22 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/194/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
без виклику учасників справи,
розглянувши в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет", м. Харків (вх. № 897 Х/2),
на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 (повний текст складено 24.03.2025) у справі № 922/194/25 (суддя Хотенець П.В.),
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Харків,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет", м. Харків,
про стягнення 119831,48грн,
У січні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (далі - Харківська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України", позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" (далі - ТОВ "Агросет", відповідач) про стягнення збитків у загальному розмірі 119831,48грн, з яких: 31214,48грн - вартість втрат природного газу та 88617,00грн - вартість робіт з відновлення газопостачання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що внаслідок проведення відповідачем сільськогосподарських робіт на земельній ділянці з кадастровим номером 6320287200:04:000:000, площею 3.4743 га, що знаходиться біля села Шебелинка Ізюмського району Харківської області, було пошкоджено трубу підземного газопроводу середнього тиску та стався виток природного газу, чим позивачу завдано збитки в сумі 31214,48грн, які фактично є вартістю понаднормованих втрат природного газу. Крім того, внаслідок пошкодження підземного газопроводу в газорозподільній мережі понизився тиск газу, що стало підставою для припинення оператором ГРМ газопостачання до двох населених пунктів - с. Шебелинка та с. Новотроїцьке з огляду на вимоги безпеки споживачів. Загалом було відключено 107 побутових споживачів (102 в с. Шебелинка та 5 в с. Новотроїцьке). Після локалізації та ліквідації аварійної ситуації працівниками позивача були виконані роботи із відновлення газопостачання природного газу побутовим споживачам. Загальна вартість робіт із відновлення газопостачання у населені пункти с. Шебелинка та с. Новотроїцьке склала 88617,00грн, які позивач вважає збитками, завданими неправомірними діями відповідача.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25 позов задоволено повністю.
Стягнуто з ТОВ "Агросет" на користь ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" 119 831,48грн, з яких збитки в сумі 31214,48грн - вартість втрат природного газу, 88617,00грн - вартість робіт з відновлення газопостачання, а також 2422,40грн судового збору.
Приймаючи рішення у даній справі, суд першої інстанції визнав доведеним наявність в діях відповідача всіх елементів складу цивільного правопорушення, які є підставою для покладення обов'язку з відшкодування збитків, завданих позивачу неправомірними діями порушника.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, відповідач - ТОВ "Агросет" звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:
- відповідач не заперечує той факт, що пошкодження труби спричинено під час ведення сільськогосподарських робіт технікою ТОВ "Агросет", однак при цьому зазначає, що в даному випадку тракторист, який керував трактором марки John Deerе, виконував роботу пов'язану з культивацією полів на глибину орного шару землі до 25 см, а також не бачив жодних попереджувальних знаків щодо наявності охоронних зон та прокладення підземного газопроводу;
- підпунктом 6.1.4. пункту 6.1. ст. 6 Кодексу усталеної практики 2:2021 "Газорозподільчі системи" встановлено вимоги щодо глибини прокладання газопроводів, а саме: для сталевих газопроводів - не менше ніж 0,8 м до верху газопроводів або футлярів; при цьому, допустимо приймати глибину прокладання до 0,6 м в місцях, де немає руху транспорту. Крім того, пунктом 7.18 ДБН України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено, що при прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів;
- натомість, на думку скаржника, судом першої інстанції не було враховано зазначених вимог законодавства та не з'ясовано того факту, чому газопровідна сталева труба середнього тиску була розташована на такій відстані до поверхні землі (25 см) та пошкоджена при виконанні звичайних сільськогосподарських робіт на орендованій відповідачем земельній ділянці сільськогосподарського призначення;
- між позивачем та відповідачем не було укладено жодного договору щодо обмежень проведення сільськогосподарських робіт на земельних ділянках, на яких стався виток природного газу та на яких нібито існують охороні землі; також на земельній ділянці були відсутні будь-які споруди газовидобувної сфери і газопостачальні комунікації, будівельні, спеціальні споруди, огорожі на ділянках, які нібито є охоронними;
- всупереч вимог пунктів 4 - 6 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРМ позивачем не доведено тих обставин, які саме заходи ним було вжито для встановлення обмежень у використанні відповідачем охоронних земель; натомість, судом першої інстанції при розгляді справи не було надано оцінки тим обставинам, що ніякої попереджальної таблички (огорожі, будівельної надстройки тощо) на полях відповідача не було встановлено, у зв'язку з чим останній не був та не міг бути обізнаним про наявність проходження газопроводу та охоронних зон.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.04.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 апеляційну скаргу ТОВ "Агросет" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25 залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду докази направлення апеляційної скарги позивачу - ТОВ "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" в порядку ст. 42 ГПК України.
25.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшли заперечення на клопотання відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25.
