вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2025м. ДніпроСправа № 904/3845/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/3845/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Сервіс"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 15.07.2025 за вих. №б/н до Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Сервіс" (далі - відповідач) про стягнення 405.450,36 грн, з яких: 157.980,00 грн попередньої оплати з ПДВ по №СП/113Н від 28.02.2024, 9.794,76 грн пені за неповернення попередньої оплати, 223.800,00 грн попередньої оплати з ПДВ по №СП/115Н від 01.08.2024, 13.875,60 грн пені за неповернення попередньої оплати.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/3845/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2025.
Ухвалою від 21.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 21.07.2025 у справі №904/3845/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Універсал Сервіс" до його електронного кабінета. Документ доставлено до електронного кабінета 21.07.2025 о 20:16, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 надсилалася відповідачу на адресу: 49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16, за трек-номером 0610271160790.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду без вручення адресату, зокрема, 18.08.2025 з відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою» 15.08.2025.
Відповідно до частин третьої і сьомої статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Порядок вручення судових рішень визначено у статті 242 ГПК України, за змістом частини 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.
Частиною одинадцятою статті 242 ГПК України передбачено, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з положеннями частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (пункт 3); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 4); день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 5).
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, і які регулюють відносини між ними.
Відповідно до пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження.
Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, з позначкою “відмова від отримання».
Верховний Суд в ухвалі від 11.08.2022 у справі № 916/514/21 зазначає, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена статей 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв'язку вимог Правил надання послуг поштового зв'язку, господарський суд вважає, що факт неотримання відповідачем поштової кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв'язку з її неотриманням адресатом, залежав від волевиявлення самого адресата, тобто мав суб'єктивний характер та є наслідком неотримання адресатом пошти під час доставки за вказаною адресою і незвернення самого одержувача кореспонденції до відділення пошти для отримання рекомендованого поштового відправлення.
Більш того, обов'язок суду повідомити учасників справи про дату, час і місце судового засідання є реалізацією однієї з основних засад (принципів) господарського судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов'язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про дату, час і місце судового засідання, але й основних засад (принципів) господарського судочинства.
Розгляд справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення учасників справи та інших осіб про дату, час і місце судового засідання. Право бути належним чином повідомленим про дату, час і місце слухання справи не може бути формальним, оскільки протилежне не відповідає ідеї справедливого судового розгляду, яка включає основоположне право на змагальність провадження (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №918/1478/14, від 03.08.2022 у справі №909/595/21).
Виходячи зі змісту статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.11.2021 у справі №908/1724/19, від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17).
Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун'єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003, заяви №69829/01, №2672/03).
Відповідно до статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (далі - Закон "Про державну реєстрацію") відомості до ЄДР про юридичну особу, в тому числі щодо її місця знаходження, вносяться відповідно до інформації, наданої самою юридичною особою.
Вказане дає підстави вважати, що така адреса є актуальною, та саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов'язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.
Суд звертає увагу, що відповідач є фізичною особою - підприємцем, на яку відповідно до статті 4, частини першої, пункту 10 частини другої статті 9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону "Про поштовий зв'язок" та Правил №270 (аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 01.03.2023 у cправі №910/18543/21).
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 21.07.2025 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Так, суд встановив, що ухвала від 21.07.2025 вважається врученою відповідачу у день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про закінчення терміну зберігання, а саме 15.08.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 21.07.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву тривав до 30.08.2025.
Станом на дату винесення рішення відзив не подано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором, а тому з відповідача підлягають стягненню сума попередньої оплати та нарахована на неї пеня.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив на позов не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладання договору; оплати товару; поставки товару; наявності чи відсутності підстав для стягнення заборгованості та нарахованих на неї штрафних санкцій за користування грошовими коштами.
Суд встановив, що 03.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (далі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Універсал Сервіс" (далі-постачальник, відповідач) був укладений договір поставки №20150497 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1 договору передбачено, що на умовах, викладених у розділах цього договору, постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити продукцію матеріально-технічного призначення, що надалі іменується товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни поставки товару вказано в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до цього договору, які є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 2 договору ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнях і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлено Податковим Кодексом України. Ціна товару визначена з урахуванням умов поставки (згідно з Інкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до цього договору. Ціна товару, зазначена в додатках до цього договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню. Сума договору складається з сум специфікацій, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктами 3.1.,3.2.,3.3. договору визначено, що товар за цим договором поставляється на умовах, зазначених у специфікаціях до цього договору, згідно з Інкотермс, 2000. Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях. Постачальник повідомляє покупця про готовність товару до відвантаження телефоном,
факсом або телеграфом.
Покупець здійснює розрахунок за цим договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 50% від суми продукції, що поставляється, перераховується протягом 10 календарних днів після надання рахунку на передоплату, решту 50% перераховується протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару і надання постачальником рахунку. При оплаті з відстроченням платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість) (п. 4.1. договору).
Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі порушення термінів поставки товару за цим договором постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, за весь період прострочення і штраф у розмірі 5% від вартості товару.
Якщо прострочення в поставці перевищило 10-ть календарних днів з моменту закінчення узгодженого терміну поставки, покупець має право відмовитися від приймання та оплати товару, термін поставки якого порушений, а якщо він вже оплачений - вимагати повернення грошових коштів. Грошові кошти повинні бути повернуті покупцеві протягом 3-х банківських днів з дати письмової вимоги покупця. При недотриманні зазначеного терміну повернення грошових коштів постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,2% від суми не повернутих грошових коштів за кожен день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Пеня нараховується за весь період прострочення.
Договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.03.16, а в частині не виконаних зобов'язань за договором - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. договору).
Додатковою угодою №3 до договору №20150497 від 03.09.2015 договір подовжено до 31.12.2025.
28.02.2024 сторони уклали специфікацію №СП/113Н, відповідно до якої відповідач поставляє позивачу товар на суму 882.120,00 грн, розрахунок за товар по специфікації покупець здійснює в наступному порядку: передплата 50% постачання протягом 5 календарних днів з дати рахунку на передоплату, оплата 50% протягом 10 календарних днів з факту постачання.
29.02.2024 відповідач виставив рахунки на оплату поставки товарів по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 на загальну суму 882.120,00 грн, а саме: №8 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №9 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №10 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №11 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №12 від 29.02.2024 на суму 104. 760,00 грн; №13 29.02.2024 на суму 93.120,00 грн; №14 від 29.02.2024 на суму 69.600,00 грн; №15 від 29.02.2024 на суму 96.120,00 грн; №16 від 29.02.2024 на суму 96.120,00 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій позивач перерахував на розрахунковий розрахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 441.060,00 грн 50% від суми по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024, а саме: №3131 від 05.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3132 від 05.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3179 від 06.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3180 від 06.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3181 від 06.03.2024 на суму 52.380,00 грн; №3182 від 06.03.2024 на суму 46.560,00 грн; №3183 від 06.03.2024 на суму 34.800,00 грн; №3184 від 06.03.2024 на суму 48.060,00 грн; №3185 від 06.03.2024 на суму 48.060,00 грн.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання по поставці товару по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 до договору, а саме постачальник поставив на адресу позивача товар: 03.06.2024 по видатковій накладній №26 від 30.05.2024 на суму 105.600,00 грн; 04.07.2024 по видатковій накладній №35 від 03.07.2024 на суму 69.600,00 грн; 29.08.2024 по видатковій накладній №44 від 27.08.2024 на суму 96.120,00 грн; 29.08.2024 по видатковій накладній №45 від 27.08.2024 на суму 96.120,00 грн; 23.01.2025 по видатковій накладній №1 від 21.01.2025 на суму 93.120,00 грн; 27.01.2025 по видатковій накладній №2 від 24.01.2025 на суму 52.800,00 грн; 06.02.2025 по видатковій накладній №6 від 04.02.2025 на суму 52.800,00 грн.
Всього по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 поставлено продукцію на суму 566.160,00 грн
Після постачання покупець відповідно умов договору сплатив ще 283.080,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: №8629 від 18.06.2024 на суму 73.200,00 грн; №10392 від 19.07.2024 на суму 58.200,00 грн; №13540 від 13.09.2024 на суму 96.120,00 грн;№3261 від 04.03.2025 на суму 140.160,00 грн.
Всього було сплачено позивачем 724.140,00 грн.
Позивач зазначає, що з моменту перерахування суми передплати у розмірі 157.980,00 грн минуло більше ніж рік, однак по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 не поставлено товар, а саме: п. 7 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105.600,00 грн; п. 8 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105.600,00 грн; п. 9 - вал ч. 154014-1а в кількості 9 шт. на суму 104.760,00 грн.
Відтак між сумою оплати за товар 724.140,00 грн та сумою постачання у розмірі 566.160,00 грн утворився борг у розмірі 157.980,00 грн.
01.08.2024 між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №СП/115Н до договору поставки №20150497 від 03.09.2015, відповідно до якої відповідач поставляє позивачу товар на суму 529.200,00 грн, розрахунок за товар по специфікації покупець здійснює в наступному порядку: передплата 50% постачання протягом 5 календарних днів дата рахунку на передоплату, оплата 50% протягом 10 календарних днів факт постачання.
02.08.2024 відповідач виставив рахунки на оплату поставки товарів по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024 на суму 529.200,00 грн, а саме: №32 від 02.08.2024 на суму 81.600,00 грн; №33 від 02.08.2024 на суму 40.800,00 грн; №34 від 02.08.2024 на суму 40.800,00 грн; №35 від 02.08.2024 на суму 110.400,00 грн; №36 від 02.08.2024 на суму 110.400,00 грн; №37 від 02.08.2024 на суму 110.400,00 грн; №38 від 02.08.2024 на суму 34.800,00 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій позивач перерахував на розрахунковий розрахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 264.600,00 грн 50% від суми по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024, а саме: №11492 від 07.08.2024 на суму 40.800,00 грн; №11491 від 07.08.2024 на суму 20.400,00 грн; №11490 від 07.08.2024 на суму 20.400,00 грн; №11493 від 07.08.2024 на суму 55.200,00 грн; №11489 від 07.08.2024 на суму 55.200,00 грн; №11488 від 07.08.2024 на суму 55.200,00 грн; №11494 від 07.08.2024 на суму 17.400,00 грн.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання по поставці товару по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024 по договору, а саме постачальник поставив на адресу позивача товар: 13.02.2025 по видатковій накладній №7 від 11.02.2025 на суму 81.600,00 грн.
Після постачання покупець сплатив за фактично поставлений товар, про що свідчить платіжна інструкція №3261 від 04 березня 2025 на суму 140.160,00 грн.
Відтак між сумою попередньої оплати 305.400,00 та сумою постачання 81.600,00 грн утворилась сума боргу у розмірі 223.800,00 грн.
Позивач зазначає, що з моменту перерахування суми передплати у розмірі 223.800,00 грн минуло майже 9 місяців, однак по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024 не поставлено товар, а саме: п. 2 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 3 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 4 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 5 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 6 - ролик ч.7.088.027А в кількості 2 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 7 - муфта зубчата ч.7.184.029 в кількості 4 шт. на суму 34.800,00 грн
01.05.2025 позивачем на адресу відповідача направлена вимога №425, відповідно до якої позивач вимагає поставити товар по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024: п. 7 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105 600,00 грн.; п. 8 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105.600,00 грн; п. 9 - вал ч. 154014-1а в кількості 9 шт. на суму 104.760,00 грн та товар по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024: п. 2 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 3 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 4 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110 400,00 грн; п. 5 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 6 - ролик ч.7.088.027А в кількості 2 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 7 - муфта зубчатая ч.7.184.029 в кількості 4 шт. на суму 34.800,00 грн.
Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав вимогу 07.05.2025. Відповіді на претензію не надав.
26.05.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію №503 з вимогою повернути суму передплати у розмірі 157.980,00 грн по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 та 223.800,00 грн по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024.
Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав вимогу 03.06.2025. Відповіді на претензію не надав.
У зв'язку з невиконанням постачальником свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару, передбаченого специфікацією №СП/113Н від 28.02.2024 та специфікацією №СП/115Н від 01.08.2024 за договором поставки №20150497 від 03.09.2015, у відповідача перед покупцем виникла заборгованість у сумі 381.780,00 грн.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом спору у даній справі є вимоги позивача до відповідача про стягнення 157.980,00 грн попередньої оплати з ПДВ по №СП/113Н від 28.02.2024, 9.794,76 грн пені за неповернення попередньої оплати, 223.800,00 грн попередньої оплати з ПДВ по №СП/115Н від 01.08.2024, 13.875,60 грн пені за неповернення попередньої оплати.
Згідно з нормами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України,).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.
Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.
Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.
Таким чином укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.
Отже, двосторонній характер договору зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків. Тобто з укладенням такого договору постачальник бере на себе обов'язок поставити певний товар і, водночас, покупець зобов'язується прийняти та оплатити такий товар.
Пунктом 4.1. договору передбачено, що покупець здійснює розрахунок за цим договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 50% від суми продукції, що поставляється, перераховується протягом 10 календарних днів після надання рахунку на передоплату, решту 50% перераховується протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару і надання постачальником рахунку. При оплаті з відстроченням платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).
28.02.2024 сторони уклали специфікацію №СП/113Н, відповідно до якої відповідач поставляє позивачу товар на суму 882.120,00 грн, розрахунок за товар по специфікації покупець здійснює в наступному порядку: передплата 50% постачання протягом 5 календарних днів з дати рахунку на передоплату, оплата 50% протягом 10 календарних днів з факту постачання.
29.02.2024 відповідач виставив рахунки на оплату поставки товарів по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 на загальну суму 882.120,00 грн, а саме: №8 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №9 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №10 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №11 від 29.02.2024 на суму 105.600,00 грн; №12 від 29.02.2024 на суму 104. 760,00 грн; №13 29.02.2024 на суму 93.120,00 грн; №14 від 29.02.2024 на суму 69.600,00 грн; №15 від 29.02.2024 на суму 96.120,00 грн; №16 від 29.02.2024 на суму 96.120,00 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій позивач перерахував на розрахунковий розрахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 441.060,00 грн 50% від суми по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024, а саме: №3131 від 05.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3132 від 05.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3179 від 06.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3180 від 06.03.2024 на суму 52.800,00 грн; №3181 від 06.03.2024 на суму 52.380,00 грн; №3182 від 06.03.2024 на суму 46.560,00 грн; №3183 від 06.03.2024 на суму 34.800,00 грн; №3184 від 06.03.2024 на суму 48.060,00 грн; №3185 від 06.03.2024 на суму 48.060,00 грн.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання по поставці товару по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 до договору, а саме постачальник поставив на адресу позивача товар: 03.06.2024 по видатковій накладній №26 від 30.05.2024 на суму 105.600,00 грн; 04.07.2024 по видатковій накладній №35 від 03.07.2024 на суму 69.600,00 грн; 29.08.2024 по видатковій накладній №44 від 27.08.2024 на суму 96.120,00 грн; 29.08.2024 по видатковій накладній №45 від 27.08.2024 на суму 96.120,00 грн; 23.01.2025 по видатковій накладній №1 від 21.01.2025 на суму 93.120,00 грн; 27.01.2025 по видатковій накладній №2 від 24.01.2025 на суму 52.800,00 грн; 06.02.2025 по видатковій накладній №6 від 04.02.2025 на суму 52.800,00 грн.
Всього по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 поставлено продукцію на суму 566.160,00 грн
Після постачання покупець відповідно умов договору сплатив ще 283.080,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями, а саме: №8629 від 18.06.2024 на суму 73.200,00 грн; №10392 від 19.07.2024 на суму 58.200,00 грн; №13540 від 13.09.2024 на суму 96.120,00 грн;№3261 від 04.03.2025 на суму 140.160,00 грн.
Всього було сплачено позивачем 724.140,00 грн.
Разом з тим, по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 не поставлено товар, а саме: п. 7 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105.600,00 грн; п. 8 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105.600,00 грн; п. 9 - вал ч. 154014-1а в кількості 9 шт. на суму 104.760,00 грн.
Відтак у відповідача утворився борг у розмірі 157.980,00 грн (724.140,00грн-566.160,00грн).
01.08.2024 між позивачем та відповідачем підписано специфікацію №СП/115Н до договору поставки №20150497 від 03.09.2015, відповідно до якої відповідач поставляє позивачу товар на суму 529.200,00 грн, розрахунок за товар по специфікації покупець здійснює в наступному порядку: передплата 50% постачання протягом 5 календарних днів дата рахунку на передоплату, оплата 50% протягом 10 календарних днів факт постачання.
02.08.2024 відповідач виставив рахунки на оплату поставки товарів по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024 на суму 529.200,00 грн, а саме: №32 від 02.08.2024 на суму 81.600,00 грн; №33 від 02.08.2024 на суму 40.800,00 грн; №34 від 02.08.2024 на суму 40.800,00 грн; №35 від 02.08.2024 на суму 110.400,00 грн; №36 від 02.08.2024 на суму 110.400,00 грн; №37 від 02.08.2024 на суму 110.400,00 грн; №38 від 02.08.2024 на суму 34.800,00 грн.
Відповідно до платіжних інструкцій позивач перерахував на розрахунковий розрахунок відповідача суму попередньої оплати у розмірі 264.600,00 грн 50% від суми по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024, а саме: №11492 від 07.08.2024 на суму 40.800,00 грн; №11491 від 07.08.2024 на суму 20.400,00 грн; №11490 від 07.08.2024 на суму 20.400,00 грн; №11493 від 07.08.2024 на суму 55.200,00 грн; №11489 від 07.08.2024 на суму 55.200,00 грн; №11488 від 07.08.2024 на суму 55.200,00 грн; №11494 від 07.08.2024 на суму 17.400,00 грн.
Відповідач частково виконав свої зобов'язання по поставці товару по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024 по договору, а саме постачальник поставив на адресу позивача товар: 13.02.2025 по видатковій накладній №7 від 11.02.2025 на суму 81.600,00 грн.
Після постачання покупець сплатив за фактично поставлений товар, про що свідчить платіжна інструкція №3261 від 04 березня 2025 на суму 140.160,00 грн.
Разом з тим, по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024 не поставлено товар, а саме: п. 2 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 3 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 4 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 5 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 6 - ролик ч.7.088.027А в кількості 2 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 7 - муфта зубчатая ч.7.184.029 в кількості 4 шт. на суму 34.800,00 грн.
Відтак у відповідача утворився борг у розмірі 223.800,00 грн (305.400,00 грн-81.600,00грн).
Проте, станом на розгляду спору відповідач розрахунків не провів.
Доказів зворотного матеріали справи не містять
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має гуртуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).
За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону , інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із нормами частини першої статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язається передати (поставити) у встановлений строк ( строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 662 ЦК України: “Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.»
При цьому, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент : 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар (частина перша статті 664 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1. договору покупець здійснює розрахунок за цим договором, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника в розмірі 50% від суми продукції, що поставляється, перераховується протягом 10 календарних днів після надання рахунку на передоплату, решту 50% перераховується протягом 10 календарних днів з моменту поставки товару і надання постачальником рахунку. При оплаті з відстроченням платежу оплата здійснюється покупцем за фактично прийняту вагу (прийняту кількість).
Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі порушення термінів поставки товару за цим договором постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, за весь період прострочення і штраф у розмірі 5% від вартості товару.
Якщо прострочення в поставці перевищило 10-ть календарних днів з моменту закінчення узгодженого терміну поставки, покупець має право відмовитися від приймання та оплати товару, термін поставки якого порушений, а якщо він вже оплачений - вимагати повернення грошових коштів. Грошові кошти повинні бути повернуті покупцеві протягом 3-х банківських днів з дати письмової вимоги покупця. При недотриманні зазначеного терміну повернення грошових коштів постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,2% від суми не повернутих грошових коштів за кожен день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Пеня нараховується за весь період прострочення.
Як зазначає позивач, 01.05.2025 позивачем на адресу відповідача направлена вимога №425, відповідно до якої позивач вимагає поставити товар по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024: п. 7 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105 600,00 грн.; п. 8 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 105.600,00 грн; п. 9 - вал ч. 154014-1а в кількості 9 шт. на суму 104.760,00 грн та товар по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024: п. 2 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 3 - ролик ч.3-220112МА в кількості 2 шт. на суму 40.800,00 грн; п. 4 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110 400,00 грн; п. 5 - ролик ч.7.088.027А в кількості 4 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 6 - ролик ч.7.088.027А в кількості 2 шт. на суму 110.400,00 грн; п. 7 - муфта зубчата ч.7.184.029 в кількості 4 шт. на суму 34.800,00 грн. Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав вимогу 07.05.2025. Відповіді на претензію не надав.
26.05.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію №503 з вимогою протягом семи днів розглянути та повернути суму передплати у розмірі 157.980,00 грн по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 та 223.800,00 грн по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024. Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав вимогу 03.06.2025. Відповіді на претензію не надав.
Таким відповідач мав повернути суму передоплати у загальному розмірі 381.780,00 грн 10.06.2025.
У зв'язку з невиконанням постачальником свого обов'язку щодо своєчасної поставки товару, передбаченого специфікацією №СП/113Н від 28.02.2024 та специфікацією №СП/115Н від 01.08.2024 за договором поставки №20150497 від 03.09.2015, у відповідача перед покупцем виникла заборгованість у сумі 381.780,00 грн.
З урахуванням встановленого господарський суд визнає вимоги позивача щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 381.780,00 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення пені
Згідно з ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до п. 7.4 договору передбачено, що у разі порушення термінів поставки товару за цим договором постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі двох облікових ставок НБУ від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення поставки товару, за весь період прострочення і штраф у розмірі 5% від вартості товару. Якщо прострочення в поставці перевищило 10-ть календарних днів з моменту закінчення узгодженого терміну поставки, покупець має право відмовитися від приймання та оплати товару, термін поставки якого порушений, а якщо він вже оплачений - вимагати повернення грошових коштів. Грошові кошти повинні бути повернуті покупцеві протягом 3-х банківських днів з дати письмової вимоги покупця. При недотриманні зазначеного терміну повернення грошових коштів постачальник виплачує покупцеві пеню в розмірі 0,2% від суми не повернутих грошових коштів за кожен день прострочення, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми. Пеня нараховується за весь період прострочення.
Як встановлено судом вище, 26.05.2025 позивач направив на адресу відповідача претензію №503 з вимогою протягом семи днів розглянути та повернути суму передплати у розмірі 157.980,00 грн по специфікації №СП/113Н від 28.02.2024 та 223.800,00 грн по специфікації №СП/115Н від 01.08.2024. Відповідно до поштового повідомлення відповідач отримав вимогу 03.06.2025. Відповіді на претензію не надав.
Таким відповідач мав повернути суму передоплати у загальному розмірі 381.780,00 грн 10.06.2025. Відповідно прострочення у відповідача виникло з 11.06.2025.
Позивач до стягнення з відповідача нарахував пеню за порушення строків повернення передоплати у за період з 11.06.2025 до 11.07.2025 у розмірі 23.670,36 грн (за двома специфікаціями окремо).
Господарський суд перевірив розрахунок пені, здійснений позивачем, та визнав його арифметично правильним, а суму пені такою, що підлягає стягненню з відповідача.
Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив, вимогу не заперечив.
Згідно з приписами ч. 4 ст. 165 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.
А тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 23.670,36 грн пені підлягають задоволенню.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У справі, що розглядається, суд дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Відповідно до п. п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому частиною першою цієї статті передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Водночас, ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8 для сплати судового збору у разі подання до суду документів у електронній формі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 наголосила, що при поданні позову через Електронний суд судовий збір розраховується з понижуючим коефіцієнтом.
Аналогічні правові позиції містяться в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 16.01.2023 у справі №905/1977/21, постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №906/1091/23, постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 14.12.2023 у справі №263/4787/15-ц.
Позовна заява у справі №904/3845/25 була сформована в системі «Електронний суд», а тому правомірним є застосування ставки судового збору з понижуючим коефіцієнтом 0,8, що становить 4.865,40 грн, який, з урахуванням положень ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача.
Крім цього, господарський суд вважає за доцільне надати роз'яснення щодо повернення сплаченої суми судового збору за подання позовної заяви, у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Стаття 7 Закону України "Про судовий збір" містить вичерпний перелік пунктів, за якими повертається сплачена сума судового збору.
Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема, у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Таким чином у позивача наявна можливість повернути судовий збір у загальному розмір 0,1 к. (4.865,41 грн - 4.865,40 грн).
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсал Сервіс" (49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, ВУЛИЦЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО, будинок 16; ідентифікаційний код 33063214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (53201, Дніпропетровська область, Нікопольський район, місто Нікополь, пр. Трубників, будинок 56; ідентифікаційний код 35537363) 381.780,00 грн (триста вісімдесят одну тисячу сімсот вісімдесят грн 00 к.) заборгованості, 23.670,36 грн (двадцять три тисячі шістсот сімдесят грн 36 к.) пені, 4.865,40 грн (чотири тисячі вісімсот шістдесят п'ять грн 40 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк