ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
17.09.2025Справа № 910/4508/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+»
про стягнення 631092,89 грн.
Представники сторін:
від позивача: Опанасюк П.П.;
від відповідача: не з'явився.
10.04.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» про стягнення 631092,89 грн, з яких 366275,62 грн основного боргу та 264817,27 грн пені.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 не у повному обсязі поставив позивачу товар, оплачений позивачем шляхом попередньої оплати, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути позивачу попередню оплату сумою 366275,62 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 264817,27 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 позовну Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес» залишено без руху, встановлено позивачу строк та спосіб усунення недоліків позовної заяви.
У встановлений судом строк позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, вказані судом в ухвалі від 15.04.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2025 відкрито провадження у справі №910/4508/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами прощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.06.2025 постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 16.07.2025.
У підготовчому засіданні 16.07.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 03.09.2025.
У підготовчому засіданні 03.09.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу (без виходу до нарадчої кімнати) про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляд по суті на 17.09.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2025 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 17.09.2025 не з'явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином шляхом надсилання ухвали суду до електронного кабінету відповідача, що підтверджується інформацією з бази «Діловодство спеціалізованого суду».
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У судовому засіданні 17.09.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
05.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес» (покупець) укладено Договір купівлі-продажу №050724, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язаний передати у рвласність Покупцеві металопрокат, іменований надалі «Продукція» , в кількості, якості, номенклатурі та асортименті, наведених у рахунках, або у специфікаціях, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Згідно з п. 2.2 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 кількість кожної партії Продукції узгоджується між Сторонами в рахунках або Специфікаціях до цього Договору.
Відповідно до п. 2.5 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 право власності на Продукцію, а також усі ризики, переходять від Постачальника до Покупця в момент передачі Продукції Покупцеві або перевізнику, що підтверджується підписом представника Покупця/перевізника на видатковій накладній чи іншому документі, що підтверджує факт передачі Продукції Покупцеві.
Відповідно до п. 3.1 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 ціна Продукції, що поставляється за цим Договором є договірною і вказується у відповідних рахунках або специфікаціях на поставку Продукції.
Загальна вартість Продукції залежить від фактично замовленої, поставленої та оплаченої кількості Продукції і визначається шляхом складання сум видаткових накладних згідно з якими здійснювалось постачання на протязі терміну дії цього Договору (п. 3.2 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024).
Відповідно до п. 3.3 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 умови оплати - передоплата в розмірі 100% на поточний рахунок Постачальника.
Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника на підставі наданого Постачальником рахунку Покупцю (п. 3.4 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024).
У п. 4.1 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 сторони визначили, що приймання Продукції за кількістю та якістю здійснюється матеріально відповідальним представником Покупця за довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей, оформленою у відповідності з вимогами діючого законодавства України та умовами даного Договору: за кількістю - на підставі даних видаткової накладної або товарно-транспортної накладної відповідно до «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості», затвердженою Постановою Держарбітражу" при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. №П-6, П-7; за якістю - згідно із супровідними документами, що посвідчують якість Продукції, яка поставляється.
Відповідно до п. 4.3 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024, якщо будуть виявленні факти нестачі або недоліків Продукції під час її приймання за кількістю/якістю виклик представника Постачальника є обов'язковим. Повідомлення про виклик представника Постачальника надсилається негайно, протягом 24-х годин з дня зазначеного у товаросупровідних документах. Нестачею вважається кількість товару, що є різницею між кількістю Продукції, обумовленою у відповідній специфікації або накладній на відвантаження з врахуванням узгодженого толерансу поставки та фактичною кількістю поставленої Продукції.
Згідно з п. 4.4 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 допустимим відхиленням по вазі (толерансом) є як мінус так і плюс 10% (десять відсотків) але не менше 1 кілограма по кожній позиції заказу відповідно до специфікації.
Підписання особою уповноваженою Покупцем на прийняття Продукції видаткової накладної, свідчить про згоду Покупця із характеристиками та кількістю Продукції, вказаними Постачальником у цій видатковій накладній (п. 4.5 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024).
