17 вересня 2025 року м. Харків Справа № 922/2052/22 (922/735/25)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В. , суддя Плахов О.В.
за участю секретаря судового засідання Березки О.М.,
та представників учасників справи:
позивача - Е.В. Ломакін;
відповідача - ОСОБА_1 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 (вх.№1818Х/1-43) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 (суддя В.О. Усатий, повний текст складено 28.07.2025) та додаткове рішення від 31.07.2025 (суддя В.О. Усатий, повний текст складено 31.07.2025) у справі №922/2052/22 (922/735/25)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс", м. Харків,
до ОСОБА_2 , м. Харків,
про стягнення збитків в межах справи №922/2052/22 про банкрутство ТОВ "Компанія Альтекс",
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2022, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс".
Постановою Господарського суду Харківської області від 14.02.2023, крім іншого, визнано ТОВ "Компанія Альтекс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.
06.03.2025 у межах справи про банкрутство ТОВ "Компанія Альтекс", боржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), в якій просило суд стягнути з останнього майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в загальному розмірі 107 120, 60 грн, у тому числі, суму в розмірі 104000,00 грн, сплачену 24.10.2022 року в якості часткового повернення ОСОБА_2 суми позики (фінансової допомоги), отриманої позивачем згідно договору поворотної фінансової допомоги № 4/ФД від 25.02.2022 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 по справі №922/2052/22 (922/735/25) позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ АЛЬТЕКС" майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення у загальному розмірі 107 120, 60 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування вказаного рішення господарський суд зазначив наступне:
- вироком Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2024 року у справі №643/4655/24, крім іншого, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України та призначено йому узгоджене покарання: у вигляді штрафу у розмірі 85000 грн; вказаним вироком встановлено, що повноваження ОСОБА_2 як керівника були припинені та всі повноваження щодо управління товариством перейшли до ОСОБА_3 , однак ОСОБА_2 після припинення своїх повноважень продовжував розпоряджатися рахунками товариства, здійснював перекази грошей у безготівковій формі, підробляв та використовував електронні розрахункові документи, отже, факт наявності та неправомірність поведінки заподіювача шкоди шляхом вчинення переказів грошей у безготівковій формі, що завдало шкоди ТОВ "Компанія Альтекс" у вигляді зменшення ліквідаційної маси ТОВ "Компанія Альтекс" в сумі 107 120,60 грн є встановленим у вироку суду та додатковому доведенню не підлягає, що свідчить про наявності причинно-наслідкового зв'язку між протиправними діями ОСОБА_2 та заподіянням шкоди внаслідок його протиправних дій;
- щодо доводів відповідача про те, що сума 104000,00 грн була сплачена на користь самого відповідача в якості часткового повернення йому суми позики (фінансової допомоги), отриманої позивачем згідно договору поворотної фінансової допомоги № 4/ФД від 25.02.2022 року; сума 600,00 грн була сплачена в два етапи (22.11.2022 року на суму 300,00 грн, 09.12.2022 року на суму 300,00 грн) на користь ПрАТ "КИЇВСТАР" в якості поповнення рахунку корпоративного телефонного номеру " НОМЕР_1 "; сума 2520,60 грн була сплачена на користь ТОВ "АКБ-ОХОРОННА ФІРМА" за сигналізацію в приміщенні складу позивача за адресою: АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим за наслідком проведення вищевказаних виплат у позивача не виниклі майнові збитки - такі твердження судом першої інстанції відхилено із посиланням на те, що вони не доводять відсутність вини та відсутність прямого причинного зв'язку між діяльністю ОСОБА_2 та втратою ТОВ "Компанія Альтекс" коштів через винну поведінку відповідача, що було встановлено вироком суду;
- крім того, відповідачем не надано суду доказів звернення з усною вимогою до позичальника - ТОВ "Компанія Альтекс" про дострокове повернення всієї фактично отриманої суми коштів або їх частину; відповідачем не надано суду жодних доказів в підтвердження доводів останнього про те, що телефонний номер " НОМЕР_1 " є корпоративним номером ТОВ "Компанія Альтекс"; доказів укладання договору з ТОВ "АКБ-ОХОРОННА ФІРМА" ; доказів, що приміщення за адресою: м. Харків, вул. Біологічна, 6, літ. "В-1" належить (або належало) ТОВ "Компанія Альтекс" і використовувалось за цільовим призначенням (склад).
Додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" витрати на правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.
В задоволенні решти вимог відмовлено.
В обґрунтування додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, що враховуючи затрачений адвокатом час на надання таких послуг, у даному випадку розумним та виправданим є стягнення 17000,00 грн. витрат на правничу допомогу у контексті представлених документів та характеру спору, це підтверджується обсягом роботи, виконаної адвокатом, і складністю виконаних завдань, ціною позову, отже, сума у розмірі 17000,00 грн. відповідає критеріям реальності та необхідності, прийнятим у судовій практиці.
ОСОБА_2 з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду 18.08.2025 через систему "Електронний суд" з апеляційною скаргою, в якій просить суд:
- Скасувати рішення господарського суду Харківської області від 17.07.2025 року в частині стягнення з відповідача суми 104000,00 грн та прийняти в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову на суму 104000,00 грн відмовити.
- Скасувати додаткове рішення господарського суду Харківської області від 31.07.2025 року в частині стягнення з відповідача суми 15000,00 грн та прийняти в цій частині нове додаткове рішення, яким в стягненні витрат на правничу допомогу на суму 15000,00 грн відмовити.
В обґрунтування скарги на рішення суду заявник зазначає наступне:
- кримінальне правопорушення, передбачене ст. 200 ККУ має формальний склад та не передбачає обов'язкового настання суспільно небезпечних наслідків (зокрема, збитків), в порядку ч. 6 ст. 75 ГПКУ доведеним згідно вироку суду є лише використання відповідачем (який вже не був директором підприємства позивача) в системі клієнт-банк електронного ключа для підроблення і використання електронних розрахункових документів на списання грошових коштів на рахунки юридичних та фізичних осіб; жодних висновків про заволодіння коштами підприємства позивача чи про завдання йому шкоди вирок суду не містить;
- майно позивача дійсно зменшилось на суму 104000,00 грн, але таке зменшення кореспондувалось з обов'язком позивача повернути відповідачу суму позики, тобто, відповідач не перерахував собі кошти як позику від підприємства, не під звіт та не в якості плати за сумнівні послуги/роботи з ознаками фіктивності, а відбулось повернення частини позики, надання якої відповідачем на користь позивача підтверджено документально і не заперечується в оскаржуваному рішенні;
- в контексті згаданої судом першої інстанції норми п. 4.3 договору № 4/ФД від 25.02.2022 року (щодо можливості дострокового повернення позики за усною вимогою відповідача), слід зазначити, що судове рішення не ґрунтується на доказах відсутності такої вимоги; чинний на той час директор позивача ОСОБА_3 не заперечував проти вчинення вказаних дій;
- за відсутності прямих доказів непред'явлення відповідачем усної вимоги про дострокове часткове повернення боргу, виходячи з фактичної поведінки сторін, вбачається, що виплата 104000,00 грн не спричинила шкоду позивачу, а була лише частковим поверненням раніше запозичених грошових коштів.
Частково не погоджуючись із додатковим рішенням суду, заявник скарги зазначає, що відповідач не заперечує проти безпідставності здійснення ним виплат на суму 3120,60 грн, отже, розмір адекватних витрат на правничу допомогу, що мають бути відшкодовані, становить, на думку відповідача, 2000,00 грн.
Системою автоматизованого розподілу судових справ між суддями від 19.08.2025 для розгляду справи №922/2052/22 (922/735/25) визначено колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Тихий П.В., суддя Гребенюк Н.В., суддя Плахов О.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.08.2025 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, витребувано у суду першої інстанції матеріали даної справи, встановлено строк позивачу для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів (з урахуванням вимог ст. 263 ГПК України) з дня вручення вказаної ухвали. Призначено справу до розгляду на "17" вересня 2025 р. об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 132.
27.08.2025 позивач через систему «Електронний суд» надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, залишити рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 року та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 31.07.2025 року без змін.
В обґрунтування відзиву позивач зазначає наступне:
- сам факт перерахування 104 000 грн на власний банківський рахунок ОСОБА_2 , без будь-якої законної підстави, підтверджує, що відповідач переслідував мету отримати грошові кошти у своє розпорядження, при цьому він усвідомлював відсутність повноважень діяти від імені товариства та порушення ним процедури повернення боргу, погодженої з ТОВ «Компанія Альтекс»;
- відповідач, прикриваючись існуванням договору позики, фактично діяв всупереч власній попередній поведінці, оскільки сам уклав договір та передбачав у ньому порядок повернення коштів, але надалі обрав протиправний спосіб їх стягнення - шляхом несанкціонованого доступу до рахунку, така поведінка прямо підпадає під доктрину venire contra factum proprium, адже суперечить його попереднім діям та домовленостям із ТОВ «Компанія Альтекс»;
- відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України у деліктних зобов'язаннях діє презумпція вини заподіювача шкоди: особа, яка завдала шкоди, вважається винною, доки не доведе протилежне;
- доводи апелянта щодо зменшення витрат на правничу допомогу до 2000 грн є безпідставними, ним не надано доказів, які б підтверджували реальність чи достатність витрат у такому заниженому розмірі.
У судовому засіданні 17.09.2025 представники обох сторін підтримали викладену ними письмово правову позицію.
Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін у судовому засіданні, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, зазначає наступне.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.11.2022, крім іншого, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс".
Постановою Господарського суду Харківської області від 14.02.2023, крім іншого, визнано ТОВ "Компанія Альтекс" банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д.
Вироком Київського районного суду м. Полтави від 13.12.2024 року у справі №643/4655/24, крім іншого, визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 200, ч. 2 ст. 200 КК України та призначено йому узгоджене покарання: за ч. 1 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 51000 грн.; за ч. 2 ст. 200 КК України у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85000 грн. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у виді штрафу у розмірі п'яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85000 грн.
Вказаним вироком встановлено наступне.
13.10.2022 року приватним нотаріусом Ємець І.О. проведена державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "Компанія Альтекс" (код ЄДРПОУ 44103636), а саме зміну керівника юридичної особи ОСОБА_2 на ОСОБА_3 .
Тобто, з наведеного вбачається, що повноваження ОСОБА_2 як керівника були припинені та всі повноваження щодо управління товариством перейшли до ОСОБА_3 . Незважаючи на це, ОСОБА_2 після припинення своїх повноважень продовжував розпоряджатися рахунками товариства.
Так, ОСОБА_2 отримав у своє розпорядження ключ печатки ТОВ "Компанія Альтекс" та електронний ключ, видані 18.10.2022 відокремленим пунктом реєстрації ТОВ "Центр сертифікації ключів "Україна" за адресою: Харківська область, м. Лозова, бульвар Шевченка, 2, офіс 7, на ім'я керівника ТОВ "Компанія Альтекс" ОСОБА_3 , з терміном дії з 18.10.2022 по 17.10.2023, а також відомості для здійснення авторизації отримання дозволу на проведення операцій по рахунку товариства, цифровий код для ідентифікації клієнта при проведенні операцій з використанням електронного обладнання, які зберігав на своєму ноутбуці за місцем свого мешкання: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , не будучи службовою особою ТОВ "Компанія Альтекс", діючи умисно, з корисливих мотивів, у період часу з 21.10.2022 по 14.12.2022, перебуваючи у м. Харкові, з метою приховання діяльності та уникнення державного нагляду у сфері господарської діяльності з переказу грошей у безготівковій формі на користь замовника послуг, використовуючи ключ печатки ТОВ "Компанія Альтекс" та електронний ключ, не будучи уповноваженою особою, яка має право користуватись банківським рахунком НОМЕР_2 , відкритим в ТОВ "Компанія Альтекс" та електронним платіжним засобом, використавши особисті ідентифікаційні та персональні дані ОСОБА_3 , отримавши таким чином можливість незаконного доступу до рахунку товариства, з використанням дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" за допомогою системи "UKRSIBBusiness", використовуючи у своїй діяльності ноутбук "ASUS MB VER: X301A D3NOCX732927134", ініціював перекази коштів на рахунки замовників послуг від імені іншої особи - ОСОБА_3 , тобто підробив електронні розрахункові документи, оскільки останній особисто доступу до рахунку, у тому числі з використанням системи дистанційного обслуговування не здійснював, та з її допомогою не ініціював переказ коштів на рахунки замовників послуг, призначення платежу не визначав та не заповнював відповідні графи для ініціювання переказу, вказаних дій ОСОБА_2 не доручав, а саме, крім іншого:
- 24.10.2022, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк"-"UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", яким розпоряджався ОСОБА_3 , повторно ініціював переказ від його імені, тобто підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 1620,60 грн. на рахунок ТОВ "АКБ-Охоронна Фірма" з призначенням платежу: "Оплата за послуги охорони за 05-09.2022 р. Сума 1620,60 грн., в т.ч. ПДВ 270,10 грн. Дог. № ПСЦ-А01/21 від 01.02.21 р.";
- 24.10.2022, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк"-"UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", яким розпоряджався ОСОБА_3 , повторно ініціював переказ від його імені, тобто підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 104 000, 00 грн. на рахунок АТ "Укрсиббанк" з призначенням платежу: "Часткове поверн. Безвідсоткової поворотної фін. Допомоги згідно від №62 від 24.10.22 по Дог. 4/ДФ від 25.02.22 р.";
- 28.10.2022, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк"-"UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", яким розпоряджався ОСОБА_3 , повторно ініціював переказ від його імені, тобто підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 450,00 грн. на рахунок ТОВ "АКБ-Охоронна Фірма" з призначенням платежу: "Оплата за послуги охорони за 10.22 р. згідно рах. ф. №22 від 26.10.22 р. Сума 450,00 грн., в т.ч. ПДВ 75,00 грн. Дог. №ПСЦ-А01/21 від 01.02.21 р.";
- 22.11.2022, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк"-"UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", яким розпоряджався ОСОБА_3 , повторно ініціював переказ від його імені, тобто підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 300,00 грн. на рахунок ПрАТ "Київстар" з призначенням платежу: "Оплата за послуги мобільного зв'язку згідно Договору №10176016 від 12.01.2021р. Сума 300.00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 47,07 грн.";
- 09.12.2022, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк"-"UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", яким розпоряджався ОСОБА_3 , повторно ініціював переказ від його імені, тобто підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 300,00 грн. на рахунок ПрАТ "Київстар" з призначенням платежу: "Оплата за послуги мобільного зв'язку згідно Договору №10176016 від 12.01.2021р. Сума 300.00 грн., у т.ч. ПДВ 20% - 47,07 грн.";
- 09.12.2022, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк" - "UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", яким розпоряджався ОСОБА_3 , повторно ініціював переказ від його імені, тобто підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 450,00 грн. на рахунок ТОВ "АКБ-Охоронна Фірма" з призначенням платежу: "Оплата за послуги охорони за 10.22 р. згідно рах. ф. №22 від 26.10.22 р. Сума 450,00 грн., в т.ч. ПДВ 75,00 грн. Дог. №ПСЦ-А01/21 від 01.02.21 р."
ОСОБА_2 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 200 КК України.
Із посиланням на вказані обставини, 06.03.2025 у межах справи про банкрутство ТОВ "Компанія Альтекс", боржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), в якій просило суд стягнути з останнього майнову шкоду, завдану внаслідок вчинення кримінального правопорушення в загальному розмірі 107 120, 60 грн, у тому числі, суму в розмірі 104000,00 грн, сплачену 24.10.2022 року в якості часткового повернення ОСОБА_2 суми позики (фінансової допомоги), отриманої позивачем згідно договору поворотної фінансової допомоги № 4/ФД від 25.02.2022 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 по справі №922/2052/22 (922/735/25) позов задоволено; додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" витрати на правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн.
Як було встановлено вище, апелянт не погоджується з рішенням господарського суду Харківської області від 17.07.2025 року в частині стягнення з відповідача суми 104000,00 грн та з додатковим рішенням господарського суду Харківської області від 31.07.2025 року - в частині стягнення з відповідача суми 15000,00 грн. Отже, в даному апеляційному провадженні, у відповідності до вищенаведених приписів ст.269 ГПК України, зазначене рішення та додаткове рішення переглядаються в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційний господарський суд, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке.
Предметом спору в даній справі є вимога про стягнення майнової шкоди.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків) потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Необхідно довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки (аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом, зокрема, в постанові від 19.08.2025 у справі № 910/22855/17).
Апелянт у скарзі вказує, що відносно відповідача не було зареєстровано кримінальних проваджень за ст. 190 «Шахрайство», 192 «Заподіяння майнової шкоди шляхом обману або зловживання довірою», 206-2 «Протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації» ККУ, натомість обставини протиправної діяльності відповідача були досліджені слідчими органами, які кваліфікували його дії лише за ст. 200 ККУ, яка має формальний склад та не передбачає обов'язкового настання суспільно небезпечних наслідків (зокрема, збитків).
Стосовно вказаних тверджень, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У постанові Верховного Суду від 16.04.2024 у справі №921/186/23 наведені такі висновки щодо застосування положень статті 75 ГПК України: "Преюдиційність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, його визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 200 КК України. При цьому вищезазначеним вироком суду встановлено, що ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи у власних цілях систему дистанційного обслуговування "Клієнт-Банк"-"UKRSIBBusiness" електронний ключ та печатку для доступу до банківського рахунку НОМЕР_2 , відкритого в ТОВ "Компанія Альтекс", підробив та використав електронний розрахунковий документ на списання грошових коштів у сумі 104 000, 00 грн. на рахунок АТ "Укрсиббанк" з призначенням платежу: "Часткове поверн. Безвідсоткової поворотної фін. Допомоги згідно від №62 від 24.10.22 по Дог. 4/ДФ від 25.02.22 р."
Тому посилання заявника скарги на те, що вирок не містить висновків про заволодіння коштами підприємства позивача чи про завдання йому шкоди, колегія суддів не вважає переконливими аргументами, оскільки, в силу вищенаведених приписів ч. 6 ст. 75 ГПК України, при розгляді справи, яка стосується правових наслідків дій ОСОБА_2 , господарський суд враховує, що він вчинив зазначені умисні корисливі протиправні дії, наслідком яких стало списання грошових коштів з рахунку позивача.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає про доведеність протиправної поведінки відповідача, зв'язку між нею та завданими збитками, а також вини ОСОБА_2 .
Відповідно, формулювання судом першої інстанції предмету стягнення як «шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення» суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованим, таким, що відповідає фактичним обставинам справи, а також нормам чинного законодавства.
Стосовно наявності збитків, апелянт зазначає, що майно позивача дійсно зменшилось на суму 104000,00 грн, але таке зменшення кореспондувалось з обов'язком позивача повернути відповідачу суму позики.
Надаючи оцінку цим твердженням, колегія суддів зазначає, що, як встановлено місцевим господарським судом, 25.02.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Альтекс" (далі - "Позичальник"), в особі економіста Лаврової Ірини Георгіївни , діючої на підставі Доручення №4/22 від 27.01.2022р., з однієї Сторони, і ОСОБА_2 (далі - "Позикодавець") з іншої Сторони, було укладено Договір поворотної фінансової допомоги №4/ФД.
Відповідно до п. 1.1. Договору за цим договором Позикодавець зобов'язується передати на строк Позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому Договором, за заявками останнього, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцю таку ж суму грошових коштів (далі - Кошти).
Згідно п. п. 2.1.,2.2. Договору загальна орієнтована сума даного Договору становить 1 500 000 грн. ПДВ за даною операцією не передбачено. Сума договору складається з сум всіх наданих Позичальнику траншів. За цим Договором проценти Позичальником не нараховуються та не сплачуються. Допомога надається для поповнення обігових коштів підприємства на період дії воєнного стану в Україні.
У відповідності до п. 4.1. Договору, строк повернення коштів - не пізніше 60-ти календарних днів з моменту закінчення дії воєнного стану в Україні.
Пунктом 4.3. Договору передбачено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути всю фактично отриману суму коштів або їх частину на протязі тридцяти календарних днів з дня отримання усної вимоги від Позикодавця.
У суді першої інстанції відповідач зазначав, що ним було перераховано на рахунок ТОВ "Компанія Альтекс" кошти на виконання умов Договору поворотної фінансової допомоги №4/ФД від 25.02.2022 у загальному розмірі 1 098 000,00 грн, на підтвердження вказаних обставин ним було надано виписку з банківської установи.
Також, як встановлено судом першої інстанції та не спростовано апелянтом, відповідач в судовому засіданні 29.05.2025 на запитання ліквідатора ТОВ "Компанія Альтекс" та суду зазначив, що він самостійно вирішував, кому перераховувати кошти, зокрема, відповідач і самостійно вирішив перерахувати кошти у розмірі 104000,00 грн на користь самого відповідача в якості часткового повернення йому суми фінансової допомоги за Договором поворотної фінансової допомоги №4/ФД від 25.02.2022, зазначивши у судовому засіданні 29.05.2025 "як дав, так і забрав".
В апеляційній скарзі відповідач стверджує, що судове рішення не ґрунтується на доказах відсутності вимоги відповідача до позивача про повернення коштів, проте таке твердження не узгоджується зі змістом рішення, в якому місцевий господарський суд встановив вищенаведені обставини (зокрема, те, що Позикодавцем - відповідачем не надано суду доказів звернення з усною вимогою до позичальника - ТОВ "Компанія Альтекс" про дострокове повернення всієї фактично отриманої суми коштів або їх частини) та дійшов обґрунтованого висновку про недотримання відповідачем порядку, визначеного в договорі, який було укладено ним самим, а саме - про наявність порушення умов п.4.1, 4.3 вказаного договору.
Колегія суддів зазначає, що такі дії відповідача суперечать також ст.526 ЦК України, якою встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Твердження відповідача про те, що чинний на той час директор позивача ОСОБА_3 не заперечував проти вчинення вказаних дій, наведених обставин не змінюють та не свідчать про правомірність дій відповідача і про відсутність завданої позивачеві шкоди.
На переконання суду апеляційної інстанції, дії, вчинені у злочинний спосіб, з умисним порушенням закону (шляхом використання несанкціонованого доступу до рахунку позивача), які, окрім того, не відповідають умовам договору та нормам цивільного законодавства, не можуть бути визнані такими, що спрямовані на правомірне повернення позики - враховуючи також, що ОСОБА_2 не мав жодного права їх вчиняти від імені ТОВ «Компанія Альтекс».
За таких обставин, колегія суддів погоджується з викладеними у відзиві на апеляційну скаргу доводами позивача про те, що в даному випадку зменшення активів підприємства на суму 104000,00 грн внаслідок протиправних дій відповідача (за недоведеності виникнення у ТОВ «Компанія Альтекс» обов'язку повернути кошти) свідчить саме про наявність майнової шкоди.
Отже, оскільки позивачем доведено наявність усіх елементів складу відповідного цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини), колегія суддів зазначає, що порушене право ТОВ «Компанія Альтекс» підлягає захисту, тому висновок місцевого господарського суду про стягнення з відповідача на користь позивача 104000,00 грн майнової шкоди є обґрунтованим.
Переконливих аргументів, що могли б бути підставою для скасування зазначеного рішення (в оскаржуваній частині) та для відмови в позові, відповідачем в апеляційній скарзі не наведено.
Відповідно, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що вказане рішення (в оскаржуваній частині) слід залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Стосовно додаткового рішення суду першої інстанції від 31.07.2025 у справі №922/2052/22 (922/735/25), колегія суддів зазначає наступне.
Статтею 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 123, частини 2 статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами п.1, 2 ч. 4 ст.129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно ч. 1 ст. 126 ГПК України, витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України, з відповідача підлягає стягненню, окрім витрат по сплаті судового збору, вартість послуг адвоката, що сплачена або підлягає сплаті (правова позиція викладена в постанові об'єднаної палати КГС ВС від 03.10.2019 року у справі №922/445/19).
Згідно з ч. 4 ст.126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами ч.5 ст.126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено місцевим господарським судом, представником позивача в якості доказів понесення останнім витрат на правничу допомогу у справі № 922/2052/22 (922/735/25) надано копії: Договору про надання професійної правничої допомоги від 10.03.2025; ордеру на надання правничої допомоги серія АХ №1244309; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №3305; Акту здавання-приймання наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги датований 21.07.2025. Представництво інтересів позивача при розгляді даної справи в Господарському суді Харківської області здійснював адвокат Ломакін Е.В. на підставі ордеру на надання правничої допомоги серія АХ №1244309.
При дослідженні зазначених вище доказів місцевий господарський суд встановив, що 10.03.2023 між позивачем в особі ліквідатора ТОВ "Компанія Альтекс" арбітражного керуючого Мухітдінова Р.Д. (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "Квашин і партнери" (Виконавець), було укладено Договір про надання професійної правової допомоги від 10.03.2023.
Відповідно до п.1.1. Договору, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання з надання правової допомоги Клієнту. Правовою допомогою в розумінні цього договору є надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід Клієнта, участь адвоката в слідчих діях в кримінальних провадженнях в ході досудового розслідування в яких здійснюють правоохоронні органи (Національна поліція, Бюро економічної безпеки України, Державне бюро розслідувань, Служба безпеки України, прокуратура), контроль за дотриманням законодавства, складання документів правового характеру, захист та представництво інтересів Клієнта в органах державної влади та місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в судах загальної та спеціальної юрисдикції..
Згідно п. 3.1. Договору, здавання-приймання робіт за поточний місяць (послуг) здійснюється шляхом підписання Акту здавання-приймання наданих послуг. Дата підписання Акту здавання-приймання наданих послуг є моментом виконання сторонами відповідних зобов'язань по даному Договору. Акти здавання-приймання робіт (послуг) підписуються сторонами в кінці кожного місяця в якому здійснювалося обслуговування.
Відповідно п.4.1. Договору, вартість послуг Виконавця складає вартість роботи Виконавця по наданню послуг за даним Договором і вартість винагороди Виконавця за позитивні результати наданих послуг. Винагорода Виконавця, строки і умови її виплати виплачується Клієнтом за окремі види послуг, наперед обумовлені Додатковою угодою Сторін і вказані в п.4.5. даного Договору. Вартість послуг по даному договору визначається на підставі Акту здавання-приймання наданих послуг та рахунків, протягом всього терміну дії Договору.
Як вбачається з Акту здавання-приймання наданих послуг за договором про надання професійної правничої допомоги від 21.07.2025 Адвокатське об'єднання "Квашин і партнери" здійснило надання в період з 28.02.2025 по 21.07.2025 для ТОВ "Компанія Альтекс" юридичні послуги згідно вимогам зазначеного Договору на загальну суму 24000,00 грн, а саме: складання позовної заяви ТОВ "Компанія Альтекс" до ОСОБА_2. про стягнення коштів в межах справи №922/2052/22 про банкрутство ТОВ "Компанія Альтекс"(3 години, 9000,00 грн); правовий аналіз відзиву на позовну заяву, підготовка правової позиції (2 години, 6000,00 грн); участь в судовому засіданні 29.05.2025 (3000,00 грн); участь в судовому засіданні 17.06.2025 ( 3000,00 грн); участь в судовому засіданні 08.07.2025 (3000,00 грн) - загальний розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 24000,00 грн.
Місцевий господарський суд, надавши оцінку відповідним доказам, дійшов висновку про те, що, враховуючи затрачений адвокатом час на надання таких послуг, розумним та виправданим є стягнення 17000,00 грн витрат на правничу допомогу у контексті представлених документів та характеру спору; це підтверджується обсягом роботи, виконаної адвокатом, складністю виконаних завдань, ціною позову.
Як вбачається з апеляційної скарги, відповідач не заперечує обставин щодо наявності належних доказів на підтвердження обсягу та вартості наданих адвокатом послуг, а також не заперечує обґрунтованості розміру суми 17000,00 грн, визначеної господарським судом, у тому числі, з урахуванням загальної ціни позову 107120, 60 грн.
Водночас, апелянт вважає, що, оскільки відповідач не заперечує проти безпідставності здійснення ним виплат на суму 3120,60 грн, розмір адекватних витрат на правничу допомогу, що мають бути відшкодовані, має становити 2000,00 грн.
Проте, враховуючи, що рішенням Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 у справі №922/2052/22 (922/735/25), яке в даному апеляційному провадженні залишено без змін, позов задоволено в повному обсязі, зокрема, і в частині стягнення спірної суми 104000,00 грн - на думку колегії суддів, відсутні підстави для зміни суми витрат на правничу допомогу, стягнутої оскаржуваним додатковим рішенням від 31.07.2025.
З огляду на викладене, вищевказане додаткове рішення (в оскаржуваній частині) також слід залишити без змін.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, 270, п. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 17.07.2025 у справі №922/2052/22 (922/735/25) в частині стягнення з відповідача 104000,00 грн та додаткове рішення від 31.07.2025 у справі №922/2052/22 (922/735/25) в частині стягнення з відповідача 15000,00 грн залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.09.2025.
Головуючий суддя П.В. Тихий
Суддя Н.В. Гребенюк
Суддя О.В. Плахов