вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
22.09.2025 Справа № 904/3101/25
за позовом Фермерського господарства "ЛІДІЯ-А", с. Андріївка, Кегичівський район, Харківська область
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕМ ТРЕЙД", м. Дніпро
про стягнення
Суддя Ярошенко В.І.
Без виклику (повідомлення) учасників справи
Фермерське господарство "ЛІДІЯ-А" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕМ ТРЕЙД", в якому просить суд стягнути заборгованість за договором поставки № 25/07/2023 від 25.07.2023 у розмірі 239 454, 18 грн, з яких: основний борг у розмірі 232 939, 39 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 581 ,09 грн та 3% річних у розмірі 1 933, 70 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.09.2025 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕМ ТРЕЙД" (49026, м. Дніпро, вул. Решетилівська, буд. 10 А, код ЄДРПОУ 45444658) на користь Фермерського господарства "ЛІДІЯ-А" (64031, Харківська область, Кегичівський район, с. Андріївка, вул. Польова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34079644) основну заборгованість у розмірі 232 939, 39 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 581 ,09 грн, 3% річних у розмірі 1 933, 70 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 591, 81грн.
10.09.2025 від Фермерського господарства "ЛІДІЯ-А" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕМ ТРЕЙД" судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 68 688 грн.
За приписами п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Враховуючи те, спір у даній справі було розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, а рішення ухвалено без виклику (повідомлення) сторін, суд вважає можливим ухвалити додаткове судове рішення в тому самому порядку.
Ухвалою суду від 11.09.2025 заяву Фермерського господарства "ЛІДІЯ-А" про ухвалення додаткового рішення прийнято до розгляду без повідомлення (виклику) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).
Фермерське господарство "ЛІДІЯ-А" просить розподілити понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 68 688 грн.
В підтвердження витрат, які має сплатити позивач, у зв'язку з розглядом даної справи, суду надано наступні докази: копія договору про надання правової допомоги № 29/05/21/1 від 29.05.2025; копія акта приймання-передачі наданих послуг № 1 від 09.09.2025; копія ордеру серії ВЕ № 1142258 від 04.06.2025; копія свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю № 794 від 31.07.2012 на ім'я Єленич О.В.
З матеріалів справи вбачається, що 29.05.2025 між адвокатом Єленич О.В. та Фермерським господарством "ЛІДІЯ-А" укладено договір про надання правової допомоги № 29/05/25/1.
Відповідно до п.1.1. договору, виконавець зобов'язується усіма законними способами здійснювати представництво клієнта, захищати його права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, - а клієнт зобов'язаний оплатити всі види правової допомоги виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору.
Безпосередній зміст правової допомоги виконавця за цим договором полягає в тому, що клієнт доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання, під час строку дії цього договору здійснити представництво (представити) клієнта з питань стягнення заборгованості з ТОВ «УКР ЕМ ТРЕЙД» на користь клієнта (п.1.2 договору).
Пунктом п.4.1 договору, визначено, що винагорода виконавця за надання правової допомоги (гонорар) за цим договором становить 68 688 гривень за розгляд справи у суді першої інстанції. Розмір винагороди складає тверду суму, не залежить від об'єму виконаних адвокатом робіт. Інші умови оплати можуть визначатися в додатковій угоді/додаткових угодах, що є невід'ємною частиною договору. Факт надання послуг за цим договором підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг, який складається сторонами після ухвалення судом рішення.
Оплата гонорару здійснюється клієнтом після вирішення питання клієнта по суті або після набрання рішенням суду законної сили протягом 90 робочих днів з дня отримання рахунку виконавця (пункт 4.2 договору).
Згідно з п.7.1 договору, цей договір вважається укладеним i набирає чинностi з моменту його підписання сторонами.
Строк цього договору починає свiй перебiг у момент, визначений у п.7.1 цього договору та дiє до 31.12.2026 року (включно).
За даними акта приймання-передачі наданих послуг до договору про надання прав надання правової допомоги № 29/05/21/1 від 29.05.2025, визначено, що виконавець надав, а клiєнт прийняв такі юридичнi послуги щодо надання правової допомоги клієнту у судовій справі № 904/3101/25: надання консультацій клієнту; збирання та аналіз доказiв, необхiдних для пiдготовки позову; аналiз актуальної судової практики з аналогiчних питань та формування правової позицiї; пiдготовка позовної заяви; розрахунок додаткових нарахувань (З% рiчних, iнфляцiйних втрат); формування додаткiв до позову; подання позову до суду, супровiд та вiдстеження перебiгу судової справи № 904/3101/25.
Вартість послуг виконавця за цим актом складає 68 688 грн.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у cправі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Господарський суд надав оцінку наданим позивачу послугам правової допомоги та дійшов таких висновків.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Відповідно до частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги адвокатом, суд враховує, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Суд не має право втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас, для включення всієї суми гонорару та фактичних витрат у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний, виправданий, що передбачено у статті 126 Господарського процесуального кодексу України та у статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, тому стягнення адвокатських витрат у зазначеній позивачем сумі не відповідає критеріям розумності, співрозмірності та справедливості.
Так, категорія справи поставка, а саме стягнення заборгованості здійснюється за договором повернення боргу із нарахуванням 3 % річних, інфляційних втрат, що не потребувало вивчення судової практики тощо.
Суд звертає увагу, що позивачем долучено, у якості доказу визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг до договору про надання прав надання правової допомоги № 29/05/21/1 від 29.05.2025, який містить опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, однак не містить детального зазначення кількість часу втраченого адвокатом для надання вказаних послуг та вартість кожного виду послуг.
На думку суду, є завищеною вартість послуги, зокрема, суд вважає, що надані позивачем послуги з підготовки позовної заяви, включають в себе, в тому числі, послуги: з надання консультацій клієнту, збирання та аналізу доказiв, необхiдних для пiдготовки позову, аналiзу актуальної судової практики з аналогiчних питань та формування правової позицiї, що виражається в підготовці вимоги про стягнення заборгованості, розрахунку додаткових нарахувань (З% рiчних, iнфляцiйних втрат), формування додаткiв до позову та саме подання позову до суду.
Крім того, що написання позовної заяви не потребувало від адвоката значних зусиль, оскільки спір є малозначним, сума позову - незначною. Дії щодо збирання доказів адвокатом не вчинялись, оскільки в позивача наявні всі необхідні документи, що стосуються договорів.
Додатково судом враховано правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, згідно з яким стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Крім цього, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21 здійснивши правовий аналіз норм статей 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи, не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України (а саме пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно із попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто критерії, визначені частиною четвертою статті 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини четвертої статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Отже, Верховний Суд висновує, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України.
Приймаючи рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує позицію Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, наведену у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та позицію Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 908/2702/21, відповідно до яких під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд може з власної ініціативи застосовувати критерії, що визначені у частинах п'ятій-сьомій статті 129 ГПК України і не розподіляти такі витрати повністю або частково та покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
З огляду на специфіку справи, обсяг, вид та зміст наданих послуг, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини та Верховного Суду, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у справі № 904/3101/25 є завищеним, а, отже, не вбачається розумна необхідність понесення Фермерським господарством "ЛІДІЯ-А"
судових витрат у заявленому до відшкодування розмірі на суму 68 688 грн, тому обґрунтованими визнаються судом витрати в розмірі 8 688 грн, які і покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ЕМ ТРЕЙД". Решту витрат на правничу допомогу у розмірі 60 000 грн суд розподіляє та покладає на позивача.
Керуючись статтями 11, 15, 73-79, 123, 126, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Фермерського господарства "ЛІДІЯ-А" про розподіл судових витрат задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ЕМ ТРЕЙД" (49026, м. Дніпро, вул. Решетилівська, буд. 10 А, код ЄДРПОУ 45444658) на користь Фермерського господарства "ЛІДІЯ-А" (64031, Харківська область, Кегичівський район, с. Андріївка, вул. Польова, буд. 2, код ЄДРПОУ 34079644) витрати на професійну правничу допомогу в суді у розмірі 8 688 грн.
В іншій частині відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскарженим протягом цього строку до Центрального апеляційного господарського суду в порядку ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Ярошенко