номер провадження справи 3/87/25
16.09.2025 Справа № 908/1621/25
м. Запоріжжя, Запорізька область
Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І.,
за участю секретаря судового засідання Данилейко К.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (просп. Соборний, 180-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 14373165)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (вул. Перемоги, 86, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; ідентифікаційний код юридичної особи 45095459)
про стягнення коштів у розмірі 5 950 618,56 грн
за участю представників учасників справи:
від позивача: Калашник Ярослав Олександрович, посвідчення №95 від 22.09.2023, довіреність №05-01/071 від 21.05.2025, виписка з ЄДР;
Левіт Аліна Русланівна, посвідчення №0816 від 03.02.2022, довіреність №05-01/072 від 21.05.2025, витяг з ЄДР;
від відповідача: не з'явився;
РУХ СПРАВИ.
29.05.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (скорочене найменування - ТОВ «ТРЕЙДНАФТА»), про стягнення заборгованості в розмірі 1 979 280,00 грн та штрафу за відмову від поставки товару (партії товару) повністю або частково та/або у разі несвоєчасного виконання зобов'язань у розмірі 3 971 338,56 грн. Судові витрати зі сплати судового збору просить покласти на відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2025 справу №908/1621/25 передано на розгляд судді Педоричу С.І.
Ухвалою суду від 03.06.2025 відкрито провадження у справі №908/1621/25; присвоєно справі номер провадження 3/87/25; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 26.06.2025 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
Ухвалою суду від 26.06.2025 відкладено підготовче засідання до 28.07.2025 о 10:00 год.
26.06.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: договору поставки №18 від 30.04.2024.
Ухвалою суду від 28.07.2025 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; відкладено підготовче засідання до 25.08.2025 об 11:00 год.
Ухвалою від 25.08.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 16.09.2025 о 10:00.
У судовому засіданні 16.09.2025 технічна фіксація здійснювалась за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку: vkz.court.gov.ua.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов повністю, просить позовні вимоги задовольнити.
Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про причини неявки суду не повідомив. Про дату та час судового засідання відповідач був належним чином повідомлений.
Згідно із наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа в електронному вигляді до електронного кабінету відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю ««ТРЕЙДНАФТА», ухвали суду від 03.06.2024 про відкриття провадження у справі №908/1621/25, від 26.06.2025 про відкладення підготовчого судового засідання, від 28.07.2025 про відкладення підготовчого судового засідання, від 25.08.2025 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, доставлені до електронного кабінету відповідача в день постановлення вказаних ухвал.
Також про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного вебпорталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень»: //reyestr.court.gov.ua/. Названий вебпортал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» №3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Запорізької області у даній справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Також судом враховано, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа «Скопелліті проти Італії» від 23.11.1993), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25.03.1999).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Отже, суд дійшов висновку, що матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення, оскільки у відповідача було достатньо часу для подання як відзиву на позову заяву, так і доказів погашення спірної заборгованості, у разі їх наявності, чого відповідачем зроблено не було, будь-яких заперечень чи відомостей щодо викладених у позовній заяві обставин відповідачем суду також не повідомлено.
Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених ГПК України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.
Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними в ній матеріалами, за відсутністю відповідача.
У судовому засіданні 16.09.2025 судом безпосередньо досліджені докази, які наявні в матеріалах справи.
В судовому засіданні 16.09.2025 суд визнав наявні документи достатніми для об'єктивного та всебічного розгляду спору, внаслідок чого після переходу до стадії ухвалення судового рішення, в судовому засіданні, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини) та повідомлено, що повний текст рішення буде складено протягом десяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин рішення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
З метою формування матеріального резерву Позивачем був укладений з ТОВ «ТРЕЙДНАФТА» (далі Відповідач) договір поставки № 18 від 30.04.2024 на постачання товару бензину А-95, дизельного пального по скретч-картках (талонам) або смарт-карткам (паливним картам) за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - (09130000-9) Нафта і дистиляти на загальну суму 9 928 346,40 грн (з ПДВ).
