Номер провадження 2-а/754/434/25
Справа №754/8359/25
Іменем України
22 вересня 2025 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
В травні 2025 року позивач ОСОБА_2 через свого представника - адвоката Смаковенко Л.А. звернувся до Деснянського районного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Позовні вимоги мотивовані тим, що 09.05.2025 року на адресу реєстрації Позивача надійшов лист від ІНФОРМАЦІЯ_1 з Постановою №1417 від 14.04.2025 року, лист отримала мама Позивача, яка проживає за цією ж адресою та лише з часом змогла повідомити про нього Позивача, так як телефонний зв'язок нерегулярний. І лише 26.05.2025 року Позивачу вдалося укласти договір про надання правничої допомоги. Позивач звертає увагу суду, що він не отримував жодних повідомлень про необхідність з'явитися на Укрпошту для отримання повістки від ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає Постанову №1417 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП від 14.04.2025, що винесена начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , протиправною і такою, що підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням порядку визначення міри адміністративної відповідальності.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2025 справу передано судді Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 02.06.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
18.06.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Смаковенко Л.А. надійшло клопотання про витребування доказів.
Ухвалою Деснянського районного суду м.Києва від 30.06.2025 року клопотання представника позивача - адвоката Смаковенко Л.А. про витребування доказів задоволено.
28.07.2025 року через «Електронний суд» від представника позивача - адвоката Смаковенко Л.А. надійшли до суду додаткові пояснення та докази по справі в яких зазначає наступне. Щодо порушення строків та процедури адміністративного провадження зазначає, що відповідно до відповіді відповідача на адвокатський запит представника Позивача від 13.06.2025 р. № 5845 «Щодо розгляду Вашого адвокатського запиту від 05.06.2025 в інтересах ОСОБА_3 », протокол про адміністративне правопорушення та постанова №1417 були складені в один день - 14.04.2025 р. Одночасне складення протоколу та винесення постанови без надання особі можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП (право на захист, ознайомлення 3 матеріалами, надання пояснень, залучення представника), є істотним порушенням процедури притягнення до адміністративної відповідальності. Такі дії порушують принципи змагальності, правової визначеності та справедливості адміністративного процесу, що закріплені в ст. 7 КАС України, та є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови. Щодо мобілізаційного статусу Позивача на момент складання постанови, то відповідно до відповіді Відповідача на адвокатський запит представника Позивача від 27.05.2025 р. № 5245 (копія додається), ОСОБА_1 був призваний на військову службу 14.04.2025 р. - тобто в той самий день, коли було складено протокол і винесено постанову. Це означає, що на момент винесення постанови Позивач вже набув статусу військовослужбовця. Водночас ч. 3 ст. 210-1 КУПАП передбачає відповідальність лише для військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовій службі. Отже, на момент складення постанови Позивач уже не входив до суб'єктного складу, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, що унеможливлює застосування відповідальності за цією нормою.
04.08.2025 на електронну адресу суду від ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшли витребувані судом докази.
Сторонам було роз'яснено зміст частини 5 статті 262 КАС України, відповідно до якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Окрім того, клопотань від будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а тому відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши письмові докази, які знаходяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до військово-облікового документа, номер в реєстрі ІНФОРМАЦІЯ_6: НОМЕР_4, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 не військовозобов'язаний, звання - старшина, військово облікова спеціальність - НОМЕР_5 (водолазних робіт, командир відділення), дані уточнено - 21.05.2025 року.
Згідно Довідки від 27.05.2025 №5245 виданої тимчасово виконуючим обов'язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 капітан ОСОБА_4 - на адвокатський запит Смаковенко Л.А. від 26.05.2025 №26/05-25_ЗП повідомлено, що у відповідності до облікових даних ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , 14.04.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі наказу №98 призваний на військову службу по мобілізації до військової частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
14.04.2025 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим офіцером адміністративного відділення капітаном ОСОБА_6 складено протокол відносно ОСОБА_1 , про те, що останній 14.04.2025 року о 11 год.20 хв. у законодавчо визначений строк військовозобов'язаний громадянин не прибув за викликом по повістці до ІНФОРМАЦІЯ_1 , та своїми діями в особливий період порушив законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а саме вимоги абзаців 3 та 6 частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», абзацу 2 частини 1 та абзацу 8 частини 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних і резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
14.04.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_7 винесено постанову №1417 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у зв'язку з неприбуттям, за направленою на його зареєстроване місце проживання повісткою, в особливий період, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на громадянина ОСОБА_1 штраф у розмірі 25 500 грн.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Положеннями ч. 1-4 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Як передбачено ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частина перша статті 210-1 КУпАП передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вказана норма права є бланкетною, тобто закріплює лише загальні ознаки правила поведінки, а для встановлення цих ознак необхідно звертатися до норм інших нормативно-правових актів у сфері мобілізаційної підготовки та мобілізації, оборони України та про військовий обов'язок та військову службу.
Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані:
з'являтися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_7 у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Абзацом 3 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» передбачено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 (далі - відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_7), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у разі отримання повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються:
перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_7, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці ІНФОРМАЦІЯ_7 або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни за невиконання своїх обов'язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Згідно із п. 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) ІНФОРМАЦІЯ_7 або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою ІНФОРМАЦІЯ_7 під час уточнення своїх облікових даних;
день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила ІНФОРМАЦІЯ_7 іншої адреси місця проживання.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05 березня 2009 року, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7» під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Повістка ІНФОРМАЦІЯ_7".
Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Отже, в силу норм ст. 77 КАС України, у зазначеній категорії справ обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.
Згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Суд, відкриваючи провадження у справі, надав відповідачу можливість подати відзив на позов. Однак відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
До предмету доказування в даній справі входить, зокрема, встановлення порядку сповіщення позивача про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7 (наявність повістки, встановлення адреси, за якою повідомлявся позивач, докази надсилання позивачу повістки, її отримання або причини неотримання). Однак жодного доказу щодо формування повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7, її своєчасного направлення позивачу та належного сповіщення останнього, відповідач не надав, що виключає можливість встановлення відповідного факту. Натомість, позивач відповідну обставину заперечує.
Окрім того, як вбачається з наданих до суду відповідно до відповіді Відповідача на адвокатський запит представника Позивача від 27.05.2025 р. № 5245( копія якого міститься в матеріалах справи), ОСОБА_1 був призваний на військову службу 14.04.2025 р. - тобто в той самий день, коли було складено протокол і винесено постанову. Отже, на момент винесення постанови Позивач вже набув статусу військовослужбовця. Водночас ч. 3 ст. 210-1 КУПАП передбачає відповідальність лише для військовозобов'язаних і призовників, які не перебувають на військовій службі. Таким чином, на момент складення постанови Позивач уже не входив до суб'єктного складу, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУПАП, що унеможливлює застосування відповідальності за цією нормою.
Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15 травня 2008 року.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, суд, з урахуванням положень пункту 4 частини третьої статті 2, частини другої статті 77 та частини четвертої статті 159 КАС України вважає, що доводи позивача щодо відсутності доказів його належного сповіщення про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_7, поважності причин неприбуття, є обґрунтованими, а відповідач доказів на спростування наведеного не надав. Неподання стороною відповідача відзиву на позовну заяву без поважних причин у цьому випадку кваліфікується судом як визнання позову.
Згідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період, тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Проте, відповідно до п.п. 1-4 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в Порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провалиться в межах їх компетенції у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Згідно із ч.7 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Відповідно до ст.235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210:, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені ІНФОРМАЦІЯ_7 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_7.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате в будь-якому разі підлягає закриттю за обставин проходження військової служби особою, щодо якої розпочато провадження в справі про адміністративне правопорушення передбачене статтями 210 і 210-1 КУпАП - за відсутності складу адміністративного правопорушення ,передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
3 викладеного вбачається, що оскільки з 14.04.2025 року ОСОБА_1 вважається таким, що проходить військову службу, то винесена постанова №1417 від 14.04.2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності є протиправною, підлягає скасуванню, а провадження закриттю.
Отже, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З урахуванням вказаних норм, з відповідача на користь позивача належить стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог, а саме витрати по сплаті судового збору в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 2, 5, 9, 72-76, 139, 243, 245, 250, 286 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 від 14 квітня 2025 року № 1417 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п.10 ст. 247 КУпАП.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з моменту проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 22 вересня 2025 року
Суддя О.М. Панченко