ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2025Справа № 910/8553/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ»
про стягнення 32.436.100,01 грн
Представники сторін:
від позивача: Павлов Р.В.;
від відповідача Симонова Т.М.
09.07.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ» про стягнення 32.436.100,01 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 відкрито провадження у справі №910/8553/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.07.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
29.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, який суд долучив до матеріалів справи.
30.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли письмові доповнення до відзиву, які суд долучив до матеріалів справи.
30.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
У підготовчому засіданні 30.07.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 03.09.2025.
08.08.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
У підготовчому засіданні 03.09.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 17.09.2025.
16.09.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі судової експертизи.
У підготовче засідання 17.09.2025 з'явились представники сторін, надали усні пояснення по справі.
Розглянувши матеріали справи №910/8553/25, суд дійшов висновку призначити у даній справ судову експертизу та зупинити провадження у справі з огляду на наступні обставини.
У п. 8 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у підготовчому засіданні суд вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Згідно зі ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (ч. 3 ст. 98 Господарського процесуального кодексу України).
Суд зазначає, що відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі ст.104 Господарського процесуального кодексу України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 12.05.2020 видано дозвіл на виконання будівельних робіт №ІУ113201331239 за проєктом «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Метрологічній, 7 у Голосіївському районі м. Києва», замовником будівництва вказано Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ».
Державною архітектурно-будівельною інспекцією України 14.07.2021 видано сертифікат № ІУ123220711348 про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів за проєктом «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури на вул. Метрологічній, 7 у Голосіївському районі м. Києва», замовником будівництва вказано відповідача.
У пункті 11 Загальних положень постанови Кабінету Міністрів України «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» від 13.04.2011 №461 зазначається, що датою прийняття в експлуатацію об'єкта є дата реєстрації декларації або видачі сертифіката.
Однак, як вказує позивач у позовній заяві, відповідач не уклав договір пайової участі щодо вищезазначеного об'єкту будівництва з Департаментом до 01.01.2020, а потім не звернувся із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єктів будівництва протягом 10 робочих днів після 12.05.2020 та до введення в експлуатацію і не сплатив пайовий внесок за збудований об'єкт, чим порушив обов'язок, який встановлений пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ та Порядком.
За розрахунком позивача, відповідач повинен сплатити грошові кошти (пайової участі) у загальному розмірі 22.699.548,48 грн. Крім того, позивачем нарахована та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2.018.705,05 грн та інфляційні втрати у розмірі 7.717.846,48 грн.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що в межах розгляду даної справи підлягає з'ясуванню питання щодо виконання робіт по проведенню будівництва теплових, водопровідних, електричних, каналізаційних інженерних мереж у відповідності з вимогами технічних умов, що являється об'єктами міської інфраструктури, які були побудовані відповідачем при будівництві Об'єкту: «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Метрологічній, 7 у Голосіївському районі міста Києва».
Відповідач зазначив, що оскільки для аналізу та встановлення місцезнаходження зовнішніх інженерних зовнішніх теплових, водопровідних, електричних, каналізаційних інженерних мереж у відповідності з вимогами технічних умов у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, вважаємо, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.
Рішенням Київської міської ради від 15.11.2016 за №411/1415 затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва (у редакції рішення Київської міської ради від 19.12.2019 № 460/8033) (далі - Порядок).
Порядок визначає механізм залучення, розрахунку розмірів і використання коштів пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Києва (далі - пайова участь) та оформлення договорів пайової участі у зв'язку зі здійсненням або намірами на здійснення будівництва (в тому числі, нового будівництва та реконструкції) об'єктів (в тому числі, будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форми власності (частина 1 розділу І Порядку).
Відповідно до пункту 3.1 - 3.2 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва. Пайова участь включає в себе відшкодування витрат міського бюджету на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у зв'язку з реалізацією замовником проєкту нового будівництва або реконструкції об'єктів (будинків, будівель, споруд, їх комплексів або частин) незалежно від їх форм власності на території міста Києва.
Відповідно до абзацу 2 та 3 пункту 4.1 Порядку, замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва. Замовник зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва/ реконструкції об'єкта звернутися до Департаменту із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва/реконструкції. Департамент протягом 15 робочих днів з дня отримання документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва.
Відповідно до п.4.2. Порядку до пайової участі у розвитку інфраструктури не залучаються замовники у разі нового будівництва та/або реконструкції на території міста Києва:
- об'єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування в частині, що фінансується за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів;
- будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);
- об'єктів в частині площ приміщень (в тому числі, вбудованих та прибудованих в житлових будинках) закладів дошкільної освіти, споруджених у відповідності до вимог ДБН Б.2.2.-12:2018 (функціональне призначення таких приміщень підтверджується відповідно до даних технічної інвентаризації);
- об'єктів будівництва, за умови спорудження на цій земельній ділянці об'єктів соціальної інфраструктури (дошкільні навчальні заклади, загальноосвітні навчальні заклади) в разі, якщо спорудження таких об'єктів соціальної інфраструктури здійснюється відповідно до цільового призначення земельної ділянки, після передачі останніх до комунальної власності територіальної громади міста Києва, при цьому вартість будівництва об'єктів соціальної інфраструктури повинна дорівнювати або перевищувати розмір пайової участі за об'єктом;
- будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла в частині таких площ;
- індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках;
- об'єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів у встановленому порядку;
- об'єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру;
- об'єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об'єктів енергетики, зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу), технічних приміщень;
- об'єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків;
- будівель, споруд, їх комплексів або частин представництв іноземних держав відповідно до Віденської конвенції про дипломатичні зносини;
- паркінгів;
- будівлі для культової та релігійної діяльності (згідно з державним класифікатором будівель та споруд підклас 1272.1 "церкви, собори, костьоли, мечеті, синагоги тощо");
- об'єктів, які належать до будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);
- об'єктів, які належать до будівель промислових (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу);
- об'єктів, які належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції) (вид таких будівель визначається відповідно до Державного класифікатора будівель і споруд на рівні підкласу).