У порушення умов договорувідповідач здійснив поставку товару частково; Відповідачем не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 1 979 280,00 грн.
Зазначене стало підставою звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
При застосуванні розміру штрафних санкцій по відношенню до Відповідача Позивач керується пунктом 10.5 Договору, на підставі якого просить стягнути з Відповідача штраф за відмову від поставки товару (партії товару) повністю або частково та/або у разі несвоєчасного виконання зобов'язань у розмірі 3 971 338,56 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимогипозивача про стягнення вартості неотриманого палива за договором поставки №18 від 30.04.2024 у розмірі 1 979 280,00 грн та штраф за відмову від поставки товару (партії товару) у розмірі 3 971 338,56 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (чи був укладений договір, чи був поставлений товар, на яку суму; в які строки і якому розмірі мав бути поставлений товар), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань з боку відповідача, які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
З метою формування матеріального резерву Позивачем був укладений з ТОВ «ТРЕЙДНАФТА» (далі Відповідач) договір поставки №18 від 30.04.2024 (далі - Договір).
Згідно з пунктами 1.1.,1.2 Договору Відповідач зобов'язувався поставити у власність Позивача товар, зазначений в специфікації (далі Товар), що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а Позивач - прийняти і оплатити такий Товар: дизельне паливо, бензин А-95 по скретч-картках (талонам) або смарт-карткам (паливним картам) за кодом Єдиного закупівельного словника ДК 021:2015 - (09130000-9) Нафта і дистиляти.
Загальна вартість Договору, згідно з п. 3.1. Договору, складала: 9 928 346,40 грн (з ПДВ) (дев'ять мільйонів дев'ятсот двадцять вісім тисяч триста сорок шість гривень 40 копійок) в тому числі в ПДВ 1 654 724,40 грн: Бензин А-95 (в талонах) - 30580 літрів (по ціні 55,08 грн з ПДВ за 1 л ) на суму 1 684 346,40 грн; Дизельне паливо (в талонах) - 150000 літрів (по ціні 54,96 грн з ПДВ за 1 л) на суму 8 244 000,00 грн.
Відповідно до п. 4.3 Договору поставка скретч-карток (талонів) та смарт-карт (паливних карг) здійснюється Постачальником на адресу Покупця 69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний 180-А) у строк 3 (три) робочі дні з моменту направлення заявки. Поставка товару за смарт-картками після їх попередньої передачі на адресу Покупця здійснюється шляхом поповнення Постачальником смарт-картки на заявлену кількість товару у строк - 3 (три) робочі дні з моменту направлення заявки.
За умовами п. 4.4. Договору передача та отримання скретч-карток та/або талонів та смарт-карток проводиться за довіреністю, виданою Покупцем.
Згідно із п. 4.5 Договору поставка товару по скретч-карткам (талонам) та смарт-карткам (паливним картам) здійснюється на умовах ЕХW (правила INCOTERMS у редакції 2020 року) з АЗС Постачальника, перелік яких наведено у Додатку №2. Для отримання Товару (заправка пальним транспортного засобу па АЗС) водій пред'являє оператору АЗС скретч-картку/талон/смарт-картку на паливо. Оператор здійснює відповідну ідентифікацію скретч-картки/талону/смарт-картки на пальне і на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості.
При відпуску товару по скретч-карткам/талонам/смарт-карткам, з дати підписання Сторонами відповідної видаткової накладної, товар знаходиться на відповідальному зберіганні у Постачальника на безоплатній основі до моменту фактичного відвантаження палива Покупцю. Передача товару зі зберігання відбувається під час відпуску товару (партії товару) Покупцю на АЗС постачальника (п. 4.9 Договору).
Відповідно до п. 4.10 Договору постачальник повинен поставити скретч-картки/талони/смарт-картки, термін дії яких не менше строку дії цього договору. У разі необхідності (закінчення терміну дії талону, виявлення дефекту талону) Постачальник забезпечує протягом 7 (семи) робочих днів безоплатний обмін талонів (скретч-карток), як протягом дії Договору та і після закінчення строку цього договору.
