вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"09" вересня 2025 р. Справа№ 910/3398/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Тищенко А.І.
Скрипки І.М.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 09.09.2025,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 (повний текст ухвали складено та підписано 04.07.2025)
у справі №910/3398/23 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» (правонаступник Адвокатського об'єднання «Лукас Лігал»)
до Фізичної особи-підприємця Катчика Андрія Трифоновича
про визнання договору недійсним, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!», яке є правонаступником Адвокатського об'єднання «Лукас Лігал» (далі - Товариство, позивач), звернулось до господарського суду з позовом до Фізичної особи-підприємця Катчика Андрія Трифоновича (далі - ФОП Катчик А.Т., відповідач) із вимогами (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про визнання недійсним договору про надання послуг від 01.10.2021 №10-1/21, укладеного між сторонами, та про визнання недійсним правочину у вигляді акта наданих послуг від 30.11.2021, підписаного сторонами.
Товариство просило визнати недійсними Договір про надання послуг та Акт наданих послуг недійсними на підставі статей 203, 215, 233 Цивільного кодексу України з підстав вчинення такого правочину під впливом тяжких обставин і на вкрай невигідних умовах. На думку позивача підписання спірного Договору про надання послуг та Акта наданих послуг слугувало лише формальною підставою для виведення коштів з рахунку юридичної особи - позивача.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.07.2023 (суддя Демидов В.О.) у справі №910/3398/23, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.05.2024 (колегія суддів: Агрикова О.В., Козир Т.П., Мальченко А.О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю; присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 20 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Зазначені судові рішення мотивовані тим, що позивач не довів належними та допустимими доказами наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання спірного Договору про надання послуг недійсним відповідно до вимог частини першої статті 233 Цивільного кодексу України - сукупності двох елементів (наявність тяжкої обставини та наявність нерозривного причинно-наслідкового зв'язку між тяжкими обставинами та вчиненням спірного правочину). Також суди зазначили, що оспорюваний позивачем Акт наданих послуг є лише первинним документом, який засвідчує сам факт прийняття позивачем наданих послуг, а тому не має ознак правочину у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України та, відповідно, не підлягає визнанню недійсними.
Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 заяву ФОП Катчика А.Т. про ухвалення додаткового рішення у справі задоволено частково; присуджено до стягнення з позивача на користь відповідача 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.10.2024 у справі №910/3398/23 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 31.07.2023, постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 910/3398/23 скасовано, справу №910/3398/23 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Скасовуючи рішення судів першої та апеляційної інстанції й направляючи справу на новий розгляд, суд наголосив, що оскаржувані судові рішення не містять належного дослідження і оцінки доводів позивача, які наведені на обґрунтування підстав позову щодо нікчемності Договору (укладання сторонами оспорюваного правочину, не спрямованого на реальне настання правових наслідків). Ураховуючи наведене у пунктах 7.32. - 7.34. постанови КГС ВС, суди попередніх інстанцій залишили поза увагою положення статей 80, 86, 236, 237 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку, визначеного процесуальним законом, стосовно повного і всебічного з'ясування обставин справи, з урахуванням принципу jura novit curia («суд знає закони»).
Як вбачається з матеріалів справи, під час нового розгляду справи Господарським судом міста Києва позивачем у судовому засіданні 30.06.2025 подано клопотання про визнання обов'язковою особистої явки у судове засідання відповідача - Фізичної особи-підприємця Катчика Андрія Трифоновича для надання ним пояснень щодо фактичних обставин справи, відповіді на питання позивача і суду (як на ті, що були викладені раніше, так і на інші питання щодо обставин справи). Викликати його у наступне судове засідання та попередити відповідача про відповідальність за введення суду в оману щодо фактичних обставин справи, а також роз'яснити право участі у засіданні по відеоконференцзв'язку у разі неможливості явки особисто до суду. Також позивач усно просив поновити строк на подання вказаного клопотання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 клопотання позивача про поновлення строку на подання клопотання відхилено, клопотання позивача про визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідача Катчика А.Т. залишено без розгляду, відкладено судове засідання на 10.07.2025.
Приймаючи дану ухвалу, суд зазначив, що ухвалою суду від 17.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, крім того, до 30.06.2025 проведено судові засідання 03.04.2025, 14.04.2025, 12.05.2025, 19.05.2025, 26.05.2025, 11.06.2025, 26.06.2025, водночас позивач не заявляв клопотань про визнання обов'язковою явки безпосередньо відповідача (ФОП Катичка А.Т.) у судове засідання, крім того, інтереси відповідача у даній справі представляє адвокат Дяковський О.С. При цьому судом відхилені посилання позивача на необхідність з'ясування всіх обставин, що мають значення у даній справі, як на підставу для визнання явки відповідача обов'язковою, оскільки такі обставини в силу процесуального законодавства мають підтверджуватись доказами, а не наданням відповідачем, якого представляє адвокат, усної відповіді на поставлені позивачем питання.
Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, 06.07.2025 через підсистему «Електронний суд» Товариство з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 в частині відмови у поновленні строку на подання клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідача ФОП Катчика А.Т. та в частині залишення без розгляду клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідача ФОП Катчика А.Т. та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про порушення судом норм процесуального права щодо строку заявлення клопотання, а також про невідповідність висновків суду обставинам справи і порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Позивач наголошує, що згідно з частиною 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання. Клопотання про визнання обов'язковою особистої явки відповідача у судове засідання не є поданням доказів, а Кодекс не передбачає чіткого моменту або стадії, на якій сторона повинна заявляти клопотання про визнання обов'язковою особистої явки відповідача у судове засідання. В оскаржуваній ухвалі суд не зазначає, коли позивач повинен був заявити це клопотання і чому суд вирішив, що позивач пропустив строк для цього.
Водночас, позивач заявляв усне клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідача ФОП Катчика А.Т. ще у підготовчому засіданні 23.12.2024, а також письмово у клопотанні від 25.12.2024 просив дозволити йому заявити необхідні клопотання пізніше, оскільки в засіданні 23.12.2024 не було встановлено остаточно коло всіх обставин, що підлягають доведенню.
Вбачаючи у ході розгляду справи, що представник відповідача не надає відповіді на велику кількість питань до відповідача, суд мав би погодитися з такою необхідністю і навіть якщо б суд вважав, що клопотання про визнання явки ФОП Катчика А.Т. обов'язковою мало бути заявлено раніше, то суд мав всі підстави для поновлення позивачу такого строку, оскільки воно заявлялося у підготовчому провадженні. Невідповідність висновків суду обставинам справи полягає не тільки в ігноруванні необхідності викликати відповідача особисто, а також у тому, що позивач вже просив про це суд у засіданні 23.12.2024. Суд проявив у цьому питанні надмірний формалізм та, відмовляючи у поновленні строку, міг би визнати явку відповідача обов'язковою за власною ініціативою, а не на підставі клопотання позивача.
Позивач наголошує, що особисті пояснення відповідача допоможуть встановити, що заперечення ним всіх обставин справи є необґрунтованим, а також будуть доведені реальні правовідносини сторін, які призвели до укладення фіктивного правочину.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - ОСОБА_1., судді: Коробенко Г.П., Скрипка І.М.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3398/23; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
21.07.2025 матеріали справи №910/3398/23 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-07/390/25 від 12.08.2025 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_1 з посади судді Північного апеляційного господарського суду у відставку, відповідно до підпункту 2.3.43, 2.3.44 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/3398/23.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.
У зв'язку з перебуванням судді Коробенка Г.П., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, з 18.08.2025 по 31.08.2025 у відпустці, розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/1952/25 від 18.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Згідно з витягом із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Скрипка І.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23, призначено до розгляду апеляційну скаргу на 09.09.2025.
04.09.2025 через підсистему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» надійшла заява про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» про участь його у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
У судове засідання 09.09.2025 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримував доводи апеляційної скарги, просив оскаржувану ухвалу суду в частині відмови у поновленні строку на подання клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідача ФОП Катчика А.Т. та в частині залишення без розгляду клопотання про визнання обов'язковою явки у судове засідання відповідача ФОП Катчика А.Т. скасувати та прийняти нове рішення, яким направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити оскаржену ухвалу суду без змін.
У судовому засіданні 09.09.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, дійшов висновку щодо відсутності підстав для скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у даній справі в оскаржуваній частині та підстав для задоволення апеляційної скарги позивача з огляду на таке.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (абзац 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України).
Господарський процесуальний кодекс України не містить визначення поняття «стадія розгляду справи», водночас оперує цим поняттям.
Так, розгляд справи в загальному позовному провадженні передбачає, зокрема, вчинення такої послідовності дій, як відкриття провадження у справі, проведення підготовчого провадження, розгляд справи по суті (відкриття розгляду справи по суті, з'ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати та ухвалення рішення).
Кожна із зазначених стадій має свої завдання, які в кінцевому результаті спрямовані на повне, всебічне та об'єктивне вирішення господарського спору.
Так, виходячи зі змісту статті 176 Господарського процесуального кодексу України, при відкритті провадження у справі суд вирішує, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа; дата, час і місце підготовчого засідання, якщо справа буде розглядатися в порядку загального позовного провадження; встановлення строків на подання відзиву, відповіді на відзив, пояснень, заперечень.
Згідно зі статтею 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є:
1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;
2) з'ясування заперечень проти позовних вимог;
3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;
4) вирішення відводів;
5) визначення порядку розгляду справи;
6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
За змістом статті 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд, зокрема, з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання.
За результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (пункт 3 частини 2 статті 185 Господарського процесуального кодексу України).
Завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат (стаття 194 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статті 201 Господарського процесуального кодексу України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті. Головуючий встановлює особи тих, хто бере участь у судовому засіданні, а також перевіряє повноваження представників.
Відповідно до статті 207 Господарського процесуального кодексу України головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи. Суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
У статті 208 Господарського процесуального кодексу України «Вступне слово учасників справи» регламентовано, що суд заслуховує вступне слово позивача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, відповідача та третьої особи, яка бере участь на його стороні, а також інших учасників справи. У вступному слові учасники справи в усній формі стисло викладають зміст та підстави своїх вимог і заперечень щодо предмета позову, дають необхідні пояснення щодо них. Якщо разом зі стороною, третьою особою у справі беруть участь їх представники, суд після сторони, третьої особи заслуховує їх представників. За клопотанням сторони, третьої особи виступати зі вступним словом може тільки представник. Учасники справи можуть ставити питання один одному у черговості, яка визначається головуючим, та з його дозволу.
Згідно зі статтею 209 Господарського процесуального кодексу України суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясовує обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та досліджує в порядку, визначеному в підготовчому засіданні у справі, докази, якими вони обґрунтовуються. З урахуванням змісту спірних правовідносин, обставин справи та зібраних у справі доказів суд під час розгляду справи по суті може змінити порядок з'ясування обставин справи та порядок дослідження доказів, про що зазначається у протоколі судового засідання.
Статтею 210 Господарського процесуального кодексу України регламентований порядок дослідження судом доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, після передачі касаційним судом справи на новий розгляд ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 прийнято справу до свого провадження суддею Удаловою О.Г., призначено у справі підготовче засідання на 23.12.2024, повідомлено учасників справи, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення можуть бути подані у строк до 25.12.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.04.2025.
03.04.2025, 14.04.2025, 12.05.2025, 19.05.2025, 26.05.2025, 11.06.2025, 26.06.2025 та 30.06.2025 відбулися засідання з розгляду справи по суті.
Зокрема, 11.06.2025 суд закінчив стадію запитань сторін один до одного та перейшов до стадії дослідження доказів у справі, однак у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги оголосив перерву у розгляді справи до 26.06.2025.
У судових засіданнях 26.06.2025 та 30.06.2025 суд продовжив стадію дослідження доказів.
30.06.2025, тобто на стадії з'ясування обставин справи та дослідження доказів, представник позивача у судовому засіданні заявив письмове клопотання про визнання обов'язкової особистої явки у судове засідання відповідача - Фізичної особи-підприємця Катчика Андрія Трифоновича для надання ним пояснень щодо фактичних обставин справи, відповіді на питання позивача і суду (як на ті, що були викладені раніше, так і на інші питання щодо обставин справи), а також позивач усно просив поновити строк на подання вказаного клопотання.
В обґрунтування заявленого клопотання про визнання явки відповідача обов'язковою позивач послався на те, що на більшість питань, що є «незручними» для представника відповідача, адвокат Дяковський О.С. або не може надати змістовну відповідь, або надає відповідь, що суперечить матеріалами справи, або прямо заявляє, що не знає відповіді. У зв'язку з цим позивач вважає, що представник відповідача сприяє приховуванню важливих обставин у справі, а в деяких випадках просто не володіє потрібною інформацією, тому особиста явка Катчика А.Т. у судове засідання та надання ним особисто пояснень щодо всіх фактичних обставин справи необхідна для повного та всебічного дослідження обставин справи й встановлення об'єктивної істини. Лише Катчик А.Т. особисто зможе надати суду пояснення про те, які обставини він визнає, а які ні, у чому конкретно полягали надані позивачу послуги (з перерахуванням конкретних дій, які були вчинені відповідачем з метою нібито надання послуг, та якоїсь «видаленої у робочому чаті комунікації»), а також інші питання, по яких не може надати відповіді його представник. Також позивач наголосив на тому, що під час апеляційного перегляду даної справи у 2024 році суд двічі ухвалами визнавав особисту явку відповідача обов'язковою, але відповідач постійно ухилявся від явки.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на заявлення даного клопотання, як вбачається із звукозапису судового засідання від 30.06.2025, з яким суд апеляційної інстанції ознайомився у процесі підготовки справи до розгляду, представник позивача фактично послався на те, що така необхідність виникла вже у процесі розгляду справи через те, що представник відповідача ухилявся від надання відповідей на усі питання, важливі для вирішення спору, а також на те, що таке клопотання було заявлене набагато раніше - ще під час підготовчого судового засідання 23.12.2024.
Дослідивши підстави, покладені в основу заявлених клопотань, а також доводи апеляційної скарги позивача в даній справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку на заявлення клопотання від 30.06.2025 про визнання явки відповідача у судове засідання обов'язковою та залишення його без розгляду з огляду на таке.
Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Згідно з частинами 7-8 статті 119 Господарського процесуального кодексу України про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою. Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Господарським процесуальним кодексом України певних процесуальних дій.
Інститут строків в господарському процесі сприяє досягненню юридичної визначеності, а також стимулює учасників господарського процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Норми Господарського процесуального кодексу України не містять чіткого переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи. Тобто, поняття «поважні причини пропуску процесуальних строків» є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду з відповідною заявою/клопотанням. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Так, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 27.11.2024 встановлено учасникам справи строк до 25.12.2024 на подання до суду додаткових письмових доказів, клопотань, заяв.
Клопотання про визнання явки відповідача обов'язковою позивачем у строк до 25.12.2024 у письмовому вигляді не заявлялось.
Водночас, прослухавши у процесі підготовки справи до розгляду звукозапис підготовчого судового засідання Господарського суду міста Києва від 23.12.2024, колегія суддів встановила, що представник позивача у судовому засіданні 23.12.2024 заявляв про необхідність поставити перед відповідачем питання по суті спору, а у разі ненадання відповідей на них - про необхідність визнання явки відповідача до суду обов'язковою.
Оскільки представником позивача відповідні питання не були оформлені у письмовому вигляді, то суддею Удаловою О.Г. було запропоновано представнику позивача оформити відповідне клопотання у порядку, передбаченому статтею 90 Господарського процесуального кодексу України.
25.12.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання, в якому позивач у порядку статей 42, 90 Господарського процесуального кодексу України просив суд зобов'язати відповідача надати письмову і вичерпну відповідь по суті на питання, що були поставлені йому разом із позовною заявою, проте залишені ним без відповіді (питання 1, 2, 4, 6, 7, 8); зобов'язати відповідача надати письмові пояснення з приводу того, чи визнає він обставини, викладені у позовні заяві та інших поясненнях позивача, що перебували даті 01.10.2021, а також супроводжували створення і діяльність групи компаній «Лукас»; зобов'язати відповідача навести конкретні приклади надання послуг, про які він стверджував у запереченнях на відповідь на відзив та в інших процесуальних заявах по справі.
Також позивач у названому клопотанні просив суд надати йому можливість та додатковий строк для подання додаткових доказів, пояснень та клопотань після 25.12.2024 в залежності від результату розгляду цього клопотання та наданих відповідачем пояснень, відповідей та доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2025 клопотання позивача від 25.12.2024 задоволено частково та зобов'язано відповідача надати відповіді на чотири запитання позивача, перелік яких наведено у пункті 4 резолютивної частини ухвали.
13.02.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» на виконання вимог ухвали суду від 30.01.2025 надав відповіді на поставлені питання.
Після надходження до суду відповідей на поставлені в ухвалі суду від 30.01.2025 за клопотанням позивача питання у справі було проведено ще чотири підготовчі засідання, а саме 13.02.2025, 03.03.2025, 10.03.2025, 17.03.2025, однак у жодному з них, попри попередньо озвучені у судовому засіданні 23.12.2024 наміри, представник позивача не заявляв клопотання про необхідність обов'язкової особистої явки у судове засідання відповідача - ФОП Катчика А.Ф. через ненадання ним у повному обсязі відповідей на поставлені питання або суперечність таких відповідей матеріалам справи.
Після закриття 17.03.2025 підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті було проведено ще сім судових засідань з розгляду справи по суті - 03.04.2025, 14.04.2025, 12.05.2025, 19.05.2025, 26.05.2025, 11.06.2025 та 26.06.2025.
При цьому положеннями вже згаданої статті 207 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що після відкриття судового засідання з розгляду справи по суті головуючий з'ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов'язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
Тобто позивач не був також позбавлений можливості заявити відповідне клопотання на стадії з'ясування головуючим суддею під час розгляду справи по суті наявності чи відсутності клопотань, що не були заявлені раніше.
Однак, ні про наявність такого клопотання, ні про наміри подати його пізніше представник позивача не заявляв.
На стадії запитань (судові засідання 12.05.2025, 26.05.2025, 11.06.2025), яка з огляду на положення частин 4-6 статті 208 Господарського процесуального кодексу України й призначена, зокрема, для уточнення позицій сторін щодо обставин справи (їх визнання чи заперечення), представник позивача також не заявляв клопотань про визнання обов'язкової особистої явки у судове засідання відповідача.
Колегія суддів враховує твердження представника позивача про те, що він заявляв ще у судовому засіданні 23.12.2024 про ймовірну необхідність визнання у подальшому явки відповідача до суду обов'язковою, однак, як встановлено судом, це було пов'язано зі змістовністю отриманих від відповідача відповідей на поставлені позивачем питання. Зі змістом наданих відповідей позивач обізнаний ще з 13.02.2025 (том 5, а.с. 140), однак відповідне клопотання заявив лише 30.06.2025, тобто більш ніж через чотири місяці з дати, коли йому могло стати відомо про необхідність отримання пояснень особисто від відповідача.
Саме ж по собі зазначення у клопотанні від 25.12.2024 про можливість подання у майбутньому додаткових клопотань не є самостійною та повноцінною підставою для поновлення позивачу строку на його заявлення, оскільки така заява не конкретизована ні щодо предмету такого клопотання, ні щодо можливого строку його подання, а встановлені Господарським процесуальним кодексом України процесуальні строки не можуть бути необмеженими у часі, причини їх пропуску мають бути обґрунтовані заявником.
Такі висновки відповідають встановленим статтею 42 Господарського процесуального кодексу України обов'язкам сторін сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Заявлення представником позивача клопотання про визнання явки відповідача до суду обов'язковою лише 30.06.2025 - при проведенні вже третього судового засідання з дослідження доказів у відповідності до статті 210 Господарського процесуального кодексу України на переконання колегії суддів та з огляду на наведені обставини справи здійснено з пропуском процесуального строку на його подання, без обґрунтування поважності причин такого пропуску.
Позивач, будучи обізнаним з матеріалами справи, відповідями відповідача на його питання та позицією представника відповідача адвоката Дяковського О.С., враховуючи, що справа перебуває на новому розгляді після скасування попередніх судових рішень судом касаційної інстанції, щонайменше не був позбавлений можливості заявити відповідне клопотання ще після отримання 13.02.2025 відповідей на поставлені відповідачу питання, або ж у першому судовому засіданні з розгляду справи по суті на етапі з'ясування наявності клопотань, що не могли бути заявлені раніше початку розгляду справи по суті.
Доводи позивача з приводу того, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає чіткого моменту або стадії, на якій сторона повинна заявляти клопотання про визнання явки обов'язковою, є помилковими, адже обов'язок дотримання процесуальних строків стосується можливості заявлення будь-яких клопотань, а кожна зі стадій судового розгляду спрямована на досягнення відповідної мети, що проаналізовано судом вище.
Стосовно посилань скаржника на те, що суд, відмовляючи у поновленні строку, міг визнати явку відповідача обов'язковою за власною ініціативою, а не на підставі клопотання відповідача, то такі судом апеляційної інстанції також відхиляються, оскільки це є правом суду, а не його обов'язком, яким він може скористатися, виходячи із конкретних обставин справи.
Однак, як обґрунтовано зазначив Господарський суд міста Києва в оскаржуваній ухвалі, інтереси відповідача у даній справі представляє адвокат Дяковський О.С., а обставини, що входять до предмету доказування в даній справі, в силу процесуального законодавства мають підтверджуватись доказами, а не наданням відповідачем, якого представляє адвокат, усної відповіді на поставлені позивачем питання.
Зважаючи на вищевикладене, суд не вбачає підстав для поновлення строку на подання клопотання про визнання явки відповідача обов'язковою та, відповідно, відхиляє подане клопотання, а також залишає клопотання позивача про визнання явки Катчика А.Т. у судове засідання обов'язковою без розгляду на підставі частини 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України.
Оскаржувана ухвала суду від 30.06.2025 у даній справі є обґрунтованою та постановлена відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Доводи апеляційної скарги позивача спростовуються наведеними обставинами справи та правовими нормами.
Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, ухвала Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у даній справі підлягає залишенню без змін.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за її подання покладається у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України на скаржника.
Керуючись статтями 129, 255, 269, 270, 271, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Боржник «Лукас Аудит» КАТ ЧІК Поверни Борги З! С! У!» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/3398/23 залишити без змін.
Матеріали справи №910/3398/23 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку та випадках, передбачених статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.09.2025.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.І. Тищенко
І.М. Скрипка