Згідно з підпунктом 5.1.1. пункту 5.1. Порядку, підставою для розрахунку розміру пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту є звернення замовника до Департаменту про укладення договору про пайову участь. Таке звернення подається щодо кожного об'єкта будівництва окремо.
Суд зазначає, що встановлення приналежності спірного майна до тих чи інших видів об'єктів потребує спеціальних знань у галузі будівництва, оскільки вирішення зазначеного питання лише на підставі тлумачень відповідних будівельних стандартів, норм законодавства у сфері будівництва є неможливим, так як потребує застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень й не може бути зроблено господарським судом самостійно без проведення судової експертизи.
Таким чином, в межах розгляду даної справи підлягає з'ясуванню питання щодо площі об'єкту, на яку має нараховуватись пайова участь у розвитку інфраструктури міста, з урахуванням приміщень, які не залучаються до пайової участі у розвитку інфраструктури на підставі п. 4.2 Порядку.
Водночас, жодною зі сторін спору не наданий висновок експерта з зазначеного вище питання.
Оскільки для аналізу та встановлення розміру пайової участі у розвитку інфраструктури, а саме: визначення чи належать певні приміщення до відповідних категорій, визначених п. 4.2 Порядку, необхідним є застосування відповідних методів та методик будівельно-технічних досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців, оскільки такі дослідження включають, зокрема, безпосередню перевірку приміщень на відповідність ДБН та документам технічної інвентаризації, суд дійшов висновку, що для роз'яснення питань, які виникли при вирішенні даного спору, необхідні спеціальні знання й без проведення судової експертизи неможливо вирішити даний спір по суті.
Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 Господарського процесуального кодексу України.
Експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції. (п.1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5).
Відповідач у клопотанні про призначення у справі судової експертизи просить доручити її проведення Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява №61679/00) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним з засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
На підставі вищезазначеного, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, з урахуванням того, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, з метою встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору, суд дійшов висновку про призначення у справі №910/8553/25 судової експертизи, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Відповідно до частини 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.
Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені експертом.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.
Враховуючи призначення судової експертизи у даній справі, для проведення якої матеріали справи надсилаються до експертної установи, і в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, господарський суд дійшов висновку зупинити провадження у даній справі на час проведення судової експертизи.
Керуючись ст. 99, 100, 228, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ» про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.
2. Призначити у справі №910/8553/25 судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
3. На вирішення експерту поставити наступні питання:
3.1. Чи відносяться приміщення, що розташовані на об'єкті «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Метрологічній, 7 у Голосіївському районі міста Києва», загальна площа будівлі - 60681,00 кв.м., в тому числі:
- Господарська будівля з прибудованим тепловим пунктом ТП - 302,9 кв.м.;
- Котельня (прибудована) площею 74,9 кв.м.;
- Площа вбудованих, вбудовано-прибудованих та прибудованих приміщень - 18422,3 кв.м.
до технічних приміщень або об'єктів інженерної інфраструктури?
3.2. Яка загальна площа приміщень технічних та об'єктів інженерної інфраструктури, що розташовані на об'єкті «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об»'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Метрологічній, 7 у Голосіївському районі міста Києва»?
3.3. Чи розташовані в об'єкті «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Метрологічній, 7 у Голосіївському районі міста Києва» наступні приміщення та яка їх фактична площа:
- електрощитові;
- насосні станції;
- приміщення для розташування інженерних мереж;
- приміщення для вводів вузлів водозабезпечення та каналізації та розміщення вузлів обліку;
- трансформаторна підстанція;
- ліфтові шахти;
- приміщення для теплопункту?
3.4. Чи відносяться побудовані та прийняті в експлуатацію мережі водо-тепло-газо-електропостачання та каналізування і водовідведення, а також елементи благоустрою та громадського сервісу і обслуговування, які розташовані на об'єкті: «Будівництво житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та об'єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вулиці Метрологічній, 7 у Голосіївському районі міста Києва», які використовується для забезпечення життєдіяльності будинку та його інфраструктури, до об'єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту, а саме міста Києва?
4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ».
5. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтербуд ТМ» забезпечити оплату експертизи та її проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.
6. Зобов'язати сторін надати в розпорядження експерта на його вимогу всі необхідні документи для проведення судової експертизи.
7. Зобов'язати експерта після проведення експертизи копію висновку направити на адресу сторін.
8. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку, та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 Кримінального Кодексу України.
9. Провадження у справі №910/8553/25 зупинити до закінчення проведення судової експертизи.
10. Ухвалу надіслати учасникам справи та Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
11. Матеріали справи №910/8553/25 надіслати Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст складено та підписано 22.09.2025.
Суддя О.М. Спичак