Відповідно до п.п. 8.2.1, 8.2.2 п. 8.2 Договору Постачальник зобов'язаний:
Забезпечити резервування та поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Забезпечити поставку належного товару, якість якого відповідає діючим «нормативним документам (ДСТУ, ГОСТ, ТУ тощо), технічним вимогам Покупця та вимогам, установленим цим Договором.
Пунктом 10.5 Договору передбачено - За відмову від поставки товару (партії товару) повністю або частково та/або у разі несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі Товару (відмова у заправці пальним на АЗС тощо), Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 40% від вартості Договору. Відмова АЗС у відпуску пального підтверджується актом Покупця за підписом не менше трьох осіб представників Покупця.
До Договору між сторонами підписана Специфікація № 1 на поставку товару у загальній сумі 9 928 346,40 грн.
03 травня 2024 року за видатковою накладною №179 Відповідачем було передано Позивачу скретч-картки на бензин та дизельне паливо на загальну суму 9 928 346,40 грн.
03 травня 2024 року сторони склали та підписали Акт приймання-передачі талонів на відпуск ПММ, відповідно до якого ТОВ «Трейднафта» (відповідач) передало, а Департамент з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (позивач) отримав скретч-картки (талони) у кількості 9529 шт. на загальну кількість палива 180580 л, наступних серій:
1. Бензин А-95 по скретч-картках (талонам) номіналом 10 номери талонів з 303 526 014 040 до 303 526 014 639;
2. Бензин А-95 по скретч-картках (талонам) номіналом 20 номери талонів з 1 228 100 до 1 28 328;
3. Дизельне паливо по скретч-картках (талонам) номіналом 10 номери талонів з 304 528 668 000 до 304 528 668 099;
4. Дизельне паливо по скретч-картках (талонам) номіналом 15 номери талонів з 304 113 137 130 до 304 113 137 529;
5. Дизельне паливо по скретч-картках (талонам) номіналом 15 номери талонів з 304 113 146 730 до 304 113 146 8294
6. Дизельне паливо по скретч-картках (талонам) номіналом 15 номери талонів з 304 113 146 830 до 304 113 146 929;
7. Дизельне паливо по скретч-картках (талонам) номіналом 20 номери талонів з 1 376 880 до 1 382 879;
8. Дизельне паливо по скретч-картках (талонам) номіналом 20 номери талонів з 304 622 896 800 до 304 622 897 799.
08 травня 2024 року платіжною інструкцією № 1 позивач оплатив відповідачу суму 9 928 346,40 грн.
В період з 03.05.2024 по 28.05.2025 пальне в талонах передано відповідно до розпоряджень голови Запорізької обласної державної адміністрації, начальника обласної військової адміністрації закладам, установам та організаціям м. Запоріжжя і Запорізької області для запобігання виникненню і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій:
- Бензин А-95 (в талонах) - 24580 л (по ціні 55,08 грн за 1 л) на суму 1 353 866,40 грн;
- Дизельне паливо (в талонах) - 120000 л (по ціні 54,96 грн за 1 л) на суму 6 595 200,00 грн.
У порушення умов договору відповідач здійснив поставку товару не в повному обсязі, відтак взяті на себе зобов'язання по забезпеченню поставки та передачі дизельного палива та бензину А-95 за скретч-картками (талонами) на автозаправних станціях не виконав.
Позивачем на адресу Відповідача було направлено лист від 07.02.2025 №04-04/0070, яким Позивач вимагав забезпечити виконання договірних зобов'язань та передачу пального на підставі скретч-карток.
Також, Позивачем було направлено лист-вимогу Відповідачу від 10.03.2025 №05 01/0110 з вимогою повернути кошти за Договором на суму скретч-карт, за якими не було отримано пальне в сумі 1 979 280 грн.
Вказані листи Відповідачем було залишено без відповіді, листи повернулися за закінченням терміну зберігання.
Наказом №29-аг від 29.04.2025 Департаментом з питань цивільного захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації була створена комісія для перевірки можливості відпуску пального на АЗС.
30.04.2025 комісією, створеною відповідно до наказу №29-аг від 29.04.2025, складено Акт про неможливість (відмову) відпуску пального на АЗС. У висновку акту вказано: «Відпуск пального на АЗС по скретч-карткам (талонам) «Авіас», придбаного у ТОВ «Трейднафта» в м. Запоріжжя, не можливий». Вказаний акт підписаний головою та членами комісії (містить підписи трьох членів комісії).
05.05.2025 позивач звернувся до відповідача з претензією (вих.№05-01/0189), в якій вимагав від відповідача провести заміну талонів (скретч-карт) торгівельної марки «Авіас» на талони (скретч-карти) іншої торгівельної марки, а також перерахувати позивачу вартість недопоставленого товару на загальну суму 1 979 280,00 грн та штрафу розмірі 3 971 338,56 грн.
Вказана претензія залишена відповідачем без реагування.
Отже, відповідач пальне в повному обсязі не поставив, вартість невикористаних скретч-карток не повернув.
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, позивачем не використано талони на пальне торгівельної марки «Авіас» на загальну суму 1 979 280,00 грн (з ПДВ), отриманих за видатковою накладною №179 від 03.05.2024 та Договором №18, укладеним 30.04.2024, номіналом:
- Бензин А-95 (в талонах) - 6000 л (по ціні 55,08 грн за 1 л) на суму 330480,00 грн, в талонах по 10 л серійний номер з 303 526 014 040 по 303 526 014 639;
- Дизельне паливо (в талонах) - 30 000 л (по ціні 54,96 грн за 1 л) на суму 1 648 800,00 грн, з них:
20000 л в талонах по 20 л серійний номер з 304 622 896 800 по 304 622 897 799;
6000 л в талонах по 15 л серійний номер з 304 113 137 130 по 304 113 137 529;
3000 л в талонах по 15 л серійний номер з 304 113 146 730 по 304 113 146 929;
1000 л в талонах по 10 л серійний номер з 304 528 668 000 по 304 528 668 099.
Невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором в частині передачі товару в повному обсязі стало підставою звернення позивача до суду про стягнення сплачених за товар коштів в розмірі 1 979 280,00 грн та штрафу розмірі 3 971 338,56 грн.
Доказів погашення суми позову відповідач на час розгляду справи суду не надав.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ.
Щодо суми основного боргу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору поставки №18 від 30.04.2024, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки з елементами зберігання.
Згідно частини першоїстатті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК Українивстановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 655 ЦК Україниунормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
Згідно зі ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Судом встановлено, що позивачем на виконання умов Договору зобов'язання щодо оплати товару виконані в повному обсязі, що підтверджується платіжною інструкцією платіжною інструкцією №1 від 08 травня 2024 року, згідно з якою позивач оплатив відповідачу суму 9 928 346,40 грн з призначенням платежу: 2918110; 2210; за дизпаливо та бензин А-95 по скретч-картам (талонам) зг. Дог. Від 30.04.2024 №18, видат. Накл. Від 03.05.24 № 179; ПДВ -1654724,40».
Зі свого боку, відповідачем передано позивачеві на виконання умов договору 9529 шт. скретч-карток на 150000 л дизпалива та 30580 л бензину А-95, що підтверджується видатковою накладною №179 від 03.05.2024 та Актом приймання-передачі талонів на відпуск ПММ №130 від 03.05.2024.
Постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно яких торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п.3 Правил).
Згідно з п.9 Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155 затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Згідно з п.3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п.10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.
Тож, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.
За умовами Договору (п. 4.5) поставка товару по скретч-карткам (талонам) та смарт-карткам (паливним картам) здійснюється на умовах ЕХW (правила INCOTERMS у редакції 2020 року) з АЗС Постачальника, перелік яких наведено у Додатку №2. Для отримання Товару (заправка пальним транспортного засобу па АЗС) водій пред'являє оператору АЗС скретч-картку/талон/смарт-картку на паливо. Оператор здійснює відповідну ідентифікацію скретч-картки/талону/смарт-картки на пальне і на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості.
За даними позивача, які не спростовані відповідачем, останній, в порушення умов договору, не здійснює відпуск дизельного пального та бензину А-95, у зв'язку із чим позивачем не використано скретч-карток на загальну суму 1 979 280,00 грн, а саме:
- Бензин А-95 (в талонах) - 6000 л (по ціні 55,08 грн за 1 л) на суму 330 480,00 грн, в талонах по 10 л серійний номер з 303 526 014 040 до 303 526 014 639;
- Дизельне паливо (в талонах) - 30000 л (по ціні 54,96 грн за 1 л) на суму 1 648 800,00 грн, з них:
20000 л в талонах по 20 л серійний номер з 304 622 896 800 по 304 622 897 799;
6000 л в талонах по 15 л серійний номер з 304 113 137 130 по 304 113 137 529;
3000 л в талонах по 15 л серійний номер з 304 113 146 730 по 304 113 146 929;
1000 л в талонах по 10 л серійний номер з 304 528 668 000 по 304 528 668 099.
Частиною 1 ст. 662 ЦК України визначено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Відповідно до приписів ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Відповідно до ч. 1 ст. 667 ЦК України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов'язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов'язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Згідно з ч. 1 та ч. 2статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно достатті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Таким чином, відповідно до частини другої статті 693 ЦК України у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його у встановлений строк.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.10.2013 у справі № 5011-42/13539-2012/3-30гс13.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року по справі №918/631/19.
З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із недоотриманням пальногопозивач звертався до відповідача з претензією 05.05.2025, яка залишена відповідачем без відповіді.
Таким чином, з викладених обставин вбачається не виконання відповідачем умов договору щодо належної поставки товару та виникнення у нього зобов'язання із компенсації позивачу вартості скретч-карток, що не були отоварені.
Згідно зіст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За висновками комісії, яка створена відповідно до наказу позивача №29-аг від 29.04.2025, «Відпуск пального на АЗС по скретч-карткам (талонам) «Авіас», придбаного у ТОВ «Трейднафта» в м. Запоріжжя, не можливий», що підтверджується актом від 30.04.2024, підписаним головою та членами комісії (містить підписи трьох членів комісії).
Суд відзначає, що відповідачем не спростовано, як переліку невикористаних позивачем талонів, так і не надано власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його вірним та арифметично правильним.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено умови договору поставки, оскільки позивачем не було отримано бензину А-95 у кількості 6000 літрів та дизельне паливо у кількості 30000 літрів за скретч-картками на загальну суму 1 979 280,00 грн, а відтак у відповідача виник обов'язок з повернення позивачу 1 979 280,00 грн за пальне, вартість якого сплачена.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений договорами товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача про стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 1 979 280,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення штрафу.
При наданні оцінки заявленим позивачем позовним вимогам про стягнення штрафу у розмірі 3 971 338,56 грн, господарський суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ч. ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 10.5 Договору передбачено, що за відмову від поставки товару (партії товару) повністю або частково та/або у разі несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі Товару (відмова у заправці пальним на АЗС тощо), Постачальник сплачує Покупцю штраф у розмірі 40% від вартості Договору. Відмова АЗС у відпуску пального підтверджується актом Покупця за підписом не менше трьох осіб представників Покупця.
Факт відмови у заправці на АЗС «Авіас» по скретч-картам (талонам), придбаних у ТОВ «Трейднафта» за договором поставки №18 від 30.04.2024, підтверджується матеріалами справи.
Згідно з п. 3.1. Договору загальна вартість Договору становить 9 928 346,40 грн.
Оскільки відповідач допустив порушення умов договору, яке полягає у відмові у заправці пальним на АЗС за скретч-картам (талонам), придбаними у відповідача, позивач правомірно нараховує неустойку у вигляді штрафу, у розмірі передбаченому пунктом 10.5. договору.
Розрахунок заявленої до стягнення Позивачем суми штрафу, наведений ним у позові, відповідає вимогам закону, умовам договору, є арифметично правильними та Відповідачем не спростований. Заперечення Відповідача саме щодо розміру здійснених Позивачем нарахувань у матеріалах справи відсутні, як і відсутні докази на підтвердження своєї позиції (власні контррозрахунки тощо).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення штрафу у розмірі 3 971 338,56 грн.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться Договором поставки №18 від 30.04.2024 (а.с.97-102), видатковою накладною №179 від 03.05.2024 (а.с.16), актом приймання-передачі талонів №130 від 03.05.2024 (а.с.14), платіжною інструкцією №1 від 08.05.2025 (а.с.15), випискою з рахунку за 09.05.2024 (а.с.17), розпорядженням №999 від 19.11.2024 (а.с.43-44), розпорядженням №1153 від 27.12.2024 (а.с.45-46), актом неможливості отримання товару №1 від 30.04.2025 (а.с.12), бухгалтерською довідкою (а.с.13), накладними та довіреностями на отримання (а.с.18-20), листом №10/347 від 27.02.2025 (а.с.21), листом №1020/1 від 03.02.2025 (а.с.22), листуванням з відповідачем (а.с.23-27), наказом про створенням комісії (а.с.28), претензією від 05.05.20255 №05-01/0189 (а.с.30-32).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
Згідно зі ст. 129 Конституції Україниоднією з засад судочинства є змагальність.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, доказів виконання зобов'язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми боргу не надав.
Ураховуючи вище встановлені обставини, приписи ст. ст. 74, 76, 77-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню повністю в розмірі 5 950 618,56 грн.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат на сплату судового збору, суд враховує наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
З положень ч. 1, п.п.1, п.п.2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слідує, що судовий збір за розгляд немайнових вимог складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за розгляд майнових вимог - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.
У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року у розмірі 3028,00 грн.
За змістом ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Приймаючи до уваги, що ціна позову становить 5 950 618,56 грн та позовна заява подана в електронній формі, до сплати за подання цієї позовної належить судовий збір у розмірі 71 407,48 грн.
Позивачем до позовної заяви додано платіжну інструкцію №21 від 28.05.2025 про сплату суми 89 259,28 грн судового збору, тобто в розмірі більшому, ніж визначено законом.
Оскільки позов задоволено повністю, судові витрати зі сплати судового збору слід покласти відповідача у розмірі 71 407,48 грн.
Зайво сплачений судовий збір повертається виключно за клопотанням особи, яка його платили. Станом на дату ухвалення рішення відповідне клопотання від позивача не надходило.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст.ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (вул. Перемоги, 86, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; ідентифікаційний код юридичної особи 45095459) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (просп. Соборний, 180-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 14373165) суму 1 979 280,00 грн (один мільйон дев'ятсот сімдесят дев'ять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 копійок) вартості неотриманого товару та 3 971 338,56 грн (три мільйони дев'ятсот сімдесят одна тисяча триста тридцять вісім гривень 56 копійок) штрафу. Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙДНАФТА» (вул. Перемоги, 86, с. Біленьке, Запорізький район, Запорізька область, 70441; ідентифікаційний код юридичної особи 45095459) на користь ДЕПАРТАМЕНТУ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ (просп. Соборний, 180-А, м. Запоріжжя, 69035; ідентифікаційний код юридичної особи 14373165) суму 71 407,48 грн (сімдесят одна тисяча чотириста сім гривень 48 коп) витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленомуст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний 22.09.2025.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за вебадресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.І. Педорич