ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/11299/25
провадження № 2-др/753/178/25
11 вересня 2025 року Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Цимбал І.К.
при секретарі - Козін В.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву адвоката Мохир Я.В., про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -
14.08.2025 до Дарницького районного суду м. Києва звернув надійшла заява адвоката Мохир Я.В. про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 6 000 грн. Про понесення таких витрат заявник зазначив в позовні заяві, про що зазначив в розрахунку витрат, проте дане питання не вирішено в рішенні суду.
В судове засідання сторони не з'явилися, відповідач подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ч. ч. 1 - 3 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно матеріалів справи, вбачається, що правова допомога позивачу надавалась на підставі договору про надання правової допомоги від 01.04.2025 №1/25-СЦ.
Пунктом 3.1 договору, передбачено розмір винагороди виконавця складає 6 000 грн.
Згідно копії платіжної інструкції №СЦ00032596 від 13.08.2025 позивачем було сплачено кошти в розмірі 6 000 грн. на підставі договору про надання правової допомоги від 01.04.2025.
Відповідно до постанов Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №159/5837/19, від 22.01.2021 у справі №925/1137/19, від 02.12.2020 у справі №317/1209/19, від 03.02.2021 у справі №554/2586/16, від 17.02.2021 у справі №753/1203/18 визначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.
Разом з тим, постановою Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19 зазначено, що у разі встановлення у договорі про надання правової допомоги фіксованої суми гонорару надавати детальний опис робіт не потрібно, адже «розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу».
Оцінюючи належність, допустимість, а також достатній зв'язок доказів у їх сукупності, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявником подано належні докази обґрунтування розміру вимог щодо стягнення витрат на правову допомогу, у визначений законом строк, а тому заява про відшкодування витрат є законною, обґрунтованою і підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 133-137, 141, 270, 272, 273, 354 ЦПК України суд -
Заяву адвоката Мохир Я.В., про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, ЄДРПОУ 37356833витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000 грн.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту рішення суду.
Головуючий: