22 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/1274/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Лакіза В.В., суддя Тарасова І.В.,
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» (вх.№1513Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 (рішення ухвалене суддею Добреля Н.С. в приміщені Господарського суду Харківської області 11.06.2025) у справі №922/1274/25
за позовом Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ ЕСТЕЙТ-СЕРВІС»
про стягнення коштів
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №922/1274/25 у задоволенні позову відмовлено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» на користь Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»: 410,32 грн - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 до липня 2023; 3802,75 грн - заборгованість з технічного обслуговування та поточний ремонт внутрішньо будинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липень 2022 до липня 2023; 51,87 грн - витрати зі сплати судового збору; в іншій частині позову відмовлено.
КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ», вважаючи вказане рішення частково необґрунтованим та незаконним, звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №922/1274/25 в частині відмови у задоволенні позовних вимог, а саме: заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 до квітня 2023 на суму 187055,32 грн; заборгованість за бездоговірне користування тепловою енергією за період з жовтня 2021 по грудень 2021 на суму 5475,43 грн, постановити нове рішення в частині стягнення заборгованості за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 по квітень 2023 на суму 187055,32 грн; заборгованість за бездоговірне користування тепловою енергією за період з жовтня 2021 по грудень 2021 на суму 5475,43 грн, таким чином, задовольнити позовну заяву в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на таке:
- судом не враховано, що твердження відповідача стосовно відсутності будь-яких опалювальних приладів, теплообмінників та розподілювачів теплової енергії, а також те, що в приміщеннях технічно не передбачено регулювання або облік температурного режиму, та що температура повітря не підтримується відповідно до нормативів для житлових чи адміністративних приміщень взагалі не можна взяти до уваги, у зв'язку з тим, що відповідачем не надано доказів та підтвердження даних висловлювань;
- споживання теплової енергії на потреби опалення приміщень за адресою: м.Харків, вул. Динамівська, 2 до 01.12.2021 здійснювалося ТОВ «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» без укладання договору. Факт споживання відповідачем теплової енергії на потреби опалення приміщень підтверджується актами про підключення та відключення опалення на початку та наприкінці опалюваного сезону до житлових будівель в цілому. Вищезазначені акти на підключення та відключення опалення підписані та скріплені печатками уповноважених представників КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку. Відсутність письмового договору між відповідачем та КП «Харківські теплові мережі» не є підставою для не оплати заборгованості за спожиту теплову енергію;
- рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/14910/21, яким повністю було задоволено позовні вимоги КП «Харківські теплові мережі» про стягнення з ТОВ «АГЕНТСТВО НЕРУХОМОСТІ ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» вартості спожитої теплової енергії без укладення договору та постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2022, якою рішення від 17.11.2021 у справі №910/14910/21 було залишено без змін, позивач підтверджує правильність нарахувань за спожиту теплову енергію без укладення договору в нежитлових приміщень відповідача за адресою: Харківська обл., м. Харків, вул. Динамівська, буд. 2.
Щодо нарахувань за теплову енергію в особливий період згідно Методики, заявник апеляційної скарги зазначає, що 30.09.2021 між Кабінетом Міністрів України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад підписано Меморандум про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років (далі - Меморандум).
Пунктом 2 Меморандуму передбачено недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 2020/2021 років.
На виконання Меморандуму виконавчим комітетом Харківської міської ради було прийняте рішення від 27.10.2021 № 872 (із змінами, внесеними рішенням від 30.12.2021 №1051), яке зобов'язувало КП «Харківські теплові мережі» з 06.10.2021 та протягом опалювального періоду 2021/2022 років застосовувати тарифи для категорії населення у розмірах, що не перевищують розмір тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що діяли в кінці опалювального сезону 2020/2021 років.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану» рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні не підвищувати тарифи на теплову енергію для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022.
Законом України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX введено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для всіх категорій споживачів протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
На виконання вищезазначених нормативних актів виконавчий комітет Харківської міської ради рішенням від 12.10.2022 № 302 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» для споживачів м. Харкова» зобов'язав КП «Харківські теплові мережі» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для всіх категорій споживачів застосовувати тарифи на рівні тарифів, що застосовувались станом на 24 лютого 2022.
Позивач зазначив, що наприкінці опалювального періоду 2020/2021 років для КП «Харківські теплові мережі» діяли тарифи, встановлені постановою НКРЕКП 10.12.2018 №1776 «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що надаються населенню КП «Харківські теплові мережі». Згідно з рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 12.10.2022 №302 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» для споживачів м. Харкова» частині населення проводились нарахування за послугу з постачання теплової енергії за Гкал (по показаннях приладу обліку), а в частині згідно з розміром опалюваної площі квартири - по тарифу за 1 кв.м. Отже, впровадження розподілу послуг з постачання теплової енергії згідно з вимогами Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг стало можливим після відміни відповідним органом дії тарифу на послугу з постачання теплової енергії.
Заявник апеляційної скарги зазначає, що впровадження розподілу послуг з постачання теплової енергії згідно з вимогами Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг стало можливим після відміни відповідним органом дії тарифу на послугу з постачання теплової енергії.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» залишено без руху; встановлено Комунальному підприємству «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ»» десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом приведення її у відповідність до положень ст. 258 ГПК України (зокрема, зазначення відомостей про інших учасників справи (відповідача)), надання доказів надсилання копії скарги іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу, надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (3633,60 грн за реквізитами до Східного апеляційного господарського суду).
17.07.2025 Комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» звернулося із заявою про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої було додано, зокрема: зіскановане_Запит 2 л.pdf; зіскановане_Досудове повідомлення.pdf; зіскановане_Довіреність МАКЄЄВ.pdf; Платіжка абон.pdf; платіжна інструкція.pdf; РОЗРАХУНКИ.pdf; Реєстри.pdf; Інфорація з реєстрів 2.pdf; інформація з реєстрів 1.pdf; Запит 1 л.pdf; витяг 16.04.2024.pdf; ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР ВБС.pdf; ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР ГОРЯЧА ВОДА.pdf; ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ДОГОВІР ТЕПЛО.pdf.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (вх.№1513Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №922/1274/25; встановлено учасникам справи строк по 06.08.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень з доказами їх надсилання іншим учасникам провадження; попереджено, що апеляційна скарга на рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №922/1274/25 буде розглядатися за правилами ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України без повідомлення учасників справи.
Ухвалу від 22.07.2025 учасники справи отримали 22.07.2025 о 17:50 год, що підтверджується наявними у справі довідками про доставку електронного листа.
Проте, відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Колегія суддів зауважує, що оскільки позивач всупереч положенням ст. 269 ГПК України не надав доказів неможливості подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, документів, які були додані до заяви про усунення недоліків від 17.07.2025, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для прийняття їх до розгляду.
Розглянувши апеляційну скаргу, в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до положень статті 269 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила таке.
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до ТОВ «АН ЕСТЕЙТ-СЕРВІС», в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача:
- 5475,43 грн - заборгованість за бездоговірне користування тепловою енергією за період з жовтня до грудня 2021;
- 187055,32 грн - заборгованість за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 до квітня 2023;
- 410,32 грн - абонентська плата за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 до липня 2023;
- 3802,75 грн - заборгованість з технічного обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності за публічним договором за період з липень 2022 до липня 2023.
За твердженням позивача, відповідачем, як власником нежитлових приміщень у будівлі за адресою м. Харків, вул. Динамівська, 2, літ. «А-4» здійснено споживання теплової енергії на потреби опалення без укладення договору у період з жовтня по грудень 2021 року.
Позивач заявляє, що по особовому рахунку відповідача 17300-1420 обліковується заборгованість за спожиту теплову енергію без укладення договору на загальну суму 5475,43 грн, яка утворилася за період жовтень-грудень 2021.
Окрім цього позивач зазначає, що на підставі частини п'ятої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України 21.08.2019 №830 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022), на офіційному сайті «Харківські теплові мережі» www.hts.kharkov.ua в мережі Інтернет 31.10.2021 було розміщено Індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії. Зазначений договір є публічним договором приєднання, який набрав чинності з 01.12.2021 та укладений з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України.
Оскільки відповідачем було отримано послуги з постачання теплової енергії у опалювальний період 2021-2022, 2022-2023 років, вказане, на думку позивача, свідчить про факт приєднання відповідача (споживача) з 01.12.2021 до умов Індивідуального договору (акцептування договору).
За розрахунком позивача по особовому рахунку відповідача №17301-1420 обліковується заборгованість за Індивідуальним договором за спожиту теплову енергію за період грудень 2021 - квітень 2022, жовтень 2022 - квітень 2023 у загальній сумі 187055,32 грн.
Окрім того, заборгованість відповідача з абонентської плати за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії за період з грудня 2021 до липня 2023 складає 410,32 грн.
Відповідачу направлялися рахунки-фактури за спожиту теплову енергію та на оплату абонентської плати, які відповідачем оплачені не були.
Також позивач зазначає, що з 1 липня 2022 року набрав чинності публічний договір з технічного обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання багатоквартирних будинків житлового фонду комунальної та інших форм власності (далі - Договір з технічного обслуговування), який укладається з урахуванням статей 11, 633, 634, 641, 642 ЦК України та опублікований 01.06.2022 на офіційному сайті позивача в мережі Інтернет www.hts.kharkov.ua.
За умовами Договору з технічного обслуговування КП «ХАРКІВСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ» як виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з технічного (у тому числі аварійного) обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплатити виконавцю надані послуги за затвердженою вартістю в строки та на умовах, визначених цим договором.
Згідно з пунктом 13 Договору з технічного обслуговування розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги сплачується споживачем виконавцю щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Позивач зазначає, що по особовому рахунку відповідача №17301-1420 обліковується заборгованість за Договором з технічного обслуговування за період з липня 2022 до липня 2023 в сумі 3802,75 грн.
Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язань за Індивідуальним договором та Договором з технічного обслуговування, а також споживання теплової енергії у період за відсутності договору позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою.
Як зазначалось, судом першої інстанції позов задоволено в частині стягнення з відповідача на користь позивача 410,32 грн абонентської плати за індивідуальним договором за період з грудня 2021 до липня 2023 та 3802,75 грн заборгованості за Договором з технічного обслуговування за період з липня 2022 до липня 2023.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за бездоговірне споживання теплової енергії у період з жовтня 2021 до грудня 2021, суд першої інстанції виходив з того, що здійснений позивачем розрахунок заборгованості по особовому рахунку відповідача №17300-1420 не має здатності до арифметичної та логічної перевірки, що не дає можливості суду перевірити обсяг та вартість поставленої відповідачу теплової енергії, відповідно не доведеною є й заявлена до стягнення сума боргу в розмірі 5475,43 грн.
Відмову також у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 187055,32 грн за споживання теплової енергії за індивідуальним договором за період грудень 2021 - квітень 2022, жовтень 2022 - квітень 2023, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем здійснено розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію всупереч умовам індивідуального договору не за складовими та не за формулами, наведеними у Методиці №315.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною та юридичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення у різні періоди, за які позивачем у даній справі було здійснено нарахування теплової енергії, регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» Законом України «Про теплопостачання», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої воли і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630 (далі - Правила №630), Правилами користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 №1198 (далі - Правила №1198), Правилами надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 2108.2019 № 830 (далі - Правила №830).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з пунктами 3, 11 частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внутрішньобудинкові системи багатоквартирного будинку - механічне, електричне, газове, сантехнічне та інше обладнання в будинку, яке обслуговує більше одного житлового та/або нежитлового приміщення, у тому числі комунікації до обладнання споживача, системи автономного теплопостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, обладнання ліфтів, центральних розподільних щитів електропостачання від зовнішньої поверхні стіни будівлі до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення (для систем газопостачання - від запірного пристрою на вводі в будинок до запірних пристроїв включно перед місцями підключення газових приладів, газоспоживального обладнання, теплових агрегатів тощо); плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Положеннями п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Згідно з ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем укладається між співвласником багатоквартирного будинку та виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії). Виконавець комунальної послуги за таким договором забезпечує відповідність кількісних та якісних характеристик послуги встановленим нормативам на межі внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку та інженерно-технічних систем приміщення споживача. Плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.
Положеннями статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. У разі відсутності або несправності вузлів обліку, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, комерційний облік здійснюється в установленому законодавством порядку в місці вводу відповідних зовнішніх інженерних мереж у будівлю (її частину), а для послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії - в місці вводу відповідних внутрішньобудинкових систем у житлове або нежитлове приміщення споживача.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, нежитлові приміщення підвальної частини №13, 14, 16-:-21, III, V, VIII, IX та місця заг. користування №II пл. 8,4 кв. м, та прим. 1-го пов. №1-:-5, 7, заг. пл. 357,6 кв. м в житловому будинку літ. «А-4» за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 2 (далі - приміщення) належать відповідачу на праві приватної власності з 29.06.2016 на підставі договору купівлі-продажу від 24.06.2016 реєстр. №4907.
Згідно з Актом обстеження системи теплоспоживання об'єкта від 11.01.2021 №173/4308, складеного КП «Харківські теплові мережі» ТОВ «АН ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» є власником приміщень, розташованих на 1 поверсі та підвалі 4-х поверхового панельного житлового будинку 1951 р забудови за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 2. На вводі системи опалення житлового будинку відсутній прилад обліку. Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно загальна площа нежитлових приміщень 357,6 кв. м. Згідно з технічним паспортом від 26.05.2008 №70917 загальна площа приміщень 357,6 кв. м (площа 1-го поверху = 124,0 кв. м; підвал = 225,2 кв. м; сходи = 8,4 кв. м). Згідно з проведеними вимірами заглиблення в ґрунт = 2,7 м. Система опалення приміщення ТОВ «АН ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» є єдиною та невід'ємною частиною системи опалення житлового будинку. Визначити тип та кількість опалювальних приладів неможливо (доступ не надано).
На підставі актів підключення/відключення від 20.10.2021 №173/30343, від 29.10.2022 №173/32367, від 06.04.2023 №173/33601, складених представниками КП «Харківські теплові мережі» та балансоутримувача будинку, здійснювалося постачання теплової енергії в опалювальних сезонах 2021-2022, 2022-2023 років до будинку, розташованого за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 2. У додатках да вказаних актів визначений перелік споживачів, розташованих у житловому будинку за адресою: вул. Динамівська, 2, підключених до єдиної системи опалення будинку, зокрема, ТОВ «АН ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» з особовими рахунками 17300-1420, 17301-1420.
Матеріали справи не містять доказів, які б засвідчували факт відключення приміщень відповідача від мереж централізованого теплопостачання.
Таким чином, матеріалами справи доведено факт споживання відповідачем теплової енергії в приміщеннях за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 2 в опалювальних сезонах 2021-2022, 2022-2023 років.
Суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у позовних вимогах про стягнення заборгованості з відповідача за невиконання зобов'язань по оплаті спожитої теплової енергії без укладення договору за період з жовтня по грудень 2021 року в сумі 5475,43 грн, оскільки суд не має можливості перевірити обґрунтованість наданого позивачем розрахунку обсягів споживання теплової енергії за опалення.
Так, позивачем здійснено нарахування відповідачу таких обсягів теплової енергії в період бездоговірного користування: у жовтні 2021 - 0,56267 Гкал на суму 890,50 грн; у листопаді 2021 - 2,78507 Гкал на суму 4407,74 грн; у грудні 2021 (з урахуванням здійснених перерахунків згідно постанови КМУ від 10.11.2021 №1209) на суму 181,65 грн (том 1 а.с. 22).
Розрахунок обсягів споживання теплової енергії за опалення проводився позивачем за формулою: Р т.е.оп. = Qоп*(tв.п. - tз.п.)/(tв.п. - tср.)*Топ*Коп.
Проте, позивачем не наведено ні договірних, ні законодавчих підстав для застосування саме такої формули при здійсненні відповідних розрахунків.
Посилання позивача на здійснення розрахунку вартості спожитої відповідачем теплової енергії на потреби опалення розрахунковим способом згідно з нормативним документом «Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні» КТМ 204 України 244-94 не визнаються судом обґрунтованими, оскільки такий «нормативний документ» відсутній в загальному доступі, позивачем не наведено його зміст, не зазначено, ким та коли він був створений або затверджений, й не доведено підстав обов'язковості та правомірності його застосування у даних правовідносинах.
Окрім того, якщо на підтвердження даних «Qоп» (теплове навантаження на опалення) позивачем були надані відповідні розрахунки від 02.02.2021, обґрунтованість яких відповідачем не була спростована.
То, суд апеляційної інстанції зауважує, що вказаний розрахунок обсягів споживання теплової енергії взагалі не містить визначення таких понять (складових), як «tз.п.» та «tср.». А тому, не є зрозумілим для суду апеляційної інстанції походження та значення в розрахунках відповідних показників (7) та (-23).
Не підтверджені позивачем й використані в розрахунку обсягів споживання теплової енергії:
- постійний показник (12) при зазначенні «tв.п.» (температура внутрішнього повітря приміщення);
- змінні показники (як-то 0,907863, 0,908091, 1,000025, 1,000033) при зазначенні «Коп» (коефіцієнт розподілу теплової енергії);
- змінні показники (як-то 264, 714,7) при зазначенні Топ (кількість годин подачі опалення.
А тому, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що зазначені розрахунки позивача не мають здатності до арифметичної та логічної перевірки, в силу чого не можуть бути задоволені позовні вимоги, які ґрунтуються на них.
Посилання позивача на обставини, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 17.11.2021 у справі №910/14910/21, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом спору у цій справі було стягнення заборгованості з відповідача за бездоговірне користування тепловою енергією за інший період - з жовтня 2017 року по квітень 2021 року.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за невиконання зобов'язань по оплаті теплової енергії за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії в сумі 187055,32 за період з грудня 2021 по квітень 2022, з жовтня 2022 по квітень 2023, слід зазначити таке.
Висновок суду першої інстанції, що надання послуги з постачання теплової енергії відповідачу у нежитлове приміщення за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 2 починаючи з 01.01.2022 року здійснюється на підставі індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, що є публічним договором приєднання відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не спростовується сторонами під час апеляційного перегляду рішення суду.
За твердженням позивача, по особовому рахунку відповідача №17301-1420 обліковується заборгованість за Індивідуальним договором за спожиту теплову енергію в загальній сумі 187055,32 грн, яка утворилася за період грудень 2021 - квітень 2022, жовтень 2022 - квітень 2023.
Місцевий господарський суд вірно встановив, що умовами пункту 11 Індивідуального договору передбачено, що обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 №315.
У разі коли будинок на дату укладення цього договору не обладнаний вузлом (вузлами) комерційного обліку теплової енергії, до встановлення такого вузла (вузлів) обліку обсяг споживання послуги у будинку визначається відповідно до Методики розподілу (пункт 12 Індивідуального договору).
Методика розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджена наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22.11.2018 №315, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.12.2018 за №1502/32954 (далі - Методика № 315).
Методика №315 встановлює порядок розподілу між споживачами спожитих у будівлі/будинку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, обсяг споживання яких визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково у разі його (їх) відсутності, тимчасового виходу з ладу або втрати, та послуги з централізованого водовідведення, обсяг споживання якої визначається відповідно до обсягу споживання інших комунальних послуг.
Необхідність застосування цієї Методики визначено і умовами індивідального договору (п.12), зважаючи на що її дотримання для розрахунку розміру позовних вимог відносно періоду з грудня 2021 по квітень 2022, з жовтня 2022 по квітень 2023 вимагається ст.629 Цивільного кодексу України, враховуючи позицію позивача про укладенність такого договору внаслідок акцептування його умов фактом споживання тепла відповідачем.
Отже, всі розрахунки щодо споживання теплової енергії мають проводитися у відповідності до Методики №315, яка є обов'язковою для позивача при проведені нарахувань та перерахунків.
У відповідності до пункту 1 розділу III Методики №315 загальний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень у розрахунковому періоді (Qоп буд) визначається, зокрема, розрахунковим методом у разі відсутності вузла комерційного обліку за нормою споживання теплової енергії у будівлі/будинку. Такий обсяг споживання теплової енергії у будівлі/будинку підлягає щомісячному коригуванню виконавцем за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря у відповідності до формул 10, 11 цього розділу.
Нормативне теплове навантаження (Q буд.норм) будівлі/будинку розраховується за формулою: Q буд.норм = Qmax*(t вн.норм - t сер.оп.пер)/(t вн.норм - t min.оп.пер).
Фактичний обсяг спожитої у будівлі/будинку теплової енергії у розрахунковому періоді розраховується за формулою: Q оп буд = К відкл * Q буд.норм * m опал.розр* (t вн.норм - t сер.оп.пер)/(t вн.норм - t min.оп.пер).
Системний аналіз наведених правових норм, які регулюють, відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг та їх оплати, дає підстави для висновку, що оплата за житлово-комунальні послуги здійснюється виключно на договірних засадах, які відповідають типовому договору і не можуть містити інших оплачуваних додаткових умов.
Проте, судом встановлено, що розрахунок заборгованості за спожиту теплову енергію за період грудень 2021 - квітень 2022, жовтень 2022 - квітень 2023 проведений позивачем за іншою формулою: Р т.е. = Qоп*((t в.п. - t з.п.)/((t в.п. - t ср))*Т оп., тобто, не за складовими та не за формулами, наведеними у Методиці №315, як то передбачено умовами пунктів 11, 12 Індивідуального договору.
Окрім того, наведені позивачем розрахунки за період: грудень 2021 - квітень 2022, жовтень 2022 - квітень 2023, містять ті самі недоліки, про які суд апеляційної інстанції зазначив вище при оцінці розрахунків за період з жовтня по грудень 2021 року. А тому, колегія суддів не вбачає необхідності детально зупинятися на цьому.
Тому, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що надані позивачем розрахунки спожитої відповідачем теплової енергії за грудень 2021 - квітень 2022, жовтень 2022 - квітень 2023, суперечать Методиці №315, не обґрунтовані за своїм змістом, не мають здатності до арифметичної та логічної перевірки, що є підставою для відмови у задоволенні позову в частині стягнення з ТОВ «АН ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» заборгованості за Індивідуальним договором за вказаний період в розмірі 187055,32 грн.
Посилання позивача на те, застосування положень Методики №315 було неможливим, у зв'язку з:
підписанням між Кабінетом Міністрів України, НАК «Нафтогаз України», Офісом Президента України, Всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування «Асоціація міст України» та палатою місцевих влад Конгресу місцевих та регіональних влад Меморандуму про взаєморозуміння щодо врегулювання проблемних питань у сфері постачання теплової енергії та постачання гарячої води в опалювальному періоді 2021/2022 років, який передбачає недопущення застосування до кінцевих споживачів комунальних послуг (населення) тарифів на послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, встановлених уповноваженими органами, розмір яких перевищуватиме розмір тарифів на вказані комунальні послуги, що застосовувалися до відповідних споживачів в кінці опалювального періоду 2020/2021 років;
прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану», якою рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, протягом дії воєнного стану в Україні не підвищувати тарифи на теплову енергію для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022;
ухваленням Парламентом Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» від 29.07.2022 № 2479-IX, яким введено мораторій на підвищення тарифів на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання) і послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води для всіх категорій споживачів протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано.
прийняттям виконавчим комітетом Харківської міської ради рішення від 27.10.2021 № 872 (із змінами, внесеними рішенням від 30.12.2021 №1051), яке зобов'язувало КП «Харківські теплові мережі» з 06.10.2021 та протягом опалювального періоду 2021/2022 років застосовувати тарифи для категорії населення у розмірах, що не перевищують розмір тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що діяли в кінці опалювального сезону 2020/2021 років; а також від 12.10.2022 № 302 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання та послуги з постачання теплової енергії і постачання гарячої води Комунальному підприємству «Харківські теплові мережі» для споживачів м. Харкова» зобов'язав КП «Харківські теплові мережі» протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, у якому воєнний стан буде припинено або скасовано, для всіх категорій споживачів застосовувати тарифи на рівні тарифів, що застосовувались станом на 24 лютого 2022,
не можуть бути визнані судом обґрунтованими, оскільки стосуються в першу чергу питань «замороження» тарифів на теплову енергію на період дії воєнного стану та не стосуються та не спростовують встановленого договором обов'язку позивача проводити розрахунок обсягів спожитої теплової енергії відповідно до Методики №315.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №922/1274/25 - без змін.
Керуючись статтями 269, 270, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.06.2025 у справі №922/1274/25 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.В. Лакіза
Суддя І.В. Тарасова