печерський районний суд міста києва
Справа № 757/45465/25-ц
22 вересня 2025 року суддя Печерського районного суду м. Києва Новак Р.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: комунальне підприємство Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кучеравенко Тетяна Євгенівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування,-
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом.
Проте, вказана позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07.07.2020 у справі № 910/10647/18 (провадження № 12-175гс19) у питанні щодо застосування спірних правовідносинах, пов'язаних з визнанням недійсним договору купівлі-продажу майнових прав, дійшла, зокрема, таких висновків: нерухоме майно є особливим об'єктом права власності, оскільки наділене специфічними рисами - сталий зв'язок із землею, особлива цінність, неможливість переміщення без знецінення та зміни її призначення; майнове право на об'єкт нерухомості є складовою частиною такого майна, як об'єкта цивільних прав; виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Таким чином, слід дійти висновку, що за правилами чинного процесуального закону виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18.
В постанові від 16.02.2021 по справі № 911/2390/18 Велика Палата Верховного Суду вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» у частині третій статті 30 ЦПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Відповідно до роз'яснень, викладених у постановах Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ", від 07.02.2014 № 5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (ст. 358 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (ст. ст.364,367 ЦК України); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки з цього майна (ст. ст. 370,372 ЦК України); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Цей перелік не є вичерпним.
Так, з прохальної частини позовних вимог вбачається, що позивач просить суд визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за законом право власності на квартиру АДРЕСА_1 , що належала її померлій матері громадянці України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , що була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи вищезазначене, до даного позову застосовуються правила виключної підсудності.
За приписами пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень частини першої, другої статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Згідно з частиною третьою статті 31 ЦПК України, передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Таким чином, дана справа не підсудна цьому суду, а тому заява в порядку ч. 1 ст. 31 ЦПК України підлягає направленню до належного суду за місцезнаходженням майна, тобто до Оболонського районного суду м. Києва (04212, м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2Є).
На підставі викладеного та керуючись ст. 30, 31, 353 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи: комунальне підприємство Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кучеравенко Тетяна Євгенівна про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування - направити для розгляду за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва (04212, м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, 2Є).
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду або через Печерський районний суд м. Києва.
Суддя Р.В. Новак