вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"22" вересня 2025 р. Cправа № 902/655/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:
представника позивача - адвоката Путіліна Є. В..,
представника відповідача - адвоката Мерженко Т. П..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області справу № 902/655/25
за позовом:Фермерського господарсва "Лілія " (місцезнахоження: село Станіславчик, Жмеринського р-н., ідентифікаційний код юридичної особи 31713342)
до:Станіславчицької сільської ради (місцезнаходження: село Станіславчик, Жмеринський р-н., Вінницька області ідентифікаційний код юридичної особи 04330450)
про визнання договору купівлі-продажу укладеним
19.05.2025 Фермерське господарство «Лілія» звернулось до Господарського суду Вінницької області з позовом до Станіславчицької сільської ради про визнання договору купівлі-продажу укладеним.
Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначає, що 14.01.2002 ОСОБА_1 було видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ-ВН №016000 зареєстрований за № 53-77 в книзі записів державних актів на право постійного користування землею. На земельну ділянку площею 19,7 на території Станіславчицької сільської ради для ведення селянського (фермерського господарства).
21.01.2002р. Усатим Миколою Павловичем було створене та зареєстроване селянське фермерське господарство «Лілія.
03.10.2017р. на підставі технічної документації виготовленої ФОП Черниш Д.Л, С.І. земельна ділянка кадастровий номер 0521085800:03:002:0118 площею 19,7000 га була внесена 10.04.2020 до державного земельного кадастру, що підтверджується витягом з державного земельного кадастру від 02.12.2022р.
За селянським фермерським господарством «Лілія» було зареєстроване інше речове право (право постійного користування землею), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав.
22.02.2023 селянським фермерським господарством «Лілія» було подано клопотання про викуп земельної ділянки до якого надано всі необідні документи, однак рішення прийняте не було. 16.11.2023р. селянським фермерським господарством «Лілія» було подано повторне клопотання про викуп земельної ділянки, однак рішення прийняте так і не було, що зумовило СФГ «Лілія» звернутись з позовом до Господарського суду Вінницької області про визнання права та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.01.2025р. справа № 902/752/24 позов СФГ «Лілія» до Станіславчицької сільської ради було задоволено. Визнано за селянським фермерським господарством «Лілія» право на купівлю земельної ділянки кадастровий номер 0521085800:03:002:0118 площею 19,7000га відповідно до положень п. 6-1 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України. Зобов'язано Станіславчицьку сільську раду розглянути на черговій сесії сільської ради та прийняти рішення щодо надання дозволу селянському фермерському господарству «Лілія» на передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки кадастровий номер 0521085800:03:002:0118 площею 19,7000га для фермерського господарства.
Так СФГ «Лілія» з врахуванням вказаного судового рішення 25.02.2025р. звернулось із клопотанням до Станіславчицької сільської ради про викуп земельної ділянки, однак на сорок сьомій сесії восьмого скликання від 10.04.2025р. рішення прийнято так і не було, що підтверджується протоколом сесії та проектом рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.19.2025 року справу №902/655/25 розподілено судді Виноградському О.Є.
23.05.2025 суддя Господарського суду Вінницької області постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху та встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
26.05.2025 через канцелярію суду надійшла заява представника позивача (вх. канц. суду 01-34/5599/25 від 26.05.2025) про усунення недоліків.
Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області від 29.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
30.05.2025 позивач - Фермерське господарство «Лілія» отримало, надіслану йому через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.72 т.1).
30.05.2025 відповідач - Станіславчицька сільська рада отримала, надіслану їй через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.72 т.1).
17.06.2025 від представника відповідача адвоката Мерженко Т. П. до суду надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
17.06.2025 ухвалою суду заяву представника відповідача адвоката Мерженко Т. П. задоволено. Постановлено забезпечити представнику відповідача Мерженко Т. П. участь у судовому засіданні на 23.06.2025 о 12:30 год., у справі № 902/655/25 в режимі відеоконференції відповідно.
17.06.2025 до суду, від представника відповідача адвоката Мерженко Т. П. надійшов відзив на позовну заяву (вх. канц. суду 01-34/6480/25).
У відзиві Представник відповідача погоджується, що з 01.01.2024 позивач мав право звернутись до відповідача із заявою про викуп оспорюваної земельної ділянки, керуючись нормами Земельного кодексу України. Проте, оскільки позивачем не дотримано порядку викупу земельної ділянки, зокрема позивач не звернувся в передбаченому чинним законодавством порядку, суд не може всупереч чинним положенням законодавства визнавати договір укладеним.
Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача посилається на частину другу статті 128 ЗК України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
На переконання представника відповідача відповідно до викладеного можливо дійти висновку, що законодавство не встановлює можливості не укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, оскільки відсутність згоди є підставою для відмови в укладенні договору, а сума авансового внеску фігурує як у випадку укладення основного договору, так і у випадку відмови від його укладення.
Представник відповідача стверджує, що досліджуючи заяву, яка була подана позивачем, а саме клопотання про викуп земельної ділянки без дати можливо встановити, що таке клопотання не містить в собі згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Отже, адвокат Мерженко Т. П. вважає, що позов не підлягає задоволенню.
23.06.2025 до суду надійшла Відповідь на відзив, складений представником позивача адвокатом Путіліним Є. В.
Зміст Відповіді на відзив аналогічний позовній заяві.
Також, представник позивача зазначає, що оскільки, з врахуванням положень п.п. 6-1. Розділу Х Перехідних положень до ЗКУ, викуп земельної ділянки здійснюється за нормативно-грошовою оцінкою земельної ділянки, то в поданому проекті договору позивач зазначав про сплату всієї вартості земельної ділянки одразу. А тому отримувати згоду на сплату авансового внеску, як зазначає відповідач у поданому відзиві, є недоцільним.
23.06.2025 в підготовчому засіданні судом постановлено ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про оголошення перерви до 10:00 год 25.08.2025.
25.08.2025 року за наслідками проведення підготовчого засідання Господарський суд Вінницької області постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 12 годин 00 хвилин 22.09.2025.
В судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні представник позивача підтримав свій позов.
Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.
За наслідками розгляду справи, у судовому засіданні після судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
Після ухвалення судом рішення, у судовому засіданні 22.09.2025, вступну та резолютивну частину рішення,було долучено до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд установив.
14.01.2002 громадянин України ОСОБА_1 на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Жмеринської районної Ради народних депутатів Жмеринського району Вінницької області від 24.12.2001, отримав на праві постійного користування земельну ділянку площею 19,70 га в межах Станіславчицької сільської ради для ведення селянського (фермерського) господарства, посвідчене Державним актом на право постійного користування землею серії III-ВН № 016000, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53-77 (а.с.10 т.1).
21.01.2002 зареєстровано, засноване громадянином ОСОБА_1 Селянське (фермерське) господарство «Лілія». Факт реєстрації підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 495827 (а.с.18 т.1).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-9947930422025, сформованого 20.02.2025, земельна ділянка з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118, на підставі Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 19.07.2017 зареєстровано в Державному земельному кадастрі 03.10.2017 (а.с.11-16 т.1).
Відповідно до витягу № НВ-9947931722025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 складає 386842,88 грн (а.с.16 т.1).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (номер інформаційної довідки 414360871) право постійного користування на земельну ділянку з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,70 га зареєстровано 08.04.2021 за Фермерським господарством «Лілія» (код ЄДРПОУ 31713342) (а.с.17 т.1).
Відповідно до пункту 1.1. Статуту Фермерського господарства «Лілія», затвердженого в новій редакції загальними зборами членів Фермерського господарства «Лілія» (Протокол № 14/09/2021 від 14.09.2021) засновником Фермерського господарства є громадянин України ОСОБА_1 (а.с. 19-29 т.1).
Фермерське господарство створене з метою здійснення сільськогосподарської, виробничої та іншої діяльності, ефективного використання земельних, матеріальних та людських ресурсів і одержання відповідного прибутку, а також задоволення на підставі одержаного прибутку соціально-економічних інтересів Фермерського господарства (пункт 2.1. Статуту).
Землі Фермерського господарства складаються із земельної ділянки, що використовується Господарством відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії III-ВН № 016000 виданого Жмеринської районною радою Вінницької області 14.01.2002 зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 53-77, загальною площею 19,7 га, кадастровий номер 0521085800:03:002:0118, яка знаходиться в адміністративних межах Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (пункт 4.3. Статуту).