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 не у повному обсязі поставив позивачу товар, оплачений позивачем шляхом попередньої оплати, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок повернути позивачу попередню оплату сумою 366275,62 грн. Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 264817,27 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Судом встановлено, що на підставі виставлених Товариством з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» рахунків на оплату: - № 426 від 10.07.2024 року на суму 129015,40 грн., у т.ч. 21502,57 грн. ПДВ; - № 427 від 10.07.2024 року на суму 82056,25 грн., у т.ч. 13676,04 грн. ПДВ; - № 435 від 10.07.2024 року на суму 259523,00 грн., у т.ч. 43253,83 грн. ПДВ; - № 454 від 15.07.2024 року на суму 591370,00 грн., у т.ч. 98561,67 грн. ПДВ; № 455 від 15.07.2024 року на суму 579880,00 грн., у т.ч. 96646,67 грн. ПДВ; - № 459 від 15.07.2024 року на суму 654740,00 грн., у т.ч. 109123,33 грн. ПДВ, позивач здійснив попередню оплату за замовлений у відповідача товар в загальній сумі 2.037.061,65 грн., у т.ч. ПДВ 339510,28 грн., що підтверджується платіжними інструкціями: - № 76 від 10.07.2024 року на суму 259523 грн., згідно рахунку № 435; - № 77 від 11.07.2024 року на суму 81953,75 грн., згідно рахунку № 427; - № 78 від 12.07.2024 року на суму 129015,40 грн., згідно рахунку 426; - № 80 від 15.07.2024 року на суму 424916 грн., згідно рахунку № 459; - № 81 від 15.07.2024 року на суму 591370 грн., згідно рахунку № 454; - № 82 від 15.07.2024 року на суму 579880 грн., згідно рахунку № 455; - № 85 від 17.07.2024 року на суму 229824 грн., згідно рахунку № 459.
Згідно з п. 2.6 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 термін поставки Продукції - 5 (п'ять) банківських днів після зарахування 100% передоплати. Інші строки поставки та умови оплати окремих партій Продукції узгоджуються Сторонами у Специфікаціях до цього Договору.
За наслідком отримання позивачем товару згідно з: - Видаткової накладної № 47 від 12.07.2024 року, в кількості 8,515 тонн, загальною вартістю 259523 грн.; - Видаткової накладної № 50 від 19.07.2024 року, в кількості 17,23 тонни загальною вартістю 654740 грн.; - Видаткової накладної № 51 від 19.07.2024 року, в кількості 15,26 тонн, загальною вартістю 597 880 грн., - Видаткової накладної № 52 від 19.07.2024 року в кількості 15,49 тонн, загальною вартістю 591370 грн., - Видаткової накладної № 53 від 19.07.2024 року, загальною вартістю 73807,75 грн.; - Видаткової накладної № 54 від 19.07.2024 року, загальною вартістю - Видаткової накладної № 55 від 19.07.2024 року, загальною вартістю 83977,90 грн.; - Видаткової накладної № 56 від 19.07.2024 року, загальною вартістю 45037,50 грн. було виявлено настачу товару на загальну суму 366275,62 грн.
Відповідно до п. 3.5 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 загальна сума Продукції, яка вказана в рахунку на оплату, базується на теоретичній вазі та може відрізнятися в менший або більший бік після відвантаження Продукції, що буде підтверджено відповідними документами. У випадку відвантаження на більшу суму, Покупець зобов'язаний виконати доплату у термін до 2 (двох) календарних днів з дати поставки Продукції, якщо інше не обумовлено у відповідній специфікації до Даного Договору. У випадку відвантаження Продукції на суму меншу, ніж авансовий платіж, Покупець має право письмово звернутися до Постачальника про повернення грошових коштів.
Внаслідок встановлення позивачем відсутності всієї кількості оплаченого товару, передбаченого у копіях видаткових накладних, позивачем було складено акт звірки металу від 19.07.2024 та надіслано на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача претензію № 1 від 25.07.2024 року на суму 335880,48 грн. та претензію № 2 від 25.07.2024 року на суму 30395,14 грн. з проханням повернути дані кошти за непоставлений товар на розрахунковий рахунок позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Зі змісту ст. 693 Цивільного кодексу України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Відповідно до ч.1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.
Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» №475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року. Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з справ людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.
У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».
Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту «правомірних (законних) очікувань» щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.
Отже, за висновками суду, відсутність дій відповідача щодо поставки товару, надає позивачу право на «законне очікування», що йому будуть повернуті кошти попередньої оплати. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Брумареску проти Румунії», «Пономарьов проти України», «Агрокомплекс проти України»).
Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
Доказів повернення грошових коштів у сумі 366275,62 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» з повернення суми попередньої оплати у розмірі 366275,62 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не був спростований, у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес» в часині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» суми попередньої оплати у розмірі 366275,62 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 264817,27 грн за період з 20.07.2024 по 17.03.2025 (відповідно до п. 5.1 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 за прострочення виконання грошового зобов'язання - як вказує позивач у позовній заяві).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У п. 5.1 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 сторони погодили, що у разі порушення Постачальником Строків поставки Продукції, Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,3% від суми невиконаного зобов'язання.
Отже, умовами Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 передбачена відповідальність відповідача за прострочення виконання негрошового зобов'язання, тобто зобов'язання з поставки товару.
Договором купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 не передбачена відповідальність відповідача за прострочення виконання саме грошового зобов'язання - зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, тоді як позивач нараховує та заявляє до стягнення пеню за прострочення виконання саме грошового зобов'язання, що вбачається з тексту позовної заяви.
Суд зазначає, що якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.
Зважаючи на те, що Договором купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024 не передбачено нарахування саме тієї пені, яку нараховує та просить стягнути позивач (за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання - зобов'язання з повернення суми попередньої оплати), та у зв'язку з відсутністю спеціального законодавчого акту, яким би встановлювались розмір та база нарахування пені у відповідних правовідносинах, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 264817,27 грн.
Суд також вважає за необхідне відмітити, що позивач нараховує пеню з 20.07.2024.
Однак, у відповідача також і не виникло прострочення виконання зобов'язання з поставки товару у вказану позивачем дату.
Наприклад, товар за накладною №50 відповідач повинен був поставити у повному обсязі у строк до 24.07.2024 (враховуючи умови, викладені у п. 2.6 Договору купівлі-продажу №050724 від 05.07.2024, де вказано, що термін поставки Продукції - 5 (п'ять) банківських днів після зарахування 100% передоплати).
Так само, товар за накладною №52 та накладною №51 відповідач повинен був поставити до 23.07.2024.
Суд зазначає, що покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату - обов'язок продавця поставити товар припиняється.
Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар.
Таким чином, так як позивач реалізував своє право вимагати від відповідача повернення суми попередньої оплати, то у відповідача припинився обов'язок поставити товар та виник обов'язок повернути покупцю попередню оплату.
Одночасно вказані два обов'язки існувати не можуть.
Позивачем долучено до позовної заяви копії листів про повернення суми попередньої оплати, які датовані 25.07.2024, що свідчить про те, що з цієї дати у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар та виник обов'язок повернути суму попередньої оплати.
Наведені обставини свідчать про те, що з 25.07.2025 у відповідача не існує обов'язку поставляти позивачу товар, а існує обов'язок повернути суму попередньої оплати.
Враховуючи викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес» в частині позовних вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» пені у розмірі 264817,27 грн.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталькомплект+» (04052, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 13, секція 1, офіс 2; ідентифікаційний код: 45361048) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдсервіс-Бізнес» (20300, Черкаська обл, м. Умань, вул. Котляревського, буд. 23, офіс 60; ідентифікаційний код: 35659593) суму основного боргу у розмірі 366275 (триста шістдесят шість тисяч двісті сімдесят п'ять) грн 62 коп. та судовий збір у розмірі 4395 (чотири тисячі триста дев'яносто п'ять) грн 30 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 22.09.2025.
Суддя О.М. Спичак