30.04.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Агросет" про усунення недоліків (вх. №5357 від 30.04.2025), до якої додано докази направлення апеляційної скарги з додатками позивачу у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.05.2025 поновлено ТОВ "Агросет" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25; відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою; зупинено дію рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено учасників процесу, що апеляційна скарга ТОВ "Агросет" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
08.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач заперечує проти доводів та вимог апеляційної скарги відповідача, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, а доводи відповідача безпідставними, з огляду на наступне:
- норми з глибини прокладення підземних газопроводів мають бути додержані при проектуванні та проведенні ремонтно-відновлювальних робіт щодо підземних газопроводів; однак, позивач не є власником пошкодженого газопроводу (а є лише користувачем), а тому він не несе жодних наслідків щодо проектування і глибини закладення пошкодженої ділянки підземного газопроводу, яка була введена в експлуатацію у 1995 році; при цьому, за час здійснення господарської діяльності відповідачем на земельних ділянках, під якими проходить підземний газопровід, ТОВ "Агросет" регулярно проводились сільськогосподарські роботи, що могло вплинути на зменшення товщини шару землі над підземним газопроводом;
- заміри глибини підземного газопроводу у місці пошкодження проведені виключно відповідачем за відсутності представників позивача або власника підземного газопроводу; доводи відповідача про те, що його тракторист проводив роботу з культивації полів на глибину орного шару у землю до 25 см не відповідають дійсності, оскільки ці дані нічим не підтверджені та ґрунтуються на поясненнях самого відповідача;
- відповідач відповідальний за збереження не тільки власного майна, яким має право розпоряджатися на власний розсуд із встановленими законодавством обмеженнями, а й нести обов'язки, зокрема, такі як вжиття заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів ГРМ; при цьому, відповідач не міг не знати про наявність газопроводу на земельній ділянці або поруч з нею, що підтверджується фрагментом електронної карти, на якій чітко видно розташування на межі з земельною ділянкою, яка є власністю ТОВ "Агросет", об'єкту газорозподільної системи ГРС (газорозподільна станція).
20.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від ТОВ "Агросет" надійшла відповідь на відзив, в якій відповідач додатково зазначив, що при виконанні звичайних сільськогосподарських робіт на спірному полі були відсутні будь-які застереження про існування газових мереж, будівлі, огорожі тощо. ТОВ "Агросет" не має жодної письмової інформації чи попередження від позивача про існування газопроводу у даному полі та/або залягання його на поверхні менше ніж 30 см. Доводи позивача про те, що з часом відповідач сам зруйнував поверхню землі у полі, не мають під собою жодного технологічного обґрунтування ведення сільськогосподарських робіт по вирощуванню зернових чи масляничних культур.
23.05.2025 до Східного апеляційного господарського суду від Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких позивач просить суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу ТОВ "Агросет" без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025, у зв'язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О. для розгляду справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Відповідно до ч. 13 ст. 8 та ч. 8 ст. 252 ГПК України, у разі здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами, досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, судове засідання не проводиться.
За ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.
Апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що ціна позову у даній справі є меншою від ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (119831,48грн), суд апеляційної інстанції розглядає дану справу за правилами ч. 10 ст. 270 ГПК України без повідомлення учасників справи.
На час ухвалення цієї постанови клопотання будь-якої із сторін про розгляд справи в порядку загального позовного провадження до Східного апеляційного господарського суду не надходили.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24.07.2024 до Аварійно-диспетчерської служби Балаклійської дільниці Чугуївського управління експлуатації газового господарства Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" надійшло повідомлення про пошкодження сталевого газопроводу середнього тиску діаметром 89 мм в районі села Шебелинка Ізюмського району Харківської області при проведенні польових робіт; розмір пошкодження 70мм х 30мм.
Із змісту аварійної заявки від 24.07.2024 вбачається, що внаслідок пошкодження труби підземного газопроводу було зафіксовано виток газу з 19:14год по 19:20год, з моменту повідомлення про аварійну ситуацію та по момент припинення подачі газу пошкодженою ділянкою газопроводу.
За вказаною аварійною заявкою на місце аварійної ситуації виїхала аварійна бригада працівників Оператора ГРМ.
На місці аварійної ситуації було виявлено пошкодження газопроводу середнього тиску. Балансоутримувачем пошкодженої ділянки газопроводу середнього тиску є Філія газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" Акціонерного товариства "Укргазвидобування", всі роботи з відновлення підземного газопроводу здійснювались балансоутримувачем.
З метою локалізації та ліквідації аварійної ситуації було припинено газопостачання через пошкоджену ділянку газопроводу 107 споживачам в с.Шебелинка та с.Новотроїцьке.
Як зазначає позивач, на місці аварійної ситуації працівниками Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (Оператора ГРМ) було зафіксовано ведення польових робіт із використанням сільськогосподарської техніки трактору марки John Deerе. Працівники позивача намагались припинити ведення польових робіт та взяти пояснення у водія трактору, але той втік на транспортному засобі з місця події.
Позивач звертався до ТОВ "Агросет" із вимогою оплати завданих збитків, однак листом №121 від 05.08.2024 відповідач повідомив, що ним не проводились ніякі роботи в місці пошкодження газопроводу.
У зв'язку зі ігноруванням відповідачем вищезазначеної вимоги, представником Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" подано до територіального підрозділу Національної поліції звернення про встановлення осіб, які пошкодили підземний газопровід.
Як зазначено у довідці Ізюмського РУП ВП №1 ГУНП в Харківській області про результати розгляду матеріалу, зареєстрованому в ІП "Єдиний облік" ІТС "ІПНП" №4957 від 12.08.2024, при опитуванні працівників ТОВ "Агросет" було встановлено, що у день пошкодження газопроводу на зазначеному полі працювала техніка ТОВ "Агросет", зокрема трактор марки John Deerе, який проводив розпушування ґрунту на глибині 25 см.
Матеріали про вчинення кримінального правопорушення щодо пошкодження газопроводу містять письмові пояснення тракториста ТОВ "Агросет" - ОСОБА_1 , який пояснив, що керував трактором під час розпушення ґрунту на глибині 25 см. Механізатор гр. ОСОБА_1 , який працював на даному полі повідомив, що під робіт ніяких забороняючих знаків або огороджень ділянок на полі не бачив. Факт пошкодження газопроводу заперечив, так як глибина розпушування землі була 25 см, а газова труба повинна знаходитись глибше (а.с. 60, т.1).
Вказаними доказами позивач підтверджує те, що на місці виникнення витоку газу проводились сільгоспроботи саме працівником ТОВ "Агросет", який керував трактором марки John Deerе.
У подальшому, розгляд матеріалів було припинено працівниками Національної поліції України та рекомендовано заявнику (Оператору ГРМ) звернутись до суду в приватному порядку.
Як також вбачається з матеріалів справи, по факту пошкодження газопроводу 24.07.2024 пошкодження труби було спричинено під час ведення сільськогосподарських робіт технікою ТОВ "Агросет". Тракторист, який керував трактором марки John Deerе, пошкодив підземний сталевий газопровід середнього тиску. При цьому працівник ТОВ "Агросет" не визнає вини у пошкодженні газопроводу, оскільки під час проведення робіт на полі він не бачив знаків, що забороняють ведення робіт в охоронній зоні газопроводу.
Наведені обставини стали підставою звернення Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з ТОВ "Агросет" на свою користь збитків у розмірі 119831,48грн, які складаються з 31214,48грн - вартості втрат природного газу та 88617,00грн - вартості робіт з відновлення газопостачання.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що Харківська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" є оператором газорозподільної системи - суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) на території Харківської області починаючи з 01.07.2023.
24.07.2024 при проведенні сільськогосподарських робіт в охоронній зоні об'єктів газорозподільної системи в районі села Шебелинка працівником ТОВ "Агросет" пошкоджено сталевий газопровід середнього тиску, чим завдано позивачу збитків у вигляді вартості втрати (витоку) природного газу та на проведення робіт з відновлення газопостачання.
05.08.2024 позивач звернувся до відповідача з вимогою про вішкодування шкоди, в якій з посиланням на положення Кодексу газорозподільних систем просив перерахувати на свій рахунок суму збитків у розмірі 31214,48грн - вартості втрат природного газу та 88617,00грн - вартості робіт з відновлення газопостачання, всього на загальну суму 119831,48грн,
Враховуючи невиконання вказаної вимоги позивач звернувся з даним позовом, до якого додано наступні докази, зокрема, оперативне повідомлення про аварію на підприємстві від 24.07.2024; акт №5 щодо визначення причин спрацювання ЗЗК або ЗСК на ПРГ; акт про порушення №002098 від 25.07.2024; пояснювальні записки працівників позивача, які виїжджали на місце події; протокол засідання комісії Оператора ГРМ від 27.08.2024 щодо розгляду акту про порушення; матеріали кримінального провадження, фотографічні зображення пошкодженого трубопроводу.
Як вже зазначалося, за результатами розгляду позовних вимог Господарським судом Харківської області 24.03.2025 ухвалено оскаржуване рішення у справі №922/194/25, яким позов задоволено повністю та стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в сумі 119831,48грн, з яких: 31214,48грн - вартість втрат природного газу та 88617,00грн - вартість робіт з відновлення газопостачання.
Приймаючи оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач виконував сільськогосподарські роботи всупереч порядку попереднього повідомлення Оператора ГРМ про початок проведення таких робіт, у зв'язку з чим працівником ТОВ "Агросет" було пошкоджено газопровід середнього тиску, що призвело до витоку (втрати) газу та необхідності позивачу проводити роботи для усунення аварійної ситуації.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку, що позивачем доведено повний склад цивільного правопорушення, що є підставою для відшкодування відповідачем завданої шкоди.
За змістом доводів апеляційної скарги відповідач заперечує проти позовних вимог повністю, вказуючи при цьому, що збитки були спричинені не з вини ТОВ "Агросет". При цьому відповідач зазначає, що дійсно 24.07.2024 при проведенні сільськогосподарських робіт працівниками ТОВ "Агросет" було пошкоджено газопровід середнього тиску, який знаходиться під поверхнею (на глибині не більше 25см) земельної ділянки, що призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за умови відсутності будь-яких попереджувальних та розпізнавальних знаків про наявність охоронних зон.
Проте, викладені позивачем обставини та причини аварії, за твердженням відповідача, не відповідають дійсності, оскільки:
- у діях відповідача відсутня вина, оскільки ТОВ "Агросет" проводило сільськогосподарські роботи на орендованій земельній ділянці з дотриманням вимог законодавства (на глибині не більше 25 см), тоді як позивачем - Оператором ГРМ не було вжито жодних заходів щодо позначення (для ідентифікації) охоронних земель та встановлення обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів ГРМ; зокрема, позивачем не було зазначено про наявність обмеження у використанні земельної ділянки та щодо наявності охоронної зони об'єктів газорозподільної системи;
- Харківська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" будь-яким чином не повідомляла ТОВ "Агросет" щодо наявності на земельній ділянці охоронної зони об'єктів газорозподільної системи; ніяких попереджувальних табличок (огорожі, будівельної надстройки тощо) не існувало, відповідні договори із відомостями про обмеження у використанні земельної ділянки між сторонами не укладалися;
- відповідно до вимог чинних нормативних актів глибина прокладення сталевих газопроводів не може бути меншою 0,8 м, а для земельних ділянок, де немає руху транспорту - 0,6 м; при цьому, при прокладенні по орних та зрошуваних землях рекомендована глибина прокладення не може бути меншою 1 м; за наведених обставин, відповідач вважає, що настання аварії було наслідком саме недотримання глибини прокладення газопроводу.
Надаючи кваліфікацію спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції не може погодитись з вищенаведеним висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову, враховуючи наступне.
