Справа № 761/29063/21
Провадження № 8/761/14/2025
18 вересня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., при секретарі Каніковському Б.А., за участі заявника ОСОБА_1 , його представника - адвоката Петрової О.В., представника заінтересованої особи - адвоката Цермолонського І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 08.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2024 року за заявою ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей.
Обґрунтовуючи заяву про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами судового наказу Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2024 посилався на те, що з липня 2023 року син ОСОБА_3 проживає разом з ним, а дочці станом на день винесення наказу виповнилось 18 років.
Посилаючись на зазначене, просив скасувати судовий наказ Шевченківського районного суду м. Києва від 08.10.2024 за нововиявленими обставинами та відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 про видачу судового наказу про стягнення з нього аліментів та закрити провадження у справі.
В судовому засіданні заявник та представник заявника підтримали заяву, наполягали на її задоволенні.
Представник заінтересованої особи ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів щодо проживання з ним дитини.
Судом встановлено, що 10.08.2021 року ОСОБА_2 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання дітей - дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . До заяви про видачу судового наказу ОСОБА_2 було додано, зокрема, акт про фактичне проживання та довідки, які підтверджували проживання дітей разом з нею.
08.10.2024 за заявою ОСОБА_2 суддею Шевченківського районного суду м. Києва Макаренко І.О. видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходів), але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04.08.2021 року і до досягнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а в подальшому - в розмірі частини від заробітку (доходу), щомісячно, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного вік до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Відповідно до статті 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Згідно з пунктами 4, 5 частини першої статті 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб; заявлено вимогу про стягнення аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов'язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.
Частинами першою, другою статті 423 ЦПК України передбачено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Згідно з частиною четвертою статті 423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
За змістом наведених норм права необхідними умовами визнання обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, нововиявленими є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.
Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби така обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Другим критерієм для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду є доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Частиною третьою статті 429 ЦПК України передбачено, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
Заявник ОСОБА_1 наполягає на тому, що на час видачи оспорюваного судового наказу, а саме з липня 2023 року, син проживає разом з ним, а дочка вже досягла повноліття. Між тим, належних та допустимих доказів щодо проживання дитини з ним заявник суду не надає, на відміну від ОСОБА_2 , яка до заяви про видачу судового наказу додала акт про фактичне проживання № 01/30 від 30.07.2021 року та довідку № 01/02 від 02.08.2021 року, які підтверджували проживання дітей разом з нею. Посилання представника заявника на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 23.07.2025 року, яким ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей та сім'ї Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про визначення місця проживання дитини та надання дозволу на виїзд дитини за кордон без згоди матері, не є слушними, оскільки даним рішенням не встановлено час початку проживання сина з ОСОБА_1 . Залучений стороною заявника акт обстеження умов проживання засвідчує проживання сина з ОСОБА_1 , між тим він складений 13.12.2024 року, тобто вже після видачі судового наказу.
Стосовно стягнення аліментів на дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає, що із досягненням нею повноліття вказаний наказ в цій частині припинив свою дію.
На підставі наведеного суд відмовляє в задоволенні заяви про перегляд судового наказу за нововиявленими обставинами та залишає судовий наказ в силі.
На підставі викладеного, керуючись ст. 160, 161, 423, 429 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами судового наказу від 08.10.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали виготовлено 22.09.2025 року.
Суддя Ю.О. Матвєєва
18 вересня 2025 року