчій документації - не передбачено. Суд зауважує, що акі твердження позивача не відповідають фактичному змісту пунктів 9.6., 9.7. Договору.
Суд звертає увагу, що Акт за формою КБ-2В на виконані роботи за липень 2023 вперше було надано позивачу 15.07.2023, тобто роботи за цим актом було виконано відповідачем в межах строку, визначеного Додатком №3 до Договору "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" (з червня по липень 2023 року), а також з дотриманням п. 3.7 Договору (до 31.12.2023).
Як вбачається з матеріалів справи, як Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за липень 2023 року, так і відкоригований відповідачем Акт приймання виконаних робіт за формою КБ-2В за серпень 2023 року на суму 136 365 824,73 грн підписані в односторонньому порядку відповідачем (підрядником). Замовником (позивачем) дані акти не підписані.
Судом встановлено, що відповідно до Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 від 14.09.2023 (форма № КБ-3), підписаної сторонами, підрядником виконано роботи на загальну суму 136 465,82472 тис. грн з урахуванням ПДВ (а.с. 41 т. 1) (далі - Довідка за вересень 2023 від 14.09.2023).
Сторонами підписано Акти приймання виконаних будівельних робіт №№ 1-6 за вересень 2023 (форма № КБ-2в) на загальну суму 136 465 824,72 грн, з яких:
- Акт № 1 від 14.09.2025 на суму 74 591 511,23 грн;
- Акт № 2 від 14.09.2025 на суму 30 286 224,97 грн;
- Акт № 3 від 14.09.2025 на суму 15 910 711,67 грн;
- Акт № 4 від 14.09.2025 на суму 3 239 585,80 грн.;
- Акт № 5 від 14.09.2025 на суму 685 218,20 грн.;
- Акт № 6 від 14.09.2025 на суму 11 752 572,85 грн (а.с. 42-82 т. 1) (далі разом - Акти за вересень 2023 від 14.09.2023).
Замовником сплачено підряднику вартість виконаних будівельних робіт у розмірі 136 465 824,72 грн, що підтверджується відповідними платіжними інструкціями від 19.09.2023 (а.с. 83-88 т. 1).
Як встановлено судом, сторони не заперечують факт укладення Договору разом із Додатками №1, 2, 3, 4 до нього, а також укладення Додаткових угод №1, №2, №3 до Договору.
Сторони також не заперечують факт прийняття та оплати позивачем робіт, які виконані відповідачем за Договором згідно Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 від 14.09.2023 (форма № КБ-3) та Актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 (форма № КБ-2в) на загальну суму 136 465 824,72 грн.
Разом із цим, у позовної заяві позивач стверджує, що відповідачем порушено строки виконання робіт відповідно до умов Договору та Додатку №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" в частині тих робіт, які виконані та передані позивачу згідно підписаних сторонами Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 від 14.09.2023 та Актів приймання виконаних робіт №№ 1-6 за вересень 2023.
Позивач також стверджує, що відповідачем не виконано роботи за Договором на загальну суму 7 811 829,00 грн (в редакції заяви про зменшення розміру позовних вимог (а.с. 75-81 т. 2), вартість виконання яких визначена позивачем відповідно до Додатку №1 "Договірна ціна" та Додатку №2 "Відомість обсягів робіт" до Договору.
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені, штрафу) за порушення умов Договору щодо строків виконання робіт та зобов'язання відповідача виконати умови Договору в повному обсязі, а саме виконати та передати позивачу роботи за Договором.
Відтак встановленню при вирішення спору у даній справі підлягають обставини наявності або відсутності порушення відповідачем умов укладеного Договору в частині строків виконання робіт за Договором; виконання або невиконання відповідачем робіт, про які зазначає позивач; наявності або відсутності підстав для зобов'язання відповідача виконати роботи, про які зазначає позивач; наявності або відсутності підстав для застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення умов Договору.
Щодо строку виконання робіт за Договором.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Розділ 3 Договору встановлює строки виконання робіт.
Відповідно до п. 3.1. Договору, підрядник зобов'язаний приступити до виконання робіт протягом 5 робочих днів після одержання від замовника рознарядки, яка вважається дозволом на виконання робіт та є підтвердженням готовності замовника до приймання Робіт.
Пунктом 3.7. Договору встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи до 31.12.2023 року.
Аналіз умов Договору свідчить, що будь-які інші умови Договору, які передбачають зобов'язання відповідача щодо виконання робіт в інший строк, ніж встановлено пунктом 3.7 Договору, або ж визначають кінцевий строк виконання робіт з дотриманням Додатку №3 до Договору "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" - у Договорі відсутні.
Отже, кінцевим (граничним) строком виконання робіт за Договором є 31.12.2023.
