номер провадження справи 3/131/25
17.09.2025 Справа №908/2060/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СТАЛЬ МН» (Південне шосе, будинок 61, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69032; ідентифікаційний код юридичної особи 45745924)
до відповідача: Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» (вул. Металістів, будинок, 1, місто Вільнянськ, Запорізька область, 70002; ідентифікаційний код юридичної особи 08680075)
про стягнення 2 264 107,44 грн,
за участю представників учасників справи:
від позивача: Дмитрашко Сергій Володимирович, адвокат, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2439/10 від 25.12.2003, ордер АР №1231825 від 30.07.2025;
від відповідача: не з'явився;
РУХ СПРАВИ.
04.07.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СТАЛЬ МН» (скорочене найменування - ПП «СТАЛЬ МН»), до відповідача Державного підприємства «Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№ 55)» (скорочене найменування - ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№55)» про стягнення заборгованості в розмірі 2 264 107,44 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2025 справу №908/2060/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 09.07.2025 позовну заяву ПП «СТАЛЬ МН» до відповідача ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№55)» про стягнення коштів залишено без руху; надано позивачу строк для усунення недоліків терміном десять днів з дня отримання вказаної ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків, до якої надати суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі з доказами такої доплати в розмірі 0,49 грн.
14.07.2025 через систему «Електронний суд» до суду надійшла заява ПП «СТАЛЬ МН» про усунення недоліків з доказами сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі - платіжна інструкція №341 від 09.07.2025 на суму 0,49 грн. Судовий збір зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.
Ухвалою суду від 21.07.2025 відкрито провадження у справі №908/2060/25; присвоєно справі номер провадження 3/131/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 20.08.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
01.08.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява позивача про забезпечення позову.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2025 заяву про забезпечення позову у справі №908/2060/25 передано на розгляд судді Мірошниченко М.В.
Ухвалою суду від 04.08.2025 (суддя Мірошниченко М.В.) заяву вих. без номеру від 31.07.2025 (вх.№15575/08-08/25 від 01.08.2025) ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СТАЛЬ МН» про забезпечення позову у справі №908/2060/25 залишено без задоволення.
Ухвалою суду від 10.09.2025 закрито підготовче провадження та призначити справу №908/2060/25 до судового розгляду по суті на 17.09.2025 о 12:00 год.
У судовому засіданні 17.09.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не надіслав, про причини неявки не повідомив.
Згідно із наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа ухвала суду від 10.09.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду у справі №908/2060/25 доставлена до електронного кабінету відповідача - 10.09.2025.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за відсутності відповідача.
У судовому засіданні 17.09.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 17.09.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач - Приватне Підприємство «Сталь МН», обгрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем - ДП «ПІДПРИЄМСТВО ДКВС УКРАЇНИ (№55)» умов договору купівлі-продажу Г4/142-25 від 05.02.2025 в частині оплати поставленого товару.
Просить стягнути заборгованість у розмірі 2264107,44 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення суми основної заборгованості за договором договору купівлі-продажу Г4/142-25 від 05.02.2025 у розмірі 2 264 107,44 грн.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був поставлений позивачем товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі поставлений товар мав бути оплачений), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи був оплачений відповідачем поставлений товар), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
05.02.2025 між Приватним підприємством “Сталь МН» (Продавець) в особі заступника директора Мороз Наталії Леонідівни та Державним підприємством «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» (Покупець) в особі в.о. директора Гапонова Сергія Леонідовича укладений Договір №Г4/142-25 купівлі-продажу (далі - Договір), за умовами якого Продавець зобов'язався передати у власність Покупця продукцію, іменовану далі - Товар, а саме: Дріт СВ 0.50.9389-75; Дріт СВ 0.60.9389-75; Дріт СВ 0.80.9389-75; Дріт СВ 0.90.9389-75; загальною вартістю без ПДВ 1 886 756,20 грн, ПДВ 377 351,24 грн, всього з ПДВ 2 264 107,44 грн.
Сума договору: 2 264 107,44 грн з ПДВ. В ціну товару входять усі податки та збори, що сплачуються або мають бути сплачені стосовно товару (п.п. 2.1, 2.2 Договору).
Згідно з п.п. 3.1, 3.2, 4.1 Договору постачання товару здійснюється Покупцем власним автотранспортом у 14 денний строк з дня отримання заявки від Покупця. Датою поставки товару є дата, коли товар був переданий у власність Покупця, що підтверджується відповідними документами (накладними). Відвантаження продукції здійснюється на умовах стовідсоткової попередньої оплати.
В п. 5.1 Договору визначено, що якість придбаного по даному Договору товару повинна відповідати чинним стандартам (ДСТУ), технічним умовам і повинна бути підтверджена відповідним сертифікатом якості, походження та висновками контрольно-аналітичної лабораторії.
Відповідно до п. 7.1 та п. 7.2 Договору приймання товару по кількості та якості здійснюється відповідно до вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю № П-6 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю № П-7. У випадку виявлення невідповідності кількості, якості, упакування, маркування вимогам Держстандарту та іншої нормативно-технічної документації, зобов'язаний забезпечити належне збереження товару і негайно викликати представника Продавця для участі в подальшому прийманні товару.
Всі суперечки, які виникають між сторонами при виконанні цього договору або у зв'язку з ним, вирішуються шляхом переговорів та пред'явлення письмових претензій, а у випадку неможливості їх вирішення в Господарському суді (п. 10.1 Договору).
Згідно з п. 11.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2025 року.
Матеріали справи свідчать, що за видатковою накладною № 12 від 05.02.2025, яка підписана сторонами та скріплена печатками, Постачальник (позивач) передав, а Покупець (відповідач) прийняв товар - Дріт СВ 0.50.9389-75; Дріт СВ 0.60.9389-75; Дріт СВ 0.80.9389-75; Дріт СВ 0.90.9389-75; загальною вартістю 2 264 107,44 грн з ПДВ.
31.03.2025 сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2025 року, згідно з яким на 31.03.2025 заборгованість на користь ПП «Сталь МН» становить 16 819 256,40 грн та включає в себе заборгованість за накладною №12 від 05.02.2025 у сумі 2 264 107,44 грн.
У зв'язку з тим, що Покупець ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№55)» не здійснив оплату за отриманий товар, позивач звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права і просить суд стягнути суму основного боргу у розмірі 2 264 107,44 грн з ПДВ.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно із п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Частиною 1 ст.662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем було здійснено поставку продукції на загальну суму 2 264 107,44 грн з ПДВ, що підтверджується підписаною представниками сторін видатковою накладною № 12 від 05.02.2025 (а.с. 5).
Видаткова накладна підписана відповідачем без заперечень та зауважень, підпис сторін скріплені печатками юридичних осіб.
Підписання відповідачем видаткової накладної, яка у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є первинним документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.
Покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як встановлено судом вище, умовами пункту 4.1 Договору сторони погодили, що відвантаження продукції здійснюється на умовах стовідсоткової попередньої оплати.
Проте, як зазначив позивач у позові, на час передачі товару Покупцю грошові кошти на оплату товару на рахунок Продавця не находили; зобов'язання щодо оплати поставленого товару відповідач не виконав. Відповідачем протилежного не доведено.
В силу приписів ст. 692 Цивільного кодексу України покупець в будь-якому разі зобов'язаний оплатити товар після його прийняття.
Згідно з п. 3.2 Договору датою поставки товару, є дата, коли товар був переданий у власність Покупця, що підтверджується відповідними документами (накладними).
Таким чином, надані позивачем докази підтверджують факт поставки товару відповідачу на загальну суму 2 264 107,44 грн з ПДВ, який відповідач прийняв, що є підставою для здійснення оплати отриманого ним товару на вказану суму.
31.03.2025 сторони підписали Акт звірки взаємних розрахунків за 1 квартал 2025 року, згідно з яким на 31.03.2025 заборгованість на користь ПП «Сталь МН» становить 16 819 256,40 грн та включає в себе заборгованість за накладною №12 від 05.02.2025 у сумі 2 264 107,44 грн.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 04.12.2019 у справі №916/1727/17, від 19.04.2018 у справі №905/1198/17, від 05.03.2019 у справі №910/1389/18, від 24.10.2018 у справі №905/3062/17, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб.
У даному випадку Акт звірки підписано зі сторони позивача - директором підприємства Мороз Н.Л., а зі сторони відповідача стоїть підпис невідомої особи скріплений печаткою підприємства відповідача.
Враховуючи, що Акт звірки зі сторони відповідача підписаний невідомою особою, суд вважає наданий позивачем Акт звірки неналежним доказом.
Відповідачем факт поставки товару за договором купівлі-продажу № Г4/142-25 від 05.02.2025 не спростовано, як не надано і доказів повної оплати поставленого товару чи правомірності дій відповідача щодо такої несплати.
Правом подати відзив на позовну заяву відповідач не скористався.
Судом прийнято до уваги те, що в установленому законом порядку договір купівлі-продажу № Г4/142-25 від 05.02.2025 не оспорювався, не визнавався недійсним та його дія не припинена. Доказів зворотнього жодною із сторін суду не надано та матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність вимог позивача щодо стягнення з відповідача 2 264 107,44 грн суми основного боргу у цій справі за вказаним у тексті цього рішення договором. Відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № Г4/142-25 від 05.02.2025 (а.с. 6), видатковою накладною (а.с. 5).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Приписами ст. ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Також у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини в вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Таким чином, інші аргументи сторін, які не висвітлені в цьому рішенні, не мають істотного значення для вирішення справи.
Враховуючи вище встановлені обставини, враховуючи предмет та визначені позивачем підстави позову, принципи диспозитивності, змагальності та рівності сторін перед законом і судом, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються на Відповідач відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№55)» (вул. Металістів, буд. 1, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002; ідентифікаційний код юридичної особи 08680075) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СТАЛЬ МН» (Південне шосе, будинок 61, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69032; ідентифікаційний код юридичної особи 45745924) суму 2 264 107,44 грн (два мільйони двісті шістдесят чотири тисячі сто сім гривень 44 коп) основного боргу за договором № Г4/142-25 від 05.02.2025. Видати наказ.
Стягнути з ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ПІДПРИЄМСТВО ДЕРЖАВНОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ (№55)» (вул. Металістів, буд. 1, м. Вільнянськ, Вільнянський район, Запорізька область, 70002; ідентифікаційний код юридичної особи 08680075) на користь ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА «СТАЛЬ МН» (Південне шосе, будинок 61, місто Запоріжжя, Запорізька обл., 69032; ідентифікаційний код юридичної особи 45745924) суму 27 169,29 грн (двадцять сім тисяч сто шістдесят дев'ять гривень 29 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 22.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич