вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" вересня 2025 р. Cправа № 902/818/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О.Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А.Л., за участю:
представники сторін не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Комунального некомерційного підприємства “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» (місцезнаходження: Шолом Алейхема, буд. 8, м. Хмільник, Вінницька обл., ідентифікаційний код юридичної особи 01982442)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи: 44618933)
про стягнення 102 240,00 грн
19.06.2025 Комунальне некомерційне підприємство “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до ТОВ “Армерія Ойл» про стягнення з відповідача на користь позивача 102 240,00 гривень.
На обґрунтування своїх вимого позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язання, передбаченого Договором № 180 про постачання товару від 02.12.2024 щодо передачі товару - дизельного палива в кількості 2130 л на суму 102 240 грн.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 справу розподілено судді Виноградському О. Є.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 24.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/818/25, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 16.07.2025 о 14:30 год.
15.07.2025 до суду надійшло клопотання від позивача про розгляд справи у відсутності представника Комунального некомерційного підприємства “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради».
Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, постановлено відкласти розгляд справи № 902/818/25 до 17.09.2025 о 12:00 год.
Відповідно до сформованої в КП "ДСС" довідки про доставку електронного листа, ухвала Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025, якою відкладено розгляд справи № 902/818/25 до 17.09.2025 о 12:00 год, була доставлена учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС - 17.07.2025 року.
17.09.2025 до суду через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від представника Комунального некомерційного підприємства “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» надійшла заява № б/н від 17.09.2025 (вх. канц. суду № 01-34/9893/25 від 17.09.2025) про проведення засідання за відсутності учасника справи.
На визначену судом дату, позивач та відповідач правом участі в судовому засіданні не скористались.
При цьому суд бере до уваги заяву представника позивача № б/н від 17.09.2025 (вх. канц. суду № 01-34/9893/25 від 17.09.2025) про розгляд справи за його відсутності, а також довідку КП "ДСС" про доставку електронного повідомлення, яка підтверджує належне повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.07.2025.
У визначений судом строк відзиву на позовну заяву, письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.
Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» не надано до суду доказів про забезпечення товаром (дизельним паливом) наданих позивачу на виконання Договору № 180 про постачання товару від 02.12.2024 талонів (скретч-карток) на отримання товару - дизельного палива в кількості 2130 л на суму 102 240,00 грн на АЗС відповідача.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України, суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а також беручи до уваги те, що відповідна справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження та відсутність письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
За результатами процедури закупівлі 02.12.2024 між Комунальним некомерційним підприємством “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРМЕРІЯ ОЙЛ" (Продавець, відповідач) укладено Договір про постачання товару № 180, відповідно до п. 1.1. якого, Постачальник зобов'язується з дати укладання Договору до 31.12.2024 поставляти Замовнику Товар, зазначений у Специфікації до Договору (Додаток 1), а Замовник - прийняти і оплатити Товар, який постачається згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п.п. 1.2. та 1.3. Договору найменування Товару: Код ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти (Дизельне паливо), кількість, ціна за одиницю Товару зазначається у Специфікації до Договору (Додаток 1).
Постачальник повинен поставити Замовнику товар, якість якого відповідає умовам чинного законодавства та пропозиції учасника (п. 2.1. Договору)
Пунктом 2.3. Договору визначено, що постачання товару відбувається по безстрокових скетч-картках (талонах) номіналом 10, 15 літрів або скетч-картках (талонах) з терміном дії не менше 1 року з моменту їх отримання (відповідно до заявок Замовника).
Сума, визначена в договорі, становить 102"240,00 грн (п. 3.1. Договору).
Згідно п.п. 4.1. та 4.2. Договору термін поставки Товару до 31.12.2024, місце отримання Товару - АЗС Постачальника.
Картка на пальне є товаро-розпорядчим документом на Товар, на підставі якого здійснюється відпуск Товару на АЗС. Картка на пальне не є розрахунковим чи платіжним засобом.
Для отримання Товару (заправки пальним транспортного засобу на АЗС) водій надає оператору АЗС картку на пальне. Оператор- АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне і, на підставі цього, здійснює відпуск Товару відповідної марки та кількості. При відпуску Товару, картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання Покупцем Товару відповідного асортименту та кількості (п.4.4. Договору)
Відповідно до п.п. 6.1.1. та 6.3.1. Договору Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар, а Постачальник - забезпечити поставку Товару у строки, встановленні цим Договором.
Розділом 7 Договору, а саме пунктами 7.1., 7.3. та 7.4. Сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
За порушення сторонами строків виконання їхніх зобов'язань за цим Договором, винна сторона виплачує іншій Стороні неустойку у розмірі не нижче облікової ставки НБУ за кожен день затримки.
У випадку невиконання або неналежного виконання однією із сторін і типик зобов'язань за цим Договором, винна сторона відшкодовує іншій Стороні збитки, включаючи втрачену вигоду. Оплата неустойки не звільняє Сторони від виконання своїх зобов'язань в натурі або усунення порушень.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання до 31.12.2024 р., але не менш ніж до повного виконання зобов'язань сторонами (п. 10.1. Договору).
Розділом 13 Договору визначено, що невід'ємною частиною цього Договору є Додаток 1 - (специфікація).
На виконання умов Договору № 180 про постачання товару від 02.12.2024 Комунальне некомерційне підприємство “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» отримало талони на пальне, а саме: Дизпаливо в кількості 43 (скретч-карток) на 2130 літрів, згідно з Специфікацією № 0001/0001407-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0001/0001407 від 02.12.2024, що підтверджується видатковою накладною № 0001/0001407 від 02.12.2024.
Вартість талонів позивачем сплачена в повному обсязі в розмірі 102'240,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 175 від 06.12.2024 на вказану суму.
Згідно даного Договору неотовареними залишились 43 талони (скретч-картки), з яких 21 - номіналом 60 літрів, 21- номіналом 40 літрів та 1 - номіналом 30 літрів, на отримання Дизпалива в загальній кількості 2130 літрів на суму 102 240,00 грн.
Враховуючи припинення відвантаження Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" обумовленого пального на автозаправних станціях та наявність у позивача оплачених ним, але не отоварених відповідачем талонів (скетч-карток) на Дизпаливо, Комунальним некомерційним підприємством “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на адресу відповідача було направлено листи № 01-24/177 від 03.03.2025 та № 01-24/287 від 01.04.2025 з вимогою про повідомлення причин невиконання умов Договору.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи, лист № 01-24/177 від 03.03.2025 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" було отримано 05.03.2025, однак реагування відповідача на таку претензію матеріали справи не містять.
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за Договором про постачання товару № 180 від 02.12.2024 в частині повної і своєчасної поставки обумовленого Договором Товару, Комунальне некомерційне підприємство “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» звернулась із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» заборгованості в розмірі 102 240,00 грн.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений Договір про постачання товару № 180 від 02.12.2024.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Судом встановлено, що Комунальним некомерційним підприємством “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» на виконання умов Договору про постачання товару № 180 від 02.12.2024 оплачено вартість Товару на загальну суму 102 240,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 175 від 06.12.2024 на вказану суму.
Відповідачем згідно Специфікації № 0001/0001407-С відпущених скретч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0001/0001407 від 02.12.2024 та видаткової накладної № 0001/0001407 від 02.12.2024 - передано відповідні талони.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Отже, факт підписання Комунальним некомерційним підприємством “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» видаткової накладної № 0001/0001407 від 02.12.2024 не свідчить про факт передачі Товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надають позивачу право на отримання відповідної кількості Товару у майбутньому.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу Товару за Договором на суму 102 240,00 грн.
Визначаючись відносно того, чи мали місце обставини непоставки позивачу товару за Договором, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.06.2023 у справі №903/666/22, за якими: "...За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред'являє оператору АЗС картку на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості..."
Враховуючи сукупність доказів в матеріалах справи, зокрема наявні копії невикористаних 43 талонів (скретч-карток) на 2130 літрів Дизпалива, суд, керуючись ст.79 ГПК України, дійшов висновку, що обставина непоставки пального вартістю загальною вартістю 102'240,00 грн є доведеною.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Визначаючись із правовою природою здійсненого позивачем платежу за Договором про постачання товару № 180 від 02.12.2024 відповідно до платіжної інструкції № 175 від 06.12.2024 на суму 102 240,00 грн, суд враховує таке.
Згідно із ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
За приписами ч.1 ст. 571 ЦК України якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Ознакою завдатку є те, що він слугує доказом укладення договору, на забезпечення якого його видано, одночасно є способом платежу та способом забезпечення виконання зобов'язання.
На відміну від завдатку, аванс - це лише спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції, а виконує функцію попередньої оплати, яка підлягає поверненню у випадку не виконання зобов'язання.
Такі ж висновки підтримав Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01.10.2020 по справі № 361/8331/18.
Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (висновок про застосування норм права, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17 та підтриманий у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).
Враховуючи викладене, здійснений позивачем платіж відповідно до платіжної інструкції № 175 від 06.12.2024 на суму 102 240,00 грн слід вважати саме авансом, а не завдатком, позаяк такі платежі не є способом виконання зобов'язання, а лише є способом платежу.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у Договорі строк поставки Товару визначений до 31.12.2024 року, то прострочення відповідачем виконання зобов'язання за Договором настало з 01.01.2025 року.
Суд відзначає, що відповідач не надав доказів забезпечення товаром (Дизпаливом) наданих позивачу на виконання Договору про постачання № 180 від 02.12.2024 року талонів (скретч-карток) на отримання Дизпалива на загальну суму 102 240,00 грн, а також не надав власного розрахунку суми грошових коштів, що підлягає компенсації, відтак перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд погоджується із загальною вартістю товару, який фактично не може бути отриманий та підлягає сплаті позивачу, вважає його арифметично правильним.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем оплачено вартість товару, однак відповідач визначений Договором товар покупцю в повному обсязі не передав, доказів на спростування обставин, наведених у позові, не надав, тому вимоги позивача щодо стягнення вартості недопоставленого відповідачем палива на суму 102 240,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3 028,00 грн покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Комунального некомерційного підприємства “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» у справі № 902/918/25 про стягнення заборгованості (попередньої оплати) у розмірі 102'240,00 грн задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) на користь Комунального некомерційного підприємства “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» (місцезнаходження: Шолом Алейхема, буд. 8, м. Хмільник, Вінницька обл., ідентифікаційний код юридичної особи 01982442) 102'240,00 грн - основного боргу (попередньої оплати).
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Армерія Ойл» (вул. Привокзальна, буд. 3Б, місто Вінниця, Вінницькій район, Вінницька область, 21001, ідентифікаційний код юридичної особи 44618933) Комунального некомерційного підприємства “Хмільницька обласна лікарня відновленого лікування Вінницької обласної ради» (місцезнаходження: Шолом Алейхема, буд. 8, м. Хмільник, Вінницька обл., ідентифікаційний код юридичної особи 01982442) 3'028,00 грн - судових витрат зі сплати судового збору.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 22 вересня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи