вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2025 Справа № 904/3650/25
за позовом Комунального некомерційного підприємства "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради, селище Хорошів, Житомирська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ", м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі представників сторін
Комунальне некомерційне підприємство "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" про стягнення заборгованості за договором про закупівлю товарів № СК0020/00444 від 05.06.2023 у розмірі 145 395, 61 грн, з яких: основна заборгованість у розмірі 118 429, 91 грн, інфляційні втрати у розмірі 21 641, 22 грн, 3% річних у розмірі 5 324, 48 грн.
Ухвалою суду від 09.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/3650/25. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження для подання до суду відзиву на позовну заяву.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.
Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Враховуючи, що відповідач зареєстрував електронний кабінет, відповідно до ч. 7 ст. 6 ГПК України ухвала суду вручалася йому в електронній формі шляхом направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Зі змісту повідомлення про доставлення процесуального документа до електронного кабінету відповідача вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі від 09.07.2025 була доставлена в кабінет системи “Електронний суду» 10.07.25 07:20 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.
Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8, 5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
З огляду на викладене, з метою дотримання принципів господарського судочинства, суд розглянув справу в межах розумного строку.
В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.
Позиція позивача викладена у позовній заяві
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про закупівлю товарів № СК0020/00444 від 05.06.2023 в частині своєчасної поставки товару.
Позиція відповідача
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ
05.06.2023 між Комунальним некомерційним підприємством "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (постачальник) укладено договір поставки про закупівлю товарів № СК0020/00444.
За умовами пунктів 1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити замовнику: «Дизельне паливо (талони), бензин А-95 (талони)», 09130000-9 Нафта і дистиляти за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах цього договору.
Найменування товару (асортимент, технічні характеристики, кількість) наведені у додатку 1 до договору, який є його невід'ємною частиною (пункт 1.2 договору).
Пунктом 3.1 договору, визначено, що ціна договору становить 308 000 грн, в т.ч. ІІДВ - 20 149,53 грн.
Розрахунки за поставлений товар здійснюються на умовах пропозиції тендерних торгів, в залежності від обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі замовника, відповідно до помісячних бюджетних призначень (пункт 3.2 договору).
Пунктом до п. 3.4 договору, ціна договору на момент приймання-передачі талонів визначається:
- у разі, якщо відпускні роздрібні ціни за одиницю виміру товару на АЗС постачальника, на якій відбувається процес приймання-передачі товару, менше або дорівнюють цінам, визначеним за результатами процедури закупівлі - ціна дорівнює відпускним роздрібним цінам за одиницю виміру товару на АЗС постачальника та/або партнерській АЗС постачальника;
- у разі, якщо відпускні роздрібні ціни за одиницю виміру товару на АЗС постачальника та/або партнерській АЗС постачальника, на якій відбувається процес приймання-передачі товару, перевищують ціни, визначені за результатами процедури закупівлі - ціна дорівнює ціні, визначеної за результатами процедури закупівлі.
Відповідно до 4.1 договору, оплата за поставлений товар здійснюється замовником впродовж 7 банківських днів з моменту приймання-передачі талонів, на підставі належно оформлених первинних документів (видаткової накладної та акту приймання-передачі товару), в залежності від обсягів реального фінансування, передбаченого в кошторисі замовника, відповідно до помісячних бюджетних призначень.
Моментом здійснення оплати за кожну окрему партію товару вважається факт перерахування на поточний рахунок постачальника грошових коштів (пункт 4.2 договору).
Оплата вартості товару вважається здійсненою з моменту надходження визначеної в п.3.1. договору суми безготівкових коштів на банківський розрахунковий рахунок постачальника (пункт 4.5 договору).
Згідно з п.5.1 договору, поставка товару (відпуск товару) здійснюється за заявкою замовника на АЗС постачальника.
Пунктом 5.2 погоджено строк поставки товару: постачальник зобов'язаний передати талони протягом 3-х календарних днів після отримання заявки, а відпуск товару здійснити у період, вказаний у заявці
Товар постачається із застосуванням талонів (пункт 5.3 договору).
Пунктом 5.4 договору узгоджено, що обов'язок передачі (відпуску) товару замовнику, покладається на постачальника. При цьому право власності на товар у талонах переходить від постачальника до замовника в момент приймання-передачі талонів. Прийнятий в даному випадку товар знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника протягом строку та на умовах, передбачених даним договором. Ризики випадкового знищення або випадкового псування переходять до замовника з моменту одержання (відпуску) товару по талонах на АЗС.
Відповідно до п.5.5 договору, передача талонів здійснюється постачальником на підставі належним чином оформленої довіреності, виданої вповноваженому представникові замовника з обов'язковим складанням і підписанням сторонами відповідних документів (видаткової накладної, акту приймання-передачі товару) на адресу замовника у строк та в обсягах, зазначених в заявці. Порядок поставки талонів може бути змінено за взаємною згодою сторін.
Пунктом 5.6 договору, визначено, що відпуск товару здійснюється на АЗС постачальника на підставі пред'явлених талонів.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання та діє по 31 грудня 2023 року, а в фінансовій частині - до повного розрахунку (пункт 10.1 договору).
Сторонами укладено додаток № 1 до договору про закупівлю товарів № СК0020/00444 від 05.06.2023, а саме технічну специфікацію «Дизельне паливо (талони), бензин А-95 (талони), 09130000-9 Нафта і дистиляти за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника. Якою погоджено поставку товару: Дизельне паливо (талони) у кількості 4 000 літрів за ціною 41,12 грн, загальною вартістю 164 485,98 грн; Бензин А-95 (талони) у кількості 3 000 літрів за ціною 41,12 грн, загальною вартістю 123 364,49 грн. Всього 308 000 грн з ПДВ.
Як зазначає позивач, постачальником для здійснення оплати товару передано покупцю видаткову накладну № 0020/0000688 від 05.06.2023 на загальну суму 308 000 грн.
На підставі видаткової накладної № 0020/0000688 від 05.06.2023 позивачем здійснено оплату товару на загальну суму 308 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4478 від 07.06.2023.
На виконання умов договору, постачальником оформлено специфікацію № 0020/0000688-С щодо випущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0020/0000688 від 05.06.2022 та передано скретч-карток у кількості 400 штук загальним об'ємом 7000 літрів.
Як зазначає позивач, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання за договором поставки та не здійснено поставку товару частково, у зв'язку з чим у покупця залишились не використаними талони на дизельне паливо у кількості 144 штуки загальною вартістю 118 429, 91 грн.
Позивачем на адресу відповідача направлено претензії № 01/450 від 03.03.2025, № 01/1226 від 13.05.2025, згідно з яким покупець просив постачальника вжити заходів щодо поставки дизельного палива по талонах відповідно до договору №СК0020/00444 від 05.06.2025 або повернути кошти по залишку талонів (Дизельне паливо - 2880 літрів на суму 118 429, 91 грн).
Вказані претензії залишені відповідачем без виконання, тому станом на час розгляду справи відповідачем товар не поставлено і коштів не повернуто.
Вищезазначені обставини і стали підставою для звернення позивача до суду.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ
Щодо правовідносин сторін
Частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Щодо суми попередньої оплати
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997, затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила №1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу АЗС (абзац 2 пункту 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до положень вказаної вище Інструкції відповідачем були передані позивачу талони відповідних номіналів, що підтверджують право на отримання товару.
Згідно з ч. 1 статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару (ст. 664 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 Цивільного кодексу України).
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (аналогічний висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21 лютого 2018 року у справі № 910/12382/17).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.
Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановив суд, на виконання умов договору про закупівлю товарів № СК0020/00444 від 05.06.2023 позивачем перерахувало відповідачу оплату за товар у розмірі 308 000 грн.
Однак, відповідачем належним чином не виконані зобов'язання щодо поставки товару на загальну суму 118 429, 91 грн.
Отже, строк поставки товару є таким, що настав.
Доказів поставки спірного товару відповідач суду не надав.
Зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову. Зазначена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.08.2019 у справі № 911/1958/18.
Поданий позов є належним способом реалізації права позивача на повернення суми попередньої оплати в разі не поставки товару.
Тому вимога про стягнення попередньої оплати у розмірі 118 429, 91 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо сум 3 % річних та інфляційних втрат
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем надано розрахунок 3 % річних за загальний період з 01.01.2024 по 01.07.2025, що складає 5 324, 48 грн та інфляційні втрати за вказаний період у розмірі 21 641, 22 грн.
Суд звертає увагу, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі 918/631/19 вказано, що правовідношення, в якому у зв'язку із фактичним закінченням строку поставки у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, є грошовим зобов'язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися інфляційні втрати та 3 % річних на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.
Також у вказаній вище постанові Велика Палата Верховного Суду сформувала висновок, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 та частини першої статті 530 ЦК України з наступного дня після спливу строку поставки.
Таким чином, укладеним договором поставки не погоджено конкретного строку поставки товару, тому для встановлення строку повернення попередньої оплати суд виходить із загальних положень, визначених у статті 530 ЦК України.
Частиною другою статті 530 ЦК України визначено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензії № 01/450 від 03.03.2025, № 01/1226 від 13.05.2025 з вимогами передати товар, а саме: дизпаливо в об'ємі 2880 літрів за скретч-картками на умовах, передбачених договором або у разі неможливості передати товар, повернути залишок суми, сплачених покупцем за нереалізовані талони (скретч-картки) у сумі 118 429, 91 грн.
Відтак зобов'язання відповідача щодо повернення суми попередньої оплати виникло за спливом семиденного строку від дня пред'явлення вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, тобто за фактом надіслання 03.03.2025 повідомлення про повернення грошових коштів.
Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат за період з 11.03.2025 по 01.07.2025 та встановлено, що розмір 3 % річних складає 1 099,94 грн і інфляційних втрат складає 5 172, 49 грн.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволення в частині стягнення 3 % річних у розмірі 1 099, 94 грн та інфляційних втрат у розмірі 5 172, 49 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 2 597, 04грн.
Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКС ІНВЕСТ" (49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, 47, к. 206/2, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Комунального некомерційного підприємства "Хорошівська лікарня" Хорошівської селищної ради (12101, Житомирська область, с Хорошів, вул. Ринкова, буд. 3-Б, код ЄДРПОУ 01991607) попередню оплату у розмірі 118 429, 91 грн, 3 % річних у розмірі 1 099, 94 грн, інфляційні втрати складає 5 172, 49 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 597, 04 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.І. Ярошенко