61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
22.09.2025 Справа №905/717/25
Господарський суд Донецької області у складі
судді Лободи Т.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справу
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ, код 40075815, в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро, код 40081237,
до Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток", м. Добропілля Донецької області, код 43895975,
про стягнення 139 215,00 грн,
Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" про стягнення штрафу в сумі 139 215,00 грн. Також позивач просить суд здійснити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем у накладній № 49921695 маси вантажу в вагонах № 63285787, № 64170459, № 65028888, про що було складено комерційний акт № 450003/15 від 08.03.2025.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 22.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 905/717/25, суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, сторонам встановлено строки подачі заяв по суті справи.
З метою повідомлення сторін про розгляд даної справи суд копію ухвали від 22.07.2025 направив до їх електронних кабінетів в системі "Електронний суд". Згідно довідок про доставку електронного листа ухвала суду від 22.07.2025 в електронному вигляді доставлена до електронних кабінетів сторін - 22.07.2025.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Отже, суд дійшов висновку, що сторони належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі та розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзив на позов не надав.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.
Державне підприємство "Добропіллявугілля-Видобуток" (замовник) на підставі заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення з АТ "Українська залізниця" Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №43895975/2020-0004 від 28.12.2020 та повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 48-43895975/2020 від 29.12.2020, уклало з Акціонерним товариством "Українська залізниця" (перевізник) договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом (договір).
Договір є публічним, відповідно до ст. 634 ЦК України, повний текст якого оприлюднено за посиланням - http://uz-cargo.com.
До матеріалів справи долучено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 в редакції, яка оприлюднена 28.02.2025, введена в дію 01.03.2025.
Предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги (п.1.1 Договору).
Згідно з п.1.4 Договору надання послуг за договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.
Договір є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов'язок здійснювати надання послуг, пов'язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (п.1.5 Договору).
Відповідно до п. 1.6 Договір, з урахуванням змін до нього, оприлюднюється перевізником як публічна пропозиція для укладення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Договір укладається шляхом надання перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору (п. 1.7 Договору).
У п.7.3 Договору встановлено, що строк позовної давності за вимогами перевізника до Замовників, що випливають з перевезення, становить три роки.
У березні 2025 року на адресу одержувача, ФОП Паустовський А.А., ЄДРПОУ 3000405716, зі станції Добропілля Донецької залізниці на станцію призначення Павлоград ІІ Придніпровської залізниці відбулось відправлення за залізничною накладною № 49921695 вугілля кам'яне марки г-газовий, вантажовідправник - ДП "Добропіллявугілля-Видобуток".
У накладній вантажовідправником зазначено, що вантаж розміщено і закріплено згідно з п. 2,3.1 (малюнок 1) гл.14 Додатка 3 до СМГС, насипом.
Вказана залізнична накладна містить застереження щодо відповідальності вантажовідправника відповідно до статей 24, 122 Статуту залізниць України.
При оформленні зазначеної залізничної накладної № 49921695 05.03.2025 у вагоні № 65028888 відповідачем вказано масу вантажу 65500 кг, у вагоні № 64170459 - 64900 кг, у вагоні № 63285787 - 65700 кг.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена вантажовідправником на вагонних вагах (150т), заводський №651 ВЭТ-150 В15 (вантажовідправника).
08.03.2025 працівниками Укрзалізниці на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці на підставі актів загальної форми № 90, № 91, № 92 були проведені перевірки маси вантажу у вагонах № 63285787, № 64170459, № 65028888, за наслідками чого було виявлено, що маса у вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній № 49921695, про що складено комерційний акт № 450003/15 від 08.03.2025.
За змістом комерційного акту № 450003/15 від 08.03.2025 при зважуванні вагону в статичному режимі у присутності ДСЗ Опанасюка, агента комерційного Плітченко, агента комерційного Михальської, на справних вагонних 150тн електронно-тонзометричних вагах ст. Нижньодніпровськ-Вузол заводський №032, що пройшли держповірку 31.01.2025, виявилось: в вагоні №63285787 вага брутто - 91400 кг, тара за документом - 21400 кг, вага нетто - 70000 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 4300 кг; у вагоні 64170459 вага брутто - 91800 кг, тара за документом - 21800 кг, вага нетто - 70000 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 5100 кг; в вагоні № 65028888 вага брутто - 92200 кг, тара за документом - 22200 кг, вага нетто - 70000 кг, що більше ваги, вказаної в документі на 4500 кг.
У розділі Д комерційного акту також відображено, що навантаження вантажу в вагоні № 63285787 нижче бортів на 50-80см, в вагонах №№64170459, 65028888 нижче бортів на 30-50см. Маркування тирсою та повздовжніми борознами не порушено. Поглиблень та просипання вантажу немає. Вагони бездверні, розвантажувальні люки закриті. В технічному відношенні вагони справні. Зав.вантажним двором за штатним розкладом немає.
Акт підписано заступником ДС Опанасюк О.М., агентом комерційним Михальською Н.М. та агентом комерційним Плітченко І.П.
За змістом технічного паспорту зважувального приладу (ЗП) вагонні ваги станції Нижньодніпровськ-Вузол регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" статичні, тензометричні, модифікація ВВЕТ-150-ТД.1-ЕП.2-ДП-С, заводський №032, границі зважування: найменша - 2т, найбільша - 150т, міжповірочний інтервал ЗП - 12 місяців, інтервал між повірками ЗП - 12 місяців. Відміткою у паспорті підтверджено, що ваги придатні до застосування, останню повірку ваг здійснено 31.01.2025, наступне обслуговування ваг не пізніше 31.07.2025.
Неправильне зазначення у накладній маси вантажу стало підставою для нарахування штрафу та звернення позивача до суду з позовом про його стягнення з відповідача.
Згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
За приписом ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із статей 11, 509 Цивільного кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного Кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом (ст.2 Статуту).
Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
На підставі Статуту Мінтранс затверджує, зокрема, Правила перевезення вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України (ст. 5 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за № 863/5084 від 24.11.2000, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи “Маса вантажу, визначена відправником, кг» та “Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника.
Правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтверджено підписом представника відправника - прийомоздавальником вантажу та багажу ОСОБА_1 , про що відображено у графі 55 накладної.
Доказів, що спростовують вказане суду не надано.
Згідно з п. 40 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються перевізником до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони (контейнери) відкритого типу, приймаються до перевезення шляхом візуального огляду вагона (контейнера), вантажу, його маркування (у тому числі захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Перевізник має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч. 1 ст. 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Отже, для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу (у вагонах № 65028888, № 64170459, № 64170459), яка зазначена вантажовідправником (відповідачем) у накладній № 49921695, засвідчено комерційним актом № 450003/15 від 08.03.2025.
Пунктом 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Як вже зазначив суд, комерційний акт № 450003/15 від 08.03.2025 підписаний: заступником начальника станції Опанасюк О.М., агентом комерційним ОСОБА_2 та агентом комерційним Плітченко І.П.
На підтвердження повноважень вищезгаданих осіб на підписання комерційного акту надано розпорядження залізниці № 256 від 31.12.2024, яким призначено відповідальними особами, які мають право підпису комерційних актів замість начальника вантажного району, завідувача вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи наступних працівників станції, зокрема, заступника начальника станції з вантажної роботи Опанасюка О.М., агентів комерційних Плітченко І.П., Михальську Н.М. Також надано посадову інструкцію заступника начальника станції залізничної, посадові інструкції агента комерційного.
З даного слідує, що позивач дотримався обов'язку залучення до підписання заступника начальника станції, працівників станції, тобто осіб, які обов'язково повинні засвідчити акт.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
В матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості, викладені у комерційному акті, або що спростовують викладені обставини.
Згідно з п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за №863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із ст.118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Отже, чинне законодавство України пов'язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст. 118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу. Враховуючи дане, предметом дослідження є встановлення такого порушення.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, до матеріалів справи не надано.
Окрім того, при застосуванні статей 118, 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Судом встановлено наявність підстав для застосування відповідальності, передбаченої вищезазначеним нормативним актом.
Виходячи з того, що провізна плата за перевезення вантажу у спірних вагонах складає 9281,00 грн, позивачем з посиланням на статті 118, 122 Статуту залізниць України нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф у сумі 139 215,00 грн.
Суд встановив, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним та відповідає статтям 118, 122 Статуту залізниць України.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення з Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" штрафу у розмірі 139 215,00 грн за неправильне зазначення маси відправленого вантажу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд задовольнив позов повністю, у відповідності до ст. 129 ГПК України витрати щодо сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства "Добропіллявугілля-Видобуток" (85001, Донецька область, м. Добропілля, пр. Шевченка, буд. 2, код 43895975) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680 м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд.108, код 40081237) штраф у сумі 139 215,00 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 22.09.2025.
Суддя Т. О. Лобода