Твердження позивача про те, що граничним строком завершення виконання усіх видів робіт згідно Договору та Додатку №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту" є липень 2023 року, суд відхиляє як безпідставні з огляду на таке.
Зі змісту поданих сторонами заяв по суті справи вбачається, що між сторонами у цьому спорі існує розбіжність щодо тлумачення умов Договору в частині строку виконання підрядних робіт.
Відповідно до статті 213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.
Застосування судами положень статей 213, 637 ЦК України у спорах про стягнення коштів (чи із іншими позовними вимогами) однак без звернення сторони спору у межах відповідної справи із вимогами про тлумачення умов договору, як окремою позовною вимогою, є усталеною судовою практикою, що підтверджується висновками з питань застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 922/4121/20, від 15.08.2023 у справі № 910/6870/21, від 29.03.2023 у справі № 910/13847/21.
У постанові від 29.03.2023 у справі № 910/13847/21 Верховний Суд зазначив, що "тлумачення" слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину. Відповідно до ч. 1 ст. 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до ст. 213 ЦК України.
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021у справі № 910/9525/19 зазначив, що у частинах 3, 4 ст. 213 ЦК визначаються загальні способи, що застосовуватимуться при тлумаченні, які втілюються в трьох рівнях тлумачення:
- перший рівень тлумачення здійснюється за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів;
- другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також з чого вони виходили при його виконанні;
- третім рівнем тлумачення (при безрезультативності перших двох) є врахування: а) мети правочину; б) змісту попередніх переговорів; в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніше в правовідносинах між собою); г) звичаїв ділового обороту; ґ) подальшої поведінки сторін; д) тексту типового договору; е) інших обставин, що мають істотне значення.
Як встановлено судом, відповідно до пункту 3.6. Договору датою закінчення робіт вважається дата їх прийняття замовником на підставі оформлених актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, акту приймання-передачі закінчених робіт (акту приймання виконаних робіт) та при безумовному виконанні розділу 9 Договору.
Додатком №3 до Договору сторони узгодили Графік виконання додаткових робіт по об'єкту: "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро (з підходами) в м. Києві на залізничній дільниці Київ-Московський - Дарниця".
Зі змісту Додатку №3 до Договору вбачається перелік робіт (етапів робіт) та графік їх виконання у період з червня по липень 2023 року.
При цьому пункт 3.6. Договору встановлює, що датою закінчення робіт є дата їх прийняття замовником на підставі оформлених актів приймання виконаних робіт за формою КБ-2В та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, акту приймання-передачі закінчених робіт (акту приймання виконаних робіт). Тобто фактично у п. 3.6 Договору йдеться про порядок визначення дати закінчення робіт (етапів робіт).
Наразі пункт 3.6 Договору, рівно як і Додаток №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту", не визначають кінцевого строку виконання всіх робіт за Договором, такий строк визначено саме пунктом 3.7 Договору.
Крім того, Договір було укладено у процесі здійснення публічної закупівлі Додаткові роботи по об'єкту "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця" UA-2023-06-05-011036-a. Відповідний факт не заперечується сторонами. Відповідно до Оголошення про проведення закупівлі (дата оприлюднення: 05 червня 2023), визначено, зокрема: Строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг: 31 грудня 2023 (інформація наявна у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДП "ПРОЗОРРО").
З огляду на зазначені вище правила тлумачення договору, з огляду на наміри сторін, які вони виражали при вчиненні спірного правочину, вбачається, що кінцевим (граничним) строком виконання робіт за Договором сторони визначили 31.12.2023 (п. 3.7. Договору). Подальша поведінка позивача при виконанні Договору також підтверджує узгоджений сторонами у п. 3.7 Договору строк виконання робіт до 31.12.2023, що вбачається із прийняття позивачем робіт і після липня 2023 року, а також ініціювання позивачем внесення змін до Договору в частині зміни графіка фінансування робіт, у зв'язку з чим сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору від 18.08.2023, а згідно Додаткової угоди № 3 до Договору від 07.09.2023 у розділ Договору "Строк виконання робіт" було внесено зміни щодо осіб, уповноважених підписувати первинну документацію по Договору.
Водночас судом враховано висновки Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18.04.2018 у справі № 753/11000/14-ц, згідно яких "у разі, якщо з'ясувати справжній зміст відповідної умови договору неможливо за допомогою загальних підходів до тлумачення змісту правочину, передбачених у частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України, слід застосовувати тлумачення contra proferentem"; "Contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав). Особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов'язаний з неясністю такої умови. При цьому це правило застосовується не тільки в тому випадку, коли сторона самостійно розробила відповідну умову, але й тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які "не були індивідуально узгоджені" (no individually negotiated), але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір "під переважним впливом однієї зі сторін" (under the diminant sinfluence ofthe party)".
Тобто contra proferentem має застосовуватися у разі, якщо є два різні тлумачення умови (чи умов) договору, а не дві відмінні редакції певної умови (умов) договору, з врахуванням того, що contra proferentem має на меті поставити сторону, яка припустила двозначність, в невигідне становище. Оскільки саме вона допустила таку двозначність.
Сontra proferentem спрямований на охорону обґрунтованих очікувань сторони, яка не мала вибору при укладенні договору (у тому числі при виборі мови і формулювань).
Сontra proferentem застосовується у тому випадку, коли очевидно, що лише одна сторона брала участь в процесі вибору відповідних формулювань чи формулюванні тих або інших умов в договорі чи навіть складала проект усього договору або навіть тоді, коли сторона скористалася стандартною умовою, що була розроблена третьою особою.
У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.
Як вбачається з положень законодавства про здійснення публічних закупівель, проєкт відповідного договору про закупівлю готується замовником закупівлі, а сам договір про закупівлю укладається на умовах, викладених у віповідному проєкті та тендерній документації.
Таким чином, оскільки відповідач не мав вибору при укладенні Договору та подальших змін до нього, то відповідно до концепції contra proferentem тлумачення змісту спірної умови Договору повинно здійснюватись на користь відповідача як контрагента позивача, який підготував проєкт договору.
Наведене у сукупності підтверджує необгрунтованість тверджень позивача про те, що граничним строком завершення виконання усіх видів робіт за Договором є липень 2023 року.
Суд відхиляє доводи позивача, що Додатком №3 до Договору сторони визначили інший строк виконання робіт - липень 2023 року.
Як встановлено судом, доказів зміни пункту 3.7 Договору, яким встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи до 31.12.2023 року, матеріали справи не містять.
Враховуючи, що кінцевим (граничним) строком виконання робіт за Договором є 31.12.2023, роботи, прийняті позивачем згідно підписаних сторонами Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 від 14.09.2023 (форма № КБ-3) та Актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 №№1-6 (форма № КБ-2в) на загальну суму 136 465 824,72 грн є такими, що виконані у строк, встановлений умовами Договору.
Згідно з п. 11.2. Договору сторони узгодили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань, підрядник сплачує замовнику штрафні санкції (штраф, пеня) у розмірі, передбаченому законодавством України та цим Договором.
Умовами пункту 11.4. Договору передбачено, що у разі, якщо підрядник порушив строк виконання робіт, визначений у п. 3.7. Розділу 3 цього Договору, то підрядник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% за кожен день такого прострочення, від вартості невиконаних та/або виконаних з порушенням строку виконання робіт, а якщо підрядник перевищив строк виконання робіт понад 30 календарних днів, останній додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% вартості невиконаних та/або виконаних з порушенням строку виконання Робіт.
Таким чином, положення п. 11.4. Договору відсилають до положень п. 3.7. Договору, яким встановлено, що підрядник зобов'язаний виконати роботи до 31.12.2023.
Тобто, вказана у Договорі санкція, яку застосовано позивачем при розрахунку штрафних санкцій, може застосовуватись виключно у випадку порушення строку виконання робіт, визначеного п. 3.7 Договору. Натомість в обгрунтування позовних вимог позивач фактично посилається на порушення відповідачем графіку виконання робіт, визначеного Додатком №3 "Графік виконання додаткових робіт по об'єкту", тоді як п. 11.4. Договору не містить такої умови для сплати підрядником замовнику пені та штрафу.
Як встановлено судом, позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами порушення відповідачем строку виконання робіт, визначеного у п. 3.7. Договору, при виконанні робіт згідно підписаних сторонами Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2023 від 14.09.2023 (форма № КБ-3) та Актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2023 №№1-6 (форма № КБ-2в) на загальну суму 136 465 824,72 грн.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, настають лише у разі у разі порушення зобов'язання.
З огляду на наведене, відсутні підстави для стягнення з відповідача пені у сумі 6 918 828,41 грн та штрафу у сумі 9 552 607,73 грн, які нараховані позивачем відповідно до п. 11.4. Договору у зв'язку з простроченням відповідачем виконання робіт за Договором на загальну суму 136 465 824,72 грн, оскільки позивачем не доведено суду, що відповідач порушив строк виконання таких робіт, визначений у п. 3.7. Розділу 3 цього Договору.
Щодо робіт на загальну суму 7 811 829,00 грн, які позивач зазначає як невиконані відповідачем за Договором.
Такі невиконані роботи наведено позивачем у Відомості обсягів невиконаних робіт (додаток до заяви про зменшення позовних вимог, а.с. 83-86 т. 2), яка складається із наступних видів робіт:
- Локальний кошторис №02-01-11** на дощову каналізацію. Автомобільна дорога.
Розділ 2. Влаштування дощоприймальних колодязів - виконані частково п. 1-3, 5-8, не виконано п. 4;
- Локальний кошторис №02-01-012** на водоскиди. Автодорожня розв'язка Дніпровською набережною. Споруди №№ 4Л-6Л.
Розділ 1. Водоскиди - не виконано;
Розділ 2. Дощовий колодязь ДК - не виконано.
- Локальний кошторис №02-01-13*** на перевлаштування оглядових колодязів.
Розділ 1. Перевлаштування оглядових колодязів на водопропускних колекторах - п. 44 виконано частково, не виконано п. 45, 46;
Розділ 2. Земляні роботи - не виконано;
Розділ 3. Влаштування оглядових колодязів - п. 60 виконано частково, п. 61-72 не виконано;
Розділ 4. Влаштування монолітної частини оглядового колодязя - не виконано;
- Локальний кошторис № 02-01-14*** на зовнішнє освітлення.
Розділ 1. Демонтаж існуючої ділянки мережі з/освітлення на Дніпровській набережній - виконано частково;
Розділ 2. Демонтаж існуючої ділянки мережі з/освітлення на вул. Причальна - п. 81-83 виконано частково, не виконано п. 84-86;
Розділ 3. Улаштування мережі з/освітлення заїздів/з'їздів з Дарницького мосту на вул. Дніпровська набережна - п. 96, 103, 104, 109, 110, виконано частково, не виконано п. 87-95, 97-102, 105-108, 111-112;
Розділ 4. Улаштування мережі зовнішнього освітлення під естакадами - виконано частково;
Розділ 5. Улаштування трубного переходу методом горизонтального направленого буріння (L=28м) через вул. Петра Радзіня - не виконано.
Розділ 6. Перевлаштування ділянки мережі з/освітлення на Дніпровській набережній - п. 129, 132 виконано частково, не виконано п. 128, 130, 131, 133-142;
Розділ 7. Перевлаштування ділянки мережі з/освітлення вул. Причальна - не виконано;
- Локальний кошторис 02-01-15*** організація дорожнього руху на з'їздах Дніпровської набережної.
Розділ 4. Влаштування дорожньої розмітки - не виконано в повному обсязі;
- Локальний кошторис №02-01-17 на фарбування підпірної стінки Споруда №7Л,8Л,9Л.
Розділ 1. Фарбування підпірної стінки №7Л - не виконано.
Суд звертає увагу, що у вищезазначеній Відомості обсягів невиконаних робіт позивач визначає лише загальну вартість не виконаних робіт за відповідним локальним кошторисом, тоді як вартість окремих видів робіт, які входять до того чи іншого розділу у відповідному локальному кошторисі - позивач не визначив, що, у будь-якому разі позбавляє обгрунтованості твердження позивача про невиконання відповідачем робіт за Договором саме на загальну суму 7 811 829,00 грн, та, у свою чергу, свідчить про відсутність обгрунтованого розрахунку позивача вартості невиконаних робіт за Договором у наведеній сумі.
Судом також враховано наступне.
Під час розгляду справи відповідач стверджував, що ним частково було виконані роботи, що не враховані позивачем, детальний об'єм таких робіт зазначено у додатку до відзиву. Відповідач зазначав, що такі роботи були фактично виконані відповідачем, а складені відповідачем щодо цих робіт Акт приймання виконаних будівельних робіт №7 за жовтень 2023 року (форма КБ-2В) на суму 1 478 071,81 грн та Акт приймання виконаних будівельних робіт №8 за жовтень 2023 року (форма КБ-2В) на суму 2 466 695,05 грн листом № 3404 від 01.11.2023 були надані на розгляд позивачу (а.с. 190-194, 243 т. 1, а.с. 50-52 т. 2).
Листом № ДН-6-11/10 від 09.11.2023 позивач повідомив відповідача що до актів виконаних робіт не надано повний комплект документів згідно п. 9.3. Договору (а.с. 112 т. 2).
Листом №1100 від 22.12.2023 відповідач повторно направив на розгляд позивачу вказані акти виконаних робіт за жовтень 2023 року (форма КБ-2В) до Договору (а.с. 233 т. 1).
Листом № ПЗЗ ДН-6-11/11 від 28.12.2023 позивач надав відповідь на лист відповідача №1100 від 22.12.2023, згідно якої позивач зазначив, що "для подальшого підписання необхідно надати акти виконаних робіт належним чином оформлені в 4 примірниках, виключити з актів виконаних робіт вартість електроенергії наданої замовником, надати підтверджуючі документи на відрядження працівників та надати виконавчу документацію на поданий обсяг виконаних робіт" (на звороті а.с. 233 т. 1).
Листом №4072 від 28.12.2023 відповідачем повідомлено позивача про врахування зауважень, викладених у листі №ПЗЗ ДН-6-11/11 від 28.12.2023, та надано відкориговані акти виконаних робіт по об'єкту та підтверджуючі документи (а.с. 240 т. 1).
Листом №01-01/01 від 03.01.2024 відповідач додатково на врахування зауважень, викладених в листі позивача №ПЗЗ ДН-6-11/11 від 28.12.2023, надав акти виконаних робіт (форма КБ-2В) (а.с. 242 т. 1).
Листом №ДН-6-11/1 від 11.01.2024 позивач підтвердив отримання ним актів виконаних робіт по об'єкту та зазначив, що для підписання необхідно надати виконавчу документацію на поданий обсяг виконаних робіт (а.с. 231 т. 1).
Листом №236/1 від 26.01.2024 відповідач на виконання зауважень, викладених в листі № ДН-6-11/1 від 11.01.2024, надав пакет виконавчої документації (а.с. 232 т. 1). Вказаний лист отримано позивачем 29.01.2024, про що наявна відповідна відмітка.
Оскільки позивач не вчинив дій щодо підписання наданих актів виконаних робіт за жовтень 2023 року (форма КБ-2В), відповідач звернувся до позивача з претензією № 553 від 28.02.2024 та повторно з претензією № 646/1 від 07.03.2024 (а.с. 33-36 т. 2).
У якості додатків до претензії №553 від 28.02.2024 відповідач надав позивачеві Акти виконаних робіт за жовтень 2023 року (форма КБ-2В) №7 на суму 1 478 071,81 грн та №8 на суму 2 466 695,05 грн, пакет виконавчої документації та вимагав їх підписати та здійснити оплату.
Твердження позивача про неотримання ним акту виконаних робіт на суму 2 466 695,05 грн не відповідають дійсності, оскільки наявний в матеріалах справи Реєстр додатків до листа вих. 553 від 28.02.2024 (а.с. 37 т. 1) підтверджує, що документи згідно цього реєстру, у тому числі оригінал Акту виконаних за формою КБ-2В №8 від 25.10.2023, прийняв представник замовника АТ "Українська залізниця".
Як вбачається з матеріалів справи, вказані Акт виконаних будівельних робіт №7 за жовтень 2023 року (форма КБ-2В) на суму 1 478 071,81 грн та Акт виконаних будівельних робіт №8 за жовтень 2023 року (форма КБ-2В) на суму 2 466 695,05 грн не підписані замовником (позивачем).
Разом з цим, в матеріалах справи наявний Акт приймання виконаних будівельних робіт №7 за серпень 2025 на суму 1 478 071,81 грн, підписаний уповноваженими представниками сторін 15.08.2025. У даному акті наявне зазначення такого змісту: "Роботи, що зазначені в акті №7 виконані в серпні 2023. Всі зауваження по даному акту було усунуто в січні 2024 після закінчення строку дії договору від 01.06.2023". Таке зазначення сторін підтверджує реальне виконання робіт, зазначених у Акті №7, не пізніше, ніж у січні 2024 (з урахуванням усунення всіх зауважень).
З даним позовом до суду позивач звернувся 07.02.2025, а отже станом на час звернення позивача з позовом до суду роботи на загальну суму 1 478 071,81 грн були виконані відповідачем, відтак позовні вимоги про зобов'язання відповідача виконати та передати позивачу роботи, які вказані у Акті приймання виконаних будівельних робіт №7 за серпень 2025 на суму 1 478 071,81 грн є безпідставними, у задоволенні яких належить відмовити, оскільки предмет спору в цій частині не існував на момент виникнення останнього.
Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Стаття 882 ЦК України встановлює, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття (частина 1). Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (частина 4).
Відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акту.
У свою чергу, обов'язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника (такі висновки наведені в постановах Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18, від 18.07.2019 у справі №910/6491/18, від 19.06.2019 у справі №910/11191/18).
Правова позиція щодо застосування судами ч. 4 ст. 882 ЦК України є сталою в судовій практиці Верховного Суду. Так, зокрема, стосовно акта виконаних робіт за договором підряду, підписаного однією стороною, правовий висновок викладено у п. 6.3 постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18, згідно якого передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.
За загальним правилом, при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів стосовно надання послуг/виконання робіт, як зі сторони замовника, так і виконавця (підрядника), суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами діям на його виконання у їх сукупності з огляду саме на умови кожного договору (договорів) у конкретній справі, проте передбачена відповідним договором умова щодо оплати за надані послуги (виконані роботи) з прив'язкою до підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату, адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність. Наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою.
Водночас неналежне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами, зокрема непідписання замовником актів приймання робіт/послуг без надання у визначені договором та/або законом строки вмотивованої відмови від їх підписання, не може свідчити про їх безумовну невідповідність змісту господарської операції (наданим послугам або виконаним роботам). Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи.
Аналогічні висновки мстяться у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 02.06.2023 у справі №914/2355/21.
Крім того, відповідач стверджує, що невиконання ним ряду робіт, про які позивачем зазначено у Відомості про обсяги невиконаних робіт, зумовлено бездіяльністю (неможливістю) замовника виконати в строк свої зобов'язання, передбачені Договором.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 847 ЦК України підрядник зобов'язаний своєчасно попередити замовника про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи.
Пунктом 10.3.12. Договору прямо передбачено обов'язок підрядника інформувати замовника про хід виконання зобов'язань за Договором, та обставини, що перешкоджають його виконанню, а також про заходи необхідні для їх усунення.
Відповідно до ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
У свою чергу, п. 10.1.3. Договору визначено, що замовник зобов'язаний надати підряднику фронт робіт, передати проєктно-кошторисну документацію та іншу документацію передбачену цим Договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 878 ЦК України замовник має право вносити зміни до проектно-кошторисної документації до початку робіт або під час їх виконання за умови, що додаткові роботи, викликані такими змінами, за вартістю не перевищують десяти відсотків визначеної у кошторисі ціни і не змінюють характеру робіт, визначених договором.
Пунктом 1.4. Договору передбачено, зокрема, що склад і обсяги робіт можуть бути переглянуті в процесі виконання робіт без збільшення загальної вартості робіт у разі внесення змін до проектно-кошторисної документації.
Відповідно до ч. 3 ст. 877 ЦК України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника. У разі неодержання від замовника в розумний строк відповіді на своє повідомлення підрядник зобов'язаний зупинити відповідні роботи з віднесенням збитків, завданих цим зупиненням, на замовника.
Отже, наведені положення ЦК України та умови укладеного Договору передбачають, що у разі виявлення обставини, що перешкоджають виконанню робіт по Договору, підрядник зобов'язаний інформувати про це замовника. Після цього, підрядник зобов'язаний дочекатися відповідного рішення замовника про зміну вказівок щодо способу виконання робіт, та у разі не отримання відповіді на своє звернення - зупинити виконання таких робіт.
Під час виконання робіт по Договору підрядником було встановлено відхилення від робочого проєкту, що потребували виконання додаткових робіт, які не були передбачені первинною проєктною документацією та умовами Договору. Необхідність коригування проєктної документації неодноразово була предметом розгляду на спільних нарадах між позивачем та відповідачем. До таких робіт відносяться, зокрема, - влаштування верхнього шару асфальтобетонного покриття на споруді 7Л, дані роботи неможливо виконати, оскільки умовами Договору (Додаток №2) та проєктною документацією не передбачено влаштування прогонової будови споруди ЗЛ та деформаційних швів споруди 7Л; - влаштування бар'єрного огородження на споруді 7Л, дані роботи неможливо виконати через відсутність верхнього шару асфальтобетонного покриття споруди 7Л.
Оскільки вказані відхилення не були враховані проєктною документацією, то виконання робіт при наявності таких відхилень призвело б до невідповідності результату виконаних робіт умовам Договору.
Враховуючи зазначене та приписи ст. 847, 877 ЦК України відповідач (підрядник) повідомив позивача (замовника) листами №3148 від 29.09.2023, №3964 від 20.12.2023, № 4071 від 28.12.2023 про невраховані проєктною документацією роботи і, у зв'язку з цим, повідомив про неможливість виконання робіт по Договору у повному обсязі.
Крім того, відповідно до проєктних рішень, які надані позивачем, та існуючої погодженої схеми організації дорожнього руху відповідач не мав можливості обмежувати повністю або частково рух транспортних засобів з вул. Причальна на Дніпровську Набережну, про що неодноразово повідомляв позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи листуванням сторін з цього питання. Відповідач зазначає, що не мав та не має можливості виконувати роботи до моменту отримання від позивача відповіді (вказівок) щодо виконання робіт, які передбачають собою організацію обмеження дорожнього руху, яке не було враховано проєктною документацією.
Суд звертає увагу, що процес коригування проєктної документації тривав і на момент грудня 2023 року, що підтверджується оголошеною процедурою відкритих торгів (UА-2023-10-30-013018-а), яка проводилась Регіональною філією "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця", а саме щодо закупівлі послуг з проведення експертизи проєкту: "Будівництво залізнично-автомобільного мостового переходу через р. Дніпро у м. Києві (з підходами) на залізничній ділянці Київ-Московський - Дарниця".
Частинами 1, 2 статті 613 ЦК України визначено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Договір підряду складається з двох взаємопов'язаних між собою зобов'язань: 1) правовідношення, в якому виконавець має надати послугу, а замовник наділений правом вимагати виконання цього обов'язку; 2) правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати (постанови Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 914/3132/20, від 02.06.2022 у справі № 911/2320/20).
Оскільки договір підряду має двосторонній характер, тобто певні обов'язки покладаються як на одну, так і на іншу сторону, то у такому зобов'язанні кожна зі сторін одночасно є боржником та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку. Виконання зустрічних зобов'язань передбачає виконання кожною із сторін свого обов'язку у порядку, встановленому в даному випадку договором підряду. Якщо ж одна із сторін зобов'язання не виконує свого обов'язку у порядку і строки, встановлені договором, то відповідно друга сторона має право або зупинити виконання свого обов'язку, або відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Таким чином, з об'єктивних причин, викликаних невиконанням позивачем (замовником) своїх зобов'язань за Договором, відповідач (підрядник) не мав можливості виконувати роботи до моменту отриманням від замовника відповіді (вказівок) щодо виконання робіт неврахованих проєктною документацією і необхідності у зв'язку з цим проведення додаткових робіт, тому зобов'язання відповідача щодо строків виконання робіт слід вважати відстроченим на час до отримання такої відповіді, а відтак відсутні правові підстави стверджувати про прострочення відповідачем виконання робіт, які позивач зазначає як невиконані відповідачем за Договором, відповідно відсутні підстави для стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу) за прострочення зобов'язання виконати роботи.
Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів у розумінні ст. 76, 77, 78 ГПК України на підтвердження факту невиконання відповідачем робіт за Договором на загальну суму 6 333 757,19 грн (7 811 829,00 грн - 1 478 071,81 грн). Щодо робіт на загальну суму 1 478 071,81 грн (згідно Акту приймання виконаних будівельних робіт №7 за серпень 2025), то судом вище встановлено, що такі роботи були виконані відповідачем до звернення позивача з позовом до суду.
Враховуючи надані сторонами докази та встановлені на їх підставі обставини у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт невиконання відповідачем за Договором робіт, перелік яких наведено у додатку до заяви про зменшення позовних вимог, а.с. 83-86 т. 2) на загальну суму 7 811 829,00 грн, а рівно не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача на підставі п. 11.4. Договору пені у сумі 2 754 555,21 грн та штрафу у сумі 546 828,03 грн за прострочення зобов'язання виконати роботи.
Щодо висновків експерта, складених за результатами експертизи, проведеної на замовлення відповідача.
Відповідно ч. 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством (ч. 1 ст. 98 ГПК України).
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (ч. 2 ст. 98 ГПК України).
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ч. 4 ст. 98 ГПК України).
У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім'я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством (ч. 6 ст. 98 ГПК України).
У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків (ч. 7 ст. 98 ГПК України).
Порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи визначено статтею 101 ГПК України, згідно приписів частин 1, 2, 5, 6 якої учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Відповідно до ст. 104 ЦК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Відповідачем подано до суду висновки експерта, складені на його замовлення, а саме:
- висновок експерта № 001-ДОІ/25 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 21.05.2025, складений експертом ДП "Центр судової експертизи та експертних досліджень" Дощечкіним Олександром Івановичем (а.с. а.с 124-141 т. 3);
- висновок експерта № 007-КВВ/25 за результатами судової будівельно-технічної експертизи від 09.06.2025, складений експертом ДП "Центр судової експертизи та експертних досліджень" Контимировою Вікторією Вікторівною (а.с. 109-236 т. 4);
- висновок експерта № 009-КВВ/25 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи від 18.07.2025, складений експертом ДП "Центр судової експертизи та експертних досліджень" Контимировою Вікторією Вікторівною (а.с. 6-61 т. 5)
Позивач заперечив надані відповідачем висновки експертів.
Суд критично оцінює заперечення позивача, який посилався на те, що всі проведені експертизи містять у собі назву "судова", що не відповідає дійсності, оскільки експертизи є проведеними на замовлення учасника справи (ст. 101 ГПК України).
При цьому суд звертає увагу, що відповідно до приписів ст. 101 ГПК України у висновках експертів зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду.
Також висновки експерта від 09.06.2025 та від 18.07.2025 містять відомості щодо особи експерта, передбачені ч. 6 ст. 98 ГПК України.
Разом з цим, як вбачається із усіх висновків експертів, для проведення експертизи було надано копії документів, у т.ч. в електронному вигляді. Достовірність вихідних даних для проведення експертизи судом не перевірялась. Під час проведення експертиз здійснювався виїзд експертів Дощечкіна О.І., Контимирової В.В. на об'єкт будівництва, здійснювались огляд та дослідження на місцевості.
Водночас, з висновків експертів та з матеріалів справи не вбачається, що експерти або сторона відповідача повідомляли сторону позивача про здійснення таких оглядів та досліджень на місцевості, відтак позивач не мав можливості бути присутнім під час проведених досліджень, надати свої пояснення або заперечення.
Крім того, питання, які було поставлено відповідачем на вирішення експертів та за якими експертами надано висновки, фактично не дають можливості отримати вичерпні відповіді щодо спірних обставин даної справи, деякі питання (наприклад, чи відповідає проєктно-кошторисна документація у відповідній частині вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, чи погіршує виконання відповідних робіт технічні характеристики та функціональність відповідного об'єкта порівняно до проєктно-технічної документації) не стосуються предмету спору у даній справі, деякі питання поставлені щодо робіт, які прийняті позивачем, спір у частині прийнятих робіт відсутній.
Суд також звертає увагу на наявність значної кількості розбіжностей у вихідних даних, зазначених у висновку експерта від 09.06.2025 у Таблиці № 3 (стор. 49-50), у Таблиці № 5 (стор. 59-60), Таблиці № 9 (стор. 89) з Додатком № 2 Відомість обсягів робіт до Договору, проєктно-кошторисною документацією. Наведене свідчить про використання експертом недостовірної інформації, яка впливає на зміст висновку.
Оцінивши висновки експертів, складені на замовлення відповідача разом із іншими наявними в матеріалах справи доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України, суд відхиляє такі висновки та не приймає їх у якості належних та достовірних доказів у даній справі у розумінні ст. 76, 78 ГПК України.
Щодо рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9219/24 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Проектний інститут "Автострада" про зобов'язання відповідача виконати умови Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301 (далі - Договір) в повному обсязі та передати позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, в тому числі: - проєкт перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л із погодженням КП "ПЛЕСО" (код ЄДРПОУ 23505151); - проєкт перевлаштування силового кабелю 10 кВ, в районі споруди № 8Л; - погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії; про стягнення з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 35 450,00 грн
Відповідач зазначив, що з метою доведення неналежного виконання позивачем своїх зустрічних зобов'язань за Договором необхідно дослідити вищезазначене рішення суду, яке містить позицію позивача по розробці проєктної документації (стадія Р) на частину робіт по об'єкту будівництва "Залізнично-автомобільний мостовий перехід через р. Дніпро у м. Києві"; у вказаній справі позивач зазначав, які частини проєктної документації йому не було передано на момент розгляду справи № 910/9219/24, що підтверджує обізнаність позивача в тій частині, що відповідач не міг виконати роботи з влаштування ОК-2.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9219/24, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "Проектний інститут "Автострада" виконати умови Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301 в повному обсязі та передати АТ "Українська залізниця" за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301, в тому числі: - проєкт перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л; - проєкт перевлаштування силового кабелю 10 кВ, в районі споруди № 8Л; - погоджену з генпроектувальником проєктно-кошторисну документацію у паперовому вигляді (у чотирьох примірниках) та на електронному носії. Стягнуто з ТОВ "Проектний інститут "Автострада" на користь АТ "Українська залізниця" 21 950 грн. 00 коп. пені, 3 500 грн. 00 коп. штрафу, а також 5 201 грн. 84 коп. витрат по сплаті судового збору.
Суд відзначає, що відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиціальність - обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.
Аналіз змісту рішення Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9219/24 свідчить, що ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ "АВТОСТРАДА" (відповідач у даній справі № 9101523/25) не було учасником справи № 910/9219/24. Тому рішення у справі № 910/9219/24 не має преюдиціального значення для ТОВ "ГРУПА КОМПАНІЙ "АВТОСТРАДА". Крім того, в частині позовних вимог про зобов'язання відповідача виконати умови Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301 в повному обсязі та передати позивачу за актом приймання-передачі виконаних робіт результати виконання робіт, визначені пунктом 4.8 Договору, в тому числі: - проєкт перевлаштування оглядових колодязів двох водопропускних колекторів із озера Тельбін в річку Дніпро на Споруді № 9Л із погодженням КП "ПЛЕСО", позивачу у справі № 910/9219/24 (АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" АТ "Українська залізниця") було відмовлено, оскільки відповідний обов'язок не був визначений умовами Договору від 09.03.2023 року № ПЗ/ДН-6-2301.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 у справі № 910/9219/24, не є преюдиційними при розгляді даної справи № 910/1523/25. Водночас, сам факт наявності спору, який був предметом розгляду у справі № 910/9219/24 свідчить про те, що проєктна документація була передана позивачу виконавцем не в повному обсязі.
Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, проаналізувавши матеріали справи, повно і всебічно з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Надаючи оцінку доводам учасників судового процесу, судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Разом з цим судом враховано, що у справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що решта долучених до матеріалів справи доказів та доводів учасників справи була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно відсутності підстав для задоволення позову не спростовує.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Позивач у позовній заяві навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, який складається з суми судового збору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які він поніс або які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, становить 100 000,00 грн на витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на відмову у позову повністю, судовий збір відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України покладається на позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 98, 101 - 104, 123, 124, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 19.09.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА