ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.09.2025Справа № 926/1997/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
за позовом Управління комунальної власності Чернівецької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс"
про стягнення 20 063,47 грн.
Управління комунальної власності Чернівецької міської ради звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" про стягнення 20 063,47 грн. неустойки, нарахованої за неповернення орендованого майна.
Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 20.06.2025 позовну заяву Управління комунальної власності Чернівецької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" про стягнення 20063,47 грн. неустойки разом з доданими до неї матеріалами направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Матеріали справи надійшли до Господарського суду міста Києва 11.07.2025 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025 їх передано на розгляд судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору.
Частиною одинадцятою статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами.
Відповідно до частини 6 вказаної статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Відповідно до повідомлення про доставку процесуального документа до електронного кабінету особи відповідачем ухвалу про відкриття провадження у справі отримано 17.07.2025 о 13:49.
Таким чином, ухвала про відкриття провадження у даній справі належним чином вручена відповідачу 17.07.2025.
Відповідачем відзив суду не надано та позовні вимоги не заперечено. Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
Сторонами у справі 20.01.2014 укладено договір оренди рухомого майна № 20/РМ, за умовами пункту 1.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування трактор МТ3-82, заводський № 002271, який розміщено за адресою: місто Чернівці, вулиця Старобельська, 1 (надалі - об'єкт оренди або майно).
Відповідачем, після припинення дії договору від 20.01.2024 № 20/РМ повернення позивачу орендованого майна здійснено з порушенням умов договору, тому останній, з посиланням на приписи статті 785 Цивільного кодексу України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 20 063,47 грн. за період часу з 01.04.2017 по 04.10.2018.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Умовами частини 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Договір укладено строком на два роки й одинадцять місяців, що діє з 20 січня 2014 року до 19 грудня 2016 року (пункт 1.5 договору).
Згідно з підпунктом 4.1.12 договору, відповідач зобов'язався після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, протягом трьох робочих днів передати позивачу за актом приймання-передання об'єкт оренди у належному стані
Відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, відповідач, відповідно до умов договору мав повернути майно у строк до 22.12.2016.
Відповідно до акту передання-приймання об'єкта оренди 04.10.2018 відповідачем повернуто, а позивачем прийнято об'єкт оренди за договором.
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Згідно з частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Невиконання наймачем передбаченого частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Відтак, відповідач, продовжуючи користуватись об'єктом оренди після 22.12.2016 прострочив зобов'язання з його повернення після припинення дії договору, що є підставою для застосування до нього відповідальності у вигляді виплати неустойки у відповідності до частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України.
Згідно з пунктом 2.1 договору, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Положення про порядок розрахунку плати за оренду майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Чернівців, затвердженого міською радою та на дату укладення договору місячний розмір якої згідно з розрахунком орендної плати, що є додатком до договору на дату його укладення з урахуванням ПДВ становить 370,33 грн.
Умовами пункту 2.4 договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції попереднього місяця, що визначається Мінстатом України.
Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
Водночас, неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов'язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним. Для притягнення орендаря, що порушив зобов'язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.
Таким чином, яким би способом в договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов'язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною 2 статті 785 Цивільний кодекс України (зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов'язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
Отже, враховуючи імперативний характер положень частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, які визначають розмір неустойки за несвоєчасне повернення наймодавцеві речі, такий розмір не може перевищувати подвійної плати за найм у певний період прострочення.
Позивачем заявлено до стягнення з відповідача неустойку у розмірі 20 063,47 грн. за період часу з 01.04.2017 по 04.10.2018.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши перерахунок нарахованої неустойки, в межах періоду розрахунку позивача, суд встановив, що позовні вимоги нормативно обґрунтовані та арифметично вірні, і тому підлягають повному задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Укрвторресурс" (04214, місто Київ, вулиця Північна, 6-В; реєстраційний номер 37509040) на користь Управління комунальної власності Чернівецької міської ради (58002, місто Чернівці, вулиця Петровича Якоба, будинок 18; реєстраційний номер 44388619) 20 063,41 грн. неустойки та 2 422,40 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 22.09.2025.
Суддя Т.Ю. Кирилюк