11.02.2025 набуло законної сили Рішення Господарського суду Вінницької області від 09.01.2025 у справі № 902/752/24 за позовом Фермерського господарства «Лілія» до Станіславчицької сільської ради.
Вказаним Рішенням суду визнано за Фермерським господарством «Лілія» право на купівлю земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,700 га відповідно до положень п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 та зобов'язано Станіславчицьку сільську раду розглянути на черговій сесії та прийняти рішення щодо надання дозволу Фермерському господарству «Лілія» на передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,700 га для фермерського господарства відповідно до приписів п.6-1 розділу X Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001.
25.02.2025 (а.с.41 т.1), після набуття чинності Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/752/25 Голова Фермерського господарства «Лілія» ОСОБА_2 звернувся до Станіславчицької сільської ради з клопотанням про викуп земельної ділянки (а.с.37-39 т.1).
До вказаного клопотання були додані також документи, визначені в частині другій статті 128 ЗК України та проект Договору купівлі-продажу (викупу) земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства.
Згідно Протоколу сорок сьомої сесії восьмого скликання Станіславчицької сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 10.04.2025 під номером 41 розглядалось питання надання дозволу на передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки для ведення фермерського господарства ФГ «Лілія», однак рішення прийнято не було (а.с. 43 т.1).
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (далі за текстом - «Закон № 973-IV») фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, здійснювати її переробку та реалізацію з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм у власність та/або користування, у тому числі в оренду, для ведення фермерського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, особистого селянського господарства, відповідно до закону.
Фермерське господарство підлягає державній реєстрації як юридична особа або фізична особа - підприємець. Фермерське господарство діє на основі установчого документа (для юридичної особи - статуту, для господарства без статусу юридичної особи - договору (декларації) про створення фермерського господарства). В установчому документі зазначаються найменування господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства та виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України (частина четверта статті 1 Закону № 973-IV).
Землі фермерського господарства можуть складатися із: 1) земельних ділянок, що належать громадянам України - членам фермерського господарства на праві власності, користування; 2) земельних ділянок, що належать фермерському господарству на праві власності, користування (частина перша статті 12 Закону № 973-IV).
Відповідно до статті 2 ЗК України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (частина перша статті 3 ЗК України).
До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу (пункт «б)» статті 12 ЗК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.
Статтею 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з частиною п'ятою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Частиною п'ятою статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Згідно з пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.
Відповідно до пункту 6-1 Розділу X «Перехідних положень» Земельного кодексу України громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель» належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів», мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.
У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.
Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.
Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.
Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту, мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Положення частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.
Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту з 1 січня 2024 року.
У разі якщо у складі земель, що перебувають у постійному користуванні, довічному успадкованому володінні, є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, або постійний користувач, володілець земельної ділянки на праві постійного користування не може набувати у власність земельну ділянку відповідно до закону, такий землекористувач здійснює поділ земельної ділянки з виділенням частини, на якій розміщені такі землі, в окрему земельну ділянку з подальшою її передачею в оренду на умовах, визначених цим пунктом. У такому разі землекористувач, володілець протягом одного місяця з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, утворену внаслідок поділу, зобов'язаний подати до органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, заяву про вилучення земельної ділянки з користування та передачу її в оренду. Умови оренди визначаються з урахуванням таких особливостей:
встановлюється строк оренди 50 років, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку;
розірвання договору оренди, зміна його умов в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.
Право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності зберігається за суб'єктом відповідного права, які не здійснили купівлю таких земельних ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.
Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту, належить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років до дня укладення договору купівлі-продажу вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград). Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до цього пункту, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, а також зміна їх угідь (шляхом віднесення багаторічних насаджень до інших угідь), протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп (крім зміни цільового призначення, пов'язаної з відчуженням земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об'єднання земельних ділянок.
Згідно статті 128 ЗК України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.
Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.
Громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
До заяви додаються:
а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);
б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.
г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.
Орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.
Підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:
а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;
б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;
в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;
г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;
ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.
Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.
Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб'єктами господарювання, які є суб'єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.
Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.
Розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п'ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.
Кошти, отримані від продажу земельних ділянок державної або комунальної власності, зараховуються органами державної влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування відповідно до державного та/або місцевих бюджетів у порядку, визначеному законом.
Як встановлено судом, 21.01.2002 зареєстровано, засноване громадянином ОСОБА_1 Селянське (фермерське) господарство «Лілія».
Передбачені законом особливості надання фізичній особі земельної ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства підтверджують те, що таку ділянку можна було безоплатно отримати лише для створення відповідного господарства, після чого її використання можливе було тільки для ведення селянського (фермерського) господарства, тобто для вироблення, переробки та реалізації товарної сільськогосподарської продукції (частина перша статті 2 Закону № 2009-XII). Таку діяльність здійснює саме селянське (фермерське) господарство, а не його засновник.
У цьому висновку суд звертається до правової позиції, що викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 179/1043/16-ц.
Отже, з моменту реєстрації Фермерського господарства «Лілія» воно набуло право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,700 га.
Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають:
а) органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, державні та комунальні некомерційні товариства;
в) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності;
г) господарське товариство, утворене відповідно до Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», акціонерне товариство, утворене відповідно до Закону України «Про акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», господарське товариство, у статутному капіталі якого 100 відсотків акцій (часток) належать державі, утворене шляхом перетворення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»;
ґ) заклади освіти незалежно від форми власності;
д) співвласники багатоквартирного будинку для обслуговування такого будинку та забезпечення задоволення житлових, соціальних і побутових потреб власників (співвласників) та наймачів (орендарів) квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку;
е) оператор газотранспортної системи, оператор газосховища та оператор системи передачі;
є) господарські товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначені частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності»;
ж) акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України», утворене відповідно до Закону України «Про суспільні медіа України»;
з) господарські товариства, у статутному капіталі яких 100 відсотків акцій (часток) належать державі та функції з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі яких здійснює Міністерство оборони України.
Підстави припинення права користування земельною ділянкою наведені в статті 141 ЗК України.
Зазначений перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
При цьому суд бере до уваги, що положення про обов'язок переоформити право користування земельною ділянкою у відповідний строк, передбачений у пункті 6 Перехідних положень Земельного кодексу України, визнано неконституційним на підставі Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005 (у справі № 1-17/2005) за конституційним поданням 51 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 92, пункту 6 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (справа про постійне користування земельними ділянками).
Отже, право користування земельною ділянкою, набуте у встановленому порядку, не втрачається внаслідок його не переоформлення підприємством, яке за змістом чинного Земельного кодексу України не може набувати права постійного землекористування, а зберігається за ним до приведення прав і обов'язків щодо такої земельної ділянки у відповідність до вимог чинного законодавства.
Як вже було зазначено вище Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.01.2025 у справі № 902/752/24 визнано за Фермерським господарством «Лілія» право на купівлю земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,700 га відповідно до положень п.6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України № 2768-III від 25.10.2001 та зобов'язано Станіславчицьку сільську раду розглянути на черговій сесії та прийняти рішення щодо надання дозволу Фермерському господарству «Лілія» на передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,700 га для фермерського господарства відповідно до приписів п.6-1 розділу X Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001.
25.02.2025, після набуття чинності Рішенням Господарського суду Вінницької області у справі № 902/752/25 Голова Фермерського господарства «Лілія» Сажко Микола Віталійович звернувся до Станіславчицької сільської ради з клопотанням про викуп земельної ділянки (а.с.37-39 т.1).
Однак, Станіславчицька сільська рада Жмеринського району Вінницької області не виконала рішення суду та не прийняла рішення щодо надання дозволу Фермерському господарству «Лілія» на передачу у власність шляхом викупу земельної ділянки з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 площею 19,700 га.
Заперечуючи проти позову представник відповідача стверджує, що позов не підлягає задоволенню, оскільки заява Голови Фермерського господарства «Лілія» про викуп земельної ділянки не містить в собі згоди на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.
Суд критично ставиться до вказаної позиції відповідача, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.01.2025 у справі № 902/752/24 за позовом Фермерського господарства «Лілія» до Станіславчицької сільської ради встановлено, що в заявах Фермерського господарства «Лілія» б/н від 02.12.2022, б/н від 22.02.2023 та б/н від 18.09.2023 просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність шляхом викупу, а в подальшому надати дозвіл на викуп земельної ділянки загальною площею 19,70 га з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118, яка використовується Фермерським господарством «Лілія». Заявником також надано згоду на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки, у розмірі 20% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Натомість Станіславчицькою сільською радою заяви позивача проігноровано, жодного рішення відносно надання чи відмови у наданні згоди на викуп земельної ділянки загальною площею 19,70 га з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 прийнято не було.
Відповідно до статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина перша статті 18 ГПК України).
Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина перша статті 74 ГПК України).
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши вищевказані норми права, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного окремого доказу, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства «Лілія» до Станіславчицької сільської ради підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76- 80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Вінницької області,
1. Позов Фермерського господарства «Лілія» (місцезнаходження: село Станіславчик, Жмеринського р-н., 23160, ідентифікаційний код юридичної особи 31713342) до Станіславчицької сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 4, село Станіславчик, Жмеринський р-н., Вінницька область, 23160, ідентифікаційний код юридичної особи 04330450) про визнання договору купівлі-продажу укладеним задовольнити.
2. Визнати укладеним між Станіславчицька сільською радою Жмеринського району Вінницької області та Фермерським господарством «Лілія» договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 19,7000 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 в наступній редакції:
«Станіславчицька сільська рада Жмеринського району Вінницької області код ЄДРПОУ: 04330450 місцезнаходження: с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області (далі - Продавець), в особі голови Перепичай Володимира Миколайовича, який діє на підставі Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», та
Фермерське господарство «Лілія» код ЄДРПОУ 31713342 місцезнаходження: с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області в особі голови Сажко Миколи Віталійовича діючої на підставі статуту, якому належить на праві постійного користування земельна ділянка, що була надана засновнику для ведення селянського (фермерського) господарства, (далі - Покупець),
надалі разом за текстом цього Договору іменуються «Сторони», а кожен окремо «Сторона», на підставі пункту 6-1 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, попередньо ознайомлені з вимогами цивільного та земельного законодавства України щодо недійсності правочинів, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, діючи добровільно, свідомо та розумно, без впливу обману, помилки, без будь-якого примусу, як фізичного, так і психічного, бажаючи реального настання правових наслідків, обумовлених нижче, розуміючи значення своїх дій та їх правові і фактичні наслідки уклали даний договір про наступне:
1. Предмет договору
1.1. Продавець продав, а Покупець купив (набув у власність) земельну ділянку площею 19,7000 га для ведення фермерського господарства з кадастровим номером 0521085800:03:002:0118 (далі - Земельна ділянка).
1.2. Земельна ділянка перебуває у комунальній власності, повноваження щодо розпорядження цією Земельною ділянкою належать Продавцю відповідно до земельного законодавства.
1.3. Земельна ділянка була надана Покупцеві у постійне користування на підставі рішення 17 сесії 3 скликання Жмеринської районної ради від 24.12.2001р. на підставі якого будо видано державний акт на право постійного користування землею серії ІІІ-ВН №016000 зареєстрований в книзі записів державних актів на право постійного користування землею №53-77
Право постійного користування Земельною ділянкою не було переоформлене у право оренди відповідно до пункту 6 розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України.
1.4. Місце розташування земельної ділянки Станіславчицька сільська Жмеринського району
1.5. Земельна ділянка використовується фермерським господарством «Лілія».
1.6. Оціночна вартість Земельної ділянки згідно витягу №-994793172025 від 20.02.2025р. становить 386 842 гривень 88копійок.
1.7. Нормативна грошова оцінка Земельної ділянки відповідно до згідно витягу №-994793172025 від 20.02.2025р. становить 386 842 гривень 88копійок.
1.8. За результатом пошуку інформації про зареєстровані речові права, їх обтяження на об'єкт нерухомого майна у порядку доступу нотаріусів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомості про будь-які обтяження на земельну ділянку, яка відчужується, відсутні, що підтверджується витягом від 20.02.2025р.
1.9. ПРОДАВЕЦЬ стверджує, що Земельна ділянка вільна від будь-якої забудови, на Земельній ділянці не розміщено житлових будинків, будь-яких інших будівель та/або споруд, інженерних мереж, будівництво будь-яких об'єктів нерухомого майна на зазначеній Земельній ділянці не розпочиналося і на даний час не розпочато.
1.10. ПОКУПЕЦЬ стверджує, що Земельна ділянка ним оглянута та що на Земельній ділянці відсутні будь-які об'єкти нерухомого майна, Земельна ділянка перебуває в задовільному стані.
2. Ціна договору і умови оплати
2.1. Продаж Земельної ділянки провадиться за ціною, що дорівнює нормативній грошовій оцінці Земельної ділянки та становить 386 842 гривень 88копійок. та здійснюється з розстроченням платежу на строк 1 рік шляхом перерахування Покупцем коштів на рахунок, відкритий у територіальному органі Державного
казначейства України.
2.2. Платіж у сумі 386 842 гривень 88копійок покупець здійснює в день укладення цього Договору та його нотаріального посвідчення.
2.3. Підтвердженням сплати Ціни продажу є наявність платіжного доручення з відміткою банку про проведення платежу.
2.4. Після внесення першого платежу Покупцем та укладення цього Договору нотаріус вносить до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про перехід права власності на Земельну ділянку до Покупця та реєструє заборону на відчуження Земельної ділянки Покупцем до повної сплати її вартості.
2.5. Наступні платежі не проводяться.
3. Перехід права власності
3.1. Згідно з ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на Земельну ділянку виникає у ПОКУПЦЯ з моменту державної реєстрації такого права в Державному реєстрі речових прав на нерухомо майно, але в будь-якому разі не раніше ніж сплата ПОКУПЦЕМ Ціни продажу/першого платежу на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ, що вказаний в цьому Договорі, якщо інше не передбачено умовами цього Договору.
3.2. Ризик випадкового знищення та пошкодження Земельної ділянки переходить до ПОКУПЦЯ з моменту підписання акту приймання-передачі та реєстрації переходу права власності на Земельну ділянку до ПОКУПЦЯ.
4. Права та обов'язки Сторін
4.1. Обов'язки ПРОДАВЦЯ:
4.1.1. Попередити ПОКУПЦЯ про права третіх осіб на майнові права що відчужуються.
4.1.2. Попередити ПОКУПЦЯ про особливі властивості та недоліки Земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення її стану.
4.1.3. Прийняти оплату від ПОКУПЦЯ в розмірі та строки, обумовлені Розділом 2 цього Договору.
4.1.4. Передати Земельну ділянку ПОКУПЦЮ шляхом підписання акту приймання-передачі в день укладення цього Договору.
4.2.Права ПРОДАВЦЯ:
4.2.1. Вимагати від ПОКУПЦЯ виконання обов'язків за цим Договором. 4.3.Обов'язки ПОКУПЦЯ:
4.3.1. Здійснити оплату на розрахунковий рахунок ПРОДАВЦЯ в розмірі та строки, обумовлені Розділом 2 цього Договору.
4.3.2. Прийняти Земельну ділянку від ПРОДАВЦЯ шляхом підписання акту приймання-передачі в день укладення цього Договору.
4.4.Права ПОКУПЦЯ:
4.4.1. Вимагати від ПРОДАВЦЯ виконання обов'язків за цим Договором.
5. Відповідальність сторін
5.1. У випадку невиконання Сторонами умов цього Договору постраждала Сторона має право вимагати виконання обов'язків за цим Договором належним чином, а також відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань, або має право розірвати цей Договір, у встановленому порядку і вимагати відшкодування збитків, спричинених його розірванням.
5.2. У разі порушення строку оплати за Земельну ділянку, передбаченого Розділом 2 даного Договору, ПОКУПЕЦЬ додатково сплачує ПРОДАВЦЮ пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки та 36 (тридцять шість) % річних за користування чужими грошовими коштами.
5.3. У випадку припинення цього Договору (визнання його недійсним, розірванням або переведенням прав покупця Земельної ділянки на користь третьої особи) сплачена ПОКУПЦЕМ Ціна продажу вважається безпідставно одержаною повертається йому ПРОДАВЦЕМ в повному обсязі, в тому числі передбачає нарахування індексу інфляції та 3 % річних за користування чужими грошовими коштами за період з дня зарахування Ціни продажу на рахунок ПРОДАВЦЯ до дня їх повернення останньому. ПОКУПЕЦЬ також має право на компенсацію збитків, спричинених припиненням Договору а також компенсацію зроблених ним витрат, які мали місце з моменту укладення Договору, в тому числі поліпшення Земельної ділянки, які неможливо відокремити.
6. Розгляд спорів
6.1. Всі спори, що виникають при виконанні умов цього Договору або в зв'язку з
тлумаченням його положень, вирішуються шляхом переговорів.
6.2. Якщо Сторони протягом місяця не досягли домовленості, то спір вирішується у судовому порядку, встановленому чинним законодавством України.
7. Зміни умов договору та його розірвання
7.1. Зміна умов Договору або внесення доповнень до нього можливі за згодою Сторін
або за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством.
7.2. Усі зміни та доповнення до Договору здійснюються тільки в письмовій формі з наступним нотаріальним засвідченням таких змін і доповнень.
7.3. Розірвання цього Договору проводиться відповідно до чинного законодавства України та цього договору.
7.4. У разі невиконання однією із Сторін умов цього Договору він може бути розірваний на вимогу іншої сторони виключно за рішенням суду, в тому числі у разі невиконання Покупцем умов Договору щодо строків внесення платежу та їх розмірів згідно з розділом 2 Договору.
8. Витрати
8.1. Усі витрати, пов'язані з складенням технічної документації щодо уточнення меж Земельної ділянки та її державною реєстрацією у Державному земельному кадастрі, несе Покупець.
8.2. Усі витрати, пов'язані з укладенням цього Договору, його нотаріальним посвідченням, державною реєстрацією права власності на Земельну ділянку, сплачує Покупець.
8.3. Витрати, пов'язані із внесенням змін та доповнень до Договору, нотаріальним засвідченням таких змін, сплачує Покупець.
9. Інші умови
9.1. Укладення цього Договору здійснюється на основі таких документів:
- план Земельної ділянки з визначенням її розмірів;
- державний акт на право постійного користування землею, виданий Покупцеві Земельної ділянки, - у випадку продажу Земельної ділянки, яка була надана Покупцеві на праві постійного користування;
- витяг з Державного земельного кадастру з відомостями про Земельну ділянку;
- витяг з документації землеустрою про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки, який є розрахунком ціни Земельної ділянки;
- рішення відповідного органу влади про продаж Земельної ділянки Покупцеві.
7.2. Цей Договір і документ про сплату першого платежу вартості Земельної ділянки є підставою для проведення державної реєстрації права приватної власності Покупця на Земельну ділянку.
7.3. Договір складений у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу, перший з яких зберігається у Продавця, другий - у Покупця, а третій - у справах нотаріуса.
10. Адреси, банківські реквізити та підписи сторін
Продавець
Станіславчицька сільська рада Жмеринського району Вінницької області код ЄДРПОУ: 04330450 місцезнаходження: с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області (далі - Продавець), в особі голови Перепичай Володимира Миколайовича
Покупець
Фермерське господарство «Лілія» код ЄДРПОУ 31713342 місцезнаходження: с. Станіславчик Жмеринського району Вінницької області в особі голови Сажко Миколи Віталійовича
Підписи сторін
Продавець Покупець
_______ __________/_________/ ________ __________/________/
М.П.»
3. Стягнути з Станіславчицької сільської ради (місцезнаходження: вул. Центральна, буд. 4, село Станіславчик, Жмеринський р-н., Вінницька область, 23160, ідентифікаційний код юридичної особи 04330450) на користь Фермерського господарства «Лілія» (місцезнаходження: село Станіславчик, Жмеринського р-н., 23160, ідентифікаційний код юридичної особи 31713342) витрати по сплаті судового збору в розмірі 4' 642,11 грн.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Згідно частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС.
Повне рішення складено 22 вересня 2025 р.
Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ
віддрук. прим.:
1 - до справи