За приписами ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.
Для застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) шкоди та її розміру; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.
Важливим елементом доказування підстав для стягнення шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони. Позивачу належить довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки.
Наявність всіх зазначених вище умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного із цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як свідчать досліджені судом матеріали справи, 24.07.2024 внаслідок пошкодження труби підземного газопроводу представниками позивача було зафіксовано виток газу з 19:14 год по 19:20 год, з моменту повідомлення про аварійну ситуацію та по момент припинення подачі газу пошкодженою ділянкою газопроводу.
За вказаною аварійною заявкою на місце аварійної ситуації виїхала аварійна бригада працівників Оператора ГРМ.
На місці аварійної ситуації було виявлено пошкодження газопроводу середнього тиску. Балансоутримувачем пошкодженої ділянки газопроводу середнього тиску є Філія газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" АТ "Укргазвидобування", всі роботи з відновлення підземного газопроводу здійснювались балансоутримувачем.
З метою локалізації та ліквідації аварійної ситуації позивачем було припинено газопостачання через пошкоджену ділянку газопроводу 107 споживачам в с.Шебелинка та с.Новотроїцьке.
На місці аварійної ситуації працівниками Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" було зафіксовано ведення польових робіт із використанням сільськогосподарської техніки трактору марки John Deerе.
Пошкоджений газопровід проходить земельною ділянкою з кадастровим номером 6320287200:04:000:0002, яка належить на праві приватної власності ТОВ "Агросет", що підтверджується інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку. Дата реєстрації права власності на земельну ділянку - 07.12.2022, а до цього часу (станом на момент пошкодження) з 18.04.2014 земельна ділянка орендувалась відповідачем.
Таким чином, судом встановлено, що 24.07.2024 при проведенні сільськогосподарських робіт на орендованій відповідачем земельній ділянці працівниками ТОВ "Агросет" було пошкоджено газопровід середнього тиску, який знаходиться на земельній ділянці кадастровий номер 6320287200:04:000:0002.
Факт пошкодження газопроводу під час обробітки ґрунту підтверджується наявними у справі матеріалами та не заперечується відповідачем.
Разом з цим, з наявної в матеріалах справи довідки Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області про результати розгляду матеріалу, зареєстрованого в ІП "Єдиний облік" ІТС "ІПНП" №4957 від 12.08.2024, вбачається, що при опитуванні працівників ТОВ "Агросет" було встановлено, що у день пошкодження газопроводу на зазначеному полі працювала техніка ТОВ "Агросет", зокрема трактор марки John Deerе, який проводив розпушування ґрунту на глибині 25 см.
Матеріали повідомлення про вчинення кримінального правопорушення щодо пошкодження газопроводу містять пояснення ОСОБА_1 - тракториста ТОВ "Агросет", який надав пояснення, що він дійсно керував трактором під час розпушення ґрунту на глибині 25 см.
Наведені обставини підтверджують те, що на місці виникнення витоку газу проводились сільгоспроботи працівником ТОВ "Агросет", який керував трактором марки John Deerе.
Розгляд матеріалів було припинено працівниками поліції та рекомендовано заявнику (Оператору ГРМ) звернутись до суду в приватному порядку.
З наведеного вбачається, що по факту пошкодження газопроводу 24.07.2024, пошкодження труби було спричинено під час ведення сільськогосподарських робіт технікою ТОВ "Агросет".
У свою чергу, ТОВ "Агросет" не визнає вини у пошкодженні газопроводу, оскільки під час проведення сільськогосподарських робіт у полі він проводив розпушення ґрунту на дозволеній глибині 25 см (на якій не може бути розміщено газопроводу) та не бачив розпізнавальних знаків, які забороняють ведення робіт в охоронній зоні газопроводу.
Колегія суддів зазначає, що спірні правовідносини регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, Правилами безпеки систем газопостачання, що затверджені Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України №285 від 15.05.2015.
За змістом п. 17 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи (далі - Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників).
Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про ринок природного газу" оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу" з метою виконання функцій, передбачених ч. 1 ст. 37 цього Закону, оператор газорозподільної системи зобов'язаний, зокрема, вживати заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, в тому числі безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи; надавати інформацію, обов'язковість надання якої встановлена законодавством; вживати інших заходів, необхідних для безпечної та стабільної роботи газорозподільної системи, що передбачені цим Законом або не суперечать законодавству. Оператор газорозподільної системи має право безперешкодного та безкоштовного доступу до земельних ділянок усіх форм власності, на яких розташована газорозподільна система, для виконання службових обов'язків, передбачених законодавством.
Відповідно до п. 2 розділу 2 глави 1 Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРС) оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу.
Оператор ГРМ повинен забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а саме комплекс робіт, що виконується на підставі результатів технічного огляду або технічного обстеження газорозподільних систем, з метою забезпечення її подальшого безаварійного експлуатування шляхом проведення технічного обслуговування, поточного або капітального ремонтів. У разі виникнення аварійної ситуації Оператор ГРМ зобов'язаний вжити необхідних заходів, спрямованих на відновлення належної роботи газорозподільної системи (п. 4 розділу 1 глави 3 Кодексу ГРС).
Отже, відповідно до вимог Закону позивач зобов'язаний вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, а також забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем.
Межі охоронних зон газорозподільної системи визначаються відповідно до Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15.05.2015 №285, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.06.2015 за № 674/27119 (далі - ПБСГ) (глава 4 розділу III Кодексу ГРС п.18).
Згідно із п. 2.1 розділу II ПБСГ охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільчих газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Статтею 11 Закону України "Про трубопровідний транспорт" передбачено, що до земель трубопровідного транспорту належать земельні ділянки, на яких збудовано наземні і надземні трубопроводи та їх споруди, а також наземні споруди підземних трубопроводів. Уздовж трубопроводів встановлюються охоронні зони. Земля в межах охоронних зон не вилучається, а використовується з обмеженнями (обтяженнями) відповідно до закону або договору. Порядок встановлення, розмір та режим використання охоронної зони об'єкта трубопровідного транспорту визначаються законодавством України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний земельний кадастр" державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами, про меліоративні мережі та складові частини меліоративних мереж.
Державна реєстрація обмеження у використанні земель здійснюється на підставі заяви: власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності або особи, на користь якої встановлені обмеження, - щодо обмежень, які стосуються використання певної земельної ділянки; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, рішенням якого затверджена документація із землеустрою, яка є підставою для внесення відомостей про ці обмеження до Державного земельного кадастру, - щодо інших обмежень (ст. 28 Закону України "Про державний земельний кадастр").
Згідно з відомостями Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку і витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6320287200:04:000:0002 (на якій відбулось пошкодження підземного газопроводу) міститься інформація, зокрема, про площу: 3.4743 га, форму власності: приватна власність; цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; вид використання: 01.01 Для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; категорія: землі сільськогосподарського призначення.
Водночас, у відповідних реєстрах відсутні будь-які відомості про обмеження у використанні цієї земельної ділянки, зокрема, вид обмеження - охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи.
Жодних відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки у Державному земельному кадастрі не зазначено.
Разом з цим, колегія суддів враховує, що позивач як особа, на балансі якої перебуває джерело підвищеної небезпеки - газопровід середнього тиску, та на яку законодавчо покладено обов'язок вживати заходів з безпеки постачання природного газу, безаварійної та безперебійної роботи газорозподільної системи, а також забезпечити попереджувальні заходи безаварійної експлуатації газорозподільних систем, не вжив заходів, зокрема, щодо внесення відповідних відомостей про обмеження у використанні земельної ділянки у зв'язку із наявністю на ній газопроводу до Державного земельного кадастру.
Щодо посилань позивача на порушення відповідачем положень Кодексу ГРС щодо проведення сільськогосподарських робіт в охоронній зоні об'єктів газорозподільної системи без письмового погодження оператора ГРМ, колегія суддів зазначає таке.
Главою 4 розділу III Кодексу ГРС визначено, що охоронна зона об'єктів ГРМ поширюється на газопроводи з надлишковим тиском природного газу не більше 1,2 МПа, ГРП, ШРП, вузли обліку природного газу, засоби захисту газопроводів від електрохімічної корозії, споруди і пристрої на газопроводах, розпізнавальні та сигнальні знаки місцезнаходження газопроводів і споруд на них, за винятком внутрішньобудинкових газових мереж (п. 1). Оператори ГРМ мають право на отримання відповідно до чинного законодавства від органів, що здійснюють ведення державного земельного кадастру, державну реєстрацію прав на нерухоме чи інше майно, інформації про власників, користувачів об'єктів нерухомого та іншого майна, кадастрові номери земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів ГРМ (п. 2). Охоронні зони об'єктів ГРМ зазначаються в документації із землеустрою з дати надання земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ (п. 3). Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, Оператори ГРМ вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів ГРМ (п. 4). Земельні ділянки, що входять до охоронних зон, використовуються власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з обов'язковим дотриманням вимог цього Кодексу (п. 5). Сільськогосподарські роботи в охоронних зонах проводяться власниками, орендарями земельних ділянок, землевласниками та землекористувачами з попереднім повідомленням про їх початок Оператора ГРМ (п. 6).
Відповідно до п. 7 розділу III Кодексу ГРС проведення ремонтних будівельних та/або земляних робіт в охоронній зоні ГРМ здійснюється відповідно до законодавства за письмовим погодженням Оператора ГРМ. Письмове погодження, що надається Оператором ГРМ на право проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт поблизу ГРМ, має містити вимоги та умови, обов'язкові для виконавців при виконанні ремонтних, будівельних та земляних робіт. До погодження додається схема газопроводу та інженерних комунікацій, споруд (ГРП, ШРП, ВОГ, засобів електрозахисту тощо) (п. 8). Юридичні та фізичні особи, а також фізичні особи-підприємці, що проводять ремонтні, будівельні та земляні роботи в охоронних зонах, зобов'язані не пізніше ніж за добу до початку робіт повідомити представника Оператора ГРМ щодо проведення робіт (п. 16). Фізична особа або персонал юридичної особи чи фізичної особи-підприємця, залучені для проведення ремонтних, будівельних та земляних робіт в охоронних зонах, повинні бути ознайомлені (проінструктовані) представником Оператора ГРМ з інформацією про місцезнаходження газопроводу і споруд на ньому, їх позначення на місцевості, можливі аварійні ситуації і дії при їх виникненні (п. 17).
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України щодо визначення поняття "земляні роботи" і порядку проведення підготовчих робіт під час будівництва листом №7/14-3872 від 07.03.2012 роз'яснило, що усталеною практикою є віднесення до земляних робіт комплексу робіт, пов'язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту, вичерпний перелік яких наведено у ДБН Д.2.2-1-99 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи", що містить норми на розробку, переміщення ґрунту та супутні роботи в промисловому, житлово-цивільному, транспортному та гідротехнічному будівництві".
Враховуючи те, що поняття "земляні роботи" і "сільськогосподарські роботи" не є тотожними, а також з огляду на те, що виконання сільськогосподарських робіт не передбачає глибинну розробку, переміщення, ущільнення ґрунту, тощо, а є спектром робіт з обробки виключно верхнього родючого шару ґрунту, законодавством встановлено спрощений порядок для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об'єктів ГРМ, зокрема, шляхом надсилання попереднього повідомлення оператору ГРМ.
У той же час, поняття "земляні роботи" - є нерозривно пов'язаним з будівництвом і є комплексом робіт, в тому числі глибинним переміщенням, ущільненням, розробкою ґрунту, що у свою чергу несе збільшені ризики пошкодження газопроводів, для запобігання чого Кодексом газорозподільних систем встановлено більш жорсткі умови для отримання дозволу для початку проведення таких робіт у встановлених охоронних зонах об'єктів ГРМ - шляхом отримання виконавцем погодження у оператора ГРМ.
Водночас, судова колегія зазначає, що обов'язок щодо попереднього повідомлення оператора ГРМ про початок проведення сількогосподарських робіт виникає у землекористувача лише за умов, коли він знав, повинен був знати або принаймні мав можливість дізнатися про наявність прокладеного газопроводу на земельній ділянці, яка підлягає обробці.
Проте, судом встановлено, що ні у Державному земельному кадастрі, ні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, ні в чинному на той час договорі оренди земельної ділянки (станом на момент пошкодження газопроводу) не було зазначено відомостей про наявність на земельній ділянці будь-яких об'єктів газорозподільної системи.
Як вже зазначалося раніше, згідно із інформацією зазначеною у витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку земельна ділянка з кадастровим номером 6320287200:04:000:0002 відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані. Тобто, спірна земельна ділянка не містила будь-яких позначень щодо наявності газопроводу та встановленої навколо нього охоронної зони (а.с. 97, т.1).
Отже, ані землекористувач (ТОВ "Агросет"), ані Оператор ГРМ - Харківська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України", як найбільш зацікавлена особа, на балансі якої перебуває спірний газопровід та особа на яку законодавчо покладено обов'язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, не звернулись із заявою до Державного земельного кадастру про встановлення на вказаній земельній ділянці зони обмеження у використанні земель у зв'язку із наявністю прокладеного газопроводу.
При цьому, будь-яких доказів обізнаності працівників відповідача про факт прокладення та розміщення об'єктів трубопровідного газопроводу, на земельній ділянці, яка знаходиться у користуванні ТОВ "Агросет", позивачем суду не надано.
Крім того, належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 76 - 79 ГПК України встановлення сервітуту щодо земельної ділянки як права на розміщення об'єктів трубопровідного транспорту, Харківською філією ТОВ "Газорозподільні мережі України", як найбільш зацікавленої особи у його встановленні, не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції.
Колегія судів враховує, що метою встановлення охоронної зони є створення нормальних умов для роботи газопроводу, його регулярного обслуговування, збереження цілісності, а також мінімізація наслідків можливих аварій.
Пунктом 7.23 Державних будівельним нормам України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018 встановлено, що траси підземних газопроводів повинні бути відмічені табличками-покажчиками. Покажчики встановлюються:
1) на прямих ділянках траси газопроводу на відстані прямої видимості не більше 200 м один від одного на території населених пунктів і не більше ніж через 500 м за межами населених пунктів (з урахуванням покажчиків, встановлених у місцях розташування споруд, поворотів і відгалужень газопроводів);
2) у місцях перетину траси газопроводу з межами земельних ділянок власників, орендарів, землевласників та землекористувачів;
3) у місцях повороту траси газопроводу;
4) у місцях переходу газопроводу через судноплавні і несудноплавні водотоки, у тому числі канали, яри. Місця перетину газопроводів з судноплавними і сплавними річками, а також каналами позначаються на берегах сигнальними знаками;
4) у місцях переходу через автомобільні і залізничні дороги (необхідність встановлення покажчиків вирішується за погодженням з організацією, що видає технічні умови на перехід газопроводу через автомобільні і залізничні дороги);
5) у місцях відгалужень поліетиленових газопроводів і нерознімних з'єднань поліетиленових газопроводів зі сталевими.
На сталевих газопроводах між населеними пунктами допускається використовувати як орієнтирні стовпчики контрольно-вимірювальні пункти (далі - КВП) та контрольні трубки (далі - КТ).
Позначення трас поліетиленових газопроводів із застосуванням проводів або поліетиленових стрічок виконується згідно з ДБН В.2.5-41 (п. 7.24)
Орієнтирні стовпчики на поліетиленових газопроводах повинні установлюватися на відстані 1 м від осі газопроводів, справа по ходу газу.
Отже, вищевказаними положеннями законодавства прямо встановлено, що в зоні знаходження підземного газопроводу повинні бути розміщені розпізнавальні та сигнальні знаки, таблички-покажчики, орієнтирні стовпчики, тощо, метою встановлення яких є інформування фізичних та юридичних осіб про наявність підземного газопроводу у відповідній місцевості.
Однак, у даному випадку матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження позивачем підземного газопроводу, з чого відповідач мав би можливість дізнатися про наявність охоронної зони та вжити відповідних заходів щодо отримання дозволу з метою недопущення пошкодження такого газопроводу.
Харківська філія ТОВ "Газорозподільні мережі України" зазначає, що відповідач не міг не знати про наявність газопроводу на земельній ділянці, що підтверджується фрагментом електронної карти, на якій чітко видно розташування на межі із земельною ділянкою, яка є власністю ТОВ "Агресет", об'єкту газорозподільної системи ГРС (газорозподільна станція).
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів" охоронні зони об'єктів енергетики - зона вздовж повітряних і кабельних ліній електропередачі, навколо електростанцій, трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів та пристроїв і магістральних теплових мереж, споруд альтернативної енергетики тощо для забезпечення нормальних умов їх експлуатації, запобігання ушкодженню, а також для зменшення їх негативного впливу на людей, суміжні землі, природні об'єкти та довкілля.
Водночас, пунктом 4 глави 1 розділу І Кодексу ГРС визначено, що охоронна зона об'єктів газорозподільної системи - територія, обмежена умовними лініями, уздовж наземних, надземних і підземних газопроводів та їх споруд по обидва боки від крайніх елементів конструкції розподільних газопроводів та по периметру наземних споруд на визначеній відстані, на якій обмежується провадження господарської та іншої діяльності.
Таким чином, поняття "охоронна зона навколо (уздовж) об'єкта енергетичної системи" та "охоронна зона об'єктів газорозподільної системи" не є тотожними.
При цьому, колегія суддів зазначає, що наведений позивачем об'єкт ГРС (газорозподільна станція) знаходиться на сусідній земельній ділянці (відмінній від ділянки, на якій проводилися сільськогосподарські роботи та пошкоджено газопровід). У свою чергу, позивачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того факту, що саме земельна ділянка з кадастровим номером 6320287200:04:000:0002, де проводилися представниками відповідача сільськогосподарські роботи, мала розпізнавальні знаки та/або покажчики-таблички для ідентифікації відповідачем такої ділянки як охоронної зони.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що із наданої позивачем копії фотографічного зображення земельної ділянки (за його доводами саме земельної ділянки, де сталася аварія на газопроводі із кадастровим номером 6320287200:04:000:0002 біля села Шебелінка), неможливо встановити та перевірити ті обставини, чи дійсно поблизу земельної ділянки знаходяться будь-які об'єкти газорозподільної системи, чи знаходились на цій земельній ділянці розпізнавальні знаки та чи мав можливість відповідач дізнатись те, що така земельна ділянка відносяться до охоронної зони.
Матеріали справи не містять жодних доказів встановлення позивачем на земельній ділянці табличок-покажчиків, передбачених п. 7.23 ДБН України "Газопостачання" ДБН В.2.5.-20:2018.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що сама по собі наявність на суміжній від проведення сільськогосподарських робіт земельній ділянці об'єкту ГРС (газорозподільчої станції) в силу будівельних норм не може бути покажчиком напрямку прокладення газопроводу, який може пролягати під землею у будь-якому напрямку, відтак, колегія суддів не може погодитись з позицією позивача про те, що відповідач був обізнаним про те, що під обробляємою ним земельною ділянкою міг проходити газопровід, що в свою чергу обумовлює необхідність направлення повідомлення про проведення таких робіт Оператору ГРМ.
Крім того, норми ДБН В.2.5.-20:2018 встановлюють, що глибину прокладання газопроводів слід приймати для сталевих газопроводів не менше ніж 0,8 м до верху газопроводів або футлярів. Допускається приймати глибину прокладання до 0,6 м в місцях, де виключається рух транспорту. При прокладанні по ораних та зрошуваних землях рекомендується глибину прокладання приймати не менше ніж 1 м до верху газопроводів (абз. 1, 3 п. 7.18).
Крім того, на всіх суб'єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правової форми, діяльність яких пов'язана з будівництвом, ремонтом, розширенням, реконструкцією, технічним переоснащенням (далі - будівництво), експлуатацією систем газопостачання (далі - експлуатація), а також роздрібною торгівлею зрідженим вуглеводним газом у балонах поширюються Правила безпеки систем газопостачання (п. 1.1 глави 1 розділу І Правил).
Згідно з абз. 1 п. 1.4 глави 1 розділу V Правил технічний стан газопроводів (підземних, надземних, наземних та ввідних) і споруд на них повинен систематично контролюватись власником (балансоутримувачем та/або орендарем (наймачем)) шляхом проведення комплексного технічного огляду (обходу) трас газопроводів, технічного обстеження, в тому числі КПО, вимірювання захисних потенціалів і перевірки ефективності роботи засобів ЕХЗ.
КПО підземних сталевих газопроводів необхідно здійснювати: не рідше ніж один раз на 5 років при тривалості експлуатації до 25 років для таких, що знаходяться в задовільному технічному стані та нормальних геологічно-корозійних умовах; не рідше ніж один раз на 3 роки при експлуатації понад 25 років для таких, що знаходяться в задовільному технічному стані та нормальних геологічно-корозійних умовах (абз. абз. 2, 3 п. 1.17 глави 1 розділу V).
Як вбачається з довідки про результати розгляду матеріалу, зареєстрованого в ІП "Єдиний облік" ІТС "ІПНП" №4957 від 12.08.2024, при опитуванні працівників ТОВ "Агросет" було встановлено, що у день пошкодження газопроводу на зазначеному полі працювала техніка ТОВ "Агросет", зокрема трактор марки John Deerе, який проводив розпушування ґрунту на глибині 25 см.
Натомість, позивачем в ході судового розгляду справи наведені обставини та пояснення представника відповідача будь-яким чином не спростовано та не надано суду власних доказів на підтвердження того, що на полі, де сталася аварія, глибина закладення газопроводу в районі пошкодження складала більше 25 см та на самому полі, де провадились сільськогосподарські роботи і відбулося пошкодження газопроводу, на момент пошкодження були наявні покажчики газопроводу.
Апеляційним господарським судом з долучених позивачем до матеріалів справи фотознімків пошкодженого газопроводу встановлено, що глибина залягання сталевої труби середнього тиску дійсно не перевищувала 0,5 метрів від поверхні землі (а.с. 64-65 т. 1).
Позивачем, як балансоутримувачем, на якого покладено обов'язок здійснювати контрольні перервірки стану підземного газопроводу не рідше одного разу у 5 років, не було надано суду жодних доказів, з яких можливо встановити, що глибина прокладання газопроводу, у місці де відбулась аварія - відповідала будівельними нормами та у місці пошкодження була більшою за 0,8м, тобто відповідала ДБН.
Крім того, позивачем не було надано до матеріалів справи технічного паспорту підземного газопроводу, а також не надано суду актів фактичного обстеження пошкодженої труби (складених за участю незаінтересованих осіб) на підтвердження фактичної глибини залягання підземного газопроводу у місці пошкодження.
У той же час, відповідач в порядку досудового вирішення спору, у т.ч. під час розгляду повідомлення про вчинення кримінального правопорушення працівниками поліції, неодноразово наголошував на тому, що його працівник виконував сільськогосподарські роботи на глибині не більше 25 см.
Колегія суддів зазначає, що позивачем жодними власними доказами не було спростовано пояснення відповідача про те, що глибина прокладання газопроводу у місці, де відбулась аварія, є меншою ніж передбачена обов'язковими будівельними нормами.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не було спростовано доводи відповідача, які підтверджені наявними у справі фотознімками, що глибина прокладання газопроводу, у місці, де відбулась аварія, є меншою ніж передбачена обов'язковими будівельними нормами, як і не було доведено позивачем тих обставин, що охоронна зона підземного газопроводу була позначена відповідними розпізнавальними та сигнальними знаками (табличками-покажчиками, орієнтирними стовпчиками тощо) для можливості ідентифікації відповідачем зони пролягання підземного газопроводу.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять жодного документу, який би підтверджував наявність інформації щодо обмежень користуванні спірною земельною ділянкою.
Такі обставини як відсутність у землевпорядній документації інформації щодо охоронних зон та обмежень у користуванні такою ділянкою є порушенням приписів ч. 1 п. 1 глави 3 розділу ІІІ Кодексу ГРС, п.п. 2, 3 глави 4 розділу ІІІ Кодексу ГРС, оскільки саме на Оператора ГРМ покладено обов'язок забезпечувати попереджувальні заходи для безаварійної експлуатації газорозподільних систем, а також встановлено обов'язок зазначення в документації із землеустрою охоронні зони об'єктів ГРМ з дати надання земельної ділянки для будівництва об'єкта ГРМ.
Водночас, до матеріалів справи не надано доказів здійснення вказаних обов'язків. Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу того, що відповідач мав можливість встановити із землевпорядних документів та/або відкритих реєстрів інформацію про наявність обмежень щодо користування вказаною земельною ділянкою.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не доведено вжиття належних заходів щодо охорони земель, зокрема в частині позначення газопроводу на місцевості, не надано інформації з Державного земельного кадастру, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, чи будь-яких інших належних та допустимих доказів з яких відповідач міг та повинен був дізнатися про наявність охоронної зони у місці проведення сільськогосподарських робіт.
Отже, позивачем не надано належних доказів та не підтверджено того, що відповідач мав можливість встановити на місцевості та/або із відкритих реєстрів чи землевпорядних документів наявність обмежень щодо користування вказаною земельною ділянкою, але знехтував своїми обов'язками.
Разом з цим, саме по собі посилання в документах позивача на те, що працівниками ТОВ "Агросет" виконувалися сільськогосподарські роботи в межах охоронних зон об'єктів ГРМ, без надання належних та допустимих доказів на підтвердження відповідних обставин, не може слугувати підставою для висновку про наявність такої охоронної зони та обізнаність відповідача про це, як наслідок про наявність вини відповідача у заподіянні шкоди.
Колегія суддів враховує, що за своїми технічними характеристиками пошкоджений відповідачем газопровід є джерелом підвищеної небезпеки, а здійснення позивачем діяльності з розподілу і транспортування природного газу газопроводом у розумінні ст. 1187 ЦК України є джерелом підвищеної небезпеки.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами ст. ст. 1187 та 1188 ЦК України, системний аналіз яких дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати шкоду, завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки, виникає у її завдавача виключно за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).
Враховуючи, що позивачем не доведено неправомірність (протиправність) дій відповідача, з огляду на недоведеність факту обізнаності останнього щодо охоронної зони земельної ділянки, як одного з обов'язкових елементів відповідного складу цивільного правопорушення (наряду з причинним зв'язком між протиправною поведінкою та шкодою, а також виною), а також недоведенням позивачем обставин дотримання нормативних рекомендацій при прокладанні підземного газопроводу на ораних землях, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позивачем не витримано тягар доказування щодо заподіяння відповідачем збитків.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Статтею ст. 277 ГПК України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що аргументи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "Агросет" підлягає задоволенню; оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати відповідача по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" на рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25 - задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 24.03.2025 у справі №922/194/25 - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" звернулося до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" про стягнення збитків у розмірі 119831,48грн - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Харківської філії ТОВ "Газорозподільні мережі України" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, буд. 1, код ЄДРПОУ 45051254) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросет" (64251, Харківська обл., Ізюмський р-н, с. Шебелинка, вул. Центральна, буд. 57, код ЄДРПОУ 34329080) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3633,60грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза