ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/5243/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., за участі секретаря судового засідання Саруханян Д.С., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдинг"
про стягнення 831450,58 грн.
за участі представників:
від позивача: Пономаренко Н.В.
від відповідача: Добриніна С.О.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдинг" про стягнення 831450,58 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.05.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення її недоліків.
09.05.2025 через відділ діловодства та документообігу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 12.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Протокольною ухвалою суду від 26.06.2025 задоволено клопотання позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на подання доказів та долучено докази позивача до матеріалів справи. Також, суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 11.09.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва" про визнання поважними причин не подання доказів відмовлено. Долучені до клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва" від 11.09.2025 докази залишено без розгляду.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24 ще не набрало законної сили, відтак наведені в ньому обставини не є преюдиційними. При цьому, строк дії договору № 25/10 становив до 31.12.2016 та сторонами більше не продовжувався, відтак за Угодою № 20 від 30.03.2018 чи Угодою № 27 від 02.01.2023 зміни до припиненого договору не могли бути внесені. До того ж, сторонами не погоджено в договорі можливість оформлення документів в електронному вигляді та направлення документів за допомогою системи «M.E.Doc». Одночасно, позивачем не підтверджено належними доказами обсяг наданих послуг та понесених витрат у спірний період на заявлену в позові суму. Крім того, відповідач навів заперечення проти форми та змісту актів здачі-приймання робіт (надання послуг), а також указав, що до рахунку № 393 від 11.10.2024 не надано відповідний акт. Поряд із цим, відповідач звернув увагу, що позивач безпідставно нараховував суму ПДВ 20% на суму з компенсації орендної плати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
25.10.2007 між позивачем (надалі - Сторона 1) та відповідачем (надалі - Сторона 2) укладено Договір № 25/10 про надання послуг (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого Сторона 1 зобов'язується відповідно до умов цього Договору надавати Стороні 2 послуги, передбачені в п. 2.1. цього Договору, надалі - Послуги, прямо чи опосередковано пов'язані з утриманням Приміщень в стані, який відповідає стану, необхідному для нормальної експлуатації Приміщень відповідно до його цільового призначення, а Сторона 2 зобов'язується приймати такі послуги та оплачувати їх вартість в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з п. 2.2. Договору Сторона 2 зобов'язується вчасно сплачувати надані Стороною 1 Послуги (додаток № 1) в розмірі, порядку і на умовах, визначених цим Договором. При цьому Сторона 2 визнає і погоджується з тим, що вартість послуг може змінюватися у випадку зміни, в порядку передбаченому чинним законодавством України, цін та/або на електроенергію і комунальні послуги.
Відповідно до п. 3.1. Договору (у редакції Угоди № 27 від 02.01.2023), вартість послуг за Договором згідно з Рахунком (Додаток 1) складає: 61 668,86 грн., (шістдесят одна тисяча шістсот шістдесят вісім грн. 86 коп.), крім того ПДВ 20% - 12 333,77 грн., усього 74 002,63 грн. (сімдесят чотири тисячі дві грн. 63 коп.) в місяць, яка коригується щомісячно в залежності від обсягу та вартості наданих послуг шляхом виставлення рахунків Стороною 1. Крім того, Стороною 2 сплачуються кошти згідно показників лічильників та рахунків, передбачених Додатком 2 до цього Договору.
Згідно з п. 3.2. Договору (у редакції Угоди № 20 від 30.03.2018) Сторона 2 зобов'язується щомісячно сплачувати вартість послуг шляхом попередньої оплати грошових коштів на банківський рахунок Сторони 1 протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання Стороною 2 відповідного рахунку на оплату Сторони 1.
Відповідно до п. 3.3. Договору датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку Сторони 2.
У пункті 5.1. Договору останній є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання набуває чинності з 1 листопада 2007 року.
Відповідно до п. 2 Угоди № 27 від 02.01.2023 про внесення змін та доповнень до Договору про надання послуг № 25/10 від 25.10.2007, враховуючи зміну вартості послуг, одночасно з підписанням цієї Угоди Сторони змінюють та підписують Розрахунки (додаток 1, додаток 2 до Договору) в новій редакції. Розрахунки становлять невід'ємну частину Договору.
Згідно з другим реченням п. 2 Угоди № 27 від 02.01.2023 про внесення змін та доповнень до Договору про надання послуг № 25/10 від 25.10.2007, до підписання Угоди про внесення змін та доповнень до Договору про надання послуг № 25/10 від 25.10.2007 р. на 2024 рік та наступні періоди, продовжує діяти дана Угода № 27 від 02.01.2023 про внесення змін та доповнень до Договору про надання послуг № 25/10 від 25.10.2007 р., з дією положень пункту l, цієї Угоди, де визначена вартість послуг 74 002,63 грн. (сімдесят чотири тисячі дві грн. 63 коп.) з ПДВ 20% в місяць, згідно розрахунку (додаток 1), якщо не буде інших домовленостей Сторін.
Відповідно до Додатку 1 від 02.01.2023 до Договору встановлено загальну вартість послуг 74 002,63 грн., з якої ПДВ 20% 12 333,77 грн.
Із матеріалів справи слідує, що позивач виставляв відповідачу рахунки на оплату та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 536 689,31 грн. за допомогою програми електронного документообігу «M.E.DOC», а саме: рахунок на оплату № 380 від 01.10.2024 на суму 74002,63 грн., рахунок на оплату № 422 від 01.11.2024 на суму 74002,63 грн., рахунок на оплату № 435 від 11.11.2024 на суму 11191,85 грн., рахунок на оплату № 464 від 02.12.2024 на суму 74002,63 грн., рахунок на оплату № 477 від 10.12.2024 на суму 37331,70 грн., рахунок на оплату № 14 від 03.01.2025 на суму 74002,63 грн., рахунок на оплату № 27 від 09.01.2025 на суму 68530,90 грн., рахунок на оплату № 44 від 03.02.2025 на суму 74002,63 грн., рахунок на оплату №84 від 03.03.2025 на суму 47743,63 грн.; акти здачі-приймання робіт (наданих послуг) № 376 від 31.10.2024, № 389 від 31.10.2024, № 418 від 30.11.2024, № 431 від 30.11.2024, № 463 від 31.12.2024, № 476 від 31.12.2024, № 14 від 31.01.2025, №54 від 28.02.2025, №84 від 03.03.2025, №89 від 31.03.2025 року. На зазначених документах наявна відмітка «Документ доставлено контрагенту», окрім рахунку №84 від 03.03.2025 та актів №54 від 28.02.2025, №84 від 03.03.2025, №89 від 31.03.2025 року.
Також, позивачем долучено до матеріалів справи рахунок на оплату № 393 від 11.10.2024 на суму 1878,08 грн. щодо послуг оренди за вересень 2024 року.
20.03.2025 позивач звернувся до відповідача із претензією щодо погашення основної заборгованості за договором № 25/10 про надання послуг від 25.10.2007, здійснити оплату нарахованих штрафних санкцій (пеню, 3% річних та інфляційні втрати), а також підписати та повернути позивачу його примірники актів здачі-приймання робіт (наданих послуг).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, оплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (стаття 626 ЦК України).
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем виставлялися відповідачу за допомогою програми електронного документообігу «M.E.DOC» рахунки на оплату та акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 536 689,31 грн. за період вересень 2024 року - березень 2025 року.
Водночас, до включеного позивачем до розрахунку заборгованості рахунку на оплату № 393 від 11.10.2024 щодо послуг оренди за вересень 2024 року на суму 1878,08 грн. відповідного акту здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 1878,08 грн. та доказів його направлення до матеріалів справи не долучено.
Відтак, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 1878,08 грн. боргу за послуги оренди за вересень 2024 року.
Судом прийняті до уваги посилання відповідача на те, що сторонами в договорі не погоджено направлення документів за допомогою програми електронного документообігу «M.E.DOC».
Разом із цим, на направлених відповідачу за спірний позовний період рахунках та актах (окрім рахунку №84 від 03.03.2025 та актів №54 від 28.02.2025, №84 від 03.03.2025, №89 від 31.03.2025) наявна відмітка «Документ доставлено контрагенту». У той же час, доказів направлення відповідачем відмови від підписання цих документів або зауважень щодо наданих послуг матеріали справи не містять.
Також, судом ураховані доводи відповідача щодо закінчення строку дії договору 31.12.2016 року.
Однак, до матеріалів справи долучені копії угод про внесення змін до договору за період 2018-2023 роки, підписані обома сторонами, із визначенням конкретного строку дії або із зазначенням, що відповідна угода діє протягом строку дії договору. При цьому, доказів звернення відповідача з листом щодо розірвання договору, відмови від послуг позивача тощо, до суду не надано.
Щодо зауважень відповідача про здійснення ним оплати за електричну енергію безпосередньо Товариству з обмеженою відповідальністю «Київські енергетичні послуги» на підставі Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, до якого приєднався відповідач, суд зауважує наступне.
Як слідує з наданих відповідачем доказів, відповідач уклав договір на постачання електричної енергії від 01.12.2018 № 33218011 за адресою об'єкта: м. Київ, вул. Шота Руставелі, 16; точки комерційного обліку 62Z1264776902146, 62Z0552490098624. Також, відповідачем долучено до матеріалів справи рахунки за період листопад 2024 року - березень 2025 року, інформаційне повідомлення від 30.03.2025, платіжну інструкцію від 19.05.2025 № 1203 на суму 20000 грн. на отримувача ТОВ «Київські енергетичні послуги», ухвалу Господарського суду міста Києва від 10.06.2025 у справі № 910/5835/25 про скасування судового наказу, виданого за заявою ТОВ «Київські енергетичні послуги» до ТОВ "Промисловий холдинг" щодо стягнення за договором від 01.12.2018 № 33218011, зокрема, 18886,37 грн. основного боргу за період листопад 2024 року, січень-березень 2025 року.
Утім, доказів здійснення оплати відповідачем за електричну енергію за місця загального користування, у тому числі за обслуговування ліфтів, пропорційно займаної відповідачем площі за адресою вул. Шота Руставелі, 16, або відповідного контррозрахунку матеріали справи не містять.
Одночасно, до суду не надано доказів, що відповідач звертався до позивача з листом щодо відмови від частини визначених договором послуг унаслідок укладення відповідачем окремого договору на постачання електричної енергії.
У свою чергу, позивачем долучено до матеріалів справи рахунки на оплату та акти приймання-передачі електричної енергії за період жовтень 2024 року - березень 2025 року, акти приймання-передавання товарної продукції - теплової енергії, за період жовтень 2024 року - березень 2025 року.
Також, відповідач заперечував проти включення до компенсації земельного податку розміру ПДВ, посилаючись на не надання позивачем будь-яких доказів укладення договору оренди земельної ділянки та доказів самостійної сплати вказаних платежів до місцевого бюджету.
Із матеріалів справи вбачається, що 19.04.2004 між Київською міською радою (Орендодавцем), позивачем (Орендарем) та ВАТ «Мегаполіс» (Орендарем) укладено Договір оренди земельної ділянки (копію додаємо) за адресою вул. Шота Руставелі, 16, кадастровий номер 8000000000:76:066:0014, розмір 0,2712 га, за яким земельна ділянка передається в оренду на 25 років.
За умовами п. 2.2. Договору річна орендна плата за Земельну ділянку встановлюється у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки частини земельної ділянки, що визначаються пропорційно площі будівель і споруд, що знаходяться у власності ТОВ «Фінансово консультативний центр сприяння розвитку підприємництва».
Відповідно до Довiдки Головного управління земельних ресурсів КМДА №Ю-24268/2004 від 23.01.2004 року про нормативну грошову оцiнку земельноi дiлянки (копію додаємо), яка видана ТОВ «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» (1960 кв.м.), нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 11 682 164,87 грн.
Згідно з витягом із технiчної документацiї №Ю-12735/2007 про нормативну грошову оцінку частини земельної ділянки (копію додаємо) кадастровий номер 8000000000:76:066:0014 від 23.11.2007 нормативна грошова оцінка частини земельної ділянки становить 14 518 455 грн.
На підтвердження сплати позивачем орендної плати за землю останнім долучено до матеріалів справи копії податкових декларацій за 2024-2025 роки та копії відповідних платіжних інструкцій.
Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.
Підпунктом 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Разом з цим, відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами, зокрема, самостійної сплати грошових зобов'язань є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених ст. 87 ПКУ, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Пунктом 188.1 ст. 188 ПКУ визначено, зокрема, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 п. 213.1 ст. 213 ПКУ, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Отже у випадку, якщо орендодавцем (крім бюджетної установи) отримуються кошти від орендаря як відшкодування (компенсація) земельного податку та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, такі кошти є складовою частиною орендної плати та включаються орендодавцем до бази оподаткування та оподатковуються ПДВ у загальновстановленому порядку, у тому числі за умови, якщо між орендодавцем та орендарем укладено окремі договори про надання орендарем компенсації таких витрат.
Ураховуючи викладене, а також приймаючи до уваги включення суми ПДВ до компенсації витрат на оренду землі в розрахунку плати, погодженої сторонами в договорі та в подальших угодах, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вирахування суми ПДВ із заявленого позивачем до стягнення боргу по компенсації витрат на оренду землі.
За наведених обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача основної заборгованості за договором за період жовтень 2024 року - березень 2025 року в сумі 534811,23 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 22 334, 41 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024, 3% річних у розмірі 3 828,40грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 09.10.2024 по 20.03.2025, інфляційні витрати у розмірі 115 128,36 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024, інфляційні витрати у розмірі 24 096, 15 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 09.10.2024 по 20.03.2025, пеню в розмірі 93 081, 03 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024, пеню в розмірі 36 292,92 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 09.10.2024 по 20.03.2025 року.
Як слідує з наданого позивачем розрахунку, останнім нараховані 3 % річних у розмірі 22 334, 41 грн., інфляційні втрати у розмірі 115 128,36 грн., пеня в розмірі 93 081, 03 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024, стягнення основної заборгованості по яким за період січень-вересень 2024 року є предметом розгляду в справі № 910/11179/24.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промисловий холдинг» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва» 834233,84 грн. боргу та 10010,81 грн. судового збору.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.05.2025 у справі № 910/11179/24 поновлено ТОВ "Промисловий холдинг" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24 до винесення Північним апеляційним господарським судом судового акту за результатами розгляду апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (частина 2 статті 241 ГПК України).
Таким чином, наразі рішення Господарського суду міста Києва від 09.12.2024 у справі № 910/11179/24, яким з відповідача стягнуто заборгованість за період січень-вересень 2024 року, законної сили не набрало.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 3 % річних у розмірі 22 334, 41 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024, інфляційних втрат у розмірі 115 128,36 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024 та пені в розмірі 93 081, 03 грн. за період прострочення оплати наданих послуг з 12.01.2024 по 10.09.2024 року.
Поряд із цим, судом здійснено арифметичний перерахунок нарахованих за період прострочення з 09.10.2024 по 20.03.2025 на суми основного боргу за період жовтень 2024 року - березень 2025 року 3% річних у розмірі 3 828,40грн., інфляційних втрат у розмірі 24 096, 15 грн. та пені в розмірі 36 292,92 грн.
За результатами такого перерахунку, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача зазначених нарахувань у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва" задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промисловий холдинг" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 16; ідентифікаційний код 33101495) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансово-консультативний центр сприяння розвитку підприємництва" (01001, м. Київ, вул. Шота Руставелі, буд. 16; ідентифікаційний код 30780994) 534811 (п'ятсот тридцять чотири тисячі вісімсот одинадцять) грн. 23 коп. основного боргу, три проценти річних у розмірі 3 828 (три тисячі вісімсот двадцять вісім) грн. 40 коп., інфляційні втрати у розмірі 24 096 (двадцять чотири тисячі дев'яносто шість) грн. 15 коп., пеню в розмірі 36 292 (тридцять шість тисяч двісті дев'яносто дві) грн. 92 коп., а також 7188 (сім тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 35 коп. витрат зі сплати судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне судове рішення складено: 22.09.2025 року.
Суддя К.